Постанова 4873 № 920/1061/23(920/1258/24)

від 01.04.2025 ·

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "01" квітня 2025 р. м.Київ Справа№ 920/1061/23(920/1258/24) Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Станіка С.Р. суддів: Сотнікова С.В. Остапенка О.М. за участю секретаря судового засідання Зінченко А.С. за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 01.04.2025: від позивача: не з?явився від відповідача-1:не з?явився від відповідача-2:не з?явився розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Сумської області від 19.12.2024 року у справі №920/1061/23(920/1258/24) (суддя Яковенко В.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» до 1) ОСОБА_1 2) ОСОБА_2 про стягнення 10436,31 грн,. в межах справи про банкрутство ВСТАНОВИВ: Короткий зміст спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" звернулось до суду з позовом про стягнення солідарно з відповідачів 10436,31 грн заборгованості за послугу з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування за період з 01.11.2021 по 31.07.2024 та 2422,40 грн судового збору. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення Рішенням Господарського суду Сумської області від 19.12.2024 у справі № 920/1061/23(920/1258/24):

1. Позов задоволено частково;

2. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) і ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" (вул. Каденюка Леоніда, буд. 1, м. Шостка, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 34113412) 10371 грн 95 коп. (десять тисяч триста сімдесят одна гривня) заборгованості за послугу з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування за період з 01.11.2021 по травень 2024 року;

3. Стягнуто з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" (вул. Каденюка Леоніда, буд. 1, м. Шостка, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 34113412) 64 грн 36 коп. (шістдесят чотири гривні 36 копійок) заборгованості за послугу з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування за період з червня 2024 року по липень 2024 року до 31.07.2024 та 1218 грн 47 коп. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень 47 копійок) судового збору;

315. Обсяги спожитої споживачем послуги за відповідний період обліковувались встановленим в будинку № 4 по вул. Депутатська в місті Шостка лічильником. Зауваження щодо правильності роботи зазначеного лічильника обліку теплової енергії від відповідачів не надходили. Позивачем було надано послугу з постачання теплової енергії відповідачам за період з листопада 2021 року по липень 2024 року включно, що підтверджується розрахунками заборгованості за використану теплову енергію за вказаний період, актами приймання теплоносія та актами перевірки роботи системи опалення, засвідчені підписами представників позивача та управителя багатоквартирного будинку, показаннями теплового лічильника на загальну суму 10436,31 грн. У свою чергу відповідачами не було сплачено вартість наданої послуги з постачання теплової енергії за вказаний вище період, що являє собою прострочення відповідачами грошового зобов`язання. Відповідно до абз. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Пунктом 30 Договору передбачено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, визначеної Правилами та плати за абонентське обслуговування. Згідно з п. 32 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Пунктом 33 Договору передбачено, що виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається у паперовій формі. Відповідно до п. 34 Договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. У зв`язку з несплатою відповідачами вартості наданої послуги з постачання теплової енергії, виникла заборгованість в сумі 10436,31 грн перед позивачем за Договором, що є порушенням майнових прав та інтересів останнього. Відповідачі не розрахувалися за послуги, чим порушили права та охоронювані законом інтереси позивача. Доказів сплати боргу чи обґрунтованих заперечень проти позовних вимог відповідачі не подали. Ураховуючи встановлений судом першої інстанції факт неналежного виконання відповідачами зобов`язань щодо оплати отриманих послуг з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування, суд першої інстанції визнав обгрунтованими є позовні вимоги щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за період з 01.11.2021 по момент зняття ОСОБА_1 з реєстрації за вказаною адресою (травень 2024 року) у розмірі 10371,95 грн та стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги за період з червня 2024 року по липень 2024 року у розмірі 64,36 грн. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню частково. У вказаній частині рішення суду першої інстанції учасниками справи у даному апеляційному провадженні не оскаржується, і відповідно, судом апеляційної інстанції - не переглядається. Отже, рішенням Господарського суду Сумської області від 19.12.2024 у справі № 920/1061/23(920/1258/24):

1. Позов задоволено частково;

4. Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" (вул. Каденюка Леоніда, буд. 1, м. Шостка, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 34113412) 1203 грн 93 коп. (одна тисяча двісті три гривні 93 копійки) судового збору. Не погоджуючись із ухваленим рішенням в частині розподілу судового збору, відповідач-1 - ОСОБА_2 та відпоідач-2 - ОСОБА_1 звернулись до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просили рішення Господарського суду Сумської області від 19.12.2024 у справі №920/1061/23 (920/1258/24) в частині стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 судового збору - скасувати. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що рішення суду в частині покладення на відповідачів судового збору ухвалено безпідставно, оскільки згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» відповідачі звільнені від сплати судового збору, оскільки є інвалідами ІІ групи, що підтверджується Довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААБ № 379307 від 19.09.2019 та пенсійним посвідченням № 2669604058 серії 12 ААК № 2484243 від 10.10.2019 щодо ОСОБА_2 , та Довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААБ № 379307 від 01.02.2024 та пенсійним посвідченням № НОМЕР_3 серії НОМЕР_4 від 15.02.2024 щодо ОСОБА_1 . Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Розглянувши доводи апеляційної скарги, з урахуванням меж апеляційного оскарження, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків. Згідно з положеннями частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (підпункт 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про призначення судом більш м`якого покарання від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004). Тому в контексті статті 55 Конституції України органи судової влади здійснюють функцію захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин. За змістом рішення Конституційний Суд України від 01.12.2004 року у справі №1-10/2004 року щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний інтерес), поняття "право" та "охоронюваний законом інтерес" особи, що вживаються в законах, знаходяться у логічно- смисловому зв`язку та означають прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, легітимний дозвіл, що є об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних потреб особи, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально- правовим засадам. Ч. 1-4 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що Господарський процесуальний кодекс України, визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду. У рішенні від 13.01.2000 у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та у рішенні від 28.10.1998 у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Також, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що застосування певної норми процесуального права підлягає врахуванню у кожному конкретному випадку, з урахуванням усіх в сукупності обставин справи та матеріалів, які надані учасниками спору та наявні у матеріалах справи, з урахуванням забезпечення особі доступу до правосуддя в умовах запровадженого воєнного стану, що відповідає приписам ст. ст. 55, 64 Конституції України та пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є втручання держави у право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи власності на майно. Ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. В свою чергу, в преамбулі Закону України «Про судовий збір» визначено, що вказаний закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю. Особи, які подають апеляційну або касаційну скаргу (як позивачі, так і відповідачі), мають рівні обов`язки щодо сплати судового збору за подання такої скарги, що відповідає основним засадам (принципам) господарського судочинства (ч. 3 ст. 2 ГПК України). Сплата судового збору сама по собі не обмежує права особи на справедливий суд, однак при цьому такий збір повинен встановлюватися з урахуванням наявності у заявника обов?язку його сплатити та стадії, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено. Як підтверджено скаржниками, вони є інвалідами ІІ групи, що підтверджується Довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААБ № 379307 від 19.09.2019 та пенсійним посвідченням № 2669604058 серії 12 ААК № 2484243 від 10.10.2019 щодо ОСОБА_2 , та Довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААБ № 379307 від 01.02.2024 та пенсійним посвідченням № 1798206035 серії ААН № 707782 від 15.02.2024 щодо ОСОБА_1 , а отже, відповідачі в силу приписів п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" є особами, які звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, зокрема і під час розгляду справи судом першої інстанції. Посилання відповідача у відзиві на те, що ст. 129 ГПК України не звільняє відповідачів від відшкодування понесених позивачем судових витрат по сплаті судового збору, і у даній справі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виступають у статусі відповідачів та при розгляді справи в суді першої інстанції не були платниками судового збору, а тому правомірним в даному випадку є покладення на ОСОБА_2 та ОСОБА_1 судових витрат по сплаті судового збору, понесених позивачем при поданні позовної заяви у зв`язку із неправомірними діями відповідачів - судом апеляційної інстанції відхиляються з огляду на те, що ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом, і таким законом є Закон України "Про судовий збір", який містить чітку норму щодо звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, зокрема, інваліди ІІ групи, до яких відносяться відповідачі, докази чого наявні в матеріалах справи. Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік, наведений у ст. 5 Закону, є вичерпним (аналогічна позиція викладена в постанові ВП ВС від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18, постановах КГС ВС від 04 вересня 2023 року у справі № 916/1220/23, від 18 листопада 2021 року у справі № 910/4473/21 (910/8061/21)). Обставин відступу від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат - судом апеляційної інстанції не встановлено. Крім того, згідно з ч. 1 ст. 1 та ч. 3 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - це збір за подання скарг, заяв і видання документів, який зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і надалі використовується для забезпечення здійснення судочинства, функціонування органів судової влади та інших потреб, які виникають під час цього. Отже, відповідачі, в силу наведених вимог закону, входять до переліку осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях, у зв?язку з чим наявність судового рішення про стягнення з них судового збору, порушує їх права та охоронювані законом інтереси, які мають бути захищеними у будь-якому випадку в силу приписів ст. ст. 2, 4 ГПК України, статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у зв?язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення Господарського суду Сумської області від 19.12.2024 у справі №920/1061/23(920/1258/24) в частині розподілу судових витрат - підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення, яким судовий збір за подачу позову в сумі 1218 грн 47 коп. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень 47 копійок) та в сумі 1203 грн 93 коп. (одна тисяча двісті три гривні 93 копійки) слід залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт». 25.03.2025 від відповідача-2 - ОСОБА_2 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про поворот виконання рішення суду в частині стягнення з нього судового збору в розмірі 1 218,47 грн., з посиланням на приписи ст. 333 ГПК України. Ч. 1 ст. 333 ГПК України визначено, що суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. В свою чергу, як підтверджується наявними матеріалами справи, Господарським судом Сумської області 15.01.2025 було видано накази на виконання рішення Господарського суду Сумської області від 19.12.2024 у справі №920/1061/23(920/1258/24), зокрема і про стягнення 1 218,47 грн. судового збору, в яких боржником зокрема, зазначено ОСОБА_2 . Постановою приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Мукореза О.Л. від 04.02.2025 було відкрито виконавче провадження № 77075730 за вищезазначеним судовим наказом № 920/1061/23(920/1258/24) від 15.01.2025 та розпочато примусове стягнення грошових коштів з боржника ОСОБА_2 на користь стягувана ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт». 17.02.2025 відповідно до постанови приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Мукореза О.Л., яка була винесена відповідно до п.9 частини першої статті 39 та статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження № 77075730 була закінчене у зв`язку зі стягненням з боржника ОСОБА_2 : 1218,47 грн. - судового збору та 64,36 грн. - боргу, які були перераховані приватним виконавцем відповідно до платіжних інструкцій № 24324 та № 24325 від 17.02.2025 р. на р\р стягувача - відкритому у ПуАТ «КБ «АКОРД Б АНК». Отже, оскільки рішення Господарського суду Сумської області від 19.12.2024 р. у судовій справі № 920/1061/23(920/1258/24) в частині стягнення з боржника (відповідача-2) ОСОБА_2 судового збору в розмірі 1218,47 грн. виконано приватним виконавцем Мукорезом О.Л. у виконавчому провадженні № 77075730 шляхом примусового стягнення грошових коштів з банківського рахунку ОСОБА_2 та зарахування зазначених коштів на рахунок стягувана (позивача) - ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт», проте, вказане рішення суду в частині присудженої з ОСОБА_2 суми судового збору в розмірі 1 218,47 грн. скасовано судом апеляційної інстанції з мотивів, наведених у даній постанові, а тому наявні обумовлені вищенаведеними приписами процесуального закону підстави для здійснення повороту виконання рішення суду першої інстанції шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» на користь ОСОБА_2 судового збору в розмірі 1 218,47 грн. стягнутого з відповідача-2 на користь позивача за скасованим у відповідній частині рішенням суду першої інстанції. У зв?язку з наведеним, заява відповідача-2 - ОСОБА_2 про поворот виконання рішення суду в частині стягнення з нього судового збору в розмірі 1 218,47 грн. - є обгрунтованою та підлягає задоволенню. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги та заяви Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України. Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З огляду на встановлене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи скаржників у апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження матеріалами справи, а тому рішення Господарського суду Сумської області від 19.12.2024 у справі №920/1061/23(920/1258/24) в частині розподілу судових витрат - підлягає скасуванню на підставі п.1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, а судовий збір за подачу позову в сумі 1218 грн 47 коп. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень 47 копійок) та в сумі 1203 грн 93 коп. (одна тисяча двісті три гривні 93 копійки) слід залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт». В решті рішення Господарського суду Сумської області від 19.12.2024 у справі №920/1061/23(920/1258/24) - учасниками спору у даному апеляційному провадженні не оскаржується, і відповідно, залишається без змін, з поновленням його дії у нескасованій частині. Також, заява відповідача-2 - ОСОБА_2 про поворот виконання рішення суду в частині стягнення з нього судового збору в розмірі 1 218,47 грн. - є обгрунтованою та підлягає задоволенню. Щодо судового збору за подання апеляційної скарги Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору - задоволено та звільнено скаржників від сплати судового збору у справі №920/1061/23 (920/1258/24). Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284, 333 Господарського процесуального кодексу України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 19.12.2024 у справі №920/1061/23(920/1258/24) в частині розподілу судових витрат - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 19.12.2024 у справі №920/1061/23(920/1258/24) в частині розподілу судових витрат (пункти 3 та 4) - скасувати.

3. В скасованій частині ухвалити нове рішення, яким: Судовий збір за подачу позову в сумі 1218 грн 47 коп. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень 47 копійок) та в сумі 1203 грн 93 коп. (одна тисяча двісті три гривні 93 копійки) - залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт».

4. В решті рішення Господарського суду Сумської області від 19.12.2024 у справі №920/1061/23(920/1258/24) - залити без змін та поновити його дію у нескасованій частині.

5. Заяву ОСОБА_2 про поворот виконання рішення Господарського суду Сумської області від 19.12.2024 у справі №920/1061/23(920/1258/24) в частині стягнення з нього судового збору в розмірі 1 218,47 грн. - задовольнити.

6. Здійснити поворот виконання рішення Господарського суду Сумської області від 19.12.2024 у справі №920/1061/23(920/1258/24) в частині стягнення з ОСОБА_2 судового збору в розмірі 1 218,47 грн.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» (41100 Сумська обл., Шосткинський район, місто Шостка, вул. Каденюка Леоніда, буд. 1) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ; АДРЕСА_2 ) судового збору в розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісінадцять) грн. 47 коп.

5. Матеріали справи №920/1061/23(920/1258/24) повернути до Господарського суду Сумської області, доручивши видати наказ. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Дата складання та підписання повного тексту постанови: 15.04.2025. Головуючий суддя С.Р. Станік Судді С.В. Сотніков О.М. Остапенко

релевантний фрагмент

Посилання у тексті:

· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»

Постанова 4873 № 920/1061/23(920/1258/24)

Дізнатися більше

Дізнатися більше

Дізнатися більше