Постанова 4857 № 380/20489/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/20489/24 пров. № А/857/2486/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Запотічного І.І., суддів: Бруновської Н.В., Шавеля Р.М., при секретарі судового засідання: Пославському Д.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року (суддя Кисильова О.Й., ухвалене в м. Львові) у справі № 380/20489/24 за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Управління забезпечення примусового виконпння рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,- ВСТАНОВИВ: 03 жовтня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося в суд з адміністративним позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третьої особи- ОСОБА_1 у якому просило: скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 19.09.2024 ВП № 75455045 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року відмовлено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області у задоволенні позовних вимог до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участю третьої особи - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови. Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив позивач- Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яке покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 19.09.2024 ВП № 75455045 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. В обгрунтування вимог апеляційної скарги зокрема, зазначає, що в реєстрі застрахованих осіб інформація на ОСОБА_1 за період з жовтня 2004 року по січень 2005 року по дільничній виборчій комісії № 75 по виборах Президента України Територіальної виборчої комісії № 123 відсутня (звіти по особі не подано). Зазначає, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на обліку як пенсіонер не перебуває, за призначенням пенсії до органів Пенсійного фонду не звертався. Враховуючи вище викладене зазначає, що з метою виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі № 442/5324/23, яке набрало законної (юридичної) сили 10.06.2024 суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області було скеровано лист до Пенсійного фонду України. Згідно повідомлення Пенсійного фонду України питання внесення даних про сплату внесків за рішенням суду включено до модернізації Інтегрованої комплексної інформаційної системи ПФУ. Таким чином, зазначає, що Головним управлінням, здійснено всі можливі дії визначені чинними нормативно-правовими актами, якими встановлені повноваження та компетенція для належного та повного виконання рішення суду. Відтак, вважає, що рішення суду 30.11.2023 у справі № 442/5324/23 Головним управлінням виконано в повному обсязі, в межах наяних повноважень. Окрім цього зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, в межах своїх повноважень та у спосіб визначений законодавством України, в добровільному порядку виконано судове рішення та повідомлено про це Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 26.07.2024. Зважаючи на наведене вважає, що постанова про накладення штрафу винесена державним виконавцем безпідставно та протиправно, без встановлення фактичних обставин справи, а відтак підлягає скасуванню. Сторони, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи явки уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі № 442/5324/23, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2024, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.10.2004 по 31.01.2005 головою дільничної виборчої комісії № 75 по виборах Президента України Територіальної виборчої комісії №

123. В подальшому Львівський окружний адміністративний суд 28.06.2024 видав виконавчий лист № 442/5324/23 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.10.2004 по 31.01.2005 головою дільничної виборчої комісії № 75 по виборах Президента України Територіальної виборчої комісії №

123. Державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Джус Орест Романович (далі - державний виконавець) 09.07.2024 виніс постанову ВП № 75455045 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 442/5324/23, виданого Львівським окружним адміністративним судом 28.06.2024. 19.09.2024 державний виконавець виніс постанову ВП № 75455045 (отримано позивачем 20.09.2024) про накладення на Головне управління ПФУ у Львівській області штрафу у розмірі 5100,00 грн за не виконання без поважних причин виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 № 422/5324/23. Головне управління ПФУ у Львівській області не погодившись із постановою від 19.09.2024 ВП № 75455045 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн, звернулося в суд з даним позовом. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Частиною 1 статті 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовано Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII). Як передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п. 1 ч. 2 ст.18 Закону №1404-VІІІ). Як передбачено п. 1, п. 16 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом. Згідно з ч. 4 ст. 19 Закону № 1404-VIII сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Положеннями статті 63 Закону № 1404-VІІІ визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. Відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. Відтак, здійснивши аналіз наведених положень Закону № 1404-VIII щодо даного спору суд першої інстанції вірно зауважив, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. При цьому, визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим. Зважаючи на наведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Суд першої інстанції вірно зазначив, що поважними, у розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення. Слід зазначити, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано і таке невиконання сталося без поважних на те причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього, а визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме невиконання рішення суду без поважних причин. Згідно усталеної судової практики поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником, та які не залежали від його волевиявлення. Як вбачається з матеріалів справи, стверджуючи про виконання рішення суду, позивач відмічає, що питання внесення даних про сплату внесків за рішенням суду включено до модернізації Інтегрованої комплексної інформаційної системи ПФУ. Окрім цього, зазначає, що неможливість виконання рішення суду у той спосіб, як того вимагає ОСОБА_1 виникла у зв`язку із відсутністю в реєстрі застрахованих осіб інформації щодо ОСОБА_1 за період з жовтня 2004 року по січень 2005 року по дільничній виборчій комісії № 75 по виборах Президента України Територіальної виборчої комісії № 123 (звіти по особі не подані). Окрім цього, ОСОБА_1 не перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні ПФУ у Львівській області. Разом з тим суд першої інстанції такі твердження позивача, який є боржником у ВП №75455045 підставно оцінив критично, оскільки рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі № 442/5324/23, що набрало законної сили, встановлено наступне:"...Аналізуючи зазначене, суд дійшов висновку, що у пенсійного органу були відсутні підстави для не зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 01.10.2004 по 31.01.2005, адже він підтверджений належними доказами, а саме трудовою книжкою, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи. Враховуючи наведене, суд вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови позивачу у зарахуванні до страхового стажу період роботи з 01.10.2004 по 31.01.2005 головою дільничної виборчої комісії № 75 по виборах Президента України Територіальної виборчої комісії № 123, через несплату страхових внесків до Пенсійного фонду України протиправними. За встановлених фактичних обставин належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача на пенсійне забезпечення є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 01.10.2004 по 31.01.2005 головою дільничної виборчої комісії № 75 по виборах Президента України Територіальної виборчої комісії № 123...". Слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону № 1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Разом з тим, позивач не надав доказів звернення до суду із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення суду від 30.11.2023 у справі № 442/5324/23. Також слід наголосити, що предметом цього спору є правомірність накладення державним виконавцем штрафу на боржника за невиконання судового рішення, а відтак, у цьому спорі питання способу і порядку виконання судового рішення від 30.11.2023 у справі № 442/5324/23 виходить за межі предмету розглядуваного спору. Поряд з цим, суд досліджує підстави накладення державним виконавцем штрафу за невиконання судового рішення, а також наявність поважних причин, які б свідчили про неможливість виконання рішення суду. Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що включення питання внесення даних про сплату внесків за рішенням суду до модернізації Інтегрованої комплексної інформаційної системи ПФУ чи відсутність у Реєстрі застрахованих осіб інформації щодо ОСОБА_1 за період з жовтня 2004 року по січень 2005 року по дільничній виборчій комісії № 75 по виборах Президента України Територіальної виборчої комісії № 123 (звіти по особі не подані), не можна розцінювати як підтвердження існування поважних причин, які б унеможливлювали виконання рішення суду. Зважаючи на все наведене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що Головне управління ПФУ у Львівській області не обґрунтувало наявність поважних причин невиконання виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 № 422/5324/23, а відтак у державного виконавця існували законні підстави для прийняття постанови від 19.09.2024 ВП № 75455045 про накладення на позивача штрафу у розмірі 5100,00 грн у зв`язку із невиконанням боржником рішення суду без поважних причин. Зважаючи на все викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції. За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року у справі № 380/20489/24 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя І. І. Запотічний судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 15.04.2025