Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/5436/24

Справа № 127/5436/24 Провадження № 22-ц/801/1053/2025 Категорія: 11 Головуючий у суді 1-ї інстанції Сичук М. М. Доповідач:Голота Л. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 квітня 2025 рокуСправа № 127/5436/24м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді Голоти Л. О. (суддя доповідач), суддів Копаничук С. Г., Оніщука В. В., за участю секретаря судового засідання Кобенди Ю. О., розглянув (в режимі відеоконференції) у відкритому судовому засіданні справу № 127/5436/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Степаненко Наталії Миколаївни про визнання права власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житлом, зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 17.03.2025, постановлене у складі судді Сичука М. М. в приміщенні суду в м. Вінниця, повний текст ухвали складено 21.03.2025, - в с т а н о в и в : 16.02.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом (вх № 13819), з урахуванням заяви про усунення недоліків (вх № 16886 від 27.02.2025), до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Степаненко Н. М. про визнання права власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири. 9.05.2024 ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , подано зустрічний позов (вх № 40517) до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житлом, зобов`язання вчинити дії. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області 18.07.2024 прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житлом, зобов`язання вчинити дії до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Степаненко Н. М. про визнання права власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири. Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом. 6.02.2025 через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав заяву (вх № 11527) про роз`яснення судового рішення, в якому заявник просив роз`яснити ухвалу суду від 10.01.2025, якою було відмовлено в задоволенні заяви про відвід та ухвалу від 10.01.2025, якою було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, а саме: на яких підставах було прийнято рішення, що зазначенні ухвали не підлягають оскарженню ? Які конкретно положення ЦПК були застосовані для прийняття такого рішення ? 7.02.2025 через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 подано клопотання (11784), в якому просив суд визнати, що право заявника на правовий захист було порушено через розгляд підготовчого засідання без участі адвоката. Також просив врахувати таке порушення при подальшому розгляді справи, а також включити цю обставину до судового протоколу, як підставу для подальшого оскарження рішення суду. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.03.2025 заяву ОСОБА_1 про роз`яснення ухвал Вінницького міського суду Вінницької області від 10.01.2025 про відмову в задоволенні заяви про відвід судді та про закриття підготовчого провадження та призначенню справи до судового розгляду та розгляду клопотання ОСОБА_1 від 7.02.2025 повернуто заявнику без розгляду. Відмовлено у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі та про витребування доказів. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про визначення права користування житлом від 10.02.2025 відмовлено. Клопотання про застосування до ОСОБА_1 заходів примусу, подане представником відповідача ОСОБА_3 , залишено буз задоволення. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу (вх. 3599 від 31.03.2025), в якій, посилаючись на неповноту з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду, зокрема, в частині повернення без розгляду заяви ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 10.01.2025 про відмову в задоволенні заяви про відвід судді та ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 10.01.2025, якою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, а також клопотання ОСОБА_1 про визнання, що його право на правовий захист було порушено, врахування даного порушення при подальшому розгляді справи та включення цієї обставини до протоколу судового засідання. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду в іншому складі суду. Основними доводами апеляційної скарги є те, що заява та клопотання були подані через офіційну систему «Електронний суд», яка, відповідно до статті 183 ЦПК України, є допустимим каналом комунікації зі судом. Вимога суду щодо додавання доказів поштового відправлення в такому випадку є необґрунтованою та створює надмірний формалізм, що обмежує доступ до правосуддя. 4.04.2025 до Вінницького апеляційного суду надійшло клопотання (вх № 3821), яке подано через систему «Електронний суд» 3.04.2025, ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 17.03.2025 з тих підстав, що ухвала суду першої інстанції про повернення без розгляду заяв з процесуальних питань, що постановлені з підстав невідповідності вимогам статті 183 ЦПК України не є такими ухвалами, що підлягають оскарженню у розумінні пункту 6, 16 частини першої статті 353 ЦПК України, оскільки дана норма стосується заяв по суті, повернення яких перешкоджає подальшому провадженню у справі. Дії ОСОБА_1 мають ознаки зловживання процесуальними правами. /т. 3 а. с. 72-73/. 7.04.2025 до суду, через систему «Електронний суд» надійшли заперечення на клопотання (вх № 3920) , в яких ОСОБА_1 просить відмовити в задоволенні клопотання від 3.04.2025 ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 /а. с. 79-80/. 9.04.2025 до Вінницького апеляційного суду надійшов відзив (вх № 4060) ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , в якому, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги; застосувати до ОСОБА_1 за зловживання процесуальними правами штраф у розмірі трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 9085 грн. Відзив обґрунтовано тим, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що заява ОСОБА_1 від 6.02.2025 про роз`яснення судових рішень має бути повернута заявнику, як така, що не відповідає вимогам статті 183 ЦПК України; ОСОБА_1 заявляє численні клопотання/заяви з процесуальних питань у справі, чим затягує її розгляд. 15.04.2024 до суду через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив ОСОБА_1 (вх № 4252) у якій він просить відмовити в задоволенні клопотання про застосування до нього заходів процесуального примусу. Щодо розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції. Відповідно до частини третьої статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити. Представник ОСОБА_2 адвокат Лучинович І. В. заперечила проти апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в оскаржуваній частині, обговоривши підстави апеляційної скарги, Вінницький апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України). Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Ухвала суду першої інстанції в оскаржуваній частині не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України. Постановляючи ухвалу в частині повернення без розгляду на підставі частини четвертої статті 183 ЦПК України заяви ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 10.01.2025 про відмову в задоволенні заяви про відвід судді та ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 10.01.2025, якою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, а також клопотання ОСОБА_1 про визнання, що його право на правовий захист було порушено, врахування даного порушення при подальшому розгляді справи та включення цієї обставини до протоколу судового засідання, суд першої інстанції виходив з того, що заява про роз`яснення рішення (ухвал суду) та клопотання про визнання, що його право на правовий захист було порушено через розгляд підготовчого засідання без участі адвоката, врахування даного порушення при подальшому розгляді справи та включення цієї обставини до протоколу судового засідання, як підставу подальшого оскарження рішення суду від 7.02.2025, не відповідають вимогам абзацу 2 частини 2 статті 183 ЦПК України, так як до них не додано доказів їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження). Колегія суддів вважає зазначений висновок суду першої інстанції зробленим з порушенням норм процесуального права, з огляду на наступне. Відповідно до частини четвертої статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду. Частиною другою статті 183 ЦПК України передбачено, що до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження). Відповідно до частини шостої, дев`ятої статті 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов`язковому порядку. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку (пункт 10 Положення про ЄСІТС). У разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету (пункт 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням ВРП від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (із змінами)). Згідно з пунктом 37 Положення про ЄСІТС підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства). Документи, які один з учасників справи надіслав до суду, іншого органу чи установи у системі правосуддя з використанням Електронного суду, в передбачених законодавством випадках автоматично надсилаються до Електронних кабінетів інших учасників справи чи їхніх повірених після реєстрації цих документів в АСДС або автоматизованих системах діловодства. До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи. Особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ОСОБА_1 при поданні через підсистему «Електронний суд» процесуальних документів (заяви від 6.02.2025 про роз`яснення ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 10.01.2025 про відмову в задоволенні заяви про відвід судді та ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 10.01.2025, якою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті /т. 2 а. с. 169/, а також клопотання від 7.02.2025 про визнання, що його право на правовий захист було порушено, врахування даного порушення при подальшому розгляді справи та включення цієї обставини до протоколу судового засідання) слід було долучити докази їх надсилання іншим учасникам справи, оскільки частиною другою статті 183 ЦПК України передбачено, що до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження). Заява від 6.02.2025 та клопотання від 7.02.2025 подано ОСОБА_1 не на стадії виконання судового рішення, а на стадії розгляду справи в порядку загального позовного провадження по суті судом першої інстанції, на що суд першої інстанції уваги не звернув. Крім цього, судом не надано оцінки тій обставині, що інтереси ОСОБА_2 в суді першої інстанції представляла адвокат Лучинович І. В., яка належить до суб`єктів, визначених частиною шостою статті 14 ЦПК України, та має зареєстрований «Електронний кабінет». Отже, Панчук А. П., який звернувся до суду через систему «Електронний суд» очікував, що адвокат Лучинович І. В., яка діє в інтересах ОСОБА_2 та приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Степаненко Н. М. мають отримати заяву від 6.02.2025 та клопотання від 7.02.2025 в «Електронному кабінеті» через підсистему «Електронний суд» в автоматичному режимі. У постанові ВС від 19.06.2024 по справі № 752/11445/22 зазначено, що метою реєстрації офіційних електронних адрес в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов`язковому порядку є пришвидшення та спрощення комунікації між судом та учасниками судових процесів, до яких віднесено, зокрема, адвокати. Важливим в цьому аспекті є забезпечення можливості ознайомлення інших сторін у справі зі змістом документів, що направляються до суду в електронній формі. Застосовуючи процесуальні норми суди мають керуватися принципом розумності, відповідно до якого застосування відповідних норм має бути спрямованим на досягнення легітимної мети, уникаючи надмірного формалізму, що може порушувати право особи на доступ до суду. Вирішуючи питання про повернення заяви та клопотання заявнику, суд першої інстанції повинен був взяти до уваги системне тлумачення норм як ЦПК України, так і Положення про ЄСІТС, які регулюють порядок звернення до суду в електронній формі, а також керуватися обов`язком суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з дотриманням принципу розумності та пропорційності, з метою уникнення надмірного формалізму, із додержанням балансу між метою забезпечення належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Судом першої інстанції в мотивувальній частині ухвали не були зазначені норми процесуального права, відповідно до яких вимагається при поданні стороною заяви з процесуальних питань на стадії розгляду справи, додавати до заяви докази надіслання їх іншим учасникам справи. За таких обставин, аргументи апеляційної скарги ОСОБА_1 про порушення судом першої інстанції положень статті 183 ЦПК України колегія суддів вважає такими, що заслуговують на увагу. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції в оскаржуваній частині постановлена з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України в частині повернення без розгляду заяви ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 10.01.2025 про відмову в задоволенні заяви про відвід судді та ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 10.01.2025, якою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, а також клопотання ОСОБА_1 про визнання, що його право на правовий захист було порушено, врахування даного порушення при подальшому розгляді справи та включення цієї обставини до протоколу судового засідання, а справу в цій частині направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Доводи апеляційної скарги про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, але іншим складом суду, колегія суддів відхиляє, оскільки суд апеляційної інстанції відповідно до положень статті 374 ЦПК України не наділений повноваженнями скасовувати ухвалу суду першої інстанції і направляти справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, але іншим складом суду. Щодо клопотання про застосування заходів процесуального примусу. . У відзив від 9.04.2025 (вх № 4060) ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , просить застосувати до ОСОБА_1 за зловживання процесуальними правами подання безпідставних та необґрунтованих заяв/клопотань з процесуальних питань, що призводить до затягування розгляду справи штраф у розмірі трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 9085 грн; Ознайомившись із відзивом, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для застосування заходів забезпечення з огляду на наступне. Відповідно до частини першої статті 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Статтею 144 ЦПК України визначені види заходів процесуального примусу, в тому числі і штраф. Згідно з частиною першою статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу. Чинним цивільним процесуальним законодавством не встановлено імперативного характеру застосування заходів процесуального примусу, в тому числі й штрафу, оскільки це є правом суду, а не його обов`язком. Аналізуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для застосування заходів примусу, передбачених статтею 148 ЦПК України, оскільки ОСОБА_1 не вчиняв дій (бездіяльності), які б могли бути розцінені судом як зловживання процесуальними правами. Аргументи клопотання (вх № 3821 від 4.04.2025) ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про те, що ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 17.03.2025 в частині повернення без розгляду заяви/клопотання з процесуальних питань, що постановлені з підстав невідповідності вимогам статті 183 ЦПК України не є такими ухвалами, що підлягають оскарженню у розумінні пункту 6, 16 частини першої статті 353 ЦПК України, оскільки дана норма стосується заяв «по суті», повернення яких перешкоджає подальшому провадженню у справі, колегія суддів відхиляє, оскільки пунктом 6 частини першої статті 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові) (постанова ВС від 12.04.2023 по справі № 496/2435/19, від 14.09.2022 у справі № 161/11923/20). Апеляційне провадження є важливою процесуальною гарантією захисту прав і охоронюваних законом інтересів осіб, які брали участь у розгляді справи у випадках та порядку, встановлених ЦПК України. У справі «Скорик проти України» від 8.01.2008 Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачені статтею 6 Конвенції. Мають бути враховані особливості провадження, що розглядається, та сукупність проваджень, що здійснювались у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них. Щодо розподілу судових витрат. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. З урахуванням вимог статті 141 ЦПК України відповідно до яких, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, апеляційний суд не вбачає підстав для вирішення питання щодо розподілу судових витрат за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції. Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 379, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 17.03.2025 в частині повернення без розгляду заяви ОСОБА_1 про роз`яснення ухвал Вінницького міського суду Вінницької області від 10.01.2025 про відмову в задоволенні заяви про відвід судді та про закриття підготовчого провадження та призначенню справи до судового розгляду, а також розгляду клопотання ОСОБА_1 від 7.02.2025 скасувати, а справу в цій частині направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя Л. О. Голота Судді: С. Г. Копаничук В. В. Оніщук Повний текст постанови складено 30.04.2025