LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Кропивницький апеляційний суд390/1785/23

від 18.04.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Відмовити ОСОБА_1 , у поновленні строку на оскарження постанови Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пе…

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД № провадження 33/4809/293/25 Головуючий у суді І-ї інстанції Гершкул І. М. Категорія - 85 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Широкоряд Р. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18.04.2025 року м. Кропивницький Суддя Кропивницького апеляційного суду Широкоряд Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 поданою на постанову Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, який проживає за адресою АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.85 ч.2 КУпАП, і призначено стягнення у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1020 грн., - ВСТАНОВИВ: Постановою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2023 року, ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 13.09.2023 року о 08.15 год., перебуваючи біля с. Оситняжка, Кропивницького району Кіровоградської області, у межах мисливських угідь Кіровоградської районної організації УТМР (обхід №2), був затриманий із незаконною продукцією полювання, а саме дві дикі свині з ознаки вогнепального поранення, що знаходились в багажнику автомобіля ВАЗ-21213, реєстраційний номер НОМЕР_1 , без документів, що засвідчують законність їх набуття, чим порушено ст.ст.12 ч.3 абз.2, 20 ч.3, 35 ч.6 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ст.85 ч.2 КУпАП. Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 07.04.2025 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити. Поважність пропущення строку на апеляційне оскарження постанови суду апелянт мотивує тим, що суд першої інстанції належним чином не повідомив ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази відправки ОСОБА_1 постанови від 12.12.2023 року. За таких обставин, апелянт вважає, що строк на подання апеляційної скарги пропущений з поважних причин. Дослідивши матеріали справи, зваживши та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вважаю, що строк на апеляційне оскарження поновленню не підлягає виходячи з таких підстав. Згідно із ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7та частиною першою статті 287цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Згідно з положеннями КУпАП строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Свою правову позицію щодо тлумачення поняття поважності причин, які можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження неодноразово висловив у своїх рішеннях Верховний Суд. Зокрема у Постанові Першої судової палати КС ВС від 30.10.2018 року (справа № 299/2987/15-к провадження № 51-4594 км18) зазначено наступне : «Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) (п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року; п. 47 рішення у справі «Устименко проти України» від 29.10.2015 року). При цьому Суд визначив, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк. Суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючі всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення». Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що причини пропуску строку апеляційного оскарження не є поважними, оскільки ОСОБА_1 , повідомлений про місце та час розгляду справи, зокрема в протоколі про адміністративне правопорушення серії №218189 від 13.09.2023 року міститься підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , про ознайомлення з місцем та часом розгляду справи, а тому останній був обізнаний про складений відносно нього протокол, що останнім не заперечується. Суд першої інстанції, отримавши матеріали адміністративної справи, двічі повідомляв ОСОБА_1 про судове засідання 12.12.2023 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу місця проживання ОСОБА_1 , зазначену у протоколі. На адресу суду першої інстанції повернувся конверт з судовою повісткою, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», тобто ОСОБА_1 мав право у суді першої інстанції довести свою невинуватість, проте не скористався своїм правом. Отже, ОСОБА_1 , достовірно володіючи інформацією про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та подальший розгляд справи в суді, повідомив інформацію, яка унеможливила його участь у розгляді справи. Згідно супровідного листа від 12.12.2023 р., ОСОБА_1 за його місцем проживання направлена копія постанови суду першої інстанції (а.с. 14). Крім того, 21.03.2025 року, адвокат Мазуренко Н.Ю. яка представляла інтереси ОСОБА_1 вперше звернулась з апеляційною скаргою до Кропивницького апеляційного суду на постанову Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2023 року, в якій просила поновити строк на апеляційне оскарження (а.с.26-92). Так, 02.04.2025 року постановою апеляційного суду було прийнято рішення про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження даного рішення суду, апеляційна скарга з додатками повернута скаржнику. Також в постанові апеляційного суду зазначено, що дане рішення суду є остаточним та підлягає виконанню. Між тим, ОСОБА_1 , 07.04.2025 року подав апеляційну скаргу на оскарження постанови Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2023 року. Оскільки, вказані апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2023 року не можна визнати поважними, а інших об`єктивних причин, які б перешкоджали апелянту реалізувати своє право на апеляційне оскарження постанови судді у визначений законом строк апелянтом не наведено, апеляційний суд вважає за необхідне відмовити у поновленні пропущеного строку. Враховуючи, що з апеляційною скаргою на постанову судді від 12.12.2025 ОСОБА_1 , звернувся лише 07 квітня 2025 року, тобто з пропуском встановленого законом десятиденного строку на її оскарження, апеляційний суд, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, у зв`язку з відмовою у поновленні цього строку, приходить до висновку про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала. Керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ: Відмовити ОСОБА_1 , у поновленні строку на оскарження постанови Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.85 ч.2 КУпАП, і призначено стягнення у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1020 грн. Апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами повернути апелянту. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Кропивницького апеляційного суду Р.В. Широкоряд

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»