Постанова Київський апеляційний суд № 758/14065/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 758/14065/23 Головуючий у І інстанції Якимець О.І. Провадження №22-ц/824/4982/2025 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О. ПОСТАНОВА Іменем України 17 квітня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Таргоній Д.О., Голуб С.А., Слюсар Т.А.,розглянувши в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Простибоженка Олега Сергійовича на рішенняПодільського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2024 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ММТ Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2023 року позивач звернувся до суду з даним позовом, який обґрунтований тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , а отже і співвласник цього житлового будинку. У 2017 році співвласниками будинку створено ОСББ «Ярославський 7/9». Загальними зборами ОСББ встановлено розмір внесків на утримання будинків і споруд та прибудинкової території у сумі 9,92 грн за 1 кв.м. 01 лютого 2021 року між ОСББ та позивачем укладено договір про порядок надання послуги з управління багатоквартирним будинком та позивача призначено виконавцем послуг у будинку за вказаною адресою. Станом на 01 листопада 2023 року у відповідача утворилась заборгованість по сплаті за послуги утримання/управління багатоквартирним будинком у розмірі 49 563,20 грн, про що відповідача було повідомлено з вимогою сплати заборгованості, однак останній у добровільному порядку не здійснив оплату. Враховуючи вищевикладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ММТ Плюс» заборгованість по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території у розмірі 49 563,20 грн, судовий збір у розмірі 2147,20 грн, витрати на професійну правову допомогу в розмірі 5000,00 грн. Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2024 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ММТ Плюс» заборгованість по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території за період з 01 травня 2021 року по 01 листопада 2023 року у розмірі 49 563,20 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ММТ Плюс» судовий збір у розмірі 2147,20 грн та судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2 000,00 грн. Не погоджуючись з даним рішенням суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Простибоженко О.С. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення Подільського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Зокрема в доводах апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову, не звернув уваги на те, що з позовом про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків та прибудинкової території має право звертатись саме ОСББ, а не інші особи. Таким чином, на думку скаржника, ТОВ «ММТ Плюс» є неналежним позивачем у даній справі, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. Відзивів на апеляційну скаргу від учасників даної справи на адресу Київського апеляційного суду не надходило. Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Простибоженка О.С. не підлягає задоволенню з таких підстав. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості і доведеності вимог ТОВ «ММТ Плюс» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової територіїв розмірі 49 563,20 грн. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне. Судом першої інстанції встановлено, що у будикупо АДРЕСА_2 створено ОСББ «Ярославський 7/9». Відповідно до протоколу Загальних зборів ОСББ «Ярославський 7/9» від 26 грудня 2020 року прийнято рішення та встановлено тариф внеску співвласниками на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі9,92 грн за 1 кв.м. Відповідно до протоколу загальних зборів ОСББ «Ярославський 7/9» від 26 грудня 2020 року з метою покращення управління будинком, професійного обслуговування та збереження інфраструктури будинку, укладено колективний договір між ОСББ «Ярославський 7/9» та ТОВ «ММТ ПЛЮС», якому зокрема передано послугу з управління будинком. 01 лютого 2021 року між ТОВ «ММТ ПЛЮС» та ОСББ «Ярославський 7/9» укладено договір про порядок надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Цей договір визначає загальні засади надання виконавцем (позивачем) послуг для ОСББ з обслуговування будинків та прибудинкової території АДРЕСА_2 . Отже, позивач є відповідальною особою за обслуговування, утримання будинку по АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджено інформаційною довідкою КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації від 12 липня 2023 року ББ-2023 №

62. Відповідач не виконує свої зобов`язання перед позивачем з оплати внесків, пов`язаних з утриманням будинку та прибудинкової території, в результаті чого утворилась зазначена заборгованість. Згідно з наданим позивачем розрахунком, відповідач, будучи співвласником будинку по АДРЕСА_2 , не здійснює оплату внесків на утримання будинку та прибудинкової території відповідно до установлених належним чином тарифів, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість перед позивачем. Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», далі - Закон № 2866-ІІІ). Відповідно до положень ст. 4 цього Закону об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. За приписами ст. 15 Закону № 2866-ІІІ співвласник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі. Відповідно до ст. 22 Закону № 2866-ІІІ для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Питання самостійного забезпечення об`єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексом України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб`єктів. Самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів. Відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку, врегульовані Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі - Закон № 417-VIII). Цей Закон визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, а відтак його положення є спеціальними для спірних правовідносин. Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону № 417-VIII витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат (ч. 3 ст. 12 Закону № 417-VIII). Водночас відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг врегульовані Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції Закону № 2189-VIII від 09.11.2017, далі також - Закон про житлово-комунальні послуги). Ст. 1 цього Закону дає визначення житлово-комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг (ст. 6 Закону про житлово-комунальні послуги). За визначенням, наданим у ст. 2 Закону про житлово-комунальні послуги, індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Відповідно до ст. ст. 7, 9 Закону про житлово-комунальні послуги індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. За змістом положень цього Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Згідно зі ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою КМУ № 572 від 8 жовтня 1992 року, зі змінами та доповненнями, власники квартир зобов`язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги. Ч. 1 ст. 509 ЦК України дає визначення зобов`язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до положень ст. ст. 526, 530 цього Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Аналіз вищенаведених законодавчих положень в їх системній сукупності з загальними засадами цивільного законодавства та положеннями ЦК України про договір дає підстави для висновку, що власник квартири та/або нежитлового приміщення комунальної власності в розумінні Закону про житлово-комунальні послуги є індивідуальним споживачем житлово-комунальних послуг, зобов`язання по оплаті вартості фактично спожитих житлово-комунальних послуг покладається на споживача законом, а отже відсутність оформленого письмового договору щодо надання таких послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати. Схожі висновки викладено, зокрема у постановах Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13, від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15 та у численних постановах Верховного Суду, зокрема, від 15.03.2018 у справі № 401/710/15-ц, від 26.09.2018 у справі № 750/12850/16-ц, від 19.08.2019 у справі № 641/7403/16-ц, від 13.11.2019 у справі 686/14833/15-ц. Дослідженням переліку послуг по будинку за адресою: буд. АДРЕСА_2 , із розрахунку на 1 кв.м. площі, затвердженого договором про порядок надання послуги з управління багатоквартирного будинку від 01 лютого 2021 року (додаток 3 до договору від 01.02.2021), установлено, що ТОВ «ММТ Плюс» надає послуги з утримання будинку та прибудинкової території, здійснює поточний ремонт спільного майна будинку, здійснює вивезення побутових відходів. З позовної заяви вбачається, що потреби мешканців будинку в послугах, визначених тарифом на обслуговування та утримання будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, забезпечуються позивачем шляхом виконання умов договору від 01 лютого 2021 року, укладеного між ТОВ «ММТ ПЛЮС» та ОСББ «Ярославський 7/9» про порядок надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ «ММТ Плюс» є неналежним позивачем у даній справі є необґрунтованими та спростовуються вищевказаним договором про порядок надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01 лютого 2021 року. Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідачем не заперечується факт надання позивачем послуг з управління багатоквартирним будинком (її частина) у спірний період. Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з оскаржуваним рішенням та не можуть бути підставою для його скасування. Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції всебічно і повно з`ясував обставини справи, дав об`єктивну оцінку зібраним і дослідженим в судових засіданнях доказам та обґрунтовано дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог. Доводи апелянта зводяться до його незгоди з висновками суду та на законність і обґрунтованість постановленого судового рішення не впливають. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін. Понесені заявником судові витрати (судовий збір за подання апеляційної скарги) відшкодуванню не підлягають (ст. 141 ЦПК України). Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 268, 367,368,374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Простибоженка Олега Сергійовича залишити без задоволення. Рішення Подільського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2024 рокузалишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених ст.389 Цивільного процесуального кодексу України. Суддя-доповідач Д.О. Таргоній Судді: С.А. Голуб Т.А. Слюсар