Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/13998/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/13998/23 Категорія:112020201 Головуючий в 1 інстанції: Величко А.В. Місце ухвалення: м. Миколаїв Дата складання повного тексту:06.11.2024 р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Бітова А.І. суддів Семенюка Г.В. Шляхтицького О.І. у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута згідно п.3 ч.1 ст. 311 КАС України, розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И Л А : У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду (далі ГУПФ) України в Миколаївській області, ГУПФ України у Київській області про: - скасування рішення ГУПФ України в Миколаївській області щодо відмови у зарахуванні періоду роботи з квітня 2022 по жовтень 2022 року; - зобов`язання ГУПФ України в Миколаївській області зробити перерахунок пенсії з урахуванням кратності 1 місяць за 3 місяці додаткового пільгового стажу за період з 24 жовтня 2014 року по 21 грудня 2014 року та з 10 січня 2015 року по 21 травня 2015 року та з квітня 2022 року по жовтень 2022 року; - зобов`язання ГУПФ України в Миколаївській області провадити щомісячні виплати перерахованої пенсії з дня звернення з заявою про перерахунок пенсії, тобто з " 15" листопада 2023 року, з виплатою заборгованості що утворилась. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що він перебуває на обліку в ГУПФ України в Миколаївській області та отримує пенсію за віком відповідно до п.4 ч.1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон №1058-IV). Позивач є учасником бойових дій. Згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №3501 від 08 червня 2023 року позивач проходив військову службу в Збройних Силах, а саме: з 13 травня 1982 року по 04 травня 1984 року, 05 вересня 2014 року до 30 вересня 2015 року, 22 березня 2022 року по 23 жовтня 2022 року. Вказав, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, у зв`язку з чим звернувся до ГУПФ України в Миколаївській області із заявою про перерахунок пенсії "зміни надбавки" та внесення цього періоду в трудового стажу. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 16 червня 2023 року №143150000026 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, а саме у зміні надбавки відповідно до норм ч.2 ст. 24 та ст. 40 Закону №1058-IV. Вважаючи вказане рішення протиправним, а свої права порушеними позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Відповідач позов не визнав, вказуючи, що 12 червня 2023 року позивач звернувся до ГУПФ України в Миколаївській області із заявою про перерахунок пенсії "зміна надбавки" відповідно до норм ч.2 ст. 24 та ст. 40 Закону №1058-IV, до якої додано, зокрема довідку від 03 червня 2023 року №1209 про нараховані суми грошового забезпечення за період проходження служби в в/ч НОМЕР_1 за період з квітня 2022 року по жовтень 2022 року. З урахуванням норм Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV (далі Порядок №22-1), органом, що приймав рішення за заявою позивача від 12 червня 2023 року, визначено ГУПФ України у Київській області. 16 червня 2023 року за принципом екстериторіальності ГУПФ України у Київській області розглянуто заяву від 12 червня 2023 року та додані до неї документи та прийнято рішення №143150000026 про відмову в проведенні перерахунку пенсії з урахуванням того, що за період проходження служби з квітня 2022 року по жовтень 2022 року в Реєстрі відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу та заробітної плати, то підстави для проведення перерахунку пенсії позивача "зміна надбавки" відповідно до норм ч.2 ст. 24 та ст. 40 Закону №1058-IV відсутні. Щодо вимоги позивача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням кратності 1 місяць за 3 місяці додаткового пільгового стажу за період з 24 жовтня 2014 року по 21 грудня 2014 року та з 10 січня 2015 року по 21 травня 2015 року та з квітня 2022 р. по жовтень 2022 р., зазначив, що зарахувати на пільгових умовах один місяць служби за три місяці за участь у бойових діях можливо виключно при визначенні розміру пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон №2262-XII). Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року позов ОСОБА_1 до ГУПФ України в Миколаївській області та ГУПФ України у Київській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задоволений. Скасовано рішення ГУПФ України у Київській області про відмову в проведенні перерахунку пенсії від 16 червня 2023 року №143150000026. Зобов`язано ГУПФ України в Миколаївській області зарахувати період військової служби ОСОБА_1 з 24 жовтня 2014 року по 21 грудня 2014 року, з 10 січня 2015 року по 21 травня 2015 року та з квітня 2022 року по жовтень 2022 року до пільгового стажу з розрахунку один місяць за три місяці. Зобов`язано ГУПФ України в Миколаївській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії "зміна надбавки" у відповідності до норм ч.2 ст. 24, ст. 40 Закону №1058-IV з 12 червня 2023 року. В апеляційній скарзі ГУПФ України в Миколаївській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також що у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Доводи апеляційної скарги: - апелянт вказує, що з урахуванням того, що за період проходження служби з квітня 2022 року по жовтень 2022 в Реєстрі відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу та заробітної плати, то підстави для проведення перерахунку пенсії позивача "зміна надбавки" відповідно до норм ч.2 ст. 24 та ст. 40 Закону №1058-IV відсутні. - апелянт зазначає про неврахування судом першої інстанції того факту, що зарахувати на пільгових умовах один місяць служби за три місяці за участь у бойових діях можливо виключно при визначенні розміру пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII. ГУПФ України в Миколаївській області не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині визнання належного відповідача, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності. Таким чином, відповідно до правил ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУПФ України в Миколаївській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини. ОСОБА_1 є ветераном війни - учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 16 червня 2015 року. ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФ України в Миколаївській області та отримує пенсію за віком відповідно до п.4 ч.1 ст. 115 Закону №2262-XII. 12 червня 2023 року позивач звернувся до ГУПФ України в Миколаївській області із заявою про проведення перерахунку пенсії "зміна надбавки" у відповідності до норм ч. 2 ст. 24, ст. 40 Закону №1058-IV. До вказаної заяви позивачем додано, зокрема, довідку від 03 червня 2023 року №1209 про нараховані суми грошового забезпечення за період проходження служби у в/ч НОМЕР_1 з квітня 2022 року по жовтень 2022 року. З урахуванням Порядку №22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача, визначено ГУПФ України у Київській області. Рішенням ГУПФ України у Київській області від 16 червня 2023 року №143150000026 позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії "зміна надбавки" у відповідності до норм ч.2 ст. 24, ст. 40 Закону №1058-IV у зв`язку з тим, що за період проходження служби з квітня 2022 року по жовтень 2022 року в Реєстрі відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу та заробітної плати. Не погодившись з рішенням від 16 червня 2023 року №143150000026, позивач оскаржив його в судовому порядку. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що, фактично, внаслідок невиконання (можливого невиконання) роботодавцем обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного забезпечення за час роботи (служби) на підприємстві (в Збройних Силах України), що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 19, 46 Конституції України, ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ст.ст. 1, 24, 40, 42, 45, 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 1, 2, 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного. Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон №1058-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Згідно зі ст. 1 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. (ч.2 ст. 24 Закону №1058). Частиною 3 ст. 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати на дату здійснення доплати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв (ч.1 ст. 40 Закону №1058). У разі якщо за період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу, заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески. Пунктом 4 ч.1 ст. 115 Закону №1058-ІV передбачено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до п.п.20 і 21 ст. 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до п.п.12 та 13 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов`язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до п.19 ст. 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до п.11 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п`ятого ч.1 ст. 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого ч.1 ст. 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок. Особи, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення норм, що регулюють питання визначення категорій осіб, які визнаються ветеранами війни та членами сімей загиблих Захисників і Захисниць України, та надання їм соціальних гарантій" з числа осіб, зазначених у ст.ст. 10 і 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", продовжують користуватися правом на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до цього пункту, передбаченим для членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, без заміни відповідного посвідчення. З довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №3501 від 08 червня 2023 року вбачається, що позивач проходив військову службу в Збройних Силах, а саме в період з 13 травня 1982 року по 04 травня 1984 року, з 05 вересня 2014 року по 30 вересня 2015 року, з 22 березня 2022 року по 23 жовтня 2022 року. Згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08 червня 2023 року №3494, ОСОБА_1 проходив військову службу в складі діючої армії в період бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку, перебування в партизанських загонах і з`єднаннях), безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 24 жовтня 2014 року по 21 грудня 2014 року та з 10 січня 2015 року по 21 травня 2015 року. У відповідності до вказаної довідки позивач приймав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації з 05 серпня 2022 року по 15 жовтня 2022 року Відповідно до ст. 2 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ Про військовий обов`язок і військову службу (далі - Закон №2232-ХІІ) військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. При цьому час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Види військової служби, а саме, строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі - Закон №2011-ХІІ). Положеннями ст. 1-2 цього Закону №2011-ХІІ передбачено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України і законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. Згідно з абз.2 п.1 ст. 8 Закону №2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України. 17 березня 2014 року, тобто після оприлюднення Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" від 17 березня 2014 року №303/2014, в Україні розпочав діяти особливий період, що тривав до введення воєнного стану в Україні. За змістом ст. 1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року №1932-XII (далі Закон №1932-XII) під бойовими діями слід розуміти форму застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння). Отже, участь в АТО/ООС, а так само у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, підпадає під визначення участі в бойових діях. Відповідно до ст. 57 Закону №1788-ХІІ передбачено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, який встановлений для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям. Згідно з пп."а" п.3 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону №2262-XII, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб від 17 липня 1992 року №393 (далі - Постанова КМУ №393) установлено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абз.1 п.1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці, зокрема: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів. Наказом Міністерства оборони України №530 від 14 серпня 2014 року було затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (далі - Положення №530), яким визначається порядок обчислення вислуги років для призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим з військової служби. Відповідно до п.2.3. р.2 Положення №530 визначено, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях у воєнний час зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях в особливий період, у тому числі у воєнний час, підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах із застосуванням кратності - один місяць служби за три місяці, незалежно від того, який вид пенсії та за яким законом вона призначається. З огляду на викладене, спірні періоди, що визначені у довідці від 08 червня 2023 року №3494, підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача із застосуванням кратності - один місяць служби за три місяці. Ця правова позиція узгоджуються з висновками, що містяться у постановах Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №348/347/17, від 30 липня 2019 року у справі №346/1454/17, від 02 квітня 2020 року у справі №185/4140/17, від 16 червня 2020 року у справі №185/7049/16-а, від 31 серпня 2022 року у справі №185/6919/16-а, від 17 жовтня 2022 року у справі №340/395/17, тощо. Стосовно посилання відповідачів на відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії "зміна надбавки" у відповідності до норм ч. 2 ст. 24, ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з тим, що за період проходження служби з квітня 2022 року по жовтень 2022 року в Реєстрі відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу та заробітної плати, суд зазначає таке. Згідно із ст. 20 Закону №1058-IV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Відповідно до ст. 106 Закону №1058-IV виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів. Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. За змістом вищезазначених норм, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. Суд зазначає, що, фактично, внаслідок невиконання (можливого невиконання) роботодавцем обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного забезпечення за час роботи (служби) на підприємстві (в Збройних Силах України), що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту. Європейська соціальна хартія (переглянута) від 3 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року №137-V, яка набрала чинності з 1 лютого 2007 року, визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (п. 23 ч. I). Ратифікувавши вказану Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у ч.I Хартії. Право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України. Суд зазначає, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання (можливе неналежне виконання) страхувальником свого обов`язку щодо належного нарахування та сплати страхових внесків, а отже, не нарахування та несплата страхувальником страхових внесків за позивача у спірні періоди, не може бути підставою для неврахування при призначенні застрахованій особі пенсії, заробітної плати (грошового забезпечення), з якої не нараховані страхові внески. Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 20 березня 2019 року у справі №688/947/17, від 23 березня 2020 року у справі №535/1031/16-а, від 09 жовтня 2020 року у справі №341/460/17, від 02 серпня 2022 року у справі №560/4616/20 та інших. Таким чином, пенсійним органом протиправно не здійснено перерахунок пенсії з урахуванням кратності 1 місяць за 3 місяці додаткового пільгового стажу військової служби за період з 24 жовтня 2014 року по 21 грудня 2014 року, з 10 січня 2015 року по 21 травня 2015 року та з квітня 2022 року по жовтень 2022 року. Підсумовуючи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України. Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 28 квітня 2025 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Семенюк Г.В. Суддя: Шляхтицький О.І.