Постанова Вінницький апеляційний суд № 128/5221/23

Справа № 128/5221/23 Провадження № 22-ц/801/915/2025 Категорія: 21 Головуючий у суді 1-ї інстанції Васильєва Т. Ю. Доповідач:Шемета Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 травня 2025 рокуСправа № 128/5221/23м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої судді Шемети Т. М. (суддя доповідач), суддів: Берегового О. Ю., Панасюка О. С., секретар судового засідання Куленко О. В. учасники справи: позивачка ОСОБА_1 , відповідач (особа, яка подала апеляційну скаргу) Якушинецька сільська рада Вінницького району Вінницької області, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань № 4 цивільну справу за апеляційною скаргою Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 14 лютого 2025 року, постановлене у складі судді Васильєвої Т. Ю. у м. Вінниці, дата складення повного судового рішення 14 лютого 2025 року, встановив: Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом приведення її у попередній стан (встановлений в судовому порядку). В обґрунтування позову зазначила, Рішенням 2 сесії 5 скликання Якушинецької сільської ради від 11.05.2006 матері позивача ОСОБА_2 було передано у власність дану земельну ділянку в ССТ «Медик-3», на підставі якого було отримано дозвіл на виготовлення технічної документації та отримано позитивні висновки управління земельних ресурсів та управління містобудування, але мати позивача не встигла завершити приватизацію даної земельної ділянки. Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 04.08.2015 у справі № 128/2632/15-ц за позивачем визнано право на завершення приватизації даної земельної ділянки. Оскільки ділянка є нерівною, в 1986 році першим землекористувачем з боку АДРЕСА_1 земельна ділянка була укріплена бетонними плитами висотою біля 2 метрів та довжиною 20 метрів, біля яких було висаджено фруктовий сад, який росте до даного часу, а тому заїзду до її земельної ділянки з АДРЕСА_1 немає. В зв`язку з тим, що сусідом позивача ОСОБА_3 чинилися перешкоди в заїзді до належної їй земельної ділянки, у вересні 2015 року вона зверталася до Вінницького районного суду Вінницької області з позовом про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та визнання незаконними відповідних рішень Якушинецької сільської ради. За результатами розгляду рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 02.12.2019 у справі № 128/3767/15-ц, серед іншого визначено необхідний заїзд (виїзд) транспорту до її земельної ділянки згідно план-схеми Варіанта № 3 Додатка № 10 до Висновку експертів за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 20.12.2017, із зобов`язанням відповідачів усунути їй перешкоди в користуванні необхідним заїздом. Рішення набрало законної сили 04.06.2020 року після його перегляду в апеляційному порядку. Отже, судовим рішенням визначений єдиний варіант заїзду-виїзду (шириною 3, 5 м та довжиною 18, 94 м, згідно експертного висновку) до земельної ділянки позивача. Згідно даного судового рішення ще 02.03.2021 позивачем було замовлено у землевпорядній організації «Квантрон» технічну документацію із землеустрою щодо заїзду (проїзду) до її земельної ділянки із визначенням точок координат, закріпленням на місцевості межовими знаками та переданням їх на зберігання чоловіку позивача ОСОБА_4 . Не зважаючи на це, в листопаді 2022 року відповідачем Якушинецькою сільською радою Вінницького району Вінницької області було здійснено будівництво дитячого майданчика по АДРЕСА_2 та заблоковано у такий спосіб єдиний існуючий з 1988 року заїзд до її земельної ділянки по АДРЕСА_1 . За вказаних обставин позивач просила суд усунути їй перешкоди в користуванні необхідним заїздом до її земельної ділянки шляхом зобов`язання відповідача здійснити повний демонтаж дитячого майданчика та його огорожі за свій рахунок, із приведенням протягом 10 днів вказаної земельної ділянки необхідного їй заїзду у попередній стан, що забезпечує повноцінне використання його за призначенням (шириною 3, 5 м. та довжиною 18, 94 м) відповідно до визначеного на план-схемі Варіанта № 3 Додатка № 10 до Висновку експертів за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи та експертів з питань землеустрою від 20.12.2017 за № 2436/17-21, згідно рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 02.12.2019, а також не чинити будь-які перешкоди в користуванні зазначеною земельною ділянкою необхідного заїзду в подальшому (а. с. 11 14, 54 61, 118 125 т. 1). Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 14 лютого 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково та ухвалено: -усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні необхідним заїздом до її земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0520688900:08:001:1122; -зобов`язати Якушинецьку сільську раду Вінницького району Вінницької області здійснити демонтаж дитячого майданчика та його огорожі за рахунок Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області в обсязі, необхідному для відновлення заїзду (виїзду) транспорту, визначеного на план-схемі Варіанта № 3 Додатка № 10 до Висновку експертів за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи та експертів з питань землеустрою від 20.12.2017 за № 2436/17-21, згідно рішення Вінницького районного суду Вінницької області в справі № 128/3767/15-ц від 02.12.2019; - в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено; - стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1 073, 60 грн. Постановляючи таке рішення, суд першої інстанції виходи в з того, що рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 02.12.2019 року в справі № 128/3767/15-ц встановлено право позивачки ОСОБА_1 на використання необхідного заїзду (виїзду) транспорту між будинками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 (Варіант № 3 Додатка № 10 до Висновку експертів за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 20.12.2017 за № 2436/17-21), однак відповідач унеможливив використання позивачкою зазначеного заїзду (виїзду), встановивши дитячий майданчик з огорожею між будинками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 , і здійснив це при тому, що вказана територія, відповідно до плану зонування селища Березина, належить до зони транспортної інфраструктури ТР-2 (а. с. 82, т. 1 та а. с. 2, 3 т. 2). Будь-яких належних, допустимих та достатніх доказів того, що на момент вирішення справи позивачка має можливість заїзду (виїзду) до її земельної ділянки, зазначеної в позові, будь-яким іншим шляхом, відповідачем суду не надано. Відтак судом було встановлено, що відповідачем, як власником земельної ділянки, на якій розміщено дитячий майданчик з огорожею, та яка межує із земельною ділянкою, належною позивачці (кадастровий номер 0520688900:08:001:1122), порушено вимоги, встановлені ст. 103 ЗК України, оскільки дитячий майданчик та огорожа були встановлені відповідачем після набуття позивачкою права на зазначений нею заїзд (виїзд) до її земельної ділянки та за відсутності іншого облаштованого заїзду (виїзду) до земельної ділянки позивачки. З огляду на викладене, суд виснував, що для захисту прав позивачки немає потреби у демонтажі всього дитячого майданчика з огорожею, як про те просила позивачка, а лише в обсязі, необхідному для відновлення заїзду (виїзду) транспорту, визначеного на план-схемі Варіанта № 3 Додатка № 10 до Висновку експертів за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи та експертів з питань землеустрою від 20.12.2017 за № 2436/17-21, згідно рішення Вінницького районного суду Вінницької області в справі № 128/3767/15-ц від 02.12.2019. Не вбачав суд першої інстанції і підстав встановлювати в судовому рішенні строк для усунення відповідачем перешкод що чиняться позивачці, а також задовольняти позов в частині вимог зобов`язати відповідача в майбутньому не чинити позивачці перешкоди в користуванні заїздом. Не погодившись з таким рішенням суду в частині задоволення позову, відповідач Якушинецька сільська рада Вінницького району Вінницької області подала апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої просить скасувати рішення Вінницького районного суду від 14 лютого 2025 року в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове, яким закрити провадження у справі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ОСОБА_1 уже зверталася до суду з аналогічним позовом, де висувала аналогічні вимоги, обґрунтовувала їх такими ж підставами та рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02.01.2024 року у справі № 120/4285/23 було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 , рішення набрало законної сили 02.02.2024 року. Окрім того, рішенням Вінницького окружного суду від 10.05.2023 року у справі № 120/9382/22, яке набрало законної сили 11.12.2023 року після його перегляду в апеляційному порядку, встановлено, що місцем розташування дитячого майданчика є земля комунальної власності, відтак його будівництво є правомірним і таке будівництво здійснено не сільською радою, а жителями села Березина за сприянням громадської спілки « Всеукраїнська асоціація малого та середнього аграрного бізнесу «КУСТОДІЯ». Проте суд першої інстанції не взяв до уваги ці рішення, порушення прав позивачки є уявним, нею обрано невірний спосіб захисту. Від позивачки ОСОБА_1 у встановлений судом строк відзив на апеляційну скаргу не надходив, 28 квітня 2025 року нею подана заява, в якій вона просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін, розгляд справи провести у її відсутність. Від відповідача Якушинецької сільської ради 01 травня 2025 року надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника відповідача, апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі. Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення відповідає вказаним вимогам закону. По справі встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини: Рішенням Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області 2 сесії 5 скликання від 11.05.2006 вирішено передати ОСОБА_2 безкоштовно у приватну власність земельну ділянку за межами села, «Медик-3», площею 0, 06 га, з цільовим призначенням для ведення садівництва (а.с. 76 т. 1). Відповідно до висновку відділу архітектури та містобудування Вінницького району про сервітути та наявні обмеження на використання земельної ділянки, відділ архітектури та містобудування повідомив, що наявні обмеження та сервітути на використання земельної ділянки площею 0, 06 га, належної ОСОБА_2 на підставі рішення Якушинецької сільської ради від 11.05.2006, відсутні (а.с. 78 т. 1). Відповідно до архівної довідки, виданої архівним відділом Вінницької районної військової адміністрації Вінницької області від 15.06.2023, надано архівну копію Розпорядження від 13.06.2006 № 877 Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області Про надання дозволу на виготовлення технічної документації по передачі у власність земельної ділянки для ведення садівництва ОСОБА_2 в садовому товаристві «Медик-3» на території Якушинецької сільської ради, за межами населеного пункту (а.с. 73, 75 т. 1). Згідно Розпорядження Вінницької районної державної адміністрації від 13.06.2006 № 877, ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення технічної документації по передачі у власність земельної ділянки площею 0, 06 га для ведення садівництва в садовому товаристві Медик-3» на території Якушинецької сільської ради, за межами населеного пункту (а.с. 75 т. 1). Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 04.08.2015 у справі № 128/2632/15-ц визнано за ОСОБА_1 право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0, 06 га для ведення садівництва у садовому товаристві «Медик-3» на території Якушинецької сільської ради за межами населеного пункту (зараз це АДРЕСА_1 ) після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за заповітом від 30 жовтня 2007 року (а.с. 86 87 т. 1). Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 20.09.2022 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 04.08.2015 в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування (а.с. 66 69 т. 2). Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31.01.2023, касаційну скаргу ОСОБА_3 , яка подана представником, адвокатом Якименком К.В., залишено без задоволення, ухвалу Вінницького апеляційного суду від 20.09.2022 залишено без змін (а.с. 70 73 т. 2). Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 02.12.2019 у справі №128/3767/15-ц, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалено: визнати недійсним та скасувати рішення 41 сесії 5 скликання Якушинецької сільської ради від 10 грудня 2009 року «Про надання дозволу гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на виготовлення технічної документації по передачі у спільну сумісну власність земельної ділянки для ведення садівництва в селищі Березина ССТ «Медик-3» №діл.9/2 Вінницького району Вінницької області»; визнати недійсними та скасувати рішення Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області 55 сесії б скликання від 06 липня 2015 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)»; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки за №0520688900:08:001:0803, площею 0,0500 га з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, розташованої в селищі Березина ССТ «Медик-3» №діл.9/2 Вінницького району Вінницької області, проведену 01.07.2015; усунути позивачу ОСОБА_1 перешкоди щодо заїзду (виїзду) транспорту на територію земельної ділянки, площею 0,06 га, розташованої по АДРЕСА_5 , право на завершення приватизації якої, після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , у порядку спадкування за заповітом від 30.10.2007 року, визнано за позивачем ОСОБА_1 рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 04 серпня 2015 року, які чиняться відповідачами- ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , шляхом зобов`язання відповідачів - ОСОБА_3 та ОСОБА_5 демонтувати облаштовану ними металеву огорожу вздовж необхідного заїзду ( виїзду) транспорту, визначеного на план-схемі Варіанта № 3 Додатка № 10 до Висновку експертів за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 20.12.2017 за № 2436/17-21 (а.с. 88 96 т. 1). Постановою Вінницького апеляційного суду від 04.06.2020 скасовано рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 02.12.2019 у справі №128/3767/15-ц в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення 41 сесії 5 скликання Якушинецької сільської ради від 10 грудня 2009 року «Про надання дозволу гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на виготовлення технічної документації по передачі у спільну сумісну власність земельної ділянки для ведення садівництва в селищі Березина ССТ «Медик-3» № діл. 9/2 Вінницького району Вінницької області» та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову в цій частині. В іншій частині рішення залишено без змін (а.с. 109 117 т. 1). Згідно витягу з висновку експертів та повного висновку експертів за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою № 2436/17-21 від 20.12.2017, який покладено в основу рішення у справі №128/3767/15-ц, відповідно до варіанту 3 визначено ширину проїзду до земельної ділянки позивачки, яка буде становити 3, 5 м., ширина пішохідної доріжки 1, 5 м., радіус заокруглення проїзду зі сторони земельної ділянки ОСОБА_3 та ОСОБА_5 буде становити 6 метрів. Розміри та конфігурація проїзду відображена на план-схемі в Додатку 10 до висновку (а.с. 98 101, 188 т. 1, 21 52 т. 2). У відповідності до рішення Вінницького районного суду від 02.12.2019 у справі №128/3767/15-ц та у відповідності до висновку експертів за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 20.12.2017 та за № 2436/17-21, ПМП «Квантрон» виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення межі проїзду до садової ділянки ОСОБА_1 , що розташована по АДРЕСА_1 (а.с. 102 104 т. 1, 88 94 т. 2). Також судом досліджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), виготовлену ПП Центр експертних послуг «Сервіс-Центр», на земельну ділянку ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0, 0537 га, з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, з кадастровим номером 0520688900:08:001:1122 (а.с. 203 215 т. 1). 07.10.2022 року Якушинецькою сільською радою на 24 сесії 8 скликання прийнято Рішенням № 903 «Про прийняття в комунальну власність Якушинецької сільської ради дитячого майданчика в селі Березина». Згідно листа Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації від 09.12.2022, на звернення ОСОБА_1 повідомлено, що підняті у її зверненні питання знаходяться поза межами компетенції управління. На підставі листа Якушинецької сільської ради № 02-12/1624 від 05.12.2022, повідомлено, що визначене місце встановлення дитячого майданчика між будинками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 , було визначено рішенням № 903 24 сесії 8 скликання Якушинецької сільської ради від 07.10.2022. Відповідно до плану зонування селища Березина, вищезазначена територія належить до зони транспортної інфраструктури ТР-2 (а. с. 82 т. 1). Згідно листа Якушинецької сільської ради від 13.02.2024, сільською радою розглянуто звернення ОСОБА_1 від 06.02.2024 року, щодо влаштування дитячого майданчика по АДРЕСА_2 , та враховуючи її звернення щодо облаштування на території садівничого масива «Медик-3» дитячого майданчика, а також передачу матеріальних цінностей від Всеукраїнської асоціації малого та середнього аграрного бізнесу «Кустодія» було прийнято рішення № 903 24 сесії 8 скликання Якушинецької сільської ради від 07.10.2022, яким було визначене місце встановлення дитячого майданчика: між будинками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 (а. с. 98 т. 2). Відповідачем не заперечується той факт, що дитячий майданчик розміщений частково на заїзді до земельної ділянки позивачки На підтвердження цього позивач надала фотокопії проїзду в різні періоди часу на підтвердження попереднього існування проїзду та подальшого встановлення огорожі та дитячого майданчика, за якого проїзд до сусідньої земельної ділянки відсутній (а.с. 4 10 т. 2), а також фотозображення огорожі дитячого майданчика поряд з проходом до сусідньої земельної ділянки, ширина якого об`єктивно недостатня для проїзду (а. с. 107 108 т. 1). Відповідно до рішення 34 сесії 8 скликання Якушинецької сільської ради № 1313/1 від 10.10.2023, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку загальною площею 0, 0537 га для індивідуального садівництва, що знаходиться на території АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0520688900:08:001:1122 та передано її у власність ОСОБА_1 на підставі рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 04.08.2015 (а.с. 81 т. 1). Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав № 368614576 від 06.03.2024, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, державним реєстратором Гніванської міської ради, Вінницької області Обжелянською Н.І. внесено відомості про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0520688900:08:001:1122, площею 0, 0537 га за ОСОБА_1 (а.с. 202 т. 1). 10.04.2024 КП «ВООБТІ» на замовлення ОСОБА_1 виготовлено технічний паспорт на садовий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 216 224 т. 1). Відповідно до копії акта від 27.02.2024, постійна комісія з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього середовища Якушинецької сільської ради провели розгляд заяви ОСОБА_1 щодо встановлення земельного сервітуту та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою заїзд та вирішила, що недоцільно встановлювати земельний сервітут на право проїзду до земельної ділянки, кадастровий номер 0520688900:08:001:1122 з боку АДРЕСА_2 , оскільки існує можливість облаштування заїзду з АДРЕСА_1 , та потреба у знесенні дитячого майданчика, що в свою чергу призведе до соціальної напруги серед мешканців селища Березина (а.с. 2 т. 2). Рішенням 38 сесії 8 скликання Якушинецької сільської ради від 05.04.2024 № 1579, вирішено відмовити ОСОБА_1 у встановленні безоплатного сервітуту на право проходу та проїзду та звільненні заїзду з АДРЕСА_2 , до земельної ділянки, кадастровий номер 0520688900:08:001:1122, за адресою: АДРЕСА_6 , в зв`язку з наявним існуючим пішохідним проходом з АДРЕСА_2 , наявністю можливості облаштувати заїзд зі сторони АДРЕСА_1 , а також розміщенням комунального майна (дитячого майданчика) (а. с. 3 т. 2). ОСОБА_1 зверталася до адміністративного суду з позовом до Якушинецької сільської ради визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії (справа № 120/4285/23, копія рішення на а. с. 153-157, т.2) та про визнання протиправним та скасування рішення (справа № 120/9382/22, копія рішення на а. с. 158 160, т.2, копія постанови Сьомого апеляційного суду від 11 грудня 2023 року на а. с. 148-152, т.2), в яких оскаржувала правомірність дій та рішень сільської ради про будівництво дитячого майданчика та його розміщення на заїзді, який веде до її земельної ділянки. В задоволенні позовів їй було відмовлено. Згідно копії пенсійного посвідчення та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, ОСОБА_1 є пенсіонером по інвалідності 3 гр. та має у власності автомобіль (а.с. 249 250 т. 1). Між сторонами виник спір про усунення перешкод користування земельної ділянкою шляхом звільнення заїзду, на якому відповідачем розташований дитячий майданчик. Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Не наводячи заперечень щодо суті позовних вимог ОСОБА_1 , відповідач стверджує про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки є вже рішення адміністративного суду, які набрали законної сили та якими було вирішено аналогічні позовні вимоги та які мають преюдиційне значення для цієї цивільної справи. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Закриття провадження у справі - це одна з форм закінчення розгляду цивільної справи без винесення рішення суду у зв`язку з виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість подальшого судового розгляду справи. Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках набрання рішенням суду законної сили. Відповідач, оскаржуючи ухвалене у справі рішення, стверджує про тотожність позову, який наразі розглядається у цій справі, та позову, який був предметом розгляду у адміністративній справі № 120/4285/23, розглянутій Вінницьким окружним адміністративним судом, а також про преюдиційність рішення, ухваленого адміністративним судом у справі № 120/9382/22. Однак така позиція відповідача є помилковою, оскільки тотожність позовів може існувати виключно в межах однієї юрисдикції. ВП ВС неодноразово вказувала, що судова юрисдикція це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства цивільного, кримінального, господарського та адміністративного. Правила визначення юрисдикційності відповідної справи встановлені процесуальними законами, якими регламентована предметна та суб`єктна юрисдикція адміністративних, господарських та цивільних судів, це ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України. Так, у ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна, або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. Звідси можна дійти висновку, що загальні (цивільні) суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства. Іншими словами, законодавець запровадив такі правила розмежування юрисдикції судів: загальна (цивільна) юрисдикція є всеохоплюючою; якщо справа не віднесена до юрисдикції інших (адміністративних чи господарських) судів, то вона підлягає розгляду загальним (цивільним) судом. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа). Натомість юрисдикцію адміністративних чи господарських судів у спрощеному вигляді можна визначити так: перші мають повноваження вирішувати публічно-правові спори, а другі спори, що виникають при здійсненні господарської діяльності. Тому твердження відповідача про тотожність позовів у цивільному та адміністративному судочинстві є помилковим: в цивільній справі, яка є наразі предметом розгляду в апеляційній інстанції, позивач ОСОБА_1 звертається за захистом порушеного права на користування земельною ділянкою через розміщення відповідачем на проїзді, який веде до земельної ділянки позивачки, дитячого майданчика. Тоді як в адміністративній справі № 120/4285/23 підставою позову була неправомірність дій відповідача як суб`єкта владних повноважень при прийнятті рішення про будівництво та розташування дитячого майданчика на заїзді до земельної ділянки позивачки і рішенням Вінницького окружного адміністративного суду було відмовлено у задоволенні позову через те, що будівництво дитячого майданчика не здійснювалось Якушинецькою сільською радою, а жителями села Березина за сприянням Всеукраїнської асоціації малого та середнього аграрного бізнесу «Кустодія», враховано також те, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року у справі № 120/9382/22 відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про скасування рішення 24 сесії 8 скликання від 07.10.2022 року Якушинецької сільської ради «Про прийняття в комунальну власність Якушинецької сільської ради дитячого майданчика в селі Березина». Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року у справі № 120/9382/22 набрало законної сили 11 грудня 2023 року після його перегляду в апеляційному порядку. Як вбачається з постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року у справі № 120/9382/22, підставою для відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування рішення 24 сесії 8 скликання від 07.10.2022 року Якушинецької сільської ради, стало те, що таке рішення прийнято сільською радою на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначений Конституцією та законами України. Натомість апеляційний адміністративний суд наголосив, що вимоги щодо належності земельної ділянки, правомірності її передачі у власність, можливість вільно розпоряджатися та використовувати земельну ділянку позивачкою, тощо, не можуть бути розглянуті в межах адміністративної справи, так як підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки стосуються майнових прав фізичної особи та спільної комунальної власності Якушинецької сільської ради. Отже, судові рішення у адміністративній справі № 120/9382/22 та № 120/4285/23 не мають преюдиційного значення при вирішенні цієї цивільної справи. І хоча в усіх справа: в адміністративних справах № 120/9382/22 та № 120/4285/23, а також в цивільній справі, яка наразі розглядається, позивачка ОСОБА_1 ставила вимогу: зобов`язати Якушинецьку сільську раду Вінницького району Вінницької області здійснити повний демонтаж дитячого майданчика та його огорожі за свій рахунок, із приведенням протягом 10 днів вказаної земельної ділянки необхідного їй заїзду у попередній стан, що забезпечує повноцінне використання його за призначенням (шириною 3, 5 м. та довжиною 18, 94 м) відповідно до визначеного на план-схемі Варіанта № 3 Додатка № 10 до Висновку експертів за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи та експертів з питань землеустрою від 20.12.2017 за № 2436/17-21, згідно рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 02.12.2019, а також не чинити будь-які перешкоди в користуванні зазначеною земельною ділянкою необхідного заїзду в подальшому, - ПРОТЕ ці вимоги не є аналогічними (тотожними), так як в адміністративних справах ця вимога виступала як похідна після вимоги про визнання того чи іншого рішення суб`єкта владних повноважень протиправним, а в цивільній справі позивачка висуває таку вимогу в зв`язку з тим, що порушено її цивільне право як користувача земельної ділянки використовувати заїзд через те, що відповідач, розміщуючи дитячий майданчик, розташував його так, що він унеможливив позивачці використовувати заїзд, право використання яким було встановлено рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 02.12.2019 в справі № 128/3767/15-ц, яке набрало законної сили 04 червня 2020 року після перегляду справи в апеляційному порядку. Відтак підстав для закриття провадження у справі немає, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність рішення суду першої інстанції. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 02.12.2019 року в справі № 128/3767/15-ц встановлено право позивачки ОСОБА_1 на використання необхідного заїзду (виїзду) транспорту між будинками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 до належної їй земельної ділянки кадастровий номер 0520688900:08:001:1122, однак відповідач унеможливив використання позивачкою зазначеного заїзду (виїзду), встановивши дитячий майданчик з огорожею між будинками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 та частково перегородив заїзд, не зважаючи на те, що позивачка не має можливості заїжджати до своєї земельної ділянки в інший спосіб і що ця територія, відповідно до плану зонування селища Березина, належить до зони транспортної інфраструктури ТР-2 (а. с. 82, т. 1 та а. с. 2, 3 т. 2). Також суд правильно виснував, що для захисту прав позивачки немає потреби у демонтажі всього дитячого майданчика з огорожею, як про те просила позивачка, а лише в обсязі, необхідному для відновлення заїзду (виїзду) транспорту, визначеного на план-схемі Варіанта № 3 Додатка № 10 до Висновку експертів за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи та експертів з питань землеустрою від 20.12.2017 за № 2436/17-21, згідно рішення Вінницького районного суду Вінницької області в справі № 128/3767/15-ц від 02.12.2019. Апеляційна скарга не містить інших доводів ніж ті, яким вище дана оцінка апеляційним судом, тобто відповідач не заперечує факту часткового розміщення дитячого майданчику на заїзді до земельної ділянки позивачки ОСОБА_1 та того факту, ним не надано доказів того, що існує реальна можливість з урахуванням рельєфу місцевості та розташування земельної ділянки позивачки, облаштувати інший заїзд. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України). Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Зважаючи на надану оцінку доводам учасників справи та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області не містить доводів, які б спростовували ухвалене у справі рішення суду першої інстанції, яке ґрунтується на повному та всебічному з`ясуванні обставин справи, постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Тому рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 14 лютого 2025 року підлягає залишенню без змін, а подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційна скарга не підлягає до задоволення, то судові витрати Якушинецької сільської ради, понесені у суді апеляційної інстанції, слід залишити за нею. Доказів понесення судових витрат в суді апеляційної інстанції позивачкою справи матеріали справи не містять. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області залишити без задоволення. Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 14 лютого 2025 рокузалишити без змін. Судові витрати, понесені Якушинецькою сільською радою у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, залишити за нею. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 06 травня 2025 року. Головуюча Т. М. Шемета Судді О. Ю. Береговий О. С. Панасюк