Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/20835/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 квітня 2025 р. Справа № 520/20835/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мінаєвої О.М., Суддів: Калиновського В.А. , Спаскіна О.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2024, головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В., м. Харків, повний текст складено 09.10.24 у справі №520/20835/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі по тексту також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просив суд: - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно за період з 13.03.2022 по 30.07.2022, з 04.08.2022 по 19.08.2022, з 01.09.2022 по 05.09.2022, з 14.10.2022 по 18.03.2023, з 21.03.2023 по 31.03.2023, з 01.10.2023 по 15.10.2023, з 17.10.2023 по 31.12.2023; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно за період з 01.12.2022 по 31.01.2023; - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 70 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно за період з 13.03.2022 по 30.07.2022, з 04.08.2022 по 19.08.2022, з 01.09.2022 по 05.09.2022, з 14.10.2022 по 18.03.2023, з 21.03.2023 по 31.03.2023, з 01.10.2023 по 15.10.2023, з 17.10.2023 по 31.12.2023; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 70 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно за період з 13.03.2022 по 30.07.2022, з 04.08.2022 по 19.08.2022, з 01.09.2022 по 05.09.2022, з 14.10.2022 по 18.03.2023, з 21.03.2023 по 31.03.2023, з 01.10.2023 по 15.10.2023, з 17.10.2023 по 31.12.2023. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року позов в частині вимог про: 1) визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно за період з 19.07.2022 по 30.07.2022, з 04.08.2022 по 19.08.2022, з 01.09.2022 по 05.09.2022, з 14.10.2022 по 18.03.2023, з 21.03.2023 по 31.03.2023, з 01.10.2023 по 15.10.2023, з 17.10.2023 по 31.12.2023; 2) зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно за період з 01.12.2022 по 31.01.2023; 3) визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 70 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно за період з 19.07.2022 по 30.07.2022, з 04.08.2022 по 19.08.2022, з 01.09.2022 по 05.09.2022, з 14.10.2022 по 18.03.2023, з 21.03.2023 по 31.03.2023, з 01.10.2023 по 15.10.2023, з 17.10.2023 по 31.12.2023; 4) зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 70 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно за період з 19.07.2022 по 30.07.2022, з 04.08.2022 по 19.08.2022, з 01.09.2022 по 05.09.2022, з 14.10.2022 по 18.03.2023, з 21.03.2023 по 31.03.2023, з 01.10.2023 по 15.10.2023, з 17.10.2023 по 31.12.2023 повернуто. Прийнято позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в частині вимог про: 1) визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 70 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно за період з 13.03.2022 по 18.07.2022; 2) зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 70 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно за період з 13.03.2022 по 18.07.2022. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року позов залишено без задоволення. Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач наводить обставини справи та приписи чинного законодавства, якими регулюються спірні відносини. Зазначає про право на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 13.03.2022 по 30.07.2022, з 04.08.2022 по 19.08.2022, з 01.09.2022 по 05.09.2022, з 14.10.2022 по 18.03.2023, з 21.03.2023 по 31.03.2023, з 01.10.2023 по 15.10.2023, з 17.10.2023 по 31.12.2023. Вказує, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам, наданим сторонами до матеріалів справи. Водночас, вказує, що судом не було витребувано усіх належних доказів у відповідача. За результатами апеляційного розгляду позивач просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Відповідач скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст.304 КАС України, в якому останній зазначає про необґрунтованість доводів апеляційної скарги позивача. Звертає увагу суду апеляційної інстанції, що позовні вимоги розглядалися судом першої інстанції за період з 13.03.2022 по 18.07.2022, оскільки в іншій частині повернуті ухвалою суду від 15 серпня 2024 року позивачу. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. На підставі положень п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач у період з 13.03.2022 по 18.07.2022 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 27.08.2024 за №1/39/382 позивач протягом періоду з 13.03.2022 по 18.07.2022 проходив військову службу за призовом по мобілізації на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді водія стрілецького взводу стрілецької роти Військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 13.03.2022 за №5 позивач з 13.03.2022 зарахований до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення на посаду водія 3 стрілецького взводу стрілецької роти Військової частини НОМЕР_1 . Згідно з витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 12.06.2022 за №102 позивач з 12.06.2022 вибув у ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) на підставі доповіді про поранення особового складу від 12.06.2022. Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 01.07.2022 за №121 позивач з 01.07.2022 прибув і приступив до виконання службових обов`язків з ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 на підставі виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №1411. Згідно з витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 02.07.2022 за №122 позивач з 02.07.2022 вибув у відпустку для лікування у зв`язку з хворобою на підставі рапорту солдата та довідки ТВЛК №62 від 30.06.2022. Позивач, вважаючи, що Військовою частиною НОМЕР_1 було допущено протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», позивач звернувся до суду з позовом у цій справі. Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позивач не має права на отримання спірної додаткової винагороди у збільшеному розмірі, визначеному Постановою №168 у розмірі до 70 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно за період з 13.03.2022 по 18.07.2022. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд апеляційної інстанції виходить з такого. Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч.5 ст.17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей. Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 за № 2011-ХІІ (далі по тексту - Закон №2011-ХІІ) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі. Згідно зі ст.1 Закону №2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. За змістом ст.9 ч.1-4 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Так, п.1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Пунктом 4 цього Указу визначено Кабінету Міністрів України невідкладно, зокрема, забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України. Пунктом 6 цього Указу визначено Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнята Постанова №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі по тексту - Постанова №168). Відповідно до п.1 цієї Постанови № 168 (у редакції з 24 лютого 2022 року) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Постановою Кабінету Міністрів України №754 від 01.07.2022 до Постанови № 168 від 28.02.2022 внесені зміни, згідно з якими п.1 Постанови № 168 викладено в такій редакції: «Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах». Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Постановою Кабінету Міністрів України №400 від 01.04.2022 доповнено пункт 1 Постанови № 168 такими абзацами, що застосовуються з 24 лютого 2022 року: Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії; захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення); загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла). Постановою Кабінету Міністрів України № 419 від 12.04.2024 Постанову №168 доповнено пунктом 1-1, що застосовується з 1 квітня 2024 року: Установити, що на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань. Згідно з п.2-1 Постанови №168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. Отже, згідно з наведеними нормами, керівниками відповідних міністерств та державних органів визначаються порядок і умови виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. на місяць в розрахунку пропорційно часу участі військовослужбовців у бойових діях або які забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби). Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022. Отже, за змістом вказаних нормативно-правових актів, з 24.02.2022 у військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), у період здійснення зазначених заходів виникло право на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Водночас, право визначати порядок і умови виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, закріплено за керівниками відповідних міністерств і державних органів. Згідно з п. 1 доручення Міністерства оборони України від 09.06.2022 за № 912 під терміном "безпосередня участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримуванні збройної агресії, безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів" слід розуміти виконання військовослужбовцем бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії, всебічне забезпечення угрупувань військ (сил) Сил оборони згідно з бойовим розпорядженням, виконує бойові (спеціальні) завдання на лінії бойового зіткнення першого ешелону оборони або наступу. Абзацом 3 пункту 3 окремого доручення визначено, що підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 1 цього доручення, здійснюється на підставі наявної інформації у таких документах: 1) бойового журналу (бойового розпорядження); 2) журналу бойових дій; 3) рапорту (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Як встановлено з матеріалів справи, згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 27.08.2024 за №1/39/383 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України ОСОБА_1 у періоду з 13.03.2022 по 12.06.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Харківській обл. Підстава: витяги із журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 , бойове розпорядження командира Військової частини НОМЕР_3 від 12.03.2022 № 1/5дск, накази командира Військової частини НОМЕР_1 Про виплату додаткових винагород (а.с.110). Вказані обставини підтверджені також наданою позивачем довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 19.08.2024 за №1/39/52/201 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, згідно з якою солдат ОСОБА_1 в період з 13.03.2022 по 30.07.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Харківській обл. Підстава: витяги із журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 , бойове розпорядження командира Військової частини НОМЕР_3 від 12.03.2022 №1/5дск, накази командира Військової частини НОМЕР_1 Про виплату додаткових винагород (а.с.34). Довідкою про доходи ОСОБА_1 від 16 серпня 2024 року № 90, наданою відповідачем, підтверджено, що позивачу нараховано та виплачено додаткову грошову винагороду за березень 2022 року (з 13.03.2022 по 31.03.2022) - 59 032,26 грн., за квітень 2022 року - 100 000 грн., за травень 2022 року - 100 000 грн., за червень 2022 року - 100 000 грн., за липень 2022 року (з 01.07.2022 по 18.07.2022) - 58 064,52 грн. Зазначена додаткова грошова винагорода відповідно до приписів Постанови №168 нарахована позивачу на підставі наказів Військової частини НОМЕР_1 : від 30.04.2022 за №38, від 31.05.2022 за № 85, від 04.07.2022 за №136, від 02.08.2022 за №187, що містять посилання на відповідні бойові розпорядження. Колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції ухвалою від 15 серпня 2024 року з метою з`ясування обставин справи були витребувані у відповідача зазначені докази, які досліджені під час розгляду справи, з огляду на що посилання позивача на недотримання судом першої інстанції принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи є необгрунтованим. Окрім того, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суд від 27 березня 2025 року витребувано у Військової частини НОМЕР_4 докази нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 грн., передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період 13.03.2022 по 31.03.2022 та з 01.05.2022 по 31.05.2022 (відповідні накази командирів про виплату додаткової винагороди позивачу та додатки до них, інші документи, які підтверджують такий факт тощо), з урахуванням відомостей, зазначених у довідці Військової частини НОМЕР_4 від 16.08.2024 про доходи. На виконання зазначеної ухвали суду Військовою частиною НОМЕР_4 було надано суду апеляційної інстанції відповідні накази, а також відомість нарахування заробітної плати ОСОБА_1 за вказаний вище період. Водночас колегія суддів зазначає, що, незважаючи на встановлений ч.2 ст.77 КАС України обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, позивач не звільняється від свого обов`язку, визначеного частиною 1 згаданої статті щодо доведення тих обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Позивач належних доказів на підтвердження того, що нарахована відповідачем додаткова грошова винагорода виплачена не була, до суду не надав. Подана до суду з позовом довідка про доходи ОСОБА_1 , що видана Військовою частиною НОМЕР_4 19 червня 2024 року за №82, стосується періоду з березня 2023 року по березень 2024 року, тобто періоду, який судом не досліджувався. Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, було доведено (доказано) правомірність власної бездіяльність, що є предметом оскарження у даній справі. Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Щодо вимог апеляційної скарги про задоволення відповідної частини позовних вимог за період з 04.08.2022 по 19.08.2022, з 01.09.2022 по 05.09.2022, з 14.10.2022 по 18.03.2023, з 21.03.2023 по 31.03.2023, з 01.10.2023 по 15.10.2023, з 17.10.2023 по 31.12.2023, то колегія суддів звертає увагу, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 позов в цій частині вимог повернуто позивачу. Позов прийнято в межах позовних вимог щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 70 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно за період з 13.03.2022 по 18.07.2022. Відповідно до приписів статті 294 КАС України в разі незгоди із прийнятою ухвалою позивач мав право оскаржити її в апеляційному порядку, проте не скористався своїм правом. У зв`язку із наведеним вище, доводи апеляційної скарги колегією суддів відхиляються, як необґрунтовані. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29). Згідно із пунктом 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 09.12.1994, статтю 6 пункту 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з приписами ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду у даній справі. Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Оскільки дана справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно вказане рішення (постанова) суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 у справі №520/20835/24 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді В.А. Калиновський О.А. Спаскін