Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/31704/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 квітня 2025 р. Справа № 520/31704/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Калиновського В.А., Суддів: Мінаєвої О.М. , Спаскіна О.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2025, головуючий суддя І інстанції: Пасечнік О.В., м. Харків, повний текст складено 24.01.25 по справі № 520/31704/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 204450021053 від 08.10.2024 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 ; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, періоди роботи з 01.12.1995 по 25.12.2007, з 22.04.2008 по 03.08.2016; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 на пільгових умовах (один місяць служби за три місяці) періоди безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 24.02.2022 по 19.08.2022, з 25.08.2022 по 14.10.2022, з 20.10.2022 по 14.02.2023, з 25.02.2023 по 31.10.2023, з 01.01.2024 по 31.08.2024; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 29 вересня 2024 року та провести відповідні виплати. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 частково задоволено позов. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 08.10.2024 № 204450021053 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, періоди роботи з 01.12.1995 по 25.12.2007, з 22.04.2008 по 03.08.2016. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 на пільгових умовах (один місяць служби за три місяці) періоди безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 24.02.2022 по 19.08.2022, з 25.08.2022 по 14.10.2022, з 20.10.2022 по 14.02.2023, з 25.02.2023 по 31.10.2023, з 01.01.2024 по 31.08.2024. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.10.2024 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, з урахуванням висновків суду по даній справі. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Доводи апелянта аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву та обґрунтовані тим, що з наданими документами страховий стаж позивача складає 34 роки 11 днів, з них пільговий стаж відсутній. До пільгового стажу не зараховано спірні періоди роботи, оскільки позивачем не надано уточнюючі (архівні) довідки. Також зазначає, що перелік документів, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, визначено п.п. 5 пункту 2.1. розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1: довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року). Відтак, для зарахування пільгового стажу позивачу необхідно надавати уточнюючі довідки. Стверджує, що аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що військова служба підлягаю зарахуванню лише до страхового стажу. Таким чином, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в межах спірних правовідносин є правомірними. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Також, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.10.2024 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, з урахуванням висновків суду та прийняти в цій частині нове, яким зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 29.09.2024 та провести відповідні виплати. Доводи апелянта обґрунтовані тим, що судове рішення в частині відмови прийняте з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи. На підтвердження доводів апеляційної скарги вказує, що позивачем доведено, а відповідачами не спростовано наявність в нього права на призначення пенсії, орган ПФУ за виниклих правовідносин не має іншої альтернативної поведінки, окрім як призначення позивачу відповідної пенсії. Вважає, що найбільш ефективним способом захисту прав позивача є зобов`язання органу ПФУ призначити йому пенсію. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 з 01.12.1995 по 25.12.2007, з 22.04.2008 по теперішній час працює на посаді машиніста електропоїзда метрополітену Комунального підприємства Харківський метрополітен. 01 жовтня 2024 року позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та надав пакет необхідних документів. За результатами розгляду заяви позивача відповідачем-1 прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах № 204450021053 від 08.10.2024, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з недолученням до епс пільгової довідки. Крім того, зазначено, що вік позивача на момент звернення до територіальних органів Пенсійного фонду - 50 років 3 дні. Згідно п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 12.08.1993 № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, первинні документи за час виконання, на підставі яких видана довідка. Відповідно до наданих документів страховий стаж ОСОБА_1 складає 34 роки 11 днів, з них пільговий стаж за Списком №1- відсутній. До страхового стажу зараховано всі періоди роботи. Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 № 9/4/2338 від 24.09.2024 позивач брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, у період з 24.02.2022 по 19.08.2022, з 25.08.2022 по 14.10.2022, з 20.10.2022 по 14.02.2023, з 25.02.2023 по 31.10.2023, з 01.01.2024 по 31.08.2024. Позивач зазначає, що вказані вище періоди безпосередньої участі в бойових діях не зараховані до пільгового стажу роботи з урахуванням кратності один місяць служби за три. Не погодившись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 08.10.2024 № 204450021053, позивач звернувся до суду з цим позовом. Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх обґрутованості. При цьому, з метою належного та ефективного захисту прав позивача суд вважав за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.10.2024 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, з урахуванням висновків суду по даній справі. Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі за текстом - Закон № 1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі за текстом - Закон №1058-ІV). Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Суд зауважує, що відмовляючи позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 1, відповідач не мав зауважень щодо загального трудового стажу позивача, який складав 34 роки 11 днів, а зазначив, що пільговий стаж позивача становить 0 років 0 місяців 0 днів, що й стало підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії відповідно до статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Стосовно позовних вимог щодо зарахування до стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, періоди роботи з 01.12.1995 по 25.12.2007, з 22.04.2008 по 03.08.2016, колегія суддів зазначає наступне. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.1994 №773 внесені зміни і доповнення до списків №1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а саме підпункт «а» підрозділу 1 розділу XXI «Транспорт» після позиції 1200100а-12180 доповнено позицією 1200100а-14409 такого змісту: « 1200100а-14409 Машиністи електропоїздів метрополітену». У подальшому Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком пільгових умовах»: а) затверджені: Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах; Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах; б) визнані такими, що втратили чинність: постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 та постанова Кабінету Міністрів України від 15.11.1994 №773. При цьому, до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», позиція «Машиністи електропоїздів метрополітену» не внесена. Разом з тим, відповідно до рішення Національної служби посередництва і примирення від 11.07.2005 №05-07-05 Про колективний трудовий спір між машиністами електропоїздів метрополітенів України та Кабінетом Міністрів України Кабінету Міністрів України рекомендовано виконати пункт 1 рішення примирної комісії по вирішенню колективного трудового спору між машиністами електропоїздів метрополітенів України та Кабінетом Міністрів України від 10.02.2005: « 1.Задовольнити вимогу машиністів електропоїздів метрополітенів України: «відновити професію «машиніст електропоїздів метрополітену» в Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36». Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2006 №276 внесені зміни до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Підрозділ «Транспортні послуги» зазначеного Списку доповнено позицією - «Машиністи електропоїздів (метрополітену)». До 01.04.2006 Міністерству транспорту та зв`язку разом з Міністерством охорони здоров`я запропоновано розробити методику проведення атестації робочих місць за умовами праці машиністів електропоїздів (метрополітену). А також забезпечити проведення атестації робочих місць за умовами праці машиністів електропоїздів (метрополітену) державних підприємств «Дніпропетровський метрополітен» і «Харківський метрополітен», а разом з Київською міськдержадміністрацією - на комунальному підприємстві «Київській метрополітен» і подати Мінпраці та соціальної політики до 01.07.2006. Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 (далі Порядок №383) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків. 24 червня 2016 року прийнято постанову КМУ №461 від 24.06.2016, якою затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Відповідно до даної Постанови професія машиніст електропоїзда метрополітену не входить до вказаного Списку. Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки постановою Кабінету Міністрів № 36 від 16.01.2003 (зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2006 № 276) робота машиністом електропоїзду (метрополітену) віднесена до Списку № 1, то позивач працював за професією та в умовах праці, що віднесені до Списку №

1. Крім цього, до пільгового стажу позивача зараховується весь період роботи на посаді машиніста електропоїзда (метрополітену) незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків. Суд також зазначає, що за правилами ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Судом встановлено та не заперечується сторонами, що записи трудової книжки позивача містять відомості про роботу позивача на посаді машиніста електропоїзду метрополітену за спірні періоди з 01.12.1995 по 25.12.2007, з 22.04.2008 по 03.08.2016, що підтверджує право працівника на врахування відповідного пільгового стажу роботи для призначення пенсії за Списком №1. З приводу атестацій робочих місць суд зазначає таке. Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 №41. Відповідно до п.4 цього Порядку та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій, періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації. За правилами п.4.2 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 №383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. З наведеного слідує, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Відповідно до Роз`яснень про проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.2000 №205, в окремих випадках за скрутного фінансово-економічного стану, що склався на підприємстві з незалежних від нього причин, для проведення атестації робочих місць, де не сталися докорінні зміни умов і характеру праці у зв`язку з впровадженням нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, реконструкцією існуючих об`єктів, приміщень тощо, можливе використання результатів санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, отриманих під час попередньої атестації, за умови реалізації технічних і організаційних заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників за результатами попередньої атестації робочих місць і дотримання всіх інших вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці. Отже, атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Разом з цим, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації. Основна ж мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Судом встановлено, що первинна атестація робочого місця проводилась в 1994 році, за наслідками чого видано наказ Харківського метрополітену від 24.11.1994 № 129 "Про затвердження пільг та компенсацій робітникам метрополітену за результатами атестації робочих місць за умовами праці" (а.с. 61). У подальшому атестація проводилась в 1996-1997 році, за її наслідками видано наказ Харківського метрополітену №51 від 09.04.1997 "Про затвердження пільг та компенсацій робітникам метрополітену за результатами атестації робочих місць за умовами праці", яким внесені зміни та доповнення до наказу від 24.11.1994 року №129 (а.с. 64). У 1999 році також проводилась атестація робочих місць, за результатами її проведення видано наказ Харківського метрополітену № 214 від 07.12.1999 "Про затвердження пільг та компенсацій робітникам метрополітену за результатами атестації робочих місць, проведеної в 1999 році" (а.с. 67). Суд зазначає, що карта умов праці є одним із основних документів атестації робочих місць, складання якої передбачено пунктом 2.3 "Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці", затверджених постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 №41. Карта умов праці - це документ, що узагальнює результати атестації робочих місць за умовами праці, яка оформлюється атестаційною комісією після проведення атестованою лабораторією гігієнічних досліджень. Так, судом встановлено, що станом на 1994, 1999, 2003, 2008, 2013 роки у КП "Харківський метрополітен" оформлені картки умов праці, у яких зафіксовано, що: - станом на 1994 рік: по показникам робоче місце машиніста електропоїзду слід вважати з шкідливими умовами праці, що відповідають показникам Списка №1, п.2. Зазначено, що діючі умови праці машиніста електропоїзду метрополітену - Список №1. - станом на 1999 рік: по показникам робоче місце машиніста електропоїзду слід вважати з шкідливими умовами праці, що відповідають показникам Списка №1, п.2. Зазначено, що діючі умови праці машиніста електропоїзду метрополітену - Список №1. За результатами атестації станом на 1999 рік, позивачу надані пільги та компенсації, які надаються працівникам, що працюють в особливо шкідливих умовах праці, робота в яких дає право на призначення пенсії за Списком №1, а саме: надбавка за умови праці 16% та додаткові дні відпустки (7 днів); - станом на 2003 рік: по показникам робоче місце машиніста електропоїзду слід вважати з шкідливими умовами праці з постійною роботою у тунелі без природного освітлення, що відповідає показникам Списка №2, п.1. Зазначено, що діючі умови праці машиніста електропоїзду метрополітену - Список №1. За результатами атестації станом на 2003, позивачу надані пільги та компенсації, які надаються працівникам, що працюють в особливо шкідливих умовах праці, робота в яких дає право на призначення пенсії за Списком №1, а саме: надбавка за умови праці 16% та додаткові дні відпустки (7 днів); - станом на 2008 рік: по показникам робоче машиніста електропоїзду (метрополітену) належить вважати з особливими, особливо шкідливими та важкими умовами праці, що відповідає показникам Списку №2, п.2. Зазначено, що діючі умови праці машиніста електропоїзду метрополітену - Список №1. Умови і характер праці відноситься до ІІІ класу 2 ступеня шкідливих та небезпечних умов праці, що вказує на невідповідність робочого місця вимогам "Гігієнічної класифікації праці…" №4137-86. Отже, позивачу надавалися пільги та компенсації, які передбачені для працівників, що працюють в особливо шкідливих умовах праці, робота в яких дає право на призначення пенсії за Списком №1, а саме виплачувалася надбавка за умови праці 16% та надавалися додаткові дні відпустки (7 днів). За таких підстав, за позивачем збережена відпустка за шкідливі умови та особливий характер праці та виплачувалася надбавка за умови праці. Крім того, в розділі

5. Пільги і компенсації, карток умов праці за 2003 та 2008 роки зазначено, що діючим є пенсійне забезпечення за списком №1, а запропонованим у 2003 році- не зазначено, у 2008 році - Список №2, а отже станом на дати проведення атестації в 2003 та 2008 роках застосовувався на підприємстві до машиністів електропоїздів Список №1. За таких підстав, суд наголошує, що умови праці, в яких працював позивач, не змінювались з моменту проведення атестації у 1994 році, зокрема, умови і характер праці під час проведення атестацій в 1994, 1999, 2003, 2008 роках, через що позивач весь час працював за професією та в умовах праці, що віднесені до Списку №1. Також, слід врахувати, що п.10 Постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року №442 "Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці" передбачено: результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Пропозиції щодо внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, готуються Держпраці на підставі обґрунтованих та погоджених із МОЗ клопотань заінтересованих міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, узгоджених із всеукраїнськими галузевими профспілками та об`єднаннями роботодавців, і подаються Мінсоцполітики до Кабінету Міністрів України. Водночас відповідачем не надано доказів внесення змін до Списку №1, а тому підстави для не врахування пільгового стажу при призначенні пенсії позивачу відсутні. Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 24.09.2020 по справі №2040/6395/18, що в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України враховується судом. Крім того, апеляційний суд зауважує, що відповідно до спірного рішення відповідача № 204450021053 від 08.10.2024 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 спірні періоди роботи не зараховані пенсійним органом до страхового стажу позивача, оскільки позивачем не надана довідка, уточнююча пільговий характер роботи за вказані вище періоди. Разом з тим, відсутність у позивача уточнюючої довідки про характер роботи за наявності належним чином оформленої трудової книжки не спростовує наявності у працівника відповідного пільгового стажу роботи. Інших підстав для незарахування до пільгового стажу позивача спірного періоду роботи відповідачем в оскаржуваному рішенні не зазначено. Таким чином, відповідно до законодавства України та карток умов праці позивач працював за професією та в умовах праці, що віднесені до Списку №1, від так має право на зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 спірного періоду роботи за професією машиніст електропоїзду (метрополітену) з 01.12.1995 по 25.12.2007, з 22.04.2008 по 03.08.2016. Щодо задоволених позовних вимог в частині зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 на пільгових умовах (один місяць служби за три місяці) періоди безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 24.02.2022 по 19.08.2022, з 25.08.2022 по 14.10.2022, з 20.10.2022 по 14.02.2023, з 25.02.2023 по 31.10.2023, з 01.01.2024 по 31.08.2024, колегія суддів зазначає таке. Статтею 2 Закону України 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закону № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період. Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (далі Порядок № 413). Відповідно до пункту 2 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення. Пунктом 4 Порядку № 413 визначено підставу надання особі статусу учасника бойових дій: документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення). При цьому основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі. Відповідно до статей 1 та 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. Статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України. Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям. Пунктом 2.3 розділу 2 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530, передбачено: 2.3. При обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу): 1) один місяць служби за три місяці: - участь у бойових діях у воєнний час; - час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; - період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення; - крім вищезазначених, періоди дійсної військової служби у Збройних Силах СРСР, які підлягають зарахуванню до вислуги років на пенсію на пільгових умовах, наведені в додатку 2 до цього Положення. Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 05 червня 2018 року у справі №348/347/17, від 30 липня 2019 року у справі № 346/1454/17 та від 02 квітня 2020 року у справі №185/4140/17 (92-а/185/282/17). Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16 червня 2020 року по справі №185/7049/16-а, зокрема, колегія суддів зазначила, що якщо на момент призову особа працювала на посадах, які дають право на пільгову пенсію, час проходження служби, упродовж якого вона брала участь в антитерористичній операції, зараховується до пільгового трудового стажу один місяць за три. Верховний Суд у постанові від 21 березня 2023 року у справі № 160/6146/19 дійшов такого висновку: «…30.Ключовими питаннями у справі є: (1) зарахування при призначенні (перерахунку) його пенсії періоду проходження служби на пільгових умовах, а саме один місяць служби за три місяці. (2) право позивача на нарахування (перерахунок) дострокової пенсії за віком саме з 14.08.2015, коли він вперше звернувся із заявою; (а) щодо зарахування періоду проходження служби на пільгових умовах…

31. Подібні правовідносини та норми права, які їх регулюють, вже були предметом розгляду у Верховному Суді і у постановах від 05.06.2018 у справі № 348/347/17, від 30.07.2019 у справі №346/1454/17, від 02.04.2020 у справі № 185/4140/17 (92-а/185/282/17), від 16.06.2020 у справі № 185/7049/16-а та від 18.01.2023 у справі №1.380.2019.003739 Верховний Суд, зазначив наступне: «Статтею 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Частиною четвертою вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, і зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період. Статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України. Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям. Пунктом 2.3 розділу 2 Положення №530 передбачено, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три. Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.

32. Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від цих правових висновків у справі, що розглядається. 33.У справі, що розглядається, суди встановили, що позивач з 22.03.2021 проходив військову службу, а у період часу з 21.11.2014 по 26.04.2015, з 13.05.2015 по 22.05.2015, з 23.05.2015 по 12.11.2015, з 04.11.2016 по 04.01.2017, з 12.01.2017 по 17.01.2017, з 30.01.2017 по 05.02.2017, з 10.05.2017 по 14.05.2017, з 23.01.2018 по 02.02.2018 (1 рік 01 місяць 17 днів) брав участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції Донецької та Луганської областей, що підтверджується довідкою, виданою т.в.о. військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.02.2019 №5/411. 34.За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відмова відповідача у зарахуванні позивачу до страхового стажу на пільгових умовах один місяць служби за три в період перебування в зоні проведення антитерористичної операції, є протиправною…». Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що час проходження військової служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях у воєнний час, в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, підлягає зарахуванню до страхового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах із розрахунку один місяць служби за три місяці. При цьому, загальний період мобілізації підлягає зарахуванню до пільгового стажу без пільгового обчислення у кратному розмірі. Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом в постанові від 05.06.2018 року у справі № 348/347/17, від 30.07.2019 року у справі № 346/1454/17, від 02.04.2020 року у справі № 185/4140/17, від 16.06.2020 року у справі № 185/7049/16-а. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на момент призову на військову службу 24.02.2022 працював за професією, що надавала право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1 та в періоди часу з 24.02.2022 по 19.08.2022, з 25.08.2022 по 14.10.2022, з 20.10.2022 по 14.02.2023, з 25.02.2023 по 31.10.2023, з 01.01.2024 по 31.08.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 від 24.09.2024 №9/4/2338(а.с. 28). Тому він має право на зарахування періоду служби з 24.02.2022 по 19.08.2022, з 25.08.2022 по 14.10.2022, з 20.10.2022 по 14.02.2023, з 25.02.2023 по 31.10.2023, з 01.01.2024 по 31.08.2024 до пільгового стажу за Списком №1 в кратному обчисленні з розрахунку один місяць служби за три місяці, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, який вказав, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 204450021053 від 08.10.2024 про відмову в призначенні пенсії позивачу є протиправним та підлягає скасуванню. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить. Інші доводи апеляційної скарги відповідача не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанцій. Також, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву позивача щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, з урахуванням висновків викладених у судовому рішенні, а не зобов`язав останнього призначити та виплачувати пенсію, з огляду на наступне. В силу абзацу 13 пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Відповідно до абзацу 1 пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивача про призначення пенсії на пільгових умовах визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, то саме цей орган і має завершити процедуру розгляду заяви про призначення позивачу пенсії на пільгових умовах. З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд вірно обрав спосіб захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пільгової пенсії. Колегія суддів відхиляє доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, щодо неефективності обраного судом способу захисту порушеного права. Так, ст. 5 КАС України визначені способи захисту порушених прав, свобод та інтересів, та зазначено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. Тобто, законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта. Отже, дискреційне право органу виконавчої влади обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків. Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення. Такі рішення приймаються на підставі звернення зацікавленої особи та за результатами аналізу поданих нею документів. Крім того, статтею 58 Закону №1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та готує документи для її виплати, тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії. Суд обґрунтовано зобов`язав відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.10.2024 щодо призначення пенсії на пільгових умовах, прийнявши відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, а в задоволенні решти позовних вимог відмовив. В даному випадку без зарахування органами Пенсійного фонду відповідним рішенням спірних періодів до стажу позивача, з урахуванням висновків суду, є передчасним вирішення питання призначення пенсії та здійснення її розрахунку. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги позивача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Враховуючи вказане вище, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційних скарг висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 по справі № 520/31704/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді О.М. Мінаєва О.А. Спаскін