Постанова Київський апеляційний суд № 382/1659/23
від 12.03.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДКИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 березня 2025 року справа № 382/1659/23 провадження № 22-ц/824/639/2025 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Музичко С.Г., суддів: Болотова Є.В., Желепи О.В. при секретарі: Шереметьєвій М.В. учасники справи: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» відповідач - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - Шевченко Віти Олександрівни на рішення Яготинського районного суду Київської області від 19 січня 2024 року, постановлене під головуванням судді Кисіль О.А., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - ВСТАНОВИВ: Позивач в особі представника - Коваленко Яни Олегівни звернувся до Яготинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відповідно до вимог якого просив стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за Кредитним договором № 1197-6442 від 29.04.2023 р., в розмірі 34 560,00 (тридцять чотири тисячі п`ятсот шістдесят грн. 00 коп.) гривень та судовий збір. Позов обгрунтовано тим, що 29.04.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс ", і фізичною особою, якою є - ОСОБА_1 , (надалі за текстом -«Відповідач», або «Позичальник», або «Боржник») за допомогою Веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1197-6442. Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: - сума кредиту - 12 000,00 грн.; - строк кредитування - 300 днів; - заявлений строк - 14 днів; - знижена % ставка - 2,50 % в день; - стандартна % ставка - 3,00 % в день; заявлений строк - це обраний Позичальником в момент укладання Кредитного договору строк користування Кредитом протягом якого: 1) може бути використано право користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою; 2) в останній календарний день Заявленого строку Позичальник зобов`язується сплачувати нараховані проценти за користування Кредитом; Станом на 02.07.2023 року, загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі Кредитного договору (сума кредиту і процентів), становлять: 34 560,00 (тридцять чотири тисячі п`ятсот шістдесят грн. 00 коп.) гривень, що складається з: - прострочена заборгованість за кредитом - 12 000,00 гривень; - прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 22 560,00 гривень; порядок нарахування зазначеної суми заборгованості відображений в розрахунку сум заборгованості за Кредитним договором, що додається до цієї Позовної заяви. Відповідно до умов договору у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування Кредитом на строк понад один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати від Позичальника повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом до настання дати закінчення строку кредитування. Кредитодавець відповідно до умов кредитного договору направив позичальнику вимогу про усунення порушень умов кредитного договору № 1197-6442 від 29.04.2023 щодо сплати процентів, однак дана вимога була проігнорована позичальником, порушення не усунуто. Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 19 січня 2024 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» 12 410 (дванадцять тисяч чотириста десять) гривень 50 (п`ятдесят) копійок заборгованості за кредитним договором, а також 772 (сімсот сімдесят дві) гривні 92 ( дев`яносто дві) копійки судових витрат сплачених позивачем. Не погоджуючись із рішенням суду представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - Шевченко Віта Олександрівна звернулася з апеляційною скаргою, в які просить рішення суду скасувати та постановити нове про задоволення позову. Вимоги обґрунтовані тим, що судом першої інстанції помилково було зазначено в рішенні суду, що строк договору становить 21 день, а не 300 календарних днів. Зазначає, що базовий період - строк протягом якого боржник (позичальник) буде сплачувати саме відсотки за користування кредитом ( вданому випадку 21 день), який він сам обирає при заповненні заявки на отримання грошових коштів. А строк кредитування - строк на який видаються грошові кошти позичальнику, якими він може користуватися ( в даному випадку - 300 днів). Зауважує, що з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що він відповідає вимогам законодавства, є чіткий, узгоджується з умовами кредитного договору. Крім того, відповідачем не надано власного розрахунку позивача або об`єктивних доказів про погашення заборгованості та її відсутності. В судове засідання учасники справи не з`явилися, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялися належним чином. Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що враховуючи висновки Верховного Суду України викладені у постанові від 4 листопада 2015 року у справі № 6-1120цс15, і Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 12 грудня 2018 року у справі № 703/1181/16-ц та від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц, та враховуючи, що нарахований позивачем розмір відсотків річних по договору в сумі 22 560 грн. майже у два рази перевищує розмір вказаного в договорі тіла кредиту, становить надмірний та невиправданий майновий тягар для відповідача, порушує принципи добросовісності та розумності. Тому, з огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, та з відповідача на користь позивача слід стягнути тіло кредиту в розмірі 12 000 грн., і відсотки в розмірі 400 гривень 50 копійок, і відповідно до задоволених вимог слід стягнути судовий збір з відповідача на користь позивача в розмірі 772,92 грн. Колегія суддів погоджується з даними висновками суду, з огляду на наступне. Судом встановлено, що 29.04.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю " Укр Кредит Фінанс ", і фізичною особою, якою є - ОСОБА_1 , за допомогою Веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1197-6442. (а. с. 10-12, 26-27, 30). Зазначений Кредитний договір: - як вбачається із його змісту, разом із Правилами надання споживчих кредитів (надалі за текстом - «Правила») складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений; - у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ "Про електронну комерцію" (а.с. 13-16). Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: - сума кредиту - 12 000,00 грн.; - строк кредитування - 300 днів; - заявлений строк - 14 днів; - знижена % ставка - 2,50 % в день; - стандартна % ставка - 3,00 % в день; заявлений строк - це обраний Позичальником в момент укладання Кредитного договору строк користування Кредитом протягом якого: 1) може бути використано право користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою; 2) в останній календарний день Заявленого строку Позичальник зобов`язується сплачувати нараховані проценти за користування Кредитом (а. с. 17-18). Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору. На підтвердження факту видачі кредиту, Кредитодавець додає до цієї Позовної заяви документи що підтверджують перерахування кредитних коштів. («копію Витягу з реєстру банків» та «копію Довідки про перерахування коштів від фінансово- розрахункової установи»). (а.с.19-21). Кредитодавець відповідно до умов Кредитного договору направив Позичальнику вимогу про усунення порушень умов Кредитного договору № 1197-6442 від 29.04.2023 щодо сплати процентів (а.с. 22-25). Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (абзац перший частини першої статі 1046 ЦК України). Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частини 1 статті 1048 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Так, відповідно до ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу. Згідно зі ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Відтак Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом. При цьому вказала, що зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитом. Подібні правові висновки викладено також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі N 202/4494/16-ц (провадження N 14-318цс18). Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Судом було вірно взято до уваги практику Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 по справі № 902/417/18 дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Так, Верховний Суд України дійшов висновку, зокрема, у постанові від 4 листопада 2015 року у справі № 6-1120цс15, і Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12 грудня 2018 року у справі № 703/1181/16-ц та від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц нарахований позивачем розмір відсотків річних по договору більш як в два рази перевищує розмір вказаного в договорі тіла кредиту, що становить надмірний та невиправданий майновий тягар для відповідача, порушує принципи добросовісності та розумності. У справі, що переглядається позивач просить стягнути на його користь прострочену заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 22 560,00 грн, в той час як заборгованість за кредитом становить 12 000,00 грн. З огляду на вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстави для висновку про те, що нарахований позивачем розмір відсотків є несправедливим. Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, вони не спростовують, а тому відхиляються апеляційним судом у зв`язку з їх необґрунтованістю. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо суд визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 367, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - Шевченко Віти Олександрівни залишити без задоволення. Рішення Яготинського районного суду Київської області від 19 січня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складено 11 квітня 2025 року. Суддя-доповідач Судді