Постанова Київський апеляційний суд № 754/15212/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №754/15212/24 Головуючий у І інстанції - Бабко В.В. апеляційне провадження №22-ц/824/8421/2025 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 квітня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Приходька К.П., суддів Писаної Т.О., Журби С.О., за участю секретаря Миголь А.А., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 11 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Деснянської окружної прокуратури міста Києва про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями посадових і службових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду установив: У провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебувала на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Деснянської окружної прокуратури міста Києва про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями посадових і службових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду. Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 11 лютого 2025 року зазначену вище позовну заяву залишено без розгляду. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним та всебічним дослідженням усіх обставин справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що оскаржувана ухвала містить суперечливі дані. Судом визнається та зазначається наступне: 03 грудня 2024 року Суд зняв з розгляду справу у зв`язку з плановими відключеннями світла в приміщенні Деснянського районного суду міста Києва. Розгляд справи призначено на 21 січня 2025 року об 11:30, про що було вчасно повідомлено всіх учасників справи. 21 січня 2025 року позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Наталія Цурка, повідомлялися належним чином про час, дату та місце судових засідань (згідно довідки про доставку електронного документу, доставлено в електронний кабінет, зазначений в позовній заяві) не з`явилися. До суду 20 січня 2025 року від адвоката Наталії Цурки надійшло клопотання про відкладення розгляду справи по причині перебування представника на лікарняному. 21 січня 2025 року Суд взяв до уваги клопотання представника позивача, задовольнив та оголосив перерву, призначивши справу на 11 лютого 2025 року о 15:00, про що було вчасно повідомлено всіх учасників справи. 11 лютого 2025 року позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Наталія Цурка, повідомлялися належним чином про час, дату та місце судових засідань (згідно довідки про доставку електронного документу, доставлено в електронний кабінет, зазначений в позовній заяві) не з`явилися, причини неявки суду не повідомлено, доказів перебування на лікарняному не направлено. Тобто вбачається, наступне: 03 грудня 2024 року судове засідання не відбулося оскільки, було знято судом. 21 січня 2025 року судом визнано причину неявки представника Позивача поважною та відкладено судове засідання. 11 лютого 2025 року представник Позивача адвокат Цурка Наталія не з`явилася на судове засідання у зв`язку з значною затримкою колегією Київського апеляційного суду у складі Жук О.В., Ковальська В.В., Яковлева В.С. розгляду апеляційної скарги прокурора у справі №363/1734/23. Оскільки, адвокат не має змоги у передбачити чи припустити наявність чи відсутність затримки в іншому судовому процесі, розгляд якого призначено за декілька годин, вчасно з`явитися та можливості повідомити суд інколи позбавлений. Тобто фактично представник Позивача один раз не з`явилась на судове засідання 11 лютого 2025, а отже твердження про повторну неявку та ненадання лікарняного є передчасними. Крім того, Позивач - ОСОБА_1 ні на 03 грудня 2024 року, ні на 21 січня 2025 року та 11 лютого 2025 року не отримував повістки. В оскаржуваній ухвалі судом зазначається: «21 січня 2025 року позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Наталія Цурка, повідомлялися належним чином про час, дату та місце судових засідань (згідно довідки про доставку електронного документу, доставлено в електронний кабінет, зазначений в позовній заяві) не з`явилися. У Позивача - ОСОБА_1 відсутній електронний кабінет в системі Електронний суд. Законодавчо встановлена заборона ототожнення адвоката з клієнтом, а отже отримання адвокатом повідомлення не може свідчити про належне повідомлення саме Позивача. Надсилання учасникам судового процесу судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі здійснюється шляхом направлення в месенджері за допомогою програмного додатку або SMS-повідомлення за допомогою автоматизованої системи документообігу суду. Судовий виклик надсилається учаснику судового процесу за наявності відповідної заяви та технічної можливості. Форма заяви надається учаснику судового процесу в суді або самостійно завантажується ним з офіційної сторінки суду, розміщеної на офіційному веб-порталі судової влади України. Така заява підписується власноруч або кваліфікованим електронним підписом учасника судового процесу та подається до суду. Заява не задовольняється за умови встановлення факту наявності в учасника судового процесу зареєстрованої офіційної електронної адреси. З огляду на ту обставину, що в оскаржуваній ухвалі судом визнається факт неявки 11 лютого 2025 року, наявності повідомлення про дачу та час судового засідання лише направленням повістки до електронного кабінету адвоката Цурки Н.О. є підстави вважати дану ухвалу незаконною та такою, яка перешкоджає належному розгляду справи про захист прав та інтересів особи, яка постраждала від неправомірних дій правоохоронних органів. Просив суд, скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 11 лютого 2025 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. На вказану апеляційну скаргу від Деснянської окружної прокуратури м. Києва надійшов відзив, обґрунтований тим, що ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 08 листопада 2024 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Деснянської окружної прокуратури м. Києва про відшкодування моральної шкоди. 03 грудня 2024 року позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Наталія Цурка, повідомлені належним чином про час, дату та місце судових засідань не з`явилися. До суду 03 грудня 2024 року від адвоката Наталії Цурки надійшло клопотання про відкладення розгляду справи по причині проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в Північно-західному апеляційному господарському суді. 21 січня 2025 року позивач ОСОБА_1 та його представник, повідомлені належним чином про час, дату та місце судових засідань не з`явилися. До суду 20 січня 2025 року від адвоката Наталії Цурки надійшло клопотання про відкладення розгляду справи по причині перебування представника на лікарняному. 11 лютого 2025 року позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Наталія Цурка, повідомлені належним чином про час, дату та місце судових засідань не з`явилися, причини неявки суду не повідомлено, доказів перебування на лікарняному не направлено. Зазначає, що систематична неявка відповідача та його представника у судові засідання унеможливила проведення підготовчого судового засідання та забезпечення розгляду справи у розумні строки передбачені цивільним процесуальним законодавством, при цьому справа перебувала у провадженні суду понад 3 місяці, що є підставою для застосування положень ст. 257 ЦПК України. Вважає, що суд першої інстанції діяв у межах наданих йому повноважень та відповідно до процесуального законодавства. Просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 11 лютого 2025 року залишити без змін. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом встановлено, що в провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебувала на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Деснянської окружної прокуратури міста Києва про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями посадових і службових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду. 03 грудня 2024 позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Наталія Цурка, повідомлялися належним чином про час, дату та місце судових засідань (згідно довідки про доставку електронного документу, доставлено в електронний кабінет, зазначений в позовній заяві) не з`явилися. До суду 03 грудня 2024 року від адвоката Наталії Цурки надійшло клопотання про відкладення розгляду справи по причині проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в Північно-західному апеляційному господарському суду. На підтвердження зазначеного до клопотання долучена ухвала суду від 02 грудня 2024 року. 03 грудня 2024 року суд зняв з розгляду справу у зв`язку з плановими відключеннями світла в приміщенні Деснянського районного суду міста Києва. Розгляд справи призначено на 21 січня 2025 року об 11:30, про що було вчасно повідомлено всіх учасників справи. 21 січня 2025 року позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Наталія Цурка, повідомлялися належним чином про час, дату та місце судових засідань (згідно довідки про доставку електронного документу, доставлено в електронний кабінет, зазначений в позовній заяві) не з`явилися. До суду 20 січня 2025 року від адвоката Наталії Цурки надійшло клопотання про відкладення розгляду справи по причині перебування представника на лікарняному. 21 січня 2025 року суд взяв до уваги клопотання представника позивача, задовольнив та оголосив перерву, призначивши справу на 11 лютого 2025 року о 15:00, про що було вчасно повідомлено всіх учасників справи. 11 лютого 2025 року позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Наталія Цурка, повідомлялися належним чином про час, дату та місце судових засідань (згідно довідки про доставку електронного документу, доставлено в електронний кабінет, зазначений в позовній заяві) не з`явилися, причини неявки суду не повідомлено, доказів перебування на лікарняному не направлено. Заяви про поважність нез`явлення в судові засідання позивача або його представника до суду не надходило. Клопотання/заяви про розгляд справи у відсутності позивача/представника також до суду не надходило. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач та його представник, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, вдруге не з`явилися в судове засідання, призначене на 11 лютого 2025 року, і від них не надходило заяв про розгляд справи у їх відсутність. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. За ч.5 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що позивач, як сторона, що задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Обов`язком заінтересованої сторони, яким беззаперечно є позивач, який звернувся до суду з позовом, є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії»). Виходячи з наведеного, оскільки позивач двічі не з`явився в судові засідання, причини неявки в судове засідання призначене на 11 лютого 2025 року не повідомив, а заява про розгляд справи у відсутність позивача не надходила, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку, щодо залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями посадових і службових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду. Доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування ухвали, оскільки за приписами п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України та ст. 223 цього Кодексу суд залишає позовну заяву без розгляду в разі повторної (другої підряд) неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, незважаючи на причини неявки в судове засідання. Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі №756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі №569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі №752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі №310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі №760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі №522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі №295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі №612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі №522/22303/14-ц, від 21 вересня 2020 року у справі №658/1141/18 та від 11 березня 2021 року у справі №558/9/18. Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, встановивши, що позивач, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, повторно не з`явилася в судове засідання, дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. До того ж, колегія суддів звертає увагу, що позивач та його представник мали право та можливість бути присутніми в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, але з таким клопотанням до суду не зверталися. Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно з ч.1 ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, щодо залишення без задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , та залишення без змін ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 11 лютого 2025 року. На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 11 лютого 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складений 01 травня 2025 року. Суддя-доповідач К.П. Приходько Судді Т.О. Писана С.О. Журба