LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова ККС ВС382/607/22

від 23.04.2025 · Кримінальна

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 квітня 2025 року м. Київ справа № 382/607/22 провадження № 51-194км25 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на вирок Яготинського районного суду Київської області від 29 грудня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021116320000174 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального проступку, передбаченому ч. 1 ст. 249 Кримінального кодексу України. Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини Виром Яготинського районного суду Київської області від 29 грудня 2023 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 249 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки. На підставі положень ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Стягнуто із ОСОБА_6 на користь держави в особі Яготинської міської ради матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, у розмірі 55 930 гривень. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні в розмірі 1372,88 грн. Скасовано накладений ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 09.09.2021 року арешт на десять полімерних ящиків; чотири ятері: 60 см довжина 108 см розмір вічка 14х14 мм; 58 см довжина 105 см вічка 11х11 мм, 68 см довжина 84 см розмір вічка 11х11 мм, 80 см довжина 104 см розмір вічка 12х12 мм. Вирішено питання щодо речових доказів, зокрема: - десять полімерних ящиків; чотири ятері: 60 см довжина 108 см розмір вічка 14х14 мм; 58 см довжина 105 см вічка 11х11 мм, 68 см довжина 84 см розмір вічка 11х11 мм, 80 см довжина 104 см розмір вічка 12х12 мм конфісковано у власність держави та знищено; - виловлену рибу виду: карася - 2872 екземплярів, ляща - 40 екземплярів, сазану - 1 екземпляр, загальною масою 180,8 кг передано на відповідальне зберігання ПАТ «Яготинський рибгосп», яка відповідно до акту № 1 від 27.08.2021 утилізована, вважається конфіскованою; - металевий човен з позначками «НОМЕР_2» та двигун марки «PARSUN 5» з позначками НОМЕР_1, які зберігаються у ТОВ «Дієва нація», залишено ТОВ «Дієва нація»; - один оптичний диск формату DVD-R та три оптичні диски формату CD-R залишено зберігатися в матеріалах справи. Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за те, що він, будучи відповідальним за добування (вилов) водних біоресурсів, 17 серпня 2021 року, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, на металевому човні з маркуванням «НОМЕР_2» з двигуном марки «PARSUN 5», що належить ТОВ «Дієва Нація», на водоймищі річки Великий Супій зі сторони міста Яготин Київської області здійснив незаконне зайняття рибним добувним промислом із використанням заборонених знарядь лову - ятерів, чим заподіяв істотну шкоду рибному господарству України на загальну суму 55 930 гривень. Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року вирок місцевого суду залишено без зміни. Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали У касаційній скарзі прокурор просить вирок та ухвалу щодо ОСОБА_7 змінити у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог КПК України. Вказує, що відповідно до положень ч. 2 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 249 КК України, відноситься до кримінального проступку, санкція якого передбачає покарання у виді штрафу від однієї до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційний нагляд на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк. На час розгляду кримінального провадження в апеляційному суді з дня вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло 3 роки, а тому є підстави для застосування з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України. Також прокурор зазначає, що, якщо ОСОБА_6 буде заперечувати проти звільнення його від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому КПК України, потрібно ОСОБА_6 звільнити на підставі положень ч. 5 ст. 74 КК України від відбування вищезазначеного покарання. Позиції учасників судового провадження Прокурор підтримав подану касаційну скаргу Іншим учасникам судового провадження були направлені повідомлення про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило. Мотиви Суду За змістом статей 433, 438 КПК України суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, а тому перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Відповідно до положень ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. У касаційній скарзі прокурор не оскаржує судові рішення у частині доведеності винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 249 КК України, вид і розмір призначеного за цією частиною статті Особливої частини КК України покарання. Стосовно доводів про незастосування апеляційним судом до ОСОБА_6 положень ст. 49 КК України колегія суддів зазначає таке. Суд першої інстанції вироком Яготинського районного суду Київської області від 29 грудня 2023 року визнав ОСОБА_6 винуватим у вчиненні ним 17 серпня 2021 рокукримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України. На день санкція вчинення інкримінованого діяння санкція ч. 1 ст. 249 КК України передбачала покарання у виді штрафу від однієї до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років. Відповідно до положень ст. 12 КК України (в редакції Закону України від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII) указане кримінальне правопорушення належить до кримінальних проступків. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України (у редакції Закону України від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, і до дня набрання вироком законної сили минуло 3 роки. За приписами частин 2, 3 ст. 285 КПК України обвинуваченому, який може бути звільненим від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено право та підстави такого звільнення, право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений заперечує проти звільнення від кримінальної відповідальності, судове провадження здійснюється в повному обсязі в загальному порядку. Тоді така особа за вироком суду може бути звільнена від покарання на підставі, передбаченій ст. 49 КК України, у порядку, визначеному ч. 5 ст. 74 цього Кодексу. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, на час розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції 22 жовтня 2024 року з дня вчинення ОСОБА_6 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України (17 серпня 2021 року) минуло понад 3 роки, тобто минув строк давності, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України. Обставин, що є підставами для зупинення чи переривання перебігу давності, не встановлено. Не вказує про них і прокурор у касаційній скарзі. Це кримінальне правопорушенняне відноситься до визначених у ч. 5 ст. 49 КК України кримінальних правопорушень, до яких давність не застосовується. При цьому об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 06 грудня 2021 року (справа № 521/8873/18, провадження № 51-413 кмо 21) сформульовано висновок щодо застосування норми права у релевантних правовідносинах. У цьому висновку вказано, що за змістом п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, частинами 1, 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України суди першої та апеляційної інстанцій мають обов`язок відповідно роз`яснити особі, яка притягується до кримінальної відповідальності те, що на момент судового розгляду чи апеляційного перегляду закінчились строки давності притягнення цієї особи до кримінальної відповідальності, що є правовою підставою, передбаченою ст. 49 КК України, для звільнення особи від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому КПК України, і таке звільнення є підставою для закриття кримінального провадження на підставі положень п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, а також право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави та наслідки такого заперечення. Не роз`яснення судом першої чи апеляційної інстанцій відповідно до вимог ст. 285 КПК України зазначених обставин є порушенням вимог кримінального процесуального закону, що потягнуло неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування закону, який підлягав застосуванню. Крім цього у своєму висновку об`єднана палата вказала, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі положень ст. 49 КК України у суді касаційної інстанції в порядку ст. 440 КПК України за умов: на день перегляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції, тобто до набрання вироком суду першої інстанції законної сили, закінчились строки давності притягнення такої особи до кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення; ця особа не подавала до апеляційного суду відповідне клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності і суд апеляційної інстанції не роз`яснив відповідно до положень ст. 285 КПК України особі наявність зазначених підстав для звільнення від кримінальної відповідальності та не з`ясував її думку щодо згоди чи незгоди з таким звільненням; така особа за вказаних обставин висловила згоду в касаційному суді на звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі положень ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності. На адресу суду касаційної інстанції від засудженого ОСОБА_6 надійшла заява про надання своєї згоди на звільнення його від кримінальної відповідальності відповідно до положень ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України. Також засуджений вказав, що правові наслідки застосування до нього положень ст. 49 К України йому відомі й не заперечував проти розгляду кримінального провадження за його відсутності. Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає необхідним звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 249 КК України, тому вирок та ухвала апеляційної інстанції підлягають скасуванню. Разом із тим, відповідно до положень ч. 1 ст. 129 КПК України вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні по суті заявлених вимог можливо лише у разі ухвалення обвинувального вироку або постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру. Тому, у разі закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду. У такому випадку позивач вправі вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства. Така позиція узгоджується із практикою Верховного Суду (постанови від 15 січня 2019 року у справі № 185/442/16-к, від 15 травня 2019 року у справі № 617/609/15-к, від 19 листопада 2019 року у справі № 345/2618/16-к, від 10 січня 2022 року у справі № 661/2681/18, від 19 грудня 2023 року у справі378/1005/20, від 08 травня 2024 року у справі № 376/2282/21, від 12 лютого 2025 року у справі 758/6166/22). За таких обставин цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Яготинської міської ради в частині позовних вимог до ОСОБА_6 необхідно залишити без розгляду. Окрім того, об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанові від 12 вересня 2022 року (справа № 203/241/17) сформулювала висновок, який полягає в тому, що в разі звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі положень ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, у тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрите на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту. Тому процесуальні витрати на залучення експертів у цьому кримінальному провадженні в розмірі 1372,88 грн необхідновіднести на рахунок держави. Таким чином, керуючись положеннями статей 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Верховний Суд ухвалив: Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково. Вирок Яготинського районного суду Київської області від 29 грудня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_6 скасувати. Звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, на підставі положень п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо нього закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України. Цивільний позов прокурора в інтересах держави до ОСОБА_6 про відшкодування збитків, заподіяних рибному господарству, залишити без розгляду. Процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 1372,88 грн віднести на рахунок держави. Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»