Постанова 4817 № 598/1498/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 598/1498/22Головуючий у 1-й інстанції Олещук Б.Т. Провадження № 22-ц/817/414/25 Доповідач - Хома М.В. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 травня 2025 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючої - Хома М.В. суддів - Костів О. З., Храпак Н. М., розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 23 січня 2025 року, ухвалене суддею Олещуком Б.Т. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про захист прав споживача, визнання протиправних дій банку та скасування заборгованості, зобов`язання повернення безпідставно списаних коштів, відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про захист прав споживача до АТ КБ "ПриватБанк", у якому, із урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просив: -визнати незаконними дії АТ КБ "ПриватБанк" щодо списання боргу в сумі 119,31 грн; - зобов`язати відповідача повернути позивачу безпідставно списані кошти з карткового рахунку в сумі 14 818 грн та нарахувати на його користь пеню від цієї суми в розмірі 3-х % за кожен день з моменту його звернення, а саме з 23.08.2022 року і до початку повернення першої частини з них до 30.10.2022 за 65 днів в сумі 28 895 грн; -відшкодувати моральну шкоду в сумі 15000 грн. і 15000 грн. за витрати часу і коштів. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що будучи клієнтом АТ КБ «ПриватБанк», 22.08.2022 року, здійснивши вхід в додаток «Приват-24», побачив, що з його платіжної картки невідомим йому чином списано 14818 гривень в період з 18.08.2022 року по 22.08.2022 року та є заборгованість перед банком 119,31 грн. Ознайомившись із роздруківкою руху коштів у Приват-24 на своєму рахунку він з`ясував, що ці кошти були зняті в США за оплату реклами, проживання в готелях цієї країни, за обіди в ресторанах, чого ні він, ні жоден з його родичів чи знайомих не здійснював, оскільки ніколи не були в США. Дізнавшись про факт зникнення з його рахунку коштів він одразу ж зателефонував на гарячу лінію АТ КБ ПриватБанк за телефоном 3700 та у поліцію і повідомив про зняття коштів та просив їх повернути, так як він не втрачав своєї карточки, не передавав її нікому, не повідомляв своїх пін кодів, не здійснював покупок у інтернеті, не розраховувався в магазинах. Зазначав, що звернення у Збаразьке відділення "ПриватБанк" та на гарячу лінію колцентру не вирішило питання про повернення йому безпідставно списаних коштів, а в ході звернень йому повідомлено, що списання коштів є шахрайством і що в таких ситуаціях банк коштів не повертає. Враховуючи указане, ОСОБА_1 вважав, що несанкціонованим зняттям коштів з його рахунку банк порушив його права як споживача банківських послуг, завдав йому значних фінансових, моральних та матеріальних збитків, тому просив позов задовольнити. Рішенням Збаразького районного суду від 23.01.2025 року відмовлено в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача фінансово-банківських послуг, визнання протиправних дій банку та скасування заборгованості, зобов`язання повернення безпідставно списаних коштів, відшкодування заподіяної моральної шкоди. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов. Вказує, що повернення йому незаконно списаних коштів банк затримав на 65 днів, тому із урахуванням Постанови Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі № 761/26293/16-ц наявні підстави для стягнення з банку пені у відповідності до ч. 5 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів. На думку скаржника, відмова у задоволенні позову про стягнення з банку моральної шкоди не узгоджується з висновком, висвітленим у Постанові Верховного Суду від 01.09.2020 року у справі № 216/3521/16-ц, а стягнення збитків у розмірі 15000 грн, понесених ним при вирішення питання про повернення коштів , відповідає приписам ст. 1073 ЦК України. ОСОБА_1 звертає увагу, що кошти в сумі 14 818 грн на думку відповідача, повернула міжнародна платіжна система, з якою позивач не має жодних договірних відносин, тому вважає, що саме АТ КБ «ПриватБанк» повинен йому повернути заявлені до стягнення кошти. Також, на думку відповідача, судом першої інстанції при вирішенні даного спору порушено вимоги цивільного процесуального закону а саме: безпідставно переведено дану справу із спрощеного позовного провадження в загальне; долучено і задоволено клопотання відповідача, яке подано із порушенням припиcів ЦПК України; порушено строки розгляду справи. Відзиву на апеляційну скаргу не подано, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Згідно з частиною 1 статті 369 ЦПК України справа розглядається апеляційним судом без повідомлення учасників справи. Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Обставини справи. Судом встановлено, що 16 вересня 2019 року ОСОБА_1 підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов по правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк». Власним підписом ОСОБА_1 підтвердив, що згоден з тим, що ця анкета-заява разом з умовами і правилами надання банківських послуг складають договір про надання банківських послуг, на підставі ст.634 ЦК України. Крім цього, повторно Анкета - заява між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» про приєднання до Умов по правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк» була підписана 28.05.2021 року. Згідно банківської виписки по картці/рахунку позивача, в період 18 серпня 2022 року 22 серпня 2022 року по картці НОМЕР_1 зафіксовано два списання коштів через сторонній мерчант іноземного банку (термінал TWITERM) на суму 10493,28 грн та 4481,34 грн. В період списання коштів 10493,28 грн та 4481,34 грн на картці клієнта знаходилась доступна сума 14818 грн. За зверненнями ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» щодо повернення списаних з карти коштів, банком 01.09.2022 року повідомлено позивача, що при здійсненні переказу коштів 19.08.2022 року було коректно введено номер карти, термін її дії та CVV2 код, а чинним законодавством не надано повноважень банку здійснювати повернення проведеного переказу та зазначено, що банк не може повернути переказані кошти. Крім того, банком роз`яснено, що у випадку впевненості в наявності шахрайських дій щодо списання коштів, рекомендовано звернутися до правоохоронних органів. Зазначено, що банк буде намагатися максимально ефективно співпрацювати з правоохоронними органами та сприяти щонайскорішому розгляду даної справи. Як було установлено судом, по даному питанню зафіксовано дві заявки від 23.08.2022 року та 28.08.2022 року, та надано консультацію позивачу з поясненням причини створення мінусового балансу, а саме: «Мінусовий баланс/розбаланс на рахунку виникає через проведення по картці операцій в мережі інших банків або на сторонніх інтернет-ресурсах. При проведенні таких платежів сума проходить 2 етапи: блокування і списання. У момент здійснення операції сума блокується і може перебувати в резерві до 11 днів, до тих пір, поки сайт/торгова точка не подасть запит в Банк на списання суми. За той період, поки сума знаходиться в резерві, є можливість користуватися доступним залишком картки і заблокованої сумою, оскільки вона ще не запрошена сайтом/торговою точкою. Після виведення суми з резерву на картці може утворитися мінусовий баланс, якщо після резервування суми були видаткові операції по картці більше доступного залишку. Така ситуація сталася по карті НОМЕР_1 . По карті 4731219618518066 19.08.2022 року проведена операція: 04:27 Предавторизація: ІНОР#4500-10 493?28 грн, запит на списання коштів торгова точка подала 21/08/2022 і паралельно по карті ще були проведені операції, що і призвело до овердрафту по карті. Рекомендації перевіряти актуальну інформацію у власному кабінеті Приват24. За зверненням позивача до банку, останнім згенеровано заявки №2086072 та №2086053 на повернення коштів до платіжної системи - Visa. Банк зазначав, що у відповідності до правил міжнародних платіжних систем Visa, розгляд заяви (претензійно-позовна робота) може тривати 45-120 днів. За результатами розгляду даних заяв платіжною системою - Visa кошти повернуто на картку позивача № НОМЕР_2 , а саме 30.10.2022 року повернуто 10 679 грн, та 14.11.2022 року 4 481, 34 грн. що визнав у судовому засіданні позивач. Інформація про повернення коштів ОСОБА_1 за заявками №2086072 та №2086053 також стверджується банківською випискою про рух коштів по картці/ рахунку 473121.....8066 Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права. Згідно із ст. 21Закону України«Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається,що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними,якщо: 1) при реалізації продукції будь яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2)при реалізації продукції будь яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3)при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги,які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживача мита/або виконавцями,не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди,завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4)порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5)будь яким чином (крім випадків,передбачених законом)обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6)споживачу реалізовано продукцію,яка є небезпечною,неналежної якості,фальсифікованою; 7)ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу. Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів`визначає: споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3). Частиною 5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі 3 % вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі 3 % загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання в натурі. Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Згідно з ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювана шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювана. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Згідно з ст.1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його ж рахунка, банк повинен негайно, після виявлення порушення, зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом. Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспоренні права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою. Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Причинно-наслідковий зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без будь-яких додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Загальний порядок проведення переказу коштів (зокрема з використанням електронних платіжних засобів) у межах України визначено Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі - Закон) та Положенням про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням (далі - Положення № 705). Закон та Положення № 705 не визначають порядок оскарження (опротестування) переказів (сhargeback), ініційованих з використанням електронних платіжних засобів. Відповідно до абзацу 3 пункту 1.29) статті 1 Закону міжнародна платіжна система (МПС) - платіжна система, в якій платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом і яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує проведення переказу коштів у межах цієї платіжної системи, у тому числі з однієї країни в іншу; Згідно з пунктом 9.2. статті 9 Закону платіжна система (крім внутрішньобанківської платіжної системи) діє відповідно до правил, установлених платіжною організацією відповідної платіжної системи. Так, претензійна робота по операціях, здійснених з використанням платіжних карт міжнародної платіжної системи Visа та Master Card ведеться на підставі Правил Visa Core Rules and Visa Product and Service Rules, що регламентують порядок вирішення спірних питань між банками-емітентами, з одного боку, і банками- еквайєрами, з іншого боку, з приводу транзакцій, учасниками яких вони є одночасно, а також внутрішніх нормативних документів банку з ведення претензійної роботи. Відповідно до положень статті 14 Закону та пункту 9 розділу II Положення № 705 банк має право передати електронний платіжний засіб держателю в порядку, визначеному договором. У договорі банк зобов`язаний зазначити, зокрема, види платіжних операцій, які користувач має право здійснювати з використанням електронного платіжного засобу, порядок розгляду спорів, а також відповідальність емітента та користувача тощо. Банк зобов`язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача, що стосуються використання електронного платіжного засобу або незавершеного переказу, ініційованого з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого законом для розгляду звернень скарг громадян (пункт 14.17 статті 14 розділу III Закону). Згідно із пунктом 10 розділу VII Положення № 705, якщо власник рахунку має заперечення щодо операцій за рахунком, перелік яких зазначений у виписці, то він має право звернутися до емітента із заявою про розгляд спірного питання або до суду. Відкриваючи відповідний картковий рахунок ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «Приватбанк», які розміщені в мережі Інтернет на офіційному сайті відповідача https://privatbank.ua/terms (далі - Умови та Правила). Відповідно до пункту 1.1.1.77. Умов та Правил Сhargeback - фінансова претензія банку-емітента банку - екваєру на повернення платежу за проведеною транзакцією в порядку визначеному міжнародними платіжними системами та внутрішньобанківською документацією. 2.1.4.10. Оскарження операцій із використанням Картки. 2.1.4.10.1. Клієнт має право оскаржити в Міжнародних платіжних системах (Visa, Masterсard та ін.) операцію з використанням Картки або реквізитів Картки. Для цього Клієнт звертається в Банк як до учасника арбітражного процесу з письмовою заявою ініціювати арбітражний процес і гарантіями відшкодування витрат Банку. При цьому Банк ініціює арбітражний процес за умови, що така заява подана Клієнтом не пізніше 35 днів для платіжної системи MasterCard та 25 днів - для Visa з дня отримання Банком second presentment (відповідь від еквайера відносно операції, яка оскаржується). 2.1.4.10.3.У разі програшу Банком арбітражного процесу при оскарженні транзакції в МПС, ініційованого Клієнтом, згідно пунктом 2.1.4.10.1. цього договору, Клієнт зобов`язується сплатити Банку штраф у гривні, в розмірі еквівалентному 500 доларів США за офіційним курсом НБУ на день оплати. А також відшкодовує Банку додаткові витрати, понесені Банком в процесі оскарження транзакції. Платежі Клієнта, передбачені цим пунктом, Клієнт доручає Банку списати з його поточного рахунку в дату виникнення у Банку таких вимог до Клієнта (здійснити договірне списання). В разі виграшу Арбітражу штраф повертається. 2.1.4.10.4.Суми коштів по операціях, які оскаржуються Клієнтом, повертаються на поточний рахунок Клієнта після повного врегулювання питання з протилежною стороною - банком, який представив операцію до оплати, відповідно до Правил Міжнародних платіжних систем. Таким чином, законодавство України не визначає порядок оскарження (опротестування) переказів (сhargeback), ініційованих з використанням електронних платіжних засобів МПС Visa, який ведеться на підставі Правил Visa Core Rules and Visa Product and Service Rules та відповідно до внутрішньобанківської документації щодо порядку ведення претензійної роботи (в АТ КБ «Приватбанк» це Умови та Правила надання банківських послуг). Сhargeback Visa Card регламентує порядок взаємодії між учасниками у разі повернення платежів. Власник карти не може безпосередньо звернутися до платіжної системи зробити Сhargeback, його справа надати докази. Рішення про повернення прийматимуть банки. Загальний алгоритм проведення процедури Сhargeback такий: - утримувач картки заявляє своєму банку - емітенту, що має намір оскаржити транзакцію; - емітент перевіряє надані клієнтом дані: чи були платежі, чи велися переговори із продавцем, чи є свідчення, що умови договору не виконані; - емітент передає запит на опротестування до банку - еквайєра; еквайєр приймає запит, Аналізує отримані свідоцтва, зіставляє їх із правилами МПС та досьє продавця, вирішує, чи достатньо даних, чи потрібні уточнення. Якщо даних достатньо, еквайєр самостійно повертає гроші з рахунку продавця. Або навпаки, самостійно відхиляє запит на сhargeback; - якщо даних недостатньо, еквайєр запитує пояснення свого клієнта - продавця; - у деяких випадках продавець приймає чарджбек і повідомляє еквайєру про це. Наприклад, якщо часу на розгляд замало, а сума порівняно невелика. Тоді еквайєр повертає гроші емітенту, а той власнику картки; - якщо продавець не згоден, він відправляє representment (подання) еквайєру, з аргументами на свою користь; - еквайєр пересилає відповідь продавця до банку - емітента; - емітент може прийняти докази продавця, та повідомити свого клієнта (власника картки), що опротестування відхилено; - або емітент може стати на бік свого клієнта, відкинути аргументи продавця, і зажадати від еквайєра ініціювати чарджбек і повернути гроші; - якщо еквайєр після цього погодиться з емітентом, то спише гроші з рахунку продавця, переведе їх емітенту, а той, у свою чергу, зарахує їх на картковий рахунок покупця; -еквайєр може й не погодиться. Тоді емітент має право звернутися до арбітражної комісії платіжної системи. Вона проводить власне розслідування та приймає остаточне рішення. Слід зазначити, що інформація щодо вирішення спору щодо повернення платежу власника картки у разі ненадання товарів чи послуг або надання товарів чи послуг неналежної якості міститься в розділі Dispute Resolution або Chargeback Right. Даний розділ визначає випадки, коли може бути розпочата процедура чарджбек та випадки, коли вона неможлива. Істотним при даній процедурі є те, що правила процедури Chargeback дають можливість саме банку-емітенту (відповідачу) самостійно вирішувати, в якому випадку опротестування є правомірним і вимагає розгляду, а в якому ні. Тобто Chargeback Right прямо не зазначає, що банк-емітент зобов`язаний її розпочати тим більше не визначає відповідальність банків-емітентів у випадках відмови. З іншої сторони сама ідея запровадження міжнародними платіжними системами процедури Сhargeback була направлена на захист прав власників платіжних карток у разі їх порушення при здійсненні відповідних транзакцій. Тому відмова банку-емітента повинна бути чітко аргументована (пропущення визначеного строку, відсутність доказів тощо). Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що позивачем не доведені обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, та судом не здобуто об`єктивних доказів переконливого характеру, які б свідчили про те, що відповідач АТ КБ «ПриватБанк» порушив умови укладеного між сторонами договору надання банківських послуг, вимоги чинного законодавства України та спричинив шкоду ОСОБА_1 . Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції. В ході аналізу клієнтської виписки установлено, що в період 18.08.2022 22.08.2022 року по карті позивача НОМЕР_1 зафіксовано два списання коштів через сторонній мерчант іноземного банку (термінал TWITERM) на суму 10493,28 грн та 4481,34 грн. З наявних у справі доказів встановлено, що АТ КБ «ПриватБанк» прийняв до опрацювання 2 заявки ОСОБА_1 на повернення коштів до платіжної системи Visa №2086072 та №2086053, тобто не відмовив йому у процедурі Сhargeback, а фактично розпочав процедуру щодо повернення коштів, знятих з карти позивача. За результатами розгляду даних заяв, кошти платіжною системою - Visa 30.10.2022 року та 14.11.2022 року повернуто на картку позивача № НОМЕР_2 , що підтверджується матеріалами справи. Отже, АТ КБ «ПриватБанк» на даній стадії ведення претензійної роботи виконав свій обов`язок щодо представлення інтересів позивача, результатом якої є позитивне вирішення ситуації про списання коштів з карти ОСОБА_1 . Таким чином, позивач не надав суду належних та допустимих доказів невиконання АТ КБ «ПриватБанк» своїх зобов`язань за договором про надання фінансових послуг. Доводи апеляційної скарги про те, що повернення йому незаконно списаних коштів банк затримав на 65 днів, тому із урахуванням Постанови Верховного Суду від 20.03.2019 року справа № 761/26293/16-ц наявні підстави для стягнення з банку пені у відповідності до ч. 5 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне Так, послуга chargeback для карт Visa і MasterCard повинна надаватися безкоштовно. Банк-емітент зобов`язаний розглянути заяву по спірній транзакції і надати відповідь у встановлений термін. При цьому банк повинен повернути платіж заявнику не за рахунок власних коштів, а списати гроші з рахунку банку-отримувача продавця і повернути на рахунок заявника. У процедурі chargeback беруть участь: покупець і його банк (банк-емітент), продавець і його банк (банк-еквайєр), платіжна система, через яку проводилася транзакція. Процедура повернення коштів через Visa chargeback не має фіксованого терміну завершення. Зазвичай, процес займає від 30 до 90 днів, залежно від складності справи та швидкості реагування сторін. З урахуванням того, що відсутня вина АТ КБ «ПриватБанк» у затримці повернення списаних з карти позивача коштів, тому у даному випадку підстав для стягнення з банку в користь ОСОБА_1 пені у відповідності до ч. 5 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів немає, а посилання на позицію Верховного Суду від 20.03.2019 року справа № 761/26293/16-ц є нерелевантним, оскільки обставини у справі, яка переглядалася Верховним Судом, та обставини даної справи є різними. Оскільки ОСОБА_1 не надано доказів про порушення АТ КБ «ПриватБанк» умов укладеного між сторонами договору надання банківських послуг, доводи апеляційної скарги щодо безпідставної відмови у стягненні моральної шкоди та інших витрат, заявлених у позові, є необґрунтованими. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Інші доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують законності і обґрунтованості оскаржуваного судового рішення. Слід врахувати, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»). Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог є законними і обґрунтованими, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону. Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 367, 375, 382-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 23 січня 2025 року, залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, окрім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України. Постанову суду апеляційної інстанції складено 5 травня 2025 року. Головуюча Хома М.В. Судді Костів О.З. Храпак Н.М.