Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 480/10098/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 квітня 2025 р. Справа № 480/10098/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Жигилія С.П., Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.01.2025, головуючий суддя І інстанції: М.М. Шаповал, по справі № 480/10098/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі відповідач), в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні в 2024 році, позивачу без врахування у складі грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати, щомісячної додаткової грошової винагороди за бойове чергування, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити недоплачену одноразову допомогу при звільненні у 2024 році, з врахуванням у складі грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати, щомісячну додаткову грошову винагороду за бойове чергування, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року позов задоволено. Відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просила його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що при обрахуванні одноразової грошової допомоги при звільненні, винагорода за бойове чергування не повинна враховуватись, оскільки має тимчасової та одноразовий характер. Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено апеляційним судом, ОСОБА_1 проходив військову службу у НОМЕР_2 прикордонному загоні ДПС України та наказом від 17.09.2024 №1067-ОС звільнений з військової служби з 17.09.2024, наказано виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 18 повних календарних років. Позивач, вважаючи, що відповідачем, протиправно, під час нарахування одноразової грошової допомоги не враховано винагороду за бойове чергування, звернувся до суду за захистом своїх прав. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач протиправно не врахував грошову винагороду за бойове чергування у складі грошового забезпечення для обрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі-Закон № 2232-XII). Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону № 2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами. Згідно з статтею 40 Закону № 2232-XII гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами. Частиною 3 статті 25 Закону України від 03.04.2003 № 661-IV "Про Державну прикордонну службу України" передбачено, що військовослужбовці Державної прикордонної служби України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства. Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Відповідно до частини другої статті 15 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, виплачується одноразова грошова допомога в таких розмірах: 2) 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 календарних років і більше - які звільняються з військової служби, зокрема через сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не виявили бажання продовжувати військову службу). Колегією суддів встановлено, що позивача звільнено з військової служби (припинено контракт) на підставі підпункту "ґ" пункту 3 частини 5 ст. 26 Закону № 2232-XII через сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не виявили бажання продовжувати військову службу). При цьому, наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 17.09.2024 № 1067-ОС "По особовому складу" визначено виплатити позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 18 повних календарних років. Відповідачем виплачено позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні у вересні 2024 року, що підтверджується розрахунковим листом. Вирішуючи питання щодо правомірності визначення відповідачем структури і складу грошового забезпечення позивача, з якого нараховується й виплачується одноразова грошова допомога при звільненні, передбачена частиною другою статті 15 Закону № 2011-ХІІ, колегія суддів зазначає наступне. Підставою для виплати позивачу одноразової грошової допомоги без врахування винагороди за бойове чергування слугував наказ начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) від 17.09.2024 № 1067-ОС, відповідно до якого позивачу нараховано і виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні відповідно до вимог Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558 (далі - Інструкція 558). Так, відповідно до п. 1, 3, глави 3 розділу ІV Інструкції 558 військовослужбовцям, які входять за розрахунком до складу прикордонних нарядів, передбачених Інструкцією про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2015 року № 1261, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1391/27836; екіпажів літаків, вертольотів, кораблів, катерів, що виконують завдання з охорони державного кордону територіального моря та виключної (морської) економічної зони України, за час бойового чергування (бойової служби) виплачується винагорода в розмірі до 20 відсотків посадового окладу, обчисленого в установленому порядку за 13 тарифним розрядом, установленим у додатку 1 до постанови № 704 на місяць. Винагорода за бойове чергування (бойову службу) виплачується за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказів відповідного начальника (командира) органу Держприкордонслужби. Згідно п. 1 глави 9 розділу 5 Інструкції 558 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу жінкою-військовослужбовцем, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше (у цьому та інших пунктах цієї глави мається на увазі наявність календарної вислуги років). Відповідно до п. 2 розділу 1 Інструкції 558 встановлено, що місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством. Місячне грошове забезпечення складається із: основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія). Отже, Інструкцією 558 не передбачено включення до складу грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби, таких складових як винагорода за бойове чергування. Разом з тим, застосовуючи вищеозначену Інструкцію як спеціальний нормативно-правовий акт, що визначає структуру та склад грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті одноразової допомоги при звільненні, відповідач не врахував пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні порядку та розміру гарантій особам, які проходять військову службу. Велика Палата Верховного Суду надаючи системне тлумачення викладених правових норм, вертає увагу на те, що структура грошового забезпечення військовослужбовців визначена законом, а тому не може бути звужена нормами підзаконних нормативно-правових актів. Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення. Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункової величини не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. Такий принциповий підхід застосовується незалежно від виду виплат. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає Закон № 2011-ХІІ, а не підзаконні акти, які звужують поняття грошового забезпечення та суперечать вимогам Закону № 2011-ХІІ. Наведені висновки відповідають правовій позиції, висловленій у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2021 № 825/997/17 та постанові Верховного Суду від 14.07.2020 по справі № 820/1784/17. Згідно з особовими картками грошового забезпечення позивача, під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , позивачу виплачувалася винагорода за бойове чергування у 2023-2024 роках, проте не була включена до розміру одноразової грошової допомоги при звільненні. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) - залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 по справі № 480/10098/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді(підпис) (підпис) Я.М. Макаренко Т.С. Перцова