Постанова Хмельницький апеляційний суд № 688/3628/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 квітня 2025 року м. Хмельницький Справа № 688/3628/24 Провадження № 22-ц/820/720/25 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В. секретар судового засідання Заворотна А. В. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 січня 2025 року (суддя Стаднічук Н. Л., повне судове рішення складено 14 січня 2025 року) у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд у с т а н о в и в : У серпні 2024 року АТ «Універсал Банк» (далі - Банк), звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначало, що 23 січня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Відповідачка у заяві підтвердила свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредитування складає між нею і Банком договір про надання банківських послуг. На підставі укладеного договору ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 70000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Взяті на себе за кредитним договором зобов`язання відповідачка не виконала, у зв`язку з чим заборгованість за кредитом станом на 11 лютого 2024 року складає 126882 грн 43 коп. Зазначену заборгованість позивач просив стягнути з ОСОБА_1 . Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 січня 2025 року в позові відмовлено. АТ «Універсал Банк», не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Посилається на незаконність рішення суду, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права. Суд не взяв до уваги те, що Умови та правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» отримані відповідачкою у мобільному додатку, розміщені на офіційному сайті фінансової установи та є публічною пропозицією на укладення договору. На час підписання анкети-заяви ОСОБА_1 була ознайомлена з чинною редакцією умов та правил, які розміщені на сайті. Суд дійшов помилкового висновку про відмову в позові, оскільки не дослідив механізм отримання банківських послуг проєкту monobank, а також процедуру ознайомлення споживача з Умовами та правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту. Відповідачка не надала суду контррозрахунок суми заборгованості, а відтак відсутні підстави для того, щоб піддати сумніву нараховану банком суму заборгованості. У засідання апеляційного суду учасники судового процесу не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином. Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав. Згідно з пунктом 7 частини 3 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження. Справа за позовом АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості розглянута в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідно до частини 1 статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду:1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Згідно з частиною 6 цієї ж статті для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, справа за позовом про стягнення заборгованості в розмірі 126882,43 грн, що складає 41,9 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження. Зазначене порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення. Установлено, що 23 січня 2019 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Позивач посилається на те, що надав відповідачці кредит, а вона зобов`язання за договором не виконала. За розрахунком Банку заборгованість за кредитом станом на 11 лютого 2024 року складає 126882,43 грн. Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи. Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 ЦК України). Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. У силу статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно з частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. З огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини 1 статті 3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору. У частинах 1, 3 статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Позивач пред`явив вимоги про стягнення заборгованості за договором, посилаючись крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, на витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank та Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, як невід`ємну частину укладеного договору. Однак, вказані документи не підписані ОСОБА_1 , а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці умови та тарифи розуміла відповідачка, ознайомилась та погодилась з ними при підписанні анкети-заяви до договору про надання банківських послуг. Позивач долучив до матеріалів справи копію Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк», які набрали чинності з 27 листопада 2021 року, тоді як анкету-заяву відповідачка підписала 23 січня 2019 року. Крім того, у Паспорті споживчого кредиту Чорної картки monobank зазначено, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятись від інформації, наведеної у цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо. Зазначений документ містить узагальнену інформацію про умови кредитування, орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача. Таку інформацію банк надає споживачам фінансових послуг відповідно до Закону України «Про споживче кредитування». Що стосується посилання позивача в апеляційній скарзі на положення Закону України «Про електронну комерцію», то норми вказаного Закону не підлягають застосуванню при вирішенні цього спору, так як між сторонами укладався договір про надання банківських послуг у письмовій формі, а не в електронній формі у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. У статті 11 цього Закону передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 вказаного Закону). Отже, за відсутності підпису відповідачки, у тому числі й шляхом накладення електронного цифрового підпису, відсутні підстави вважати, що саме цей витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк», Тарифи розуміла відповідачка, ознайомилася і погодилася з ними при підписанні анкети-заяви, а також те, що вказані документи на момент отримання нею кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами у розмірі, зазначеному у цих документах. Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані ОСОБА_1 умови та правила надання банківських послуг надані позивачем документи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. До аналогічного правового висновку прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17. В анкеті-заяві до договору про надання банківських послуг від 23 січня 2019 року не зазначено суму кредиту, наданого ОСОБА_1 . Відповідно до матеріалів справи Банк не надав доказів на підтвердження належності відповідачці платіжної картки НОМЕР_1 , а також перерахування на вказану картку грошових коштів. У постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі № 161/16891-15-ц зазначено, що банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із вказаною нормою Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту. Зазначений розрахунок є документом, створеним самим позивачем, а відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом отримання кредиту. На підставі частин 1, 5 і 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України). Згідно з частинами 1 і 2 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. На підставі частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України). З урахуванням наведеного не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про доведеність позовних вимог і наявність правових підстав для задоволення позову. З огляду на викладене рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України підстав для стягнення судових витрат немає. Керуючись статтями 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд у х в а л и в : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити частково. Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 січня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. В позові Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 21 квітня 2025 року. Суддя-доповідач О. І. Талалай Судді А. П. Корніюк І. В. П`єнта