Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/2989/24

Головуючий І інстанції: Л.М. Петрова ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 квітня 2025 р. Справа № 440/2989/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Катунова В.В., Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АРС ТРАНС» на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.2024, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/2989/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРС ТРАНС» до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті , Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АРС ТРАНС", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій просив суд: - визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №023231 від 27.02.2024, винесену Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі. Вимоги апеляційної позивач скарги обґрунтовує тим, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №023231 від 27.02.2024, винесена Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті є незаконною та необґрунтованою, оскільки позивач не порушував приписи ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт». Позивач зазначає про неможливість надання посадовим особам під час проведення перевірки роздруківок даних діяльності водія з цифрового тахографа за період з 18 год. 45 хв. по UTC 30.10.2023 до 07 год. 20 хв. по UTC 27.11.2023, оскільки водій перебував в часі чекання (час простоїв не з вини водія, тобто період, коли водій не зобов`язаний перебувати на робочому місці, але має залишатися на зв`язку, бути готовим відповісти на будь-який виклик, почати чи відновити рух або виконувати іншу роботу), так як 30.10.2023 о 17.45 год., після завантаження транспортного засобу, здійснив ручний ввід в тахографі щодо режиму «час чекання», о 18.45 год. витяг свою особисту карту водія з тахографа та очікував повідомлення щодо часу проходження кордону, при цьому перебуваючи вдома. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно зі ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 28.11.2023 на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №013203 від 27.11.2023 відповідно до графіку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області за адресою а/д М-10 Львів-Краковець було зупинено транспортний засіб марки DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом SCHMITZ, державний номерний знак НОМЕР_2 , за кермом перебував водій ОСОБА_1 , для проведення перевірки додержання суб`єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення вантажних перевезень, за результатами якої встановлено порушення перевізником ТОВ «АРС Транс» вимог законодавства про автомобільний транспорт, про що складено відповідний Акт проведення перевірки №014192 від 28.11.2023. За змістом Акту проведення перевірки №014192 від 28.11.2023 посадовою особою виявлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме: «При виконанні міжнародних перевезень вантажу згідно CMR А №002733 від 31.10.2023 у водія на момент проведення перевірки відсутні документи, визначені ст. 53 ЗУ «Про автомобільний транспорт» та ЄУТР, а саме роздруківки даних діяльності водія з цифрового тахографа з 18 год. 45 хв. по UTC 30.10.2023 до 07 год. 20 хв. по UTC 27.11.2023 або бланк підтвердження діяльності водія ОСОБА_1 », відповідальність за яке передбачена абзацом 6 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ - виконання резидентами України міжнародних перевезень вантажів без документів, визначених ст. 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Водій транспортного засобу зі змістом вказаного акту та виявлених порушень ознайомлений, надав письмові пояснення, однак від підпису акту відмовився, про що посадовими особами. Відповідача відповідно до вимог пункту 22 Порядку №1567 було зроблено відповідну відмітку в акті. На виконання зазначеного відповідачем завчасно, 14.12.2023, на адресу позивача 36009, м. Полтава, вул. Ракова, 18А, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, свідоцтві про реєстрацію транспортних засобів та підтверджена Позивачем в позовній заяві, рекомендованим листом №0600069199558 направлено повідомлення за вих. №96626/34/24-23 від 11.12.2023 про призначення розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 26.12.2023 та необхідність з`явитися до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області для участі у розгляді справи та надання відповідних пояснень/заперечень. Розгляд справи було відкладено та 09.02.2024 позивача було запрошено для участі у розгляді справи 27.02.2024 відповідно до повідомлення за вих. №11364/34/24-24 від 09.02.2024. 27.02.2024 Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області винесено постанову №023231 про застосування до ТОВ «АРС Транс» адміністративно-господарського штрафу в розмірі 34 000,00 грн. за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 Закону №2344-ІІІ. Вказана постанова була отримана особисто представником позивача 27.02.2024 безпосередньо після розгляду справи про порушення, про що в матеріалах справи міститься відповідна відмітка. Позивач, не погоджуючись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №023231 від 27.02.2024, винесеною Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті, звернувся до суду із цим позовом. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що під час перевірки не встановлено відсутності одного з документів, передбачених у статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», необхідних для міжнародних перевезень. За таких обставин суд першої інстанції виснував, що ухвалюючи спірну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, відповідач неправильно застосував норму абзацу 6 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», яка передбачає відповідальність за відсутність у перевізника документів визначених статтею 53 даного Закону. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 5 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III) Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. В силу частини сьомої статті 6 вказаного Закону центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контроль за дотриманням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах. Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Статтею 53 Закону № 2344-III передбачено, що при виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; документи на вантаж. Водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв. Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт установлена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Так, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац шостий частини першої). За змістом Акту проведення перевірки №014192 від 28.11.2023 посадовою особою виявлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме: «При виконанні міжнародних перевезень вантажу згідно CMR А №002733 від 31.10.2023 у водія на момент проведення перевірки відсутні документи, визначені статті 53 ЗУ «Про автомобільний транспорт» та ЄУТР, а саме роздруківки даних діяльності водія з цифрового тахографа з 18 год. 45 хв. по UTC 30.10.2023 до 07 год. 20 хв. по UTC 27.11.2023 або бланк підтвердження діяльності водія ОСОБА_1 », відповідальність за яке передбачена абзацом 6 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ - виконання резидентами України міжнародних перевезень вантажів без документів, визначених ст. 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто, на момент проведення перевірки 28.11.2023 водій не використовував наявного в транспортному засобі цифрового тахографа, як наслідок не надав до перевірки роздруківки даних діяльності водія з цифрового тахографа з 18 год. 45 хв. по UTC 30.10.2023 до 07 год. 20 хв. по UTC 27.11.2023 або бланк підтвердження діяльності водія. Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010 (далі - Інструкція №385). Відповідно до п.1.4 Інструкції №385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР. В п.3.3 Інструкції №385 видно, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, серед іншого, використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом. Приписами п.3.6 Інструкції №385 передбачено, що перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які, серед іншого, включають перевірку наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа. Згідно п. 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів. Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку, зокрема: - дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; - наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа. Так, відповідно до зазначених правових приписів Інструкції №385 законодавець прямо визначає обов`язок водія транспортного засобу, обладнаного цифровим тахографом, мати при собі картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа. Наведені норми зобов`язують водія транспортного засобу обладнаного цифровим тахографом мати однин з передбачених Інструкцією №385 документів: або картку водія або роздруківку даних роботи тахографа. Відповідно до п. 1.4 Інструкції №385, картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі; контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР). В п.3.3 розділу ІІІ Інструкції №385 передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів. Відповідно до п.3.5 розділу ІІІ Інструкції №385, перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому. Крім того, 11.10.2005 набув чинності Закон України № 2819-IV від 07.09.2005р. Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР). 20.12.2010 набрала чинності Поправка № 6 до ЄУТР у частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт - надання Бланка підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом. Тобто, норми ЄУТР розмежовують такі документи як реєстраційний листок та роздруківка. Таким чином, ч.8 ст.53 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв. Щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія це тахокарти, які використовуються в аналоговому тахографі. У свою чергу, для цифрових тахографів не використовуються щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія; для цього приладу необхідно використовувати карту водія, роздруківку на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія. Тож, наведеними законодавчими та підзаконними нормативними правовими актами встановлено, що автомобільні перевізники мають обов`язок забезпечити, а водії пред`явити особам, які здійснюють контроль за дотриманням законодавства про автомобільний транспорт, документи, на підставі яких здійснюються міжнародні перевезення. До того ж, на водіїв покладається обов`язок допускати до перевірки тахографів посадових осіб Державної служби України з безпеки на транспорті, надавати їм тахокарти, а також у разі, якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздрукувати інформацію про роботу та відпочинок водіїв. Згідно усталеної практики Верховного Суду, вимога роздрукувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв чітко визначена саме статтею 53 Закону України «про автомобільний транспорт», а відповідальність за порушення цієї вимоги передбачена в абзаці шостому частини першої статті 60 цього Закону. Як встановлено судовим розглядом, на автомобілі позивача облаштовано цифровий тахометр. Колегія суддів зазначає, що роздруківка на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водіїв є документом, який передбачений ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», необхідним для виконання міжнародних перевезень для усіх перевізників (резидентів та нерезидентів) та видів перевезень (пасажирських, вантажних), які використовують у своїх транспортних засобах цифровий тахограф. Отже, вказаний документ, відсутність якого встановлено у позивача, є загальнообов`язковим при виконанні міжнародних перевезень транспортними засобами, обладнаним цифровим тахографом; інші документи, наведені в ч.ч.3-6 ст.53 Закону України «Про автомобільний транспорт» є спеціальними для кожного з видів перевезень (вантажних/пасажирських) та особи перевізника (резидент/нерезидент). 28.11.2023 під час проведення рейдової перевірки водієм належного позивачу транспортного засобу ОСОБА_1 було надано посадовій особі відповідача допуск до перевірки встановленого на транспортному засобі цифрового тахографа та в ході такої перевірки інспектором було виявлено відсутність в даних тахографа відомостей за період між 30.10.2023 (останні наявні відомості) та 27.11.2023 (попередній день перед перевіркою). Зі змісту наданих під час проведення перевірки роздруківок вбачається відсутність відомостей щодо роботи та відпочинку водія за період з 18 год. 45 хв. по UTC 30.10.2023 по 07 год. 20 хв. по UTC 27.11.2023. Позивач зазначає про неможливість надання роздруківок за вказаний період, оскільки водій перебував в часі чекання (час простоїв не з вини водія, тобто період, коли водій не зобов`язаний перебувати на робочому місці, але має залишатися на зв`язку, бути готовим відповісти на будь-який виклик, почати чи відновити рух або виконувати іншу роботу), так як 30.10.2023 о 17.45 год., після завантаження транспортного засобу, здійснив ручний ввід в тахографі щодо режиму «час чекання», о 18.45 год. витяг свою особисту карту водія з тахографа та очікував повідомлення щодо часу проходження кордону, при цьому перебуваючи вдома. Відповідач погоджується з доводами позивача в частині того, що дійсно конструкція та технічні характеристики такого контрольного пристрою як цифровий тахограф дають можливість у разі, якщо з тих чи інших причин водій транспортного засобу не використовував особисту карту водія та інформація на ній не фіксувалася, здійснити реєстрацію режимів праці та відпочинку водія в ручному режимі. Водночас відповідно до офіційного посібника з експлуатації цифрового тахографа DTCO 1381 (саме такий тахограф встановлено на транспортному засобі Позивача - Siemens AG SV 1381.1051100003 згідно роздруківки), виданого виробником Continental Automotive GmbH (раніше відомий як Siemens VDO), витяг додається, згідно з розпорядженнями, режими, які не можуть бути зареєстровані, мають бути додатково внесені за допомогою ручного введення. Після кожного вставлення картки водія пристрій автоматично покаже дату та час останнього вилучення карти водія з тахографа та запропонує здійснити ручний ввід. Після цього можливі наступні сценарії введення: доповнення режиму відпочинку, доповнення робочої зміни; продовження, завершення робочої зміни та/або попереднє встановлення режимів робочої зміни. Водій, вставляючи особисту картку в тахограф, у разі необхідності доповнення в ручному режимі даних щодо режимів роботи, вводить необхідні дані шляхом натискання відповідних кнопок тахографа та введена інформація фіксується на картці водія та залишається в пам`яті тахографа. При цьому, відомості щодо діяльності водія, що були введені в ручному режимі, позначаються символом «М» та відображаються в блоці 8а роздруківки. Проте зі змісту наданих роздруківок вбачається, що введена вручну діяльність після встановлення картки водія була зроблена тільки за період з 17 год. 45 хв. по 18 год. 45 хв 30.10.2023 та з 07 год. 20 хв. по 08 год. 18 хв. по UTC 27.11.2023 (наявна піктограма). Натомість, в наданих роздруківках наявний знак «?», який означає період часу, коли картка водія не вставлена в слот цифрового тахографа та невідомо в якому режимі (керування, інша робота чи час очікування) перебував водій, що, в свою чергу, унеможливлює здійснення контролю робочого часу та часу відпочинку водія. За викладених обставин, доводи апеляційної скарги щодо неможливості надання роздруківок за період з 18 год. 45 хв. по UTC 30.10.2023 до 07 год. 20 хв. по UTC 27.11.2023, оскільки водій перебував в часі чекання (час простоїв не з вини водія) є необґрунтованими. Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки відповідача про порушення позивачем вимог ст. 53 Закону №2344-III, які виявлені та стверджені Актом №023231 від 27.02.2024, і як наслідок, правомірною постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №023231 від 27.02.2024, винесену Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті. З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "АРС ТРАНС". Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами п. 2 ч. 1ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АРС ТРАНС» - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 по справі № 440/2989/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло