Постанова Київський апеляційний суд № 753/403/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В. 22-ц/824/8364/2025 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 753/403/21 01 травня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Кафідової О.В. суддів - Оніщука М.І. - Шебуєвої В.А. при секретарі - Смолко А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заявників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 22 січня 2025 року, постановлену під головуванням судді Заставенко М.О. у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про призначення другим опікуном недієздатної особи, заінтересована особа Орган опіки та піклування Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, - в с т а н о в и в: У листопаді 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Дарницький районний суд м. Києва із заявою про призначення ОСОБА_2 другим опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого Дарницьким районним судом м. Києва від 16.09.2021 визнано недієздатним, та ухвалою суду від 31.10.2023 продовжено строк дії рішення суду про визнання його недієздатним. В обґрунтування заявлених вимог зазначали, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 16.09.2021 року у справі № 753/403/21 ОСОБА_1 призначено опікуном ОСОБА_3 , який є інвалідом ІІ-ї групи з дитинства та страждає на синдром Дауна . Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 31.10.2023 року продовжено строк дії вказаного рішення. Зазначали, що через свою хворобу ОСОБА_3 не розуміє значення своїх дій, не може керувати ними та потребує постійного стороннього догляду і опіки, замість нього потрібно постійно вирішувати юридичні питання (підписувати документи у лікаря, у органах місцевого самоврядування, вирішувати питання соціальної допомоги). ОСОБА_3 перебуває на обліку Київській психоневрологічній лікарні №

2. Зазначали, що у зв`язку з великою завантаженістю на роботі, так як ОСОБА_1 з 2007 року перебуває на військовій службі Держспецзв`язку, а з 01.01.2016 року проходить військову службу в Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, вона не може повноцінно виконувати обов`язки опікуна, тому таку допомогу по догляду та фактично всі функції опікуна здійснює її чоловік ОСОБА_2 , вітчим недієздатної особи. Він являється найближчим членом сім`ї недієздатного ОСОБА_3 , проживають вони всі разом за адресою: АДРЕСА_1 . Саме він прийняв на себе весь побут і догляд за недієздатним, вирішує всі юридичні питання. У 2022 році їздив з ним у Закарпаття, і був дуже обмежений у своїх правах при здійсненні обов`язків опікуна. Зазначали, що ОСОБА_2 відвозить сина та забирає із занять Благодійної організації «Перспектива 21.3», годує, одягає, допомагає здійснювати всі домашні процедури, готує їжу. З огляду на вище викладене просили суд призначити другим опікуном ОСОБА_3 - ОСОБА_2 . Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 22 січня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про призначення другим опікуном недієздатної особи відмовлено. Не погоджуючись з ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 22 січня 2025 року, 20 лютого 2025 року заявники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати ухвалу першої інстанції та постановити нову, якою заяву задовольнити. Апеляційну скаргу обґрунтовують тим, що ухвала суду першої інстанції постановлено з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зазначають, що не погоджуються з висновками суду першої інстанції відносно того, що до суду не було надано доказів того, що ОСОБА_1 , як перший опікун ОСОБА_3 , не справляється в повній мірі із своїми обов`язками опікуна. Вказують на те, що такі висновок суду суперечить як показам свідків, які свідчили б, що разом з ОСОБА_3 поруч постійно перебуває ОСОБА_2 , суперечить специфіці служби ОСОБА_1 , фізичного стану ОСОБА_3 , ситуації в країні: відключення світла, загрози ракетах і дронових ударів, тощо. Також не погоджуються з висновками суду першої інстанції відносно того, що в матеріалах справи відсутній медичний висновок про стан здоров`я кандидата в опікуни ОСОБА_2 , який би свідчив , що він за станом здоров`я може бути опікуном, оскільки в поданні Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації щодо призначення другим опікуном ОСОБА_2 містяться відомості, що згідно медичного висновку про стан здоров`я кандидата в опікуни/піклувальника від 05.12.2024 року, ОСОБА_2 під наглядом лікаря-психіатра та на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, за станом здоров`я може бути опікуном. Вважають, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що фактично у ситуації, коли почалася повномасштабна війна, і опікун є діючим військовослужбовцем, з не дуже нормованим графіком, а ОСОБА_2 з недієздатним переїжджав тимчасово на західну Україну свідчить дійсно про те, що самостійно під час військового стану ОСОБА_1 не може справитися із обов`язками опікуна. В судове засідання з`явився ОСОБА_2 та представник заявників адвокат Клим В.Я., які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити. Представник Органу опіки та піклування Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації Деревянко А.С. доводи апеляційної скарги підтримали та просила її задовольнити. Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 16.09.2021 року ОСОБА_3 визнано недієздатним та призначено його опікуном ОСОБА_1 . Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 31.10.2023 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про продовження строку дії рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16.09.2021 року про визнання ОСОБА_3 недієздатним, встановлення на ним опіки та призначення опікуна та продовжено строк дії вищевказаного рішення суду строком на 2 роки. 10 жовтня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, що підставерджується копією свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 . Згідно витягів з реєстру територіальної громади від 08.04.2024 вбачається, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та недієздатний ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до довідки Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 02 липня 2024 року № 297 підполковник ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року по теперішній час проходить військову службу в Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України. Відповідно до довідки Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 17 жовтня 2024 року № 759 підполковник ОСОБА_1 проходить службу в Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України В умовах воєнного стану підполковник ОСОБА_1 проходить службу за ненормованим графіком та залучається до службових відряджень по України, в тому числі, і до тривалих. Відповідно до подання Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає разом з недієздатним ОСОБА_3 та його опікуном за адресою: АДРЕСА_1 , та 10.10.2012 є чоловіком ОСОБА_1 , заявники мають спільного сина - ОСОБА_5 , 2007 року народження. Із довідок, наданих до Дарницького районного суду м. Києва вбачається, що підполковник ОСОБА_1 , з 01.01.2016 по теперішній проходить військову службу в Адміністрації служби спеціального зв?язку та захисту інформації України та в умовах воєнного стану проходить службу за ненормованим графіком, залучається до службових відряджень по Україні, в тому числі тривалих. Відповідно до акта обстеження умов проживання від 16.12.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , квартира складається з 3-х кімнат, має задовільні умови проживання, кімнати облаштовані необхідним для проживання меблями та побутовою технікою, кухня обладнана електричною плитою, санвузол та сантехніка у справному стані. Для ОСОБА_6 відведено окрему кімнату. Згідно з витягом з інформаційно - аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» відомості про наявність незнятої чи непогашеної судимості стосовно ОСОБА_2 станом на 05.12.2024 відсутні. Згідно з медичним висновком про стан здоров`я кандидата в опікуни/піклувальники від 05.12.2024, ОСОБА_2 під наглядом лікаря-психіатра та на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, за станом здоров?я може бути опікуном. Повнолітні члени сім?ї ОСОБА_3 та опікун останнього, надали заяви про те, що не заперечують щодо призначення ОСОБА_2 опікуном недієздатного ОСОБА_6 . Із заяви, наданої до органу опіки та піклування райдержадміністрації опікуном ОСОБА_7 , вбачається, що батько ОСОБА_6 - ОСОБА_8 відносини зі своїм сином не підтримує, не спілкується, не цікавиться його життям та здоров?ям. Враховуючи вищевикладене, райдержадміністрація, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне, призначити ОСОБА_2 другим опікуном недієздатного ОСОБА_3 . Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про призначення другим опікуном недієздатної особи, суд першої інстанції посилався на те, що подання Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про призначення ОСОБА_2 другим опікуном над недієздатним ОСОБА_3 не містить мотивів необхідності призначення недієздатному ще одного опікуна, конкретних обставин, які зумовлюють необхідність призначення ще одного опікуна. На думку суду мотиви звернення заявників з заявою про призначення ОСОБА_2 ще одним опікуном з підстав того, що ОСОБА_1 , яка є опікуном недієздатного ОСОБА_3 , в силу перебування на військовій службі, тяжко самій виконувати обов`язки опікуна, а тому виникла необхідність у призначенні другого опікуна, оскільки це сприятиме кращому догляду та утриманню підопічного, не свідчать про об`єктивні причини неможливості повного чи часткового виконання нею обов`язків опікуна та необхідності призначення недієздатному ще одного опікуна. Під час розгляду справи в суді заявником не доведено належними та допустимими доказами потреби недієздатного ОСОБА_3 у призначенні йому ще одного опікуна. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне. Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина першастатті 129 Конституції України). Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованихКонституцієюі законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Відповідно дочастини першої статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка. Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки. За змістом пункту 1.1, 1.2 Правил опіки та піклування, затвердженихнаказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року N 34/166/131/88, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 року за номером 387/3680,опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів. Опіка (піклування) встановлюється для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станам здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки. Відповідно до статті 58 Цивільного кодексу України опіка встановлюється над фізичною особою, яка визнана недієздатною. Частиною першою статті 60 ЦК України передбачено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Частиною першою статті 300 ЦПК України передбачено, що суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна. Виходячи з аналізу частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном. Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження№ 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21). За змістом статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника. Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників. Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88. Отже,призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованостіта змісту. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка. Відповідно до подання Відповідно до подання Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає разом з недієздатним ОСОБА_3 та його опікуном за адресою: АДРЕСА_1 , та 10.10.2012 є чоловіком ОСОБА_1 , мають спільного сина - ОСОБА_5 , 2007 року народження. Із довідок, наданих до Дарницького районного суду м. Києва вбачається, що підполковник ОСОБА_1 , з 01.01.2016 по теперішній проходить військову службу в Адміністрації служби спеціального зв?язку та захисту інформації України та в умовах воєнного стану проходить службу за ненормованим графіком, залучається до службових відряджень по Україні, в тому числі тривалих. Відповідно до акта обстеження умов проживання від 16.12.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , квартира складається з 3-х кімнат, має задовільні умови проживання, кімнати облаштовані необхідним для проживання меблями та побутовою технікою, кухня обладнана електричною плитою, санвузол та сантехніка у справному стані. Для ОСОБА_6 відведено окрему кімнату. Згідно з витягом з інформаційно - аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» відомості про наявність незнятої чи непогашеної судимості стосовно ОСОБА_2 станом на 05.12.2024 відсутні. Згідно з медичним висновком про стан здоров`я кандидата в опікуни/піклувальники від 05.12.2024, ОСОБА_2 під наглядом лікаря-психіатра та на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, за станом здоров?я може бути опікуном. Повнолітні члени сім?ї ОСОБА_3 та опікун останнього, надали заяви про те, що не заперечують щодо призначення ОСОБА_2 опікуном недієздатного ОСОБА_6 . Із заяви, наданої до органу опіки та піклування райдержадміністрації опікуном ОСОБА_9 , вбачається, що батько ОСОБА_6 - ОСОБА_8 відносини зі своїм сином не підтримує, не спілкується, не цікавиться його життям та здоров?ям. Враховуючи вищевикладене, райдержадміністрація, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне, призначити ОСОБА_2 другим опікуном недієздатного ОСОБА_3 . Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні заяви не дослідив належним чином зазначене подання, не звернув увагу на обгрунтоування органу опіки необхідності призначення над недієздатним ОСОБА_10 другого опікуна. Також суд першої інстанції не надав належну оцінку наявним в матеріалах спраив доказам, зокрема довідці Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 17 жовтня 2024 року № 759 відповідно до якої підполковник ОСОБА_11 проходить службу в Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України В умовах воєнного стану підполковник ОСОБА_1 проходить службу за ненормованим графіком та залучається до службових відряджень по України, в тому числі, тривалі. Зазначені відомості були враховані органом опіки при складанні подання. Також судом першої інстанції не було враховано та не надано оцінку посиланням заявників відносно того, що фактично догляд над недієздатним ОСОБА_10 здійснює ОСОБА_2 . Колегія суддів зазначає, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (частина друга статті 3 СК України). Статтею 9 СК України встановлено коло осіб, сімейні особи між якими регулюються СК України, зокрема це подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім`ї та родичі. Відповідно до частини четвертої статті 2 СК України Сімейний кодекс України не регулює сімейні відносини між тіткою, дядьком та племінниками, а також між іншими родичами за походженням. Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавством не передбачено вичерпного переліку членів сім`ї та визначено критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання. Такий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 31 березня 2020 року у справі № 205/4245/17 (провадження № 61-17628св19). Вказане дає підстави для висновку, що ОСОБА_2 є чоловіком ОСОБА_12 , а отже може бути визначений опікуном над недієздатним ОСОБА_3 . Можливість ОСОБА_2 здійснювати повноваження опікуна перевірена органом опіки та піклування. У матеріалах справи відсутні докази, що поданням органу опіки та піклування не враховано інтереси ОСОБА_3 ,над яким встановлюється опіка, можливості ОСОБА_2 виконувати обов`язки опікуна, дбати про підопічного, створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом. За результатами перегляду справи в суді апеляційної інстанції колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню. Згідно із п.4 ч.1ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу заявників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 22 січня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про призначення другим опікуном недієздатної особи, заінтересована особа Орган опіки та піклування Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації задовольнити. Призначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 другим опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , якого визнано недієздатним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 16.09.2021 року . Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови складено 02 травня 2025 року Головуючий: Судді: