Постанова Київський апеляційний суд № 2-657/12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/4632/2025 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 лютого 2025 року м. Київ Справа № 2-657/12 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді-доповідача Ящук Т.І., суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М., за участю секретаря судового засідання Мех В.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 травня 2024 року, постановлену у складі судді Янченка А.В., у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого на виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 березня 2012 року у справі № 2-4943/11 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «НАДРА» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, встановив: У лютому 2024 року заявник ТОВ «Фінансова компанія «Форт» звернувся до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого на виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 березня 2012 року у справі № 2-657/12 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 720/П/2005-840 від 14.10.2005 року з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра». Заявлені вимоги обґрунтовував тим, що 16.03.2012 року Києво-Святошинський районний суд Київської області ухвалив рішення по справі № 2-657/12 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 720/П/2005-840 від 14.10.2005 року з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» та видав виконавчий лист № 2-4943/11 на виконання даного рішення суду. 27.05.2014 року Києво-Святошинським РВ ДВС ГТУЮ у Київській області (нова назва - Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) за даним виконавчим листом було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1. 28.12.2018 року виконавчий лист було повернуто стягувачу, оскільки у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення і здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. 05.11.2021 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі № 2-657/12 було замінено первісного стягувача ПАТ «КБ «Надра» на нового стягувача ТОВ «ФК «ФОРТ», а також видано дублікат виконавчого документа. У грудні 2021 року, після отримання ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.11.2021 року по справі № 2-657/12 про заміну сторони, заявник звернувся до органу державної виконавчої служби та ознайомився з матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_1. Тобто, у грудні 2021 року, після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_1 заявник дізнався про наявність постанови від 28.12.2018 року про завершення виконавчого провадження. Вважає, що наразі існують підстави для поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки такий строк тривав до 28.12.2021 року, проте статусу стягувача заявник набув лише у листопаді 2021 року, дублікат виконавчого листа не був фактично направлений заявнику, що унеможливило звернення до органу державної виконавчої служби. Крім цього, 24.02.2022 року в Україні було введено воєнний стан і перебіг строків у виконавчому провадженні перервався. Також, зазначав, що попередній стягувач не міг реалізувати право на пред`явлення виконавчого листа до виконання через те, що перебував у процедурі ліквідації. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 травня 2024 року заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа задоволено. Поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ» пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого на виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 березня 2012 року у справі № 2-657/12 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 720/П/2005-840 від 14.10.2005 року з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра». Не погоджуючись з ухвалою суду, представник боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити у задоволенні заяви в частині вимог щодо ОСОБА_1 . Стверджує, що про розгляд справи та оскаржуваної ухвали була обізнана лише 08.11.2024 року при ознайомленні з матеріалами справи в суді першої інстанції. Зазначає, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.11.2021 року у справі № 2-657/12, на яку посилається ТОВ «ФК Форт» у заяві про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та отримання дублікату виконавчого листа щодо ОСОБА_1 постановлено, що строк для пред`явлення виконавчих листів № 2-657/12 щодо боржника ОСОБА_1 сплив 28.03.2013 року, а також відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «ФК Форт» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та отримання дублікату виконавчого листа щодо ОСОБА_1 . Вважає, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання щодо боржника ОСОБА_1 сплинув сім років тому, оскільки, як встановлено ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.11.2021 року у справі № 2-657/12, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання сплинув 28.03.2013 року, таким чином ТОВ «ФК Інвест Хаус» та ТОВ «ФК Форт», купуючи у 2020 році у ПАТ «КБ «Надра» вимоги до позичальників, були обізнані про закінчення зазначеного строку. Крім того, ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.11.2021 року у справі № 2-657/12 було замінено первісного стягувача ПАТ «КБ «Надра», а також видано дублікат виконавчого листа лише щодо ОСОБА_3 , а тому вважає, що судом першої інстанції не було перевірено зазначених фактів, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення. В судовому засіданні ( в режимі відеоконференції) представник ОСОБА_4 - ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, тому суд визнав за можливе розглянути справу за їх відсутності відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. Задовольняючи заяву ТОВ «ФК «Форт» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого на виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 березня 2012 року у справі № 2-657/12 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 720/П/2005-840 від 14.10.2005р. з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра», суд першої інстанції виходив з того, що оскільки виконавчий лист № 2-4943 від 10.04.2012 було повернуто стягувачу 28.12.2018, то трирічний строк пред`явлення його до виконання почав обчислюватися заново з 28.12.2018 року і тривав до 28.12.2021 року. Разом з тим, лише 05.11.2021 року заявник набув статусу стягувача щодо виконавчого листа № 2-4943 від 10.04.2012 і лише після отримання повного тексту ухвали міг звернутися до органу державної виконавчої служби з метою ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Отже, суд вважав доведеним той факт, що лише у грудні 2021 року заявник дізнався про наявність постанови від 28.12.2018 року про повернення виконавчого документа № 2-4943 від 10.04.2012 стягувачу по виконавчому провадженню № НОМЕР_1. Крім цього, в матеріалах справи відсутні відомості про направлення заявнику дубліката виконавчого листа, що унеможливило пред`явлення його до виконання у строк до 28.12.2021 року. Крім цього, суд прийняв до уваги, що 24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року в Україні було введено воєнний стан, який наразі є продовженим. Згідно з підпунктом 4 пункту 10-2 розділу XIII Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Також судом враховано, що первісний стягувач ПАТ «КБ «Надра» не міг пред`явити до виконання виконавчий лист у період з 28.12.2018 до 28.12.2021, оскільки 04.06.2015 року за рішенням НБУ було розпочато процедуру ліквідації ПАТ КБ «Надра». Згідно з ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 травня 2024 року оскаржується лише в частині поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання щодо боржника ОСОБА_1 , тому суд апеляційної інстанції переглядає справу лише у вказаній частині. З висновками суду першої інстанції щодо задоволення заяви ТОВ «ФК «Форт» в частині поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання щодо боржника ОСОБА_1 колегія суддів не погоджується, оскільки висновки не відповідають обставинам справи, зроблені з порушенням норм процесуального права, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, в редакції, яка діяла на момент ухвалення судового рішення, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року. Частиною 2 цієї статті визначено, що строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред`явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом (ч.2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» 21 квітня 1999 року № 606-XIV). 5 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України від 2 червня 2016 року №1404 «Про виконавче провадження». Пунктом 5 Розділу XIII Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року, визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Тлумачення п.5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», який набрав чинності 05 жовтня 2016 року, свідчить про те, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплив на час набрання чинності цим Законом. Для цього п.5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм Закону від 02 червня 2016 року до виконавчих документів, пред`явлення до виконання за якими сплив на час набрання ним чинності (правова

позиція Верховного Суду у постанові від 10 червня 2020 року у справі № 522/11429/13-ц та у постанові від 18 травня 2020 року у справі №2-9/11). Частиною 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» №1404 від 2 червня 2016 року, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Частиною 1 ст. 433 ЦПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Положення ч. 1 ст. 433 ЦПК України узгоджуються з положеннями ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження». Вирішуючи питання визнання поважними причин пропуску строку, суд повинен перевірити, чи пропущено строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, чи поважні причини такого пропуску, що було підставою невчасного звернення за виконанням судового рішення. Зокрема, поважними можна визнати ті причини, які не залежали від волі стягувача. Причина пропуску строку є поважною, якщо відповідну процесуальну дію не вчинено у зв`язку із обставинами, що безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений строк. Така обставина має існувати об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк і виникнути протягом строку, який пропущено. Зазначене повинно підтверджуватися належними і допустимими засобами доказування. Верховний Суд України у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-711цс15 зазначив, що суд має право поновити пропущений строк пред`явлення виконавчого листа до виконання за наявності відповідного клопотання стягувача та поважності причин пропуску цього строку. Отже, необхідною правовою підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність поважних причин такого пропуску. Такі причини (обставини) повинні бути об`єктивною перешкодою для особи, на користь якої винесено судовий акт, і яка вчиняє дії для отримання виконавчого документа та його пред`явлення до виконання. Як зазначив Верховний Суд в постанові від 23 вересня 2020 року у справі №27/2-3538/10 поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання. Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знайти про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника. Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Як вбачається з матеріалів провадження № 6/369/362/21, у серпні 2021 року заявник ТОВ «Фінансова компанія «Форт» звертався до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікату виконавчого документу та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання. Обґрунтовуючи заяву, представник ТОВ ФК «Форт» вказував, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 березня 2012 року стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість в сумі 66 640,09 дол. США. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» витрати по сплаті державного мита у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 грн. 05.03.2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Інвест Хаус» було укладено договір про відступлення права вимоги № GL2N79736ПВ, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Інвест Хаус» перейшли права вимоги до позичальника за кредитним договором №720/П/2005-840 від 14.10.2005. 05.11.2020 року між ТОВ «ФК «Інвест Хаус» та ТОВ «ФК Форт» було укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № б/н, відповідно до умов якого до заявника перейшли права вимоги до позичальника за кредитним договором №720/П/2005-840 від 14.10.2005. На підставі зазначеного правочину відбулась заміна кредитора за кредитним договором, який був підставою розгляду даної судової справи та постановлення вказаного судового рішення, в зв`язку з чим заявник набув права грошової вимоги до боржника та є кредитором, а тому заявник просив задовольнити його заяву. Крім того, вказував на те, що згідно акту приймання-передачі оригіналів документів до договору відступлення прав вимог, оригінали виконавчих документів банком передані не були. Згідно інформації з АСВП, виконавчі листи на виконанні не перебувають, рішення суду не виконано. В зв`язку з цим, заявник стверджував, що виконавчі листи було втрачено не з його вини, а строк їх пред`явлення до виконання сплинув, що порушує його права та інтереси та принцип обов`язковості виконання судових рішень, а тому просив поновити строк на пред`явлення виконавчих документів до виконання та видати їх дублікати, оскільки цей строк пропущений з поважних причин, а саме - втрати виконавчих документів. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 листопада 2021 року, яка набула законної сили, заяву ТОВ «Фінансова компанія Форт» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікату виконавчого документу та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання по цивільній справі за позовом ПАТ КБ «НАДРА» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково. Замінено сторону виконавчого провадження з виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 березня 2012 року у справі № 2-657/12 за позовом ПАТ КБ «НАДРА» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме: замінено стягувача Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Форт» (код ЄДРПОУ 42725156). Видано Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Форт» дублікат виконавчого листа по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «НАДРА» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором щодо боржника ОСОБА_3 . В задоволенні інших вимог - відмовлено. Таким чином, ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 листопада 2021 року, яка набула законної сили, було встановлено наступні обставини. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 березня 2012 року стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» заборгованість в сумі 66 640,09 дол. США. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» витрати по сплаті державного мита у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 грн. 05 березня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Інвест Хаус» було укладено договір про відступлення права вимоги № GL2N79736ПВ, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Інвест Хаус» перейшли права вимоги до позичальника за кредитним договором №720/П/2005-840 від 14.10.2005. 05 листопада 2020 року між ТОВ «ФК «Інвест Хаус» та ТОВ «ФК Форт» було укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № б/н, відповідно до умов якого до заявника перейшли права вимоги до позичальника за кредитним договором №720/П/2005-840 від 14.10.2005. З реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, вбачається, що за кредитним договором №720/П/2005-840 від 14.10.2005 боржником ( позичальником) є ОСОБА_3 , а ОСОБА_1 є поручителем. З витягу з Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що виконавче провадження НОМЕР_1 в Києво-Святошинському РВДВС ГТУЮ у Київській області з примусового виконання виконавчого листа, виданого на виконання вищезазначеного рішення суду, щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості - завершено. Відповідно до постанови старшого державного виконавця Києво-Святошинського РВДВС ГТУЮ у Київській області про повернення виконавчого документа стягувачу від 28.12.2018 виконавчий лист №2-4943/12 виданий 10.04.2012 Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості на користь ПАТ КБ «Надра» повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Форт» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 , Києво-Святошинський районний суд Київської області в ухвалі від 05 листопада 2021 року виходив з наступного. Відповідно до вимог п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції закону, що діяла на нас набрання законної сили рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 березня 2012 року, виконавчі листи можуть бути пред`явлені до виконання протягом одного року. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень з наступного для після набранням рішенням законної сили. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 березня 2012 року набрало законної сили 27 березня 2012 року. Отже, відповідно норм п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції закону, що діяла на час набрання законної сили рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 березня 2012 року, виконавчі листи видані на примусове виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі № 2-657/12 могли бути пред`явлені до виконання у строк до 28 березня 2013 року включно. Таким чином, право на пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-657/12 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 в межах визначеного законом строку, а саме з 28 березня 2012 року по 28 березня 2013 року, належало стягувачу ПАТ «КБ «НАДРА». За повідомленням заявника, виконавчий лист № 2-657/12 відносно боржника ОСОБА_1 на примусовому виконанні не перебуває. Відтак, судом з`ясовано, що строк пред`явлення вищевказаних виконавчих листів до виконання закінчився 28 березня 2013 року, натомість жодних доказів наявності непереборних обставин, які б заважали стягувачу ПАТ «КБ «Надра» пред`явити виконавчі листи до виконання у строк визначений законом заявником не надано. В свою чергу посилання заявника на процедуру ліквідації банку ПАТ «КБ «Надра» та здійснення неналежним чином Фондом забезпечення супроводу судових справ банку, що обумовило втрату оригіналу виконавчого листа та пропущення строку його пред`явлення до виконання, суд відхилив, оскільки вказане, враховуючи встановлені судом обставини, що мають правове значення для встановлення можливості поновлення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання, жодним чином не впливає на можливість пред`явлення виконавчих листів до виконання первісним стягувачем - ПАТ «КБ «Надра» у межах строку з 28 березня 2012 року по 28 березня 2013 року, тим паче вказаний строк передує даті початку процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра». Таким чином, Києво-Святошинський районний суд Київської області в ухвалі від 05 листопада 2021 року дійшов висновку, що вимоги заяви в частині поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчих листів № 2-657/12 щодо боржника ОСОБА_1 задоволенню не підлягають. У частині вимог заяви про видачу дублікатів виконавчих листів щодо боржника ОСОБА_1 , Києво-Святошинський районний суд Київської області ухвалою від 05 листопада 2021 року також відмовив, оскільки питання видачі дубліката виконавчого листа мають розглядатися судом лише у випадку подачі відповідної заяви до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання або в разі поновлення судом строку пред`явлення виконавчого листа до виконання. Враховуючи встановлені судом під час розгляду заяви обставини щодо можливості поновлення строків пред`явлення виконавчого листа до виконання щодо боржника ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених вимог в цій частині. Отже, постановляючи оскаржувану ухвалу від 13 травня 2024 року про задоволення заяви ТОВ «ФК «Форт» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого на виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 березня 2012 року у справі № 2-657/12, щодо обох боржників - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , суд першої інстанції не врахував, що питання щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 вже було предметом розгляду та ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 листопада 2021 року у задоволенні заяви ТОВ ФК «Форт» у цій частині було відмовлено, як і відмовлено у видачі дубліката виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 . У пунктах 44-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що «стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви». Зазначені приписи перехідних положень вказаних кодексів не забороняють суду одночасно розглянути та вирішити поставлені у заяві стягувача питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката такого документа у разі його втрати або розглянути питання про видачу дубліката втраченого виконавчого документа після того, як суд поновив строк для пред`явлення цього документа до виконання (пункт 31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/19 (провадження № 14-308цс19). Крім того, постановляючи оскаржувану ухвалу від 13 травня 2024 року про задоволення заяви ТОВ «ФК «Форт» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого на виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 березня 2012 року у справі № 2-657/12, щодо обох боржників - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не врахував, що наведені у заяві обставини пред`явлення до виконання виконавчого листа у даній справі стосуються лише боржника ОСОБА_3 , оскільки матеріалами справи не підтверджено, що виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_1 був пред`явлений до виконання. Наявні у матеріалах справи постанови про відкриття виконавчого провадження від 27 травня 2014 року № ВП НОМЕР_1 та про повернення виконавчого документа стягувачу від 28 грудня 2018 року стосуються виконавчого листа, боржником у якому є ОСОБА_3 . Також зі змісту заяви ТОВ ФК «Форт» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання вбачається, що заявник обґрунтовував заяву обставинами щодо поважності причин пропуску строку, що стосуються боржника ОСОБА_3 , а саме: повернення виконавчого документа стягувачу 28 грудня 2018 року, перебування попереднього стягувача у цей період часу у процедурі ліквідації, заміна стягувача ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 листопада 2021 року, невидача судом дубліката виконавчого листа протягом двох років з дня прийняття вказаної ухвали. Таким чином, обставини щодо поважності причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання щодо боржника ОСОБА_1 заявником у заяві не були наведені, а судом першої інстанції не з`ясовані, тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення заяви ТОВ ФК «Форт» і щодо боржника ОСОБА_1 . Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 листопада 2021 року у задоволенні заяви ТОВ ФК «Форт» про поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа та видачу дублікату виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 було відмовлено з тих підстав, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання закінчився 28 березня 2013 року, натомість жодних доказів наявності непереборних обставин, які б заважали стягувачу ПАТ «КБ «Надра» пред`явити виконавчі листи до виконання у строк визначений законом заявником не надано. Інших обставин щодо поважності причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання щодо боржника ОСОБА_1 у заяві від 05 лютого 2024 року, що була предметом розгляду в оскаржуваній ухвалі, представник стягувача не наводив. Враховуючи викладене, висновок суду першої інстанції у резолютивній частині оскаржуваної ухвали про задоволення заяви щодо боржника ОСОБА_1 суперечить висновкам у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали, не відповідає обставинам справи та наявним у матеріалах справи доказам, зроблений без дотримання норм процесуального права. Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала в частині поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 не може бути визнана законною та обґрунтованою, тому підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні заяви у вказаній частині. Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374 - 376, 381 - 383 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , - задовольнити. Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 травня 2024 року - скасувати в частині поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого на виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 березня 2012 року у справі № 2-657/12 про стягнення заборгованості за кредитним договором - щодо боржника ОСОБА_1 . У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ» (код ЄДРПОУ: 42725156) про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого на виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 березня 2012 року у справі № 2-657/12 про стягнення заборгованості за кредитним договором щодо боржника ОСОБА_1 - відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови складено 21 квітня 2025 року. Суддя - доповідач: Ящук Т.І. Судді: Кирилюк Г.М. Рейнарт І.М.