Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/1322/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/1322/24 П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О., суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року (суддя Мороз А.О., м. Миколаїв, повний текст рішення складений 30.09.2024) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: 13.02.2024 до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, у якому позивач просив: - визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії, виходячи з 78% сум грошового забезпечення; - зобов`язати відповідача перерахувати та виплачувати пенсію позивачу, виходячи з 78% грошового забезпечення з моменту звернення з відповідною заявою 20.09.2023. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо зменшення з 01.04.19 р. основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 73% до 70% грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 73% грошового забезпечення з 01.04.2019 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги повністю. На думку апелянта, суд першої інстанції не перевірив належним чином доводи позовної заяви про те, що дії відповідача щодо відмови у перерахуванні і виплаті пенсії відповідно до статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262- ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у порядку і розмірах, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з 78 % відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум, є протиправними. Відповідачі надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження. Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходив службу в установах пожежної охорони, що належали до сфери управління МВС, та з 2003 р. отримує пенсію за вислугу років, призначену із розрахунку 78% грошового забезпечення, з яких 73% за вислугу років і 5% за участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (3 категорія). На час призначення позивачу пенсії чинна редакція ст. 13 Закону №2262 передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення (п. "в"). Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів (ч. 2 ст. 13). 29.04.06 р. набрали чинності зміни до ст. 13 Закону №2262, якими з п. "в" виключено норму про збільшення пенсії для осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.07 р. №1294 проведено перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом №2262, з 01.01.08 р. з урахуванням оновленого грошового забезпечення. З 01.01.08 р. пенсія позивача склала 73% грошового забезпечення без урахування збільшення на 5% за участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Колегією суддів встановлено, що у квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дій щодо перерахунку з 01.01.2008 р. пенсії, призначеної в розмірі 73%, і з 01.01.2018 р. пенсії, призначеної в розмірі 70% суми грошового забезпечення; зобов`язання перерахувати пенсію у розмірі 78% грошового забезпечення з 23.01.2020. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року у справі №400/1620/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо зменшення з 01.01.2018 р. основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 73% до 70% грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 73% грошового забезпечення з 01.01.2018 р. У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просив: - визнати протиправними дії ГУПФУ щодо відмови в проведенні перерахунку та виплаті пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Миколаївській області» за №33/35-С-30 від 28.05.2021, виданої станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»; - зобов`язати ГУПФУ перерахувати та виплачувати з 01.04.2019 року пенсію з основним розміром 73% на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Миколаївській області» за №33/35-С-30 від 28.05.2021, виданої станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 05.03.2019 року по день проведення перерахунку. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року у справі №400/7719/21 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, щодо відмови в перерахуванні пенсії на підставі довідки від 28.05.2021 року №33/35-С-30 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.04.2019 року, виданої державною установою "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Миколаївської області". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 28.05.2021 року №33/35-С-30 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.04.2019 року, виданої державною установою "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Миколаївської області", та виплатити перераховану пенсію, з урахуванням раніше виплачених сум. На виконання згаданого рішення суду ГУПФУ проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.19 р. відповідно до довідки від 28.05.21 р. №33/35-C-30, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Миколаївській області», після якого відповідач зменшив основний розмір пенсії з розрахунку 70% грошового забезпечення. 20.09.2023 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Миколаївській області із заявою про перерахунок розміру пенсії виходячи з 78% сум грошового забезпечення. Листом від 06.10.2023 заявника повідомлено, що перерахунок його пенсії здійснено з 01.04.19 р. на виконання рішення суду за чинними на вказану дату редакціями Закону №2262. Отже, при перерахунку пенсії за Постановою №103 її максимальний розмір не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Не погодившись з відмовою ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем протиправно зменшено розмір пенсії позивача з 73% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення з 01.01.2018 р., а тому суд визнав позовні вимоги в цій частині обґрунтованими. При цьому, оскільки позивач просив зобов`язати перерахувати пенсію з 20.09.2023 - з моменту звернення до відповідача з відповідною заявою, суд вийшов за межі позовних вимог та зобов`язав відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивача в розмірі 73% грошового забезпечення з 01.04.2019. Водночас суд визнав правомірними дії відповідача щодо виключення з розміру основної пенсії позивача підвищення в розмірі 5% за участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, оскільки така норма виключена зі ст. 13 Закону №2262. Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів зазначає, що оскільки доводи апелянта стосуються висновків суду першої інстанції виключно в частині відсутності у позивача права на отримання 5% підвищення пенсії за участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, колегія суддів, у відповідності до імперативним вимог частини першої статті 308 КАС України, надає правову оцінку законності і обґрунтованості рішенню суду першої інстанції виключно в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 13 Закону України від 09.04.1992 року №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції чинній на час призначення пенсії позивачу) встановлювалось, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення. Пунктом "в" статті 13 Закону №2262-ХІІ передбачалось, що особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення. З 01.01.2008 на підставі статті 63 Закону №2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №1294) відповідач провів перерахунок пенсії позивача з урахуванням розміру грошового забезпечення, встановленого з 01.01.2008 для відповідних категорій осіб виходячи з чинної на цю дату редакції статті 13 вказаного Закону, яка не передбачала збільшення розміру пенсії за вислугу років на 5 процентів. Із набуттям чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» №3591-IV від 04.06.2006, пунктом 9 якого були внесені зміни, згідно з якими нова редакція підпункту "в" статті 13 Закону №2262-ХІІ зазначену 5-процентну доплату не передбачала. Підставою перерахунку всіх призначених за Законом №2262-XIІ пенсій згідно з пунктом 3 статті 63 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. Порядок перерахунку пенсій з 01.01.2008 регулюється Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, згідно з пунктом 1 якого перерахунок раніше призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством. Нові види грошового забезпечення військовослужбовців були визначені Постановою №1294, яка набирала чинності з дня втрати чинності указами Президента України, що визначали умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу державних органів, але не раніше ніж 01.01.2008. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції визнав правомірними дії відповідача щодо виключення з розміру основної пенсії позивача підвищення в розмірі 5% за участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, оскільки стаття 13 Закону №2262-ХІІ не передбачала 5% збільшення пенсії для військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 3, а тому правові підстави для нарахування 5% доплати для зазначених військовослужбовців відсутні. Проте колегія суддів не може погодитися з такими висновками з огляду на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2022 у справі №200/7786/19-а. У даній справі Великою Палатою Верховного Суду викладно наступні висновки: «

73. На час виникнення спірних правовідносин стаття 13 Закону №2262-ХІІ була чинною у редакції Закону №3591-IV, яка не передбачала вказаної 10-відсоткової доплати особам, що брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії

1. Проте застосування органом ПФУ при перерахунку пенсії позивача положень статті 13 Закону №2262-ХІІ у редакції Закону №3591-IV є протиправним, оскільки ця норма стосується призначення нових, а не перерахунку раніше призначених пенсій. До того ж статтею 58 Конституції України закріплено принцип незворотності нормативно-правових актів у часі. Отже, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що при перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на основі постанов №103 і 704 немає підстав для застосування механізму нового обчислення пенсії за нормами частини першої статті 13 цього Закону, яка застосовується саме при першому призначенні пенсії. При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке було визначене при її призначенні, є незмінним.» За приписами частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Застосовуючи вищезазначений підхід до спірних правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про наявність у позивача права на перерахунок та виплату пенсії у розмірі 78% грошового забезпечення, з урахуванням; 5% відповідних сум грошового забезпечення, особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до 3 категорії; 73% грошового забезпечення, що присуджені ОСОБА_1 з 01.04.2019 року судом першої інстанції у даній справі. Резюмуючи все викладене колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про порушення норм матеріального права знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду даної справи та є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог з ухваленням нового рішення. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. За приписами частини першої та частини другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відтак апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню. Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 317 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ухвали у відповідній частині нове рішення суду, яким: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 78% сум грошового забезпечення; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 , виходячи з 78% грошового забезпечення, з моменту звернення з відповідною заявою 20.09.2023. В інший частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко Суддя М.П.Коваль Суддя Ю.В.Осіпов