LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4818638/3576/17

від 22.02.2024 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2021 року скасувати.

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 лютого 2024 року м. Харків справа № 638/3576/17 провадження № 22-ц/818/405/24 Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Тичкової О.Ю., суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П., за участю секретаря судового засідання Тітченко О.В., учасники справи: стягувач Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» боржники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2021 року постановлену у складі судді Щепіхіної В.В.- УСТАНОВИВ: У жовтні 2021 року КП «ХТМ» звернулось до суду з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання по справі №638/3576/17. Заява обґрунтовано тим, що в березні 2017 року КП «Харківські теплові мережі» звернулося до суду з позовною заявою, в якій просило суд солідарно стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість за послуги теплопостачання. 03.07.2017 року Дзержинським районним судом м. Харків було ухвалено заочне рішення по справі, яким позовні вимоги задоволені в повному обсязі. 04.07.2017 КП «Харківські теплові мережі» звернулося до суду з заявою про видачу рішення та виконавчих листів по справі №638/3576/17. З аналогічними заявами КП «Харківські теплові мережі» зверталося до суду 16.01.2020, 21.09.2020, 03.08.2021. Проте, незважаючи на звернення до суду, представник КП «Харківські теплові мережі» отримав виконавчі листи лише 06.10.2021 року, тобто вже після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання. У зв`язку з тим, що на теперішній час боржники не виконали свого обов`язку щодо оплати послуг за теплопостачання, а строк пред`явлення виконавчих документів по справі № 638/3576/17 сплинув, представник заявника просить його поновити. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2021 року у заяву КП «ХТМ» задоволено. Ухвалу суду мотивовано тим, що представник заявника в межах трирічного строку пред`явлення до виконання виконавчих документів звертався до суду із відповідними заявами, проте виконавчі листи видані не були, а відтак суд вважає причини пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання поважними. Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить ухвалу суду скасувати, прийняти нову якою відмовити у задоволенні заяви. Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду винесена з порушенням норм процесуального права, не ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному досліджені наявних у справі доказів. Судом не встановлено та не перевірено з яких причин заявник не отримував протягом 4 років виконавчий лист. Зазначає, що заяву розглянуто за його відсутності без належного повідомлення про час та місце розгляду справи. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого судді, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, що були предметом дослідження в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду залишенню без змін. Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої, частини другої статті 376 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Як установлено судовим розглядом і вбачається з матеріалів справи, 03.07.2017 року Дзержинським районним судом м. Харкова ухвалено заочне рішення по справі № 638/3576/17 за позовною заявою КП «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання. 04.07.2017, 16.01.2020, 21.09.2020 та 03.08.2021 представник КП «Харківські теплові мережі» звертався до Дзержинського районного суду м. Харкова із заявами про видачу виконавчих листів. Лише 06.10.2021 представник КП «Харківські теплові мережі» отримав виконавчі листи, тобто вже після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.. Матеріали цивільної справи не містять доказів того, що виконавчі листи видавалися або надсилалися КП «ХТМ» за заявами від 04.07.2017, 16.01.2020, 21.09.2020 та 03.08.2021. У грудні2019 року КП «ХТМ» звернулось до Голови Дзержинського районного суду м. Харкова зі скаргою розібратись в ситуації, з яких причин унеможливлена видача виконавчих листів за рішеннями суду (а.с. 79). Виконавчий лист у справі № 638/3576/17 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за послуги теплопостачання були видані Дзержинським районним судом м. Харкова 06.10.2021 (а.с. 67). У виконавчому листі вказано, що строк його пред`явлення до виконання до 24.05.2021. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Вимогами статті 433 ЦПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення. Виходячи з аналізу зазначених норм права, суд при вирішенні відповідно до ст. 433 ЦПК України питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи не поважність, а, відтак, дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який пропущений та підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Обов`язок пред`явити виконавчий лист до виконання в межах строків, визначених Закону України «Про виконавче провадження», покладено саме на стягувача. Колегія суддів уважає, що матеріалами цивільної справи № 638/3576/17 доведено, що протягом строку пред`явлення виконавчих листів до виконання КП «ХТМ» чотири рази зверталося до Дзержинського районного суду м. Харкова з заявою про видачу виконавчого листа. Зазначені заяви судом виконані не були. Вина КП «ХТМ» у невидачі їм виконавчих листів вчасно відсутня. Виконавчий лист у справі № 638/3576/17 був видані КП «ХТМ» поза межами його пред`явлення до виконання (06.10.2021). Із заявою про поновлення строку їх пред`явлення до виконання КП «ХТМ» звернулося 24.05.2021 (а.с. 67,81). Судова колегія не бере до уваги посилання апеляційної скарги ОСОБА_1 , що КП «ХТМ» не зверталося зі скаргами на дії працівників суду у зв`язку з тим, що виконавчі листи не були видані, оскільки такі посилання спростовуються матеріалами справи. Тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції що причини пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання є поважними та таким що підлягає поновленню. Доводи апеляційної скарги висновків суду щодо цього не спростовують. Проте, судова колегія звертає увагу на посилання апеляційної скарги щодо не повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року). Гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами є однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 3) частини третьої статті 2 ЦПК України). Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом (частина перша статті 8 ЦПК України). Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частина друга статті 211 ЦПК України). Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку (частини шоста, сьома статті 128 ЦПК України). Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року). Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року). В ЦПК Українизаконодавець встановив повноваження суду апеляційної інстанції скасовувати рішення суду першої інстанції із підстави неналежного повідомлення у суді першої інстанції особи, яка подала апеляційну скаргу. Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (пункт 3 частини третьої статті 376 ЦПК України). При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). Аналіз постанов Касаційного цивільного суду підтверджує, що застосування пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК Україниє однаковим, передбачуваним та послідовним. Про це свідчить численна кількість постанов суду касаційної інстанції, в яких зазначається, що пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК Українипередбачено обов`язкову підставу для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення (постанови Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду: від 19 січня 2022 року у справі № 325/2132/19 (провадження № 61-6502св21), від 02 лютого 2022 року у справі № 127/2-4507/09 (провадження № 61-17088св21), від 09 лютого 2022 року у справі № 344/11947/20 (провадження № 61-17632св21) та ін.). Тлумачення частини першої статті 8, частини другої статті 211, пункту 3) частини третьої статті 376 ЦПК Українидозволяє зробити висновок, що: обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу; невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства; розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства. Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Правильним по суті рішення є в тому випадку, коли воно відповідає вимогам законності й обґрунтованості, оскільки порушення останніх має наслідком зміну або скасування оскарженого судового рішення. Оскаржене судове рішення належить залишати без змін за наявності незначних порушень закону, які вже були усунені при розгляді справи, або ж таких, які можуть бути виправлені судом апеляційної інстанції. Правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства. В матеріалах справи відсутні дані про належне повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце судового засідання, в апеляційній скарзі останній посилається на порушення його процесуальних прав у зв`язку з розглядом справи за його відсутністю, тому рішення підлягає скасування з ухваленням нового по суті спору. Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2021 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення. Заяву Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання - задовольнити. Поновити Комунальному підприємству «Харківські теплові мережі» строк пред`явлення до виконання виконавчих листів №638/3576/17 за позовом КП «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 23 лютого 2024 року. Головуючий О.Ю.Тичкова Судді О.В.Маміна Н.П.Пилипчук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»