Постанова Київський апеляційний суд № 761/26944/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 березня 2025 року справа № 761/26944/24 провадження № 22-ц/824/3089/2025 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Музичко С.Г., суддів: Болотова Є.В., Желепи О.В. при секретарі: Шереметьєвій М.В. учасники справи: заявник - ОСОБА_1 боржники: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 26 липня 2024 року, постановлену під головуванням судді Сіромашенко Н.В., за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення коштів, - ВСТАНОВИВ: У липні 2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Бєрьозки Юрія Володимировича про забезпечення позову до подання позову. Свою заяву обгрунтовує тим, що вона є матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , виконуючи свій обов'язок щодо захисту Батьківщини. Зазначає, що на той час вона перебувала на території Польщі та дізнавшись про загибель сина, 19.04.2022 виїхала з Польщі та 20.04.2022 прибула до України. Вказує, що 21.04.2022 року її родина поховала ОСОБА_5 .. Зазначає, що користуючись тяжким психологічним станом ОСОБА_1 , а також тією ситуацією, що вона знову мала повертатися до Польщі на роботу, її брат ОСОБА_2 вмовив її скласти на нього довіреність, за якою він матиме право оформити та отримати передбачену законодавством допомогу, у зв'язку із загибеллю військовослужбовця під час виконання обов`язку по захисту Батьківщини. При цьому, він мотивував це тим, що невідомо, коли кошти взагалі будуть виплачені, а тому треба готувати документи заздалегідь. Крім того, ОСОБА_2 обіцяв за рахунок отриманих коштів замовити виготовлення та встановлення пам`ятників для сина заявниці, а також для їх спільних батьків, а решту коштів він зобов'язався віддати ОСОБА_1 .. За декілька днів після похорону ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 пішли до відділення АТ «Ощадбанк» для відкриття банківського рахунку та для отримання пластикової картки. При цьому, враховуючи подальші наміри ОСОБА_1 повернутися до Польщі, а також попередні домовленості та факт видачі довіреності щодо представництва інтересів заявниці по оформленню виплат, ОСОБА_2 наполіг, щоб картка до рахунку перебувала у нього, а також щоб вона була пов`язана із його телефонним номером. У квітні 2022 року на ім`я ОСОБА_1 відкрито картковий рахунок номер за IBAN НОМЕР_1 у АТ «Ощадбанк». Повернувшись на територію України у квітні 2023 року та здійснивши традиційні релігійні обряди у зв`язку із роковинами смерті сина ОСОБА_1 вирішила перевірити, чи не заходили кошти на її рахунок у банку, оскільки з моменту оформлення довіреності на ім`я брата пройшов рік, а жодної інформації ані від брата заявниці, а ні від банку не було. По прибуттю до відділення АТ «Ощадбанк» заявниці надано банківські виписки по рахунку, а також копію заяви про випуск додаткової картки від 24.10.2022, із яких вона дізналась, що її брат ОСОБА_2 , на підставі довіреності отримав додаткову картку на рахунок номер НОМЕР_1 у АТ «Ощадбанк», яку теж підв`язав до власного номеру телефону, а також до мобільного додатку онлайн-банкінгу. Зазначає, що після того, як ОСОБА_1 дізналась про факт зарахування на її рахунок коштів, а також про їх перерахунок на рахунки брата та його співмешканки, а також зняття братом всіх коштів у вигляді готівки, вона пред`явила брату та його співмешканці усну вимогу щодо повернення коштів, адже брат не виконав своїх обіцянок ані щодо встановлення пам`ятників, ані щодо повідомлення заявниці про факт зарахування коштів. Однак, брат зі співмешканкою відмовились повертати виплачені на рахунок ОСОБА_1 кошти, у зв`язку з чим ОСОБА_1 звернулась до поліції із заявою про вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. За результатами розгляду даної заяви, Дарницьким УП ГУНП у м. Києві внесені відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення за ознаками ч. 2 ст. 192 КК України, кримінальне провадження № 12023105020001084 від 02.05.2023. Зазначає, що 04.05.2023 ОСОБА_1 визнано потерпілою у вказаному кримінальному провадженні та вручено пам`ятку про права та обов`язки потерпілого. Однак, повідомлення про підозру не вручено ані брату заявниці, ані його співмешканці, так само не накладено арешт на рахунки та майно, у зв`язку із чим заявниця вимушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав. Посилаючись на викладені обставини та наявність очевидної небезпеки завдання шкоди її інтересам, а також неможливість виконання можливого рішення суду в разі незабезпечення позову, оскільки у разі невжиття заходів є ризик того, що навіть у разі прийняття рішення суду про стягнення коштів на користь заявниці, вона не зможе його виконати та відновити свої порушені права, оскільки майно та кошти будуть переоформлені та виведені на користь третіх осіб, тобто такі обставини істотно ускладнять або навіть унеможливлять виконання судового рішення. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26 липня 2024 року заяву задоволено. Накладено арешт на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 , які зареєстровані на праві власності за ОСОБА_2 . Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_3 . Накладено арешт на кошти, які розміщені на банківських рахунках, що належать ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) у межах заявленої ціни позову, який буде пред`явлено ОСОБА_1 у розмірі 15 289 000,00 (п`ятнадцять мільйонів двісті вісімдесят дев`ять тисяч двісті п`ятнадцять гривень). Не погоджуючись із ухвалою суду представник ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні заяви. Вимоги обґрунтовані тим, що у справі відсутні належні докази, які б підтверджували доводи заявника. Звертає увагу, що доказування на припущеннях ґрунтуватися не може. Зазначає, що заявниця за власним волевиявленням надала ОСОБА_2 за нотаріально засвідченою довіреністю вчиняти всі дії, необхідні для отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, а також оформлення всіх спадкових прав після загибелі її сина. Окрім того, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 08.03.2023 приватним нотаріусом Шевченко Д.Г. було зазначено, що у зв`язку з відмовою спадкоємця першої черги матері ОСОБА_1 право на спадщину перейшло до ОСОБА_2 . ОСОБА_3 не має юридичного відношення до ОСОБА_2 та до заявниці, адже з ОСОБА_2 спільного господарства не веде та не перебуває з ним у зареєстрованому шлюбі. Таким чином, на рахунок та майно ОСОБА_3 протиправно було накладено арешт. В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_6 проти задоволення апеляційної скарги заперечував. Представник відповідачів в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи заяву, суд вважав обґрунтованими припущення заявника про те, що невжиття заходів забезпечення позову з урахуванням майбутнього предмету позову, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Колегія суддів погоджується з висновком суду, виходячи з наступного. Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України). Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідачів з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Колегія суддів погоджується з висновком суду про обґрунтованість припущення заявника про те, що невжиття заходів забезпечення позову з урахуванням майбутнього предмету позову, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову. За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм спеціального закону, без порушення вимог матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо суд визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_4 залишити без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 26 липня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складено 15 квітня 2025 року Суддя-доповідач Судді