Ухвала КАС ВС № 990/78/23

УХВАЛА 05 травня 2025 року м. Київ справа №990/78/23 адміністративне провадження №П/990/78/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Білак М.В., суддів: Желєзного І.В., Загороднюка А.В., Мацедонської В.Е., Соколова В.М. секретаря судового засідання: Мамчича Р.В. за участю: позивача ОСОБА_1 представників позивача: Чекмана М.П., Караговніка А.Ю., Шульженка Д.Ю., Ковальчука Я.В., представника відповідача: Байдаченко О.І. представника третьої особи (СБУ): Оніщука С.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача - адвоката Ковальчука Ярослава Вадимовича про поновлення процесуального строку та витребування доказів у справі №990/78/23 за позовом Чекмана Микити Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, за участю третіх осіб Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України про визнання протиправними та скасування Указу Президента України від 01 грудня 2022 року № 820/2022 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 01 грудня 2022 року «Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» в частині та Указу Президента України від 24 січня 2023 року №43/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 24 січня 2023 року «Про внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» в частині, УСТАНОВИВ: У провадженні Верховного Суду перебуває справа за позовом Чекмана М.П., який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Президента України Зеленського В.О., за участю третіх осіб Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України про визнання протиправними та скасування Указу Президента України від 01 грудня 2022 року № 820/2022 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 01 грудня 2022 року «Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» в частині введення в дію позиції 2 Додатку до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 01 грудня 2022 року «Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», відповідно до якого застосовано санкції до ОСОБА_1 , а також Указу Президента України від 24 січня 2023 року № 43/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 24 січня 2023 року «Про внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» в частині введення в дію позиції 2 Додатку до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 01 грудня 2022 року «Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 01 грудня 2022 року № 820/2022, відповідно до якого змінено санкції до ОСОБА_1 . Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та витребувано від Ради національної безпеки і оборони України належним чином засвідчену копію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 01 грудня 2022 року «Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» та рішення Ради національної безпеки і оборони України від 24 січня 2023 року «Про внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». 24 лютого 2025 року у судовому засіданні оголошено перерву до 05 травня 2025 року. У судовому засіданні 05 травня 2025 року представник позивача - адвокат Ковальчук Я.В. заявив клопотання про витребування у Президента України Зеленського Володимира Олександровича та Ради національної безпеки і оборони України доказів у справі, а саме документів, які підтверджують персоналізований склад членів Ради національної безпеки і оборони України, які були присутні на засіданні 01 грудня 2022 року під час прийняття Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 01 грудня 2022 року «Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» та 24 січня 2023 року під час прийняття Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 24 січня 2023 року «Про внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» із правом голосу (поіменно із зазначенням посад) та результати голосування кожного присутнього члена Ради національної безпеки і оборони України для визначення кворуму у 2/3 голосів. У обґрунтування поданого клопотання зазначив, що оскаржувані Укази Президента України від 01 грудня 2022 року № 820/2022 та від 24 січня 2023 року № 43/2023 прийняті на підставі Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 01 грудня 2022 року «Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» та рішення Ради національної безпеки і оборони України від 24 січня 2023 року «Про внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Рада національної безпеки і оборони України є суто координаційним органом, який не має повноважень приймати нормативно-правові акти від свого імені, обов`язкові на всій території України, не є суб`єктом владних повноважень. Указ Президента України за своїм змістом має відповідати вимогам нормативно-правового акту та бути самостійним та самодостатнім актом суб`єкта владних повноважень. Вважає що оцінка законності прийнятих Рішень Ради національної безпеки і оборони України від 01 грудня 2022 року та 24 січня 2023 року має бути здійснена судом під час розгляду цієї справи про визнання протиправними та скасування Указів Президента України. Згідно статті 10 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» рішення Ради приймаються не менш як двома третинами голосів її членів. Проте ані відповідач, ані третя особа не надали текст підписаних рішень Ради національної безпеки і оборони України від 01 грудня 2022 року та від 24 січня 2023 року із візами конкретних його членів для визначення які саме особи брали участь у засіданні 01 грудня 2022 року та 24 січня 2023 року та голосували, а отже який саме кворум потрібний був для прийняття таких рішень. Оскільки запитувана інформація стосується персоналізованого складу членів Ради національної безпеки і оборони України, які були присутні на засіданні 01 грудня 2022 року та 24 січня 2023 року із правом голосу (поіменно), а також відомостей про голосування кожного присутнього члена Ради для визначення кворуму (тобто є інформацією з обмеженим доступом), позивач може отримати її виключно на виконання ухвали суду про витребування доказів, а тому змушений звернутися з відповідним клопотанням. У обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку для звернення з таким клопотанням, представник позивача звернув увагу на положення частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Проте ані відповідач, ані Рада національної безпеки і оборони України не надали Суду текст підписаних рішень Ради від 01 грудня 2022 року та 24 січня 2023 року із візами його членів незважаючи на те, що обставини наявності кворуму для прийняття таких рішень належать до предмету доказування у цій справі. Також представник позивача звертав увагу на Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року, у якому вказано на те, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. У судовому засіданні позивач та його представники підтримали заявлене адвокатом Ковальчуком Я.В. клопотання, просили його задовольнити з огляду на необхідність дослідження та надання оцінки витребовуваним доказам. Представник відповідача заперечувала проти задоволення заявленого клопотання у зв`язку з відсутністю правових підстав для поновлення строку та витребування доказів. Представник Служби безпеки України також заперечував проти задоволення клопотання представника позивача вказуючи на відсутність правового обґрунтування поданого клопотання. Представник третьої особи (РНБОУ) в судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином. Заслухавши думку учасників справи та перевіривши доводи поданого клопотання, Суд виходить з такого. Відповідно до частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до частин першої, третьої, шостої-восьмої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом. Представник позивача вказує на те, що докази, які він просить витребувати, містять інформацію щодо предмета доказування, і без їх дослідження неможливо повно, об`єктивно і всебічно з`ясувати обставини справи та ухвалити законне та обґрунтоване рішення. За частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Ураховуючи поважність причин пропуску представником позивача - адвокатом Ковальчуком Я.В. процесуального строку на звернення з клопотанням про витребування доказів у справі, неможливість у самостійному порядку витребувати та подати такі докази з огляду на вимоги законодавства, яке регулює суспільні відносини, пов`язані з інформацію з обмеженим доступом, Суд уважає за можливе задовольнити клопотання та поновити процесуальний строк для звернення до суду з таким клопотанням. Керуючись статтями 9, 77, 79, 121, 243, 248, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд УХВАЛИВ: Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Ковальчука Ярослава Вадимовича про поновлення процесуального строку задовольнити. Поновити представнику ОСОБА_1 - адвокату Ковальчуку Ярославу Вадимовичу процесуальний строк на звернення з клопотанням про витребування доказів у справі №990/78/23. Витребувати у Президента України Зеленського Володимира Олександровича та Ради національної безпеки і оборони України документи що підтверджують: - персоналізований склад членів Ради національної безпеки і оборони України, які були присутні на засіданні 01 грудня 2022 року під час прийняття Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 01 грудня 2022 року «Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» та 24 січня 2023 року під час прийняття Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 24 січня 2023 року «Про внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» із правом голосу (поіменно із зазначенням посад) та - результати голосування кожного присутнього члена Ради національної безпеки і оборони України для визначення кворуму у 2/3 голосів. Документи надати безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в строк до 26 травня 2025 року. У разі неможливості виконання вимог ухвали у встановлений строк письмово повідомити Суд про причини її невиконання. Копію цієї ухвали для виконання направити Президенту України Зеленському Володимиру Олександровичу та Раді національної безпеки і оборони України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Повний текст ухвали складено 06 травня 2025 року. Судді М.В. Білак І.В. Желєзний А.Г. Загороднюк В.Е. Мацедонська В.М. Соколов