Постанова 4873 № 911/2308/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "26" травня 2026 р. м.Київ Справа№ 911/2308/23 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Станіка С.Р. суддів: Сотнікова С.В. Суліма В.В. за участю секретаря судового засідання Яценко І.В. за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 26.05.2026, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 05.11.2025 (повний текст складено 27.11.2025 ) у справі №911/2308/23 (суддя Лопатін А.В.) за заявою боржника ОСОБА_2 про неплатоспроможність ВСТАНОВИВ: Рух справи 27.07.2023 до Господарського суду Київської області звернулась ОСОБА_2 ( далі- ОСОБА_2 ) із заявою від 27.07.2023 про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність. Ухвалою господарського суду від 31.08.2023 залишено без задоволення заяву ОСОБА_2 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, пункт 1 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 31.08.2023 у справі № 911/2308/23 змінено, виклавши його у новій редакції: «Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 від 27.07.2023 (вх. № 1982/23). Відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність». В решті ухвалу Господарського суду Київської області від 31.08.2023 у справі № 911/2308/23 залишено без змін. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.01.2024 задоволено касаційну скаргу ОСОБА_2 , постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2023 та ухвалу Господарського суду Київської області від 31.08.2023 скасовано, справу передано на новий розгляд. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано для розгляду судді Лопатіну А.В. Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.01.2024 прийнято справу до провадження (суддя Лопатін А.В.), підготовче засідання суду та розгляд заяви арбітражного керуючого Приходька Д.В. про участь у даній справі призначено на 14.02.2024. Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.02.2024 відкрито провадження у справі № 911/2308/23 про неплатоспроможність за заявою ОСОБА_2 ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 121 Кодексу України з процедур банкрутства; введено процедуру реструктуризації боргів боржника - ОСОБА_2 та призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Приходька Дмитра Володимировича; ухвалено здійснити офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 ; ухвалено вжити заходів для забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони ОСОБА_2 відчужувати майно; зобов`язано керуючого реструктуризацією щомісячно звітувати суду про виконану ним роботу в процедурі реструктуризації боргів боржника; зобов`язано керуючого реструктуризацією надати суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів у строк до 27.03.2024; вирішено інші процесуальні питання у справі. 28.07.2025 до Господарського суду Київської області надійшли заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про заміну кредитора у провадженні про неплатоспроможність. Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.07.2025 розгляд заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про заміну кредиторів на правонаступників призначено на 14.08.2025. 14.08.2025 до Господарського суду Київської області від ОСОБА_1 надійшла заява про заміну кредитора у провадженні про неплатоспроможність. 11.09.2025 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 про виконання ухвали від 14.08.2025, якою долучено до матеріалів справи нотаріальну заяву про розгляд заяви про заміну кредитора без участі сторони від 11.09.2025 з долученою заявою ОСОБА_1 від 10.09.2025 з нотаріально засвідченим підписом ОСОБА_1 . Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.09.2025 заявників заяв про заміну кредитора, зокрема ОСОБА_1 , зобов`язано виконати вимоги ухвал місцевого господарського суду від 17.07.2025, 30.07.2025 та 14.08.2025. Також заявників, які не планують брати участь у судовому засіданні особисто, зобов`язано надати належним чином посвідчені нотаріальні заяви із підтвердженням особи заявника. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що від ОСОБА_1 надійшла заява про виконання ухвали від 14.08.2025, до якої долучено нотаріальну заяву про розгляд заяв про заміну кредитора без її участі від 11.09.2025 та заяву від 10.09.2025 з нотаріально засвідченим підписом. За змістом зазначена заява підтверджувала особу заявника та її волевиявлення щодо розгляду поданих заяв без особистої участі. Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.11.2025 у справі № 911/2308/23 (суддя Лопатін А.В., повний текст ухвали складено та підписано - 27.11.2025), зокрема, заяву ОСОБА_1 про заміну кредитора у провадженні про неплатоспроможність, залишено без розгляду. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявником не виконано вимоги ухвал суду від 30.07.2025 14.08.2025 та 17.09.2025 щодо подання нотаріально посвідчених заяв із підтвердженням особи заявника або особистої участі у судовому засіданні. Суд першої інстанції зазначав, що згідно матеріалів справи доказів недостатньо для належного встановлення осіб, які уклали договори про відступлення права вимоги, а також для перевірки достовірності та справжності волевиявлення первісних кредиторів на відступлення права вимоги. З огляду на вищевказане, місцевий господарський суд дійшов висновку про неможливість встановлення факту переходу права вимоги та залишив заяву про заміну кредитора без розгляду. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали; визнати протиправним і скасувати пункт 5 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 05.11.2025 у справі № 911/2308/23 в частині залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про заміну кредитора. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскажувана ухвала постановлена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. На переконання скаржника, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення заяви про заміну кредиторів без розгляду, оскільки такий процесуальний наслідок не передбачений нормами Господарського процесуального кодексу України за встановлених судом обставин. При цьому відсутність додаткових доказів, не могла бути підставою для залишення без розгляду заяви цесіонарія, який належним чином виконав усі покладені на нього процесуальні обов`язки. Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу Відзивів на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції - не надходило проте, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 263 ГПК України). Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) справу № 911/2308/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р., судді - Сотніков С.В., Сулім В.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2025 клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 05.11.2025 у справі № 911/2308/23 - задоволено; поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 05.11.2025; відкрито апеляційне провадження у справі №911/2308/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 05.11.2025; розгляд справи № 911/2308/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 05.11.2025 призначено на 17.12.2025. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2025 відкладено розгляд справи № 911/2308/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 05.11.2025 до 17.02.2026. 17.02.2026 розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Суліма В.В. на вебінарі в Національній школі суддів України. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 розгляд справи № 911/2308/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 05.11.2025 призначено на 11.03.2026. 11.03.2026 розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Суліма В.В. на ХХ черговому з`їзді суддів України та у відпустці з 23.03.2026 по 26.03.2026. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 розгляд справи № 911/2308/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 05.11.2025 призначено на 14.04.2026. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2026 відкладено розгляд справи № 911/2308/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 05.11.2025 до 26.05.2026. Відповідно до ст. 64 Конституції України, права, громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану. Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку про необхідність розгляду справи у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав в умовах воєнного стану. Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання В судове засідання 26.05.2026 учасники справи своїх представників до суду не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. У відповідності до вимог ч. 5 ст. 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Ч.12 ст.270 ГПК України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників обов`язковою не визнавалась, у зв`язку з чим неявка представників - не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги. Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.202, ч. 12 ст. 270 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких апеляційну скаргу не може бути вирішено в даному судовому засіданні. Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги - відсутні. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Як підтверджується наявними матеріалами справи, 11.07.2025 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено договір про відступлення права вимоги № 1/110725. 11.07.2025 між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 укладено договір про відступлення права вимоги № 2/110725. 28.07.2025 до Господарського суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 про заміну кредитора у провадженні про неплатоспроможність (заміна кредитора ОСОБА_4 на ОСОБА_1 , з ОСОБА_5 на ОСОБА_1 , відповідно). Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.07.2025 заяву ОСОБА_1 , прийнято до розгляду, витребувано докази переходу права вимоги та зобов`язано заявницю і первісного кредитора надати додаткові документи, що підтверджують дійсність правочину, а також викликати учасників у судове засідання. 07.08.2025 представник первісних кредиторів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - адвокат Андрєєв М.А. - звернувся до місцевого господарського суду із заявами, в яких підтверджено факт укладення договорів відступлення права вимоги, добровільність їх укладення, повне проведення розрахунків між сторонами, передачу цесіонарію необхідних документів та просив розглянути питання про заміну кредиторів без участі первісних кредиторів. 14.08.2025 ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Київської області із заявою про заміну кредитора ОСОБА_6 на ОСОБА_1 у справі № 911/2308/23. З огляду на надходження заяв від фізичних осіб про заміну кредитора та неможливість належної ідентифікації заявників, суд тією ж ухвалою викликав заявників у судове засідання та зобов`язав у разі неможливості особистої участі подати нотаріально посвідчені заяви із підтвердженням особи. Крім того, у зв`язку з відсутністю у поданих матеріалах доказів переходу права вимоги та іншої інформації, необхідної для перевірки правомірності набуття прав, суд витребував відповідні докази, керуючись, зокрема, ст. 517 Цивільного кодексу України. Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.08.2025 суд повторно зобов`язав сторони подати нотаріально посвідчені заяви або забезпечити особисту явку у судове засідання. 11.09.2025 через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява про виконання ухвали Господарського суду Київської області від 14.08.2025, до якої долучено нотаріально посвідчену заяву про розгляд справи без її участі від 11.09.2025 та заяву від 10.09.2025 з нотаріально засвідченим підписом. Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.09.2025 зобов`язано заявників заяв про заміну кредитора, ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 виконати вимоги ухвал суду у цій справі від 17.07.2025 від 30.07.2025 від 14.08.2025. Втім, судом першої інстанції встановлено, що витребувані ухвалами суду докази належного підтвердження переходу права вимоги та належної ідентифікації всіх учасників правочину надані не в повному обсязі. З огляду на наведене суд дійшов висновку про відсутність достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували дійсність переходу права вимоги до ОСОБА_1 , у зв`язку з чим заяви про заміну кредитора не можуть бути задоволені та підлягають залишенню без розгляду. Суд апеляційної інстанції не погоджується з передчасними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Відповідно п. 17 ч. 1 статті 255 ГПК України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства. Ч. 1 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) визначено, що ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому ГПК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Ч. 2 ст. 9 КУзПБ визначено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, передбачених ГПК України та цим Кодексом. Системний аналіз співвідношення пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, частини шостої статті 12, статей 254, 255 ГПК України, частини першої статті 2, частин першої, другої статті 9 КУзПБ засвідчує, що у основному провадженні у справі про банкрутство (неплатоспроможність) в апеляційному порядку можуть бути оскаржені: а) усі спеціальні ухвали місцевого господарського суду за правилом частини другої статті 9 КУзПБ щодо яких цим Кодексом не встановлено виключення (зокрема частина шоста статті 5 КУзПБ, абзац 2 частини другої статті 47 КУзПБ); б) ухвали, включені до переліку у частині першій статті 255 ГПК України, які суд постановляє, здійснюючи процесуальні дії та вирішуючи інші процесуальні питання, за правилами та на підставі норм ГПК України. Вирішуючи питання чи підлягає певна ухвала, постановлена у справі про банкрутство, апеляційному оскарженню суду належить почергово вирішити: 1) у якому провадженні постановлено оскаржувану ухвалу (у провадженні у справі про банкрутство чи позовному провадженні в межах справи про банкрутство); 2) чи оскаржувана ухвала вирішує питання, регламентовані ГПК України, або є спеціальною - постановленою відповідно до КУзПБ; 3) чи належить ухвала до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду за приписами статей 254, 255 ГПК України чи не передбачено нормами КУзПБ виключення із загального правила апеляційного оскарження за частиною другою статті 9 КУзПБ для цього виду ухвал. Установивши зазначене та перевіривши наявність/відсутність підстав для залишення без руху (стаття 260 ГПК України) повернення апеляційної скарги (частина п`ята статті 260 ГПК України) або відмови у відкритті апеляційного провадження (частини перша, друга статті 261 ГПК України) апеляційний суд вирішує питання про наявність/відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження. Отже, в апеляційному порядку було оскаржено ухвалу, постановлену в провадженні про банкрутство (неплатоспроможність), що відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ регулюється цим Кодексом, ГПК України та іншими законами України, а застосування положень інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених КУзПБ, і така ухвала згідно з ч. 2 ст. 9 КУзПБ підлягає апеляційному оскарженню. Згідно ч. 1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Згідно із ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що оскаржувала ухвала підлягає скасуванню з огляду на наступне Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. За змістом наведених у статті 1 КУзПБ термінів, що вживаються для цілей цього Кодексу: грошовим зобов`язанням (боргом) є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України; боржником, серед іншого, є юридична особа, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав; кредитором, серед іншого, є юридична особа, яка має вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника. Згідно з п. 2 ч. 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва. Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника (подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 11.02.2026 у справі № 911/9/24, від 18.12.2025 у справі № 909/188/19, від 27.08.2025 у справі № 909/786/23). Для встановлення факту процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав і обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах (близький за змістом висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17). Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового провадження, включаючи й стадію виконання судового рішення. Як вбачається з матеріалів справи, 11.07.2025 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено договір про відступлення права вимоги № 1/110725. 11.07.2025 між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 укладено договір про відступлення права вимоги № 2/110725. 28.07.2025 до Господарського суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 про заміну кредитора у провадженні про неплатоспроможність (заміна: кредитора з ОСОБА_4 на ОСОБА_1 ; з ОСОБА_5 на ОСОБА_1 , відповідно). Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.07.2025 заяву ОСОБА_1 , прийнято до розгляду, витребувано докази переходу права вимоги та зобов`язано заявницю і первісного кредитора надати додаткові документи, що підтверджують дійсність правочину, а також викликати учасників у судове засідання. 07.08.2025 представник первісних кредиторів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - адвокат Андрєєв М.А. - звернувся до місцевого господарського суду із заявами, в яких підтверджено факт укладення договорів відступлення права вимоги, добровільність їх укладення, повне проведення розрахунків між сторонами, передачу цесіонарію необхідних документів та просив розглянути питання про заміну кредиторів без участі первісних кредиторів. 14.08.2025 ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Київської області із заяву про заміну кредитора ОСОБА_6 на ОСОБА_1 у справі № 911/2308/23. З огляду на надходження заяв від фізичних осіб про заміну кредитора та неможливість належної ідентифікації заявників, суд тією ж ухвалою викликав заявників у судове засідання та зобов`язав у разі неможливості особистої участі подати нотаріально посвідчені заяви із підтвердженням особи. Крім того, у зв`язку з відсутністю у поданих матеріалах доказів переходу права вимоги та іншої інформації, необхідної для перевірки правомірності набуття прав, суд витребував відповідні докази, керуючись, зокрема, ст. 517 Цивільного кодексу України. Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.08.2025 суд повторно зобов`язав сторони подати нотаріально посвідчені заяви або забезпечити особисту явку у судове засідання. 11.09.2025 через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява про виконання ухвали Господарського суду Київської області від 14.08.2025, до якої долучено нотаріально посвідчену заяву про розгляд справи без її участі від 11.09.2025 та заяву від 10.09.2025 з нотаріально засвідченим підписом. Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.09.2025 зобов`язано заявників заяв про заміну кредитора, ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 виконати вимоги ухвал суду у цій справі від 17.07.2025 від 30.07.2025 від 14.08.2025. Однак суд першої інстанції дійшов висновку про залишення без розгляду, зокрема, заяв ОСОБА_1 про заміну кредитора його правонаступником, оскільки заявником не виконано вимог ухвал Господарського суду Київської області від 30.07.2025, 14.08.2025 та 17.09.2025 в частині витребування доказів та забезпечення особистої участі у судових засіданнях або подання належним чином посвідчених нотаріально заяв із підтвердженням особи заявника. При цьому, суд апеляційної інстанції не погоджується із вищевикладеними висновками з огляду на наступне. За змістом ч. 1 ст. 512 ЦК України відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України). Відтак, на підтвердження набуття своїх прав за правочином, новий кредитор має подати відповідні первинні документи, що засвідчують дійсність переданої вимоги та їх розмір, зокрема, відповідні кредитні та забезпечувальні договори, також платіжні документи (подібна правова позиція наводилася Верховний Судом у постановах від 19.09.2023 у справі № 910/14130/16, від 30.11.2023 у справі №916/3711/20). Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що заявником подано достатній обсяг документів на підтвердження заяви про заміну кредитора. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що у даній справі № 911/2308/23 матеріали справи містять: договори про відступлення права вимоги, ухвали суду про визнання грошових вимог первісних кредиторів, письмові заяви первісних кредиторів про підтвердження укладення та виконання договорів відступлення, а також нотаріально посвідчена заява ОСОБА_1 про підтвердження її особи та волевиявлення щодо набуття прав кредитора у справі, а отже заявницею надано обсяг документів, які на її думку підтверджують факт переходу до неї прав вимоги за кредиторськими вимогами. При цьому, суд першої інстанції, безпідставно залишив вказану заяву без розгляду, адже наявні у справі документи надавали суду першої інстанції беззаперечну можливість здійснити розгляд відповідної заяви по суті. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що суд першої інстанції при залишенні заяви ОСОБА_1 про заміну правонаступником без розгляду, не врахував в сукупності усіх обставин та помилково залишив заяву про заміну кредитора правонаступником без розгляду з посиланням на п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Частиною 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. З огляду на встановлене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, а тому ухвала Господарського суду Київської області від 05.11.2025 у справі № 911/2308/23 підлягає скасуванню в частині залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про заміну правонаступником на підставі п.1-4 ч. 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України. Також, оскільки судом апеляційної інстанції скасована ухвала суду першої інстанції в частині залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про заміну кредитора правонаступником, керуючись правами, наданими ч. 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України, справа підлягає передачі на розгляд суду першої інстанції для продовження розгляду відповідних заяв. Розподіл судових витрат У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст. 240, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 05.11.2025 у справі № 911/2308/23 в частині залишення без розгляду заяви про заміну кредитора правонаступником -задовольнити. 2.Ухвалу Господарського суду Київської області від 05.11.2025 у справі № 911/2308/23 в частині залишення без розгляду заяв ОСОБА_1 про заміну кредитора правонаступником - скасувати та направити справу в цій частині до Господарського суду Київської області для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано: 11.06.2026. Головуючий суддя С.Р. Станік Судді С.В. Сотніков В.В. Сулім