Постанова Запорізький апеляційний суд № 331/5194/23

Дата документу 30.04.2025 Справа № 331/5194/23 Запорізький Апеляційний суд ЄУН 331/5194/23 Пр. № 22-ц/807/452/25Головуючий у 1-й інстанції: Антоненко М.В. Суддя-доповідач: Гончар М.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 квітня 2025 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С. суддів Подліянової Г.С., Полякова О.З. за участі секретаря Бєлової А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеконференції апеляційну скаргу ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ ВЕЛИКОДИМЕРСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ БРОВАРСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, як органу опіки та піклування, на рішення Жовтневого (нова назва - Олександрівського) районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2024 року у справі за позовом ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ ВЕЛИКОДИМЕРСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ БРОВАРСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, як органу опіки та піклування, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ БЕРДЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ ВІЙСЬКОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ БЕРДЯНСЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав ВСТАНОВИВ: У серпні 2023 року ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ ВЕЛИКОДИМЕРСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ БРОВАРСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, як орган опіки та піклування, звернувся до суду із вищезазначеним позовом (т.с. 1 а.с.1-7), який у подальшому уточнив (т.с. 1 а.с. 73-84) та в якому просив позбавити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) батьківських прав по відношенню до її малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно зі свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 , виданим 26.07.2017 Бердянським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Бердянськ Запорізької області народився ОСОБА_3 . Мати - ОСОБА_4 . Батько - ОСОБА_2 . Відповідно до витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 - ОСОБА_3 зареєстрований відповідно до статті 126 Сімейного кодексу України. Розпорядженням голови Броварської районної державної адміністрації Київської області від 07.09.2018 № 782, у зв`язку з засудженням матері ОСОБА_4 та у зв`язку з обранням запобіжного заходу батьку ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою малолітньому ОСОБА_3 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування. Розпорядженням голови Броварської районної державної адміністрації Київської області від 18.09.2018 № 814 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , призначено опікуном над малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановлено, що малолітній ОСОБА_3 буде проживати разом з опікуном по АДРЕСА_1 . Згідно із листом Служби у справах дітей Бердянської міської ради Запорізької області від 16.10.2018 № 768/01-21 малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває під опікою ОСОБА_5 проживаючої по АДРЕСА_2 внесений до книги обліку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які прибули з інших територій. Відповідно до листа Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 10.05.2023 року № 3/2-8380/Ги вбачається, що батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , засуджений 12.09.2018 Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27.11.2017, остаточно призначено покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі. З 06.11.2019 відбував покарання в державній установі «П`ятихатська виправна колонія (№122)», звідки звільнився 13.02.2023 згідно ухвали П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 03.02.2023 умовно-достроково, на підставі ст. 81 КК України. Батько, ОСОБА_2 до Служби у справах дітей та сім`ї Великодимерської селищної ради Броварського району, із довідкою про повернення з місць позбавлення волі та заявою про повернення йому дитини та надання висновку про можливість передачі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для подальшого виховання батьку, не звертався. Матір, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19.02.2018 визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України та на підставі ч.ч. 1, 4 ст. 70, ст. 71 КК України призначено покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі. З 21.09.2018 відбувала покарання в державній установі «Недержинщинська виправна колонія (№ 65)», звідки звільнена 15.11.2019 згідно ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 07.11.2019 умовно-достроково, на підставі ст. 81 КК України. Згідно із листом Служби у справах дітей та сім`ї Броварської районної військової адміністрації Київської області від 13.06.2023 № 185/01-21 за період з 2019 по 13.06.2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , із довідкою про повернення із місць позбавлення волі та заявою про повернення їй дитини та надання висновку про можливість передачі ОСОБА_3 ., ІНФОРМАЦІЯ_1 , для подальшого виховання матері, остання не зверталась. Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя ОСОБА_4 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_7 ». За змістом ЄДРСР вбачається, що відносно відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Бердянським міськрайонним судом Запорізької області винесені судові накази про стягнення з них аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно із заявою ОСОБА_2 від 18.07.2023, поданої до органу опіки та піклування ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ ВЕЛИКОДИМЕРСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ БРОВАРСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, останній не заперечує проти позбавлення його батьківського прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно із характеристикою керівника БО «БФ «Добро+Дій» ОСОБА_2 з 2019 року був під духовною опікою капеланів даного фонду. Після звільнення з місць позбавлення волі виявив бажання продовжити адаптаційну програму «Пізнай істину». ОСОБА_2 позбувся поганих звичок та став на шлях ресоцилізацїї. За час проходження програми одружився, характеризується як відповідальний, дисциплінований та той на кого можна покластися в сім`ї. Йому вдалося змінитися та утворити нову здорову сімейну ланку. ОСОБА_2 на засіданні комісії з питань захисту прав дитини повідомив, що після звільнення з місць позбавлення волі у лютому 2023 року з заявою про повернення йому дитини для виховання не звертався. Син ОСОБА_8 разом з його сестрою ОСОБА_9 та матір`ю, за якою доглядає сестра проживають на тимчасово окупованій території в м. Бердянськ Запорізької області. Вони виїхати звідти не можуть, а він не може поїхати туди. Він одружився та проживає разом з дружиною на території реабілітаційного центру в м. Кривий Ріг, власного помешкання та заробітку не має, забрати дитину йому немає куди. Не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що до органу опіки та піклування Великодимерської селищної ради подав відповідну заяву від 18.07.2023. ОСОБА_1 на засідання комісії з питань захисту прав дитини не викликалась, оскільки останнє відоме місце її реєстрації та проживання в м. Бердянськ Запорізької області, яке згідно з Наказом № 309 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 22.12.2022 є територією, яка з 27.02.2022 тимчасово окупована Російською Федерацією і поштовий зв`язок з даною територією відсутній. Підпункт 14 пункту 27 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866 (зі змінами) передбачає, що служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, на підставі заяви матері, батька, які повернулися з місць позбавлення волі, про повернення їм дитини обстежує їх житлово-побутові умови, перевіряє наявність або відсутність заробітку чи іншого доходу, про що складає відповідний акт, звертається до закладу, установи чи організації, що надає соціальні послуги дітям і сім`ям з дітьми (далі - соціальний заклад), та/або фахівця із соціальної роботи щодо забезпечення проведення оцінки їх потреб з метою встановлення спроможності матері, батька виконувати обов`язки з виховання дитини та догляду за нею та готує висновок районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади про можливість передачі дитини для подальшого виховання матері чи батькові. Якщо за результатами розгляду питання про можливість передачі дитини матері, батькові, які повернулися з місць позбавлення волі, районна, районна у м. Києві та м. Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади зробить висновок про неможливість передачі дитини для подальшого виховання матері, батькові служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, протягом двох місяців збирає документи, необхідні для порушення питання про позбавлення батьків їх батьківських прав. Такі документи можуть бути підготовлені також у разі, коли після повернення з місць позбавлення волі або звільнення з-під варти, батьки не звернулися із заявою про повернення дитини. Рішенням ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ ВЕЛИКОДИМЕРСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ БРОВАРСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ від 18.07.2023 № 311, з урахуванням рішення комісії з питань захисту прав дитини, затверджено висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , по відношенню до її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з ухиленням матері від виконання своїх батьківських обов`язків. Рішенням ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ ВЕЛИКОДИМЕРСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ БРОВАРСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ від 01.08.2023 № 318, з урахуванням рішення комісії з питань захисту прав дитини, затверджено висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , по відношенню до його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з ухиленням батька від виконання своїх батьківських обов`язків. Враховуючи вищенаведене встановлено, що батьки не цікавляться життям та розвитком дитини, станом здоров`я, не забезпечують дитину матеріально, не готують її до дорослого життя, а це у свою чергу означає, що вони ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків, отже є підстави відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України для позбавлення батьків батьківських прав. Відповідно до статті 3 Конвенції ООН про права дитини дід 20 листопада 1989 року (яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини; зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; зобов`язані поважати дитину. Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини. Відповідно до пункту 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення батьківських прав та про поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 № З ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її самостійного самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умови для отримання нею освіти. Пунктами 2 та 4 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо: вона, він ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, є хронічними алкоголіками або наркоманами. В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Антоненко М.В.(т.с.1 а.с.36). Ухвалою суду першої інстанції (т.с.1 а.с.40-41)провадження у цій справі відкрито в порядку загального позовного провадження. Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2024 року (т.с.1 а.с.199-207) позов ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ ВЕЛИКОДИМЕРСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ БРОВАРСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, як органу опіки та піклування, задоволено частково. Позбавлено ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції в частині, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, позивач ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ ВЕЛИКОДИМЕРСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ БРОВАРСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, як орган опіки та піклування, у своїй апеляційній скарзі (т.с.1 а.с. 215-229) просив рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасувати та ухвалити нове рішення, яким позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В автоматизованому порядку 06.01.2025 року для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Подліянову Г.С. та Полякова О.З. (т.с.1 а.с. 231). Ухвалою апеляційного суду від 06.01.2025 року (т.с.1 а.с.232-234) витребувано у суду першої інстанції справу, яка надійшла до апеляційного суду 13.01.2025 року (т.с.1 а.с.235). Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою у цій справі відкрито 14.01.2025 року (т.с.1 а.с. 236), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду (а.с. 237), з урахуванням відповідного навантаження судді-доповідача і колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, які за рішенням загальних зборів суддів Запорізького апеляційного суду з липня 2021 року також приймають участь у розгляді кримінальних проваджень, штату суддів Запорізького апеляційного суду (10) взагалі, відпустки судді-доповідача в період з 17.02.2025 року по 03.03.2025 року включно (довідка т.с. 2 а.с. 1). Всі учасники цієї справине скористались своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу позивача у цій справі. Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом. Ухвалою апеляційного суду (т.с.2 а.с.4-5) розгляд цієї справи призначено в режимі відеоконференції в порядку задовлення клопотання відповідача ОСОБА_2 (т.с.1 а.с.2). Позивач подав апеляційному суду клопотання про розгляд цієї справи за відсутності його представника (т.с.2 а.с.4). 25 квітня 2025 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменування місцевих загальних судів" № 4273-IX, за змістом якого: - внесено до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» такі зміни: «1. Пункт 3-1 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено підпунктом 3 такого змісту: «3) змінити найменування місцевих загальних судів, перелік яких визначається додатком до цього Закону. Зміна найменування місцевого загального суду не призведе до його реорганізації чи ліквідації або утворення нового суду»; Доповнено додатком такого змісту: «Додаток до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ Перелік місцевих загальних судів, що перейменовуються Змінити найменування таких місцевих загальних судів… 7) у Запорізькій області: Куйбишевський районний суд Запорізької області на Кам`янський районний суд Запорізької області; Жовтневий районний суд Запорізької області на Олександрівський районний суд м. Запоріжжя; Ленінський районний суд м. Запоріжжя на Дніпровський районний суд м. Запоріжжя; Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя на Вознесенівський районний суд м. Запоріжжя…». Державна реєстрація змін до відомостей про місцеві загальні суди, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, які випливають із цього Закону, здійснена 30 квітня 2025 року. У дане судове засідання належним чином повідомлені апеляційним судом про дату, час і місце розгляду цієї справи (т.с.1 а.с. 244-245, 247, 253), всі учасники цієї справи не з`явились, окрім відповідача ОСОБА_2 , про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи не подавали. Позивач ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ ВЕЛИКОДИМЕРСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ БРОВАРСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, як орган опіки та піклування, подав апеляційному суду клопотання про розгляд даної справи за відсутності представника позивача (т.с.2 а.с.4-5). За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом. В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. При вищевикладених обставинах, на підставі ст. 371-372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив: заяву сторони позивача задовольнити, розглядати справу у даному судовому засіданні за відсутності всіх учасників цієї справи, які не з`явились, за присутності відповідача ОСОБА_2 в режимі відеоконференції. Самовідводи відсутні, відводів у цій справі не заявлено. Заслухавши у даному судовому засіданні доповідь судді - доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_2 в режимі відеоконференції, який у тому числі на запитання апеляційного суду категорично заперечував проти позбавлення його батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_8 , 2017 р.н.,дитина мешкає на тимчасово окупованій внаслідок військової агресії РФ проти України території Запорізької області - м. Бердянськ, разом із його сестрою - опікуном; через тимчасову окупацію м. Бердянську він не може поїхати до дитини, дитина не може приїхати до нього, поштовий зв`язок також відсутній з окупованою територію; він позбавлений можливості передавати аліменти та подарунки дитині у зв`язку із цим у тому числі, але він з сином спілкується по телефону; остання розмова його із сином по телефону мала місце на останньому тижні; навіщо він написав органу опіки та піклування заяву перед подачею останнім вищезазначеного позову у цій справі 18.07.2023 - він помилився у її наслідках, йому орган опіки та піклування роз`яснював інші наслідки цієї заяви; він любить свого сина і бажає забрати його до себе жити, виховувати та утримувати; перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частин в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ ВЕЛИКОДИМЕРСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ БРОВАРСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, як органу опіки та піклування,у цій справі підлягає залишенню без задоволення з таких підстав. В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Позивач ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ ВЕЛИКОДИМЕРСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ БРОВАРСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, як орган опіки та піклування, оскаржує рішення суду першої інстанції у цій справі лише в частині відмови у задоволенні його вимог про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановлено, що всі учасники цієї справи із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції погодились, останнє в апеляційному порядку не оскаржували. Таким чином, апеляційний суд переглядає законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у цій справі лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги сторони позивача, і лише в оскаржуваній частині - в частині відмови у задоволенні його вимог про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У разі, якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо не оскаржуваної частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується (постанова Верховного Суду від 03.10.2018 року у справі № 186/1743/15-ц). Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Судовими рішеннями є: … рішення, постанови… (ст. 258 ч. 1 п.2,3 ЦПК України). Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги ухвалює постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу. Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи в оскаржуваній частині рішення у задоволенні вимог позивача про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у цій справі, керувався ст. ст. 13, 81, 258-259, 263-265 ЦПК України та виходив із такого. В судовому засіданні судом першої інстанції вивчено та оголошено висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , по відношенню до його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому зазначено про те, що орган опіки та піклування виконавчого комітету Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області вважає за доцільним позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, суд першої інстанції вважав, що позов в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його малолітньої дитини ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, оскільки, як встановлено у судовому засіданні у суді першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_2 після відбуття покарання та на даний час знаходиться під опікою капеланів БО «БФ «Добро+Дій», де мешкає зі своєю новою дружиною ОСОБА_10 . Крім того, після звільнення з місць позбавлення волі позбувся поганих звичок та став на шлях виправлення. Відповідно до його характеристики після звільнення з місць позбавлення волі виявив бажання продовжити адаптаційну програму «Пізнай істину». За час проходження програми одружився, характеризується як відповідальний, дисциплінований та той на кого можна покластися в сім`ї. Йому вдалося змінитися та утворити нову здорову сімейну ланку. Також суд першої інстанції врахував позицію відповідача ОСОБА_2 відносно позбавлення його батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 . Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції в оскаржуваній частині, вважає його правильним, а рішення суду першої інстанції в частині таким, що ухвалено із додержанням вимог закону є правильним та законним. Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України - питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду. Рішення суду першої інстанції вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, відповідає. Доводи апеляційної скарги позивача ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ ВЕЛИКОДИМЕРСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ БРОВАРСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, як органу опіки та піклування, є такими, що дублюють доводи його позову у суді першої інстанції в оскаржуваній частині, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд. Ці доводи є такими, що не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі в оскаржуваній частині рішення, а лише відображають позицію позивача,яку він та його представник вважають єдино вірною та правильною. В силу вимог ст. 7 ч. 8 СК України (Загальні засади регулювання сімейних відносин) регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтереів дитини… Суд першої інстанції при вищевикладених правильно встановлених фактичних обставинах цієї справи вірно вважав, що позбавлення батьківських прав батька ОСОБА_2 стосовно малолітнього сина дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відповідає інтересам цієї малолітньої дитини. Оскільки, внаслідок позбавлення батьківських прав батька, який любить цього свого сина, спілкується із ним по телефону, бажає його виховувати та утримувати, але повноцінно виконувати свої батьківські обов`язки відносно сина батьку на сьогодні заважає тимчасова окупація внаслідок військової агресії РФ проти України м. Бердянськ Запорізької області, де мешкає цей малолітній син разом із його опікуном, а саме: сестрою цього відповідача, не відбудеться покращення інтересів цієї малолітньої дитини. Суд першої інстанції на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному з`ясуванню обставин цієї справи в оскаржуваній частині. Суд першої інстанції розглянув дану справу в оскаржуваній частині з додержанням вимог ЦПК України, тобто в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів сторін, яким надав відповідну оцінку з дотриманням вимог ст. 89 ЦПК України. За змістом якої: «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)». Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 81 ч. 6 ЦПК України). Підстави для звільнення від доказування позивача, передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі відсутні. Позивач та представник останнього не надали суду першої інстанції належних, допустимих доказів в обґрунтування позову позивача в частині його відмови. Апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги позивача. Так, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасник справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України). В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Проте, докази, передбачені ст. 367 ч. ч. 2,3 ЦПК України, у цій справі відсутні та зокрема позивачем апеляційному суду не надані. Згідно із ст. 376 ч. 3 ЦПК України передбачені порушення норм процесуального судом першої інстанції, які є обов`язковою підставою для скасування або зміни рішення. В силу вимог ст. 376 ч. 2 ЦПК України лише порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, можуть бути підставою для скасування або зміни рішення. Встановлено, що у цій справі відсутні порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення, а також відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення цієї справи по суті в оскаржуваній частині. При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги позивача ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ ВЕЛИКОДИМЕРСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ БРОВАРСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, як органу опіки та піклування, не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині є законним та обґрунтованим, ухваленим з додержанням вимог ЦПК України. Крім того, апеляційним судом встановлено, що судом першої інстанції було правильно, з додержанням вимог ст. 141 ЦПК України вирішено питання про розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції. За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, у цій справі або ж його зміни. В іншій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось і апеляційним судом не переглядалось. Також, в силу вимог ЦПК України у разі відмови позивачу у задоволенні його апеляційної скарги, останній не має права на компенсацію будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом. Окрім цього, апеляційним судом встановлено, що позивач в силу вимог закону був звільнений від сплати судового збору за подачу вищезазначеної апеляційної скарги у цій справі. Керуючись ст. ст. 7, 12-13, 81-82, 89, 141, 367-369, 372, 374-375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ ВЕЛИКОДИМЕРСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ БРОВАРСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, як органу опіки та піклування, залишити без задовлення. Рішення Жовтневого (нова назва - Олександрівського) районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2024 року у цій справі в оскаржуваній частині залишити без змін. В іншій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось та апеляційним судом не переглядалось. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, проте, може бути оскаржена в частині, яка була предметом апеляційного перегляду, в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови. Повна постанова апеляційним судом складена 05.05.2025 року. Головуючий суддяСуддяСуддя Гончар М.С. Подліянова Г.С.Поляков О.З.