Постанова Київський апеляційний суд № 760/396/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа № 760/396/23 провадження № 22-ц/824/6594/2025 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 травня 2025 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів: судді - доповідача Кирилюк Г. М. суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І., при секретарі Черняк Д. Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики, за апеляційної скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2024 року в складі судді Ішуніної Л. М., встановив: 05.01.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 взяла у нього в борг відповідно до договорів позики: від 05 липня 2019 року в сумі 3 540 000 грн, що на момент отримання позики складало еквівалент 136 833,805 доларів США, та зобов`язалася повернути 19.08.2019; від 08 липня 2019 року в сумі 1 680 000 грн, що на момент отримання позики складало еквівалент 65 340,666 (доларів США, та зобов`язалася повернути 19.08.2019; від 09 липня 2019 року в сумі 628 000 грн, що на момент отримання позики складало еквівалент 24 529,142 доларів США, та зобов`язалася повернути 19.08.2019; від 12 липня 2019 року в сумі 624 000 грн, що на момент отримання позики складало еквівалент 24 184,3592 доларів США, та зобов`язалася повернути 19.08.2019; від 12 липня 2019 року в сумі 582 348 гривень, що на момент отримання позики складало еквівалент 20 000,00 Євро, та зобов`язалася повернути 19.08.2019; від 24 липня 2019 року в сумі 516 306 грн, що на момент отримання позики складало еквівалент 20 000,00 доларів США, та зобов`язалася повернути 19.08.2019; від 18 жовтня 2019 року в сумі 330 000 грн, що на момент отримання позики складало еквівалент 13 157,8947 доларів США, та зобов`язалася повернути 18.11.2019; від 03 березня 2020 року в сумі 248 180 грн, що на момент отримання позики складало еквівалент 10 000,00 доларів США, та зобов`язалася повернути 02.11.2020; від 11 березня 2020 року в сумі 1 468 183 грн, що на момент отримання позики складало еквівалент 58 000,00 доларів США, та зобов`язалася повернути 11.06.2020; від 04 серпня 2020 року в сумі 162 584,50 грн, що на момент отримання позики складало еквівалент 5 000,00 Євро, та зобов`язалася повернути 30.12.2020; від 23 вересня 2020 року в сумі 100 000 грн, що на момент отримання позики складало еквівалент 3 545,00 доларів США, та зобов`язалася повернути 30.12.2020; від 02 жовтня 2020 року 230 000 грн, що на момент отримання позики складало еквівалент 6 517,00 доларів США, та зобов`язалася повернути 30.12.2020, всього на загальну суму 10 109 601 грн 50 коп. У вказані терміни відповідачка борг не повернула. Також згідно договорів позики передбачена відповідальність за своєчасне неповернення коштів у виді пені на суму 620 025,980 грн. Курсова різниця на дату подання позову 4 153 446,76 грн. Посилаючись на вказані обставини позивач просив стягнути з відповідачки на його користь борг за договорами позики на загальну суму 10 109 601,50 грн, пеню в сумі 620 025,90 грн, курсову різницю - 4 153 446, 76 грн, на загальну суму 14 883 074 грн 16 коп., а також судові витрати. 03.10.2024 представник ОСОБА_2 - адвокат Слюсар К. С. звернулась до суду з клопотанням про призначення комплексної судової технічної експертизи документів та почеркознавчої експертизи. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що під час ознайомлення із договорами позики, які долучені до позовної заяви, у ОСОБА_2 виникли сумніви щодо того, що вказані договори підписані іншою особою, оскільки на жодному із долучених договорів до позовної заяви немає її справжнього особистого підпису. Оскільки всі боргові зобов`язання, які були у відповідача перед позивачем виконані у повному обсязі шляхом повернення грошових коштів, а також те, що позивачем особисто абсолютно усі договори про надання позики були знешкоджені, постає питання кому дійсно належить підпис на всіх договорах про надання позики та чи виконаний підпис на вказаних договорах саме в той час, яким вони датовані. Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2024 року суд повернувся до розгляду справи у підготовчому провадженні. Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2024 року клопотання ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 задоволено. Призначено у справі комплексну судову технічну експертизу документів та почеркознавчу експертизу. На вирішення експертизи поставлено наступні питання: 1) Чи виконано підпис у договорах про надання позики, а саме від: 05 липня 2019 року; 08 липня 2019 року; 09 липня 2019 року; 12 липня 2019 року; 12 липня 2019 року; 24 липня 2019 року; 18 жовтня 2019 року; 03 березня 2020 року; 11 березня 2020 року; 04 серпня 2020 року; 23 вересня 2020 року; 02 жовтня 2020 року, у графі «Позичальник» - ОСОБА_2 чи іншою особою? 2) Чи відповідає час виконання підпису у договорах про надання позики, а саме від: 05 липня 2019 року; 08 липня 2019 року; 09 липня 2019 року; 12 липня 2019 року; 12 липня 2019 року; 24 липня 2019 року; 18 жовтня 2019 року; 03 березня 2020 року; 11 березня 2020 року; 04 серпня 2020 року; 23 вересня 2020 року; 02 жовтня 2020 року у графі «Позичальник» ОСОБА_2 даті, вказаній у договорах?; Якщо ні, то в який проміжок часу було виконано цей підпис? Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Попередню оплату витрат за проведення експертизи покладено на відповідача ОСОБА_2 . В розпорядження експертів надано матеріали цивільної справи провадження № 2/760/4379/24, унікальний номер № 760/396/23. Зобов`язано позивача ОСОБА_1 надати оригінали договорів про надання позики, а саме від: 05 липня 2019 року; 08 липня 2019 року; 09 липня 2019 року; 12 липня 2019 року; 12 липня 2019 року; 24 липня 2019 року; 18 жовтня 2019 року; 03 березня 2020 року; 11 березня 2020 року; 04 серпня 2020 року; 23 вересня 2020 року; 02 жовтня 2020 року, для забезпечення проведення судової експертизи. Зобов`язано відповідача ОСОБА_2 надати експериментальні зразки своїх підписів для забезпечення проведення судової експертизи. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено. 27.11.2024 ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2024 року. Вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною, необґрунтованою з таких підстав. Так, у відповідності до ч. 2 ст. 222 ЦПК України суд повинен був залишити без розгляду клопотання про призначення експертизи, яке без поважної причини не було заявлено в підготовчому провадженні або в інших строк, визначений судом. Зазначає, що у відзиві на апеляційну скаргу, під час підготовчого засідання відповідач не заперечувала щодо справжності свого підпису на договорах та не допускала ймовірність їх підписання іншою особою. І тільки через чотири місяці після закінчення підготовчого провадження поставила питання та подала клопотання про призначення експертизи. Враховуючи велике навантаження КНДІСЕ, а також те, що час проведення експертизи займе щонайменше рік і на час проведення експертизи провадження у справі зупиняється, таким чином відповідач намагається уникнути відповідальності і істотно затягнути судовий процес. Судом першої інстанції не було обґрунтовано необхідність призначення судової експертизи після закінчення підготовчого провадження, не наведено відповідних підстав та мотивів. Крім того, ухвалою суду не встановлено терміни, у які відповідач повинна укласти договір з КНДІСЕ на проведення даної експертизи, не передбачено зобов`язання відповідача надати зразки своїх підписів, а також процедури і строків відбирання таких зразків. Відповідач до цього часу не уклала відповідний договір з експертної установою та не оплатила його, що свідчить про її наміри затягнути процес. 06.03.2025 представник ОСОБА_2 - адвокат Слюсар К. С. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2024 року залишити без змін. Посилається на те, що судом першої інстанції було розглянуто клопотання про призначення експертизи в підготовчому засіданні з чітким дотриманням норм процесуального права. Сторона відповідача вважає, що для доведення власної правової позиції, встановлення фактичних обставин справи, з метою повного, ретельного та всебічного розгляду цивільної справи потрібно отримати висновок експерта, на підставі якого суд разом з іншими наявними у справі доказами зможе ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Без проведення експертизи неможливо вирішити спір по суті, оскільки відповідач наголошує на тому, що оригінали договорів про надання позики були знищені, а ті договори, на підставі яких позивач звернувся до суду з позовом, не були підписані відповідачем. Висновком експерта сторона відповідача має намір підтвердити власну правову позицію, оскільки вказаний доказ буде ключовим при розгляді цивільної справи. В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Представник ОСОБА_2 - адвокат Слюсар К. С. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. За приписами положень статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. До основних засад (принципів) цивільного судочинства належать, зокрема змагальність сторін та диспозитивність. Відповідно до ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України передбачено право учасників справи подавати докази та брати участь у їх дослідженні, подавати заяви та клопотання. Згідно з положеннями ст. 76, ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»). Згідно ч. 3 ст. 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Відповідно до ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу якщо для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із самих запитань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, запитання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (ч. 1 ст. 104 ЦПК України). Враховуючи предмет позову, а також те, що для з`ясування обставин справи необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для призначення у справі судової технічної експертизи документів та почеркознавчої експертизи. Щодо доводів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Згідно з частиною першою статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження в справі і закінчується закриттям підготовчого засідання (частина друга статті 189 ЦПК України). Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 грудня 2021 року в справі № 910/7103/21 виснував, що відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Водночас такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу, як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті. З посиланням та цей правовий висновок Касаційного господарського суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 05 жовтня 2022 року в справі № 204/6085/20 зазначив, що позивач до суду першої інстанції подавав заяву про повернення в підготовче засідання з метою зміни предмету позову, проте суди виснували про відсутність підстав для такого повернення, оскільки чинним законодавством не передбачається можливість процесуального переходу на попередню стадію розгляду справи. Верховний Суд виснував, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що позивач подав позов до зміни власника спірної квартири та її поділу на дві окремі квартири, тому зробили передчасний висновок про відмову в задоволенні позовних вимог за неналежного складу відповідачів. Верховний Суд зазначив про можливість повернення на підготовче засідання у разі наявності обґрунтованих підстав для цього. Із матеріалів справи, що переглядається, вбачається, що 04.03.2024 ОСОБА_2 подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що всі договори позики, які укладались з позивачем, були закриті шляхом повернення отриманих в позику грошових коштів. Оригінали договорів позики, які знаходились у позивача, були знешкоджені в присутності відповідача. Надання завірених копій договорів позики викликає велике здивування у відповідача, оскільки всі оригінали договорів були знешкоджені. Постає питання, з яких оригіналів були завірені копії, якщо вони відсутні. З метою перевірки наявності у позивача оригіналів договорів позики заявила клопотання про їх витребування для огляду в судовому засіданні. Протокольною ухвалою суду від 03 червня 2024 року судом першої інстанції було задоволено клопотання про витребування у позивача оригіналів договорів позики та одночасно закрито підготовче судове засідання. Призначено справу до розгляду на 05.08.2024. 01.08.2024 представник відповідача - адвокат Левченко К. М. звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, оскільки 05.08.2024 буде перебувати у відрядженні в місті Жмеринка Вінницької області та братиме участь в розгляді іншої цивільної справи. Судом першої інстанції вказане клопотання було задоволено, судове засідання відкладено на 03.10.2024. 03 жовтня 2024 року представник відповідача - адвокат Слюсар К. С звернулась до суду з клопотанням про повернення до стадії підготовчого провадження. Акцентувала увагу на тому, що вказана справа є вкрай важливою для відповідача, а тому для повного та об`єктивного розгляду справи необхідним є повернення на стадії підготовчого провадження. Також подала клопотання про призначення комплексної судово-технічної експертизи документів та почеркознавчої експертизи. 03 жовтня 2024 року суд першої інстанції, розглянувши клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, вказане клопотання задовольнив. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що у справі дійсно необхідно вчинити ряд процесуальних дій, які можливо реалізувати лише на стадії підготовчого судового засідання. 07 жовтня 2024 року ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2024 року задоволено клопотання відповідача про призначення комплексної судово-технічної експертизи документів та почеркознавчої експертизи. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка зверталась до суду першої інстанції про витребування оригіналів договорів позики на стадії підготовчого засідання для можливості з`ясування обставин наявності свого підпису на договорах, яке було задоволено судом першої інстанції. Разом з тим, закривши підготовче судове засідання до моменту з`ясування обставини, що має істотне значення, встановивши, яку обставину відповідач заперечує, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для необхідності повернення до стадії підготовчого провадження після призначення справи до судового розгляду по суті. У постанові Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 лютого 2019 року у справі № 1512/2-234/11 (провадження № 61-37345св18) вказано, що «ОСОБА_5 звертався до суду з клопотанням про витребування оригіналів кредитного договору та договору поруки для призначення судової почеркознавчої експертизи, однак апеляційним судом було відмовлено в задоволенні заявленого клопотання, що підтверджується протоколом судового засідання від 05 квітня 2018 року. Отже, належним доказом у справі, який би підтвердив чи спростував факт підписання саме відповідачем ОСОБА_5 договору поруки, може бути висновок почеркознавчої експертизи. Відповідно до статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальної дії, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Отже, суд зобов`язаний забезпечити (організувати) дійсно змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов`язків. Тобто, враховуючи те, що відповідач заперечує факт підписання ним договору поруки, суди повинні були роз`яснити останньому його право заявити клопотання про призначення почеркознавчої експертизи для вирішення питання відповідності його підпису у договорі поруки, і тільки після отримання відповідного висновку експерта або відмови від проведення почеркознавчої експертизи вирішувати питання про доведеність чи недоведеність вимог позову». У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 756/3115/17 (провадження № 61-18653св20) зазначено, що «відмовляючи у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач тричі поспіль не з`явився в судове засідання, у зв`язку з чим суд не мав можливості відібрати експериментальні зразки підпису для проведення судової почеркознавчої експертизи. Відмовляючи у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про призначення почеркознавчої експертизи, апеляційний суд виходив з того, що відповідач не надав вільних зразків підпису та почерку за 2013-2015 роки, у зв`язку з чим суд не мав можливості призначити почеркознавчу експертизу. Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів. Доведення обставин, чи підписував ОСОБА_2 договір позики, за яким позивачка просить стягнути заборгованість, має істотне значення для правильного вирішення спору по суті. Оцінюючи обґрунтованість судових рішень про відхилення клопотання про призначення судової експертизи, Верховний Суд вважає, що висновки суду про невиконання або про неможливість виконання судової експертизи у зв`язку з ненаданням відповідних документів для її проведення не є достатньою підставою для відмови у задоволенні клопотання. Дії сторони щодо ненадання під час розгляду клопотання про призначення експертизи певних матеріалів не можуть свідчити про ухилення особи від участі в експертизі, оскільки суди її не призначили, відповідно, клопотання судових експертів про надання матеріалів для проведення експертизи до суду не надходили та не вирішувалися. Зважаючи на наведене, суди попередніх інстанцій під час розгляду справи не вжили усіх необхідних заходів для виконання завдання цивільного судочинства, визначеного у статті 2 ЦПК України, необґрунтовано відмовили у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи». Подібні висновки викладені і у постановах Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі № 233/4787/18, від 28 листопада 2018 року у справі № 179/303/17. Тому апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем було доведено існування вагомих підстав для повернення до стадії підготовчого провадження справи. З огляду на те, що експертиза в даній справі призначена судом, підстави покладення на відповідача обов`язку укласти договір з експертом чи експертною установою відсутні. Оскаржуваною ухвалою покладено на відповідача обов`язок надати експериментальні зразки своїх підписів для забезпечення проведення судової експертизи, а тому доводи апеляційної скарги і в цій частині є необґрунтованими. Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не було встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 06.05.2025. Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк Судді: І. М. Рейнарт Т. І. Ящук