Постанова 4856 № 240/3399/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/3399/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернова Ганна Валеріївна Суддя-доповідач - Капустинський М.М. 15 квітня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Капустинського М.М. суддів: Сапальової Т.В. Ватаманюка Р.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова-Технологія 1» до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : у лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Технологія - 1" (далі позивач, ТОВ "Нова-Технологія - 1", Товариство) звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, у якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних №10200494/43654956 від 19.12.2023; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №8 від 11.10.2023, подану позивачем, днем її направлення на реєстрацію. В обґрунтування позову зазначило, що надав достатню кількість доказів та письмових обґрунтувань, які показують весь цикл господарських операцій в процесі поставки товару електрогенераторної установки Fg Wilson Р350, потужністю 350кВА, проте контролюючим органом прийнято оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Вважає, що це рішення - формальне та необґрунтоване, а тому підлягає скасуванню. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року позов задоволено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що комісія відмовила в реєстрації податкової накладної правомірно, у зв`язку із ненаданням повного пакету документів, що підтверджують здійснення господарських операцій. На пропозицію контролюючого органу подати додаткові пояснення позивач не в повному обсязі надав додаткові документи, зокрема не надав жодного договору, укладеного з ТОВ «Нова-Технологія», який був автомобільним перевізником, а також первинних та розрахункових документів щодо транспортування товару. 05 березня 2025 року від Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Технологія - 1" надійшов відзив на апеляційну скаргу. У поданому відзиві представник позивача просить залишити рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі № 240/3399/24 від 13.02.2025 року без змін. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача, який подав апеляційну скаргу, на користь ТОВ «НОВА-ТЕХНОЛОГІЯ 1» (код ЄДРПОУ 43654956) судові витрати, пов`язані з розглядом справи в апеляційному провадженні. 18 березня 2025 року від Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Технологія - 1" надійшла заява про стягнення судових витрат з відповідача. У поданій заяві просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача, який подав апеляційну скаргу, на користь ТОВ «НОВА-ТЕХНОЛОГІЯ 1» (код ЄДРПОУ 43654956) судові витрати, пов`язані з розглядом справи в апеляційному провадженні, в розмірі 3 000,00 грн., що підтверджені поданими до заяви доказами. 27 березня 2025 року від Головного управління ДПС у Житомирській області надійшло клопотання у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні заяви позивача про стягнення судових витрат по справі №240/3399/24. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів. Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Нова-Технологія 1» з 01.08.2020 зареєстроване платником ПДВ з індивідуальним податковим номером 436549506252. Основними напрямами та видами діяльності Товариства є торгівля вживаною будівельною та сільськогосподарською технікою, а також іншими машинами й устаткованням, які імпортуються Товариством з-за кордону. 09.10.2023 між ТОВ «Нова-Технологія 1» та компанією Eagle Generatorsт Limited (Великобританія) укладено контракт №09.10.2023 та специфікацію до нього на поставку дизельного генератора Fg Wilson, P350, потужність 350 кВА на умовах EXW з оплатою товару у формі 100 % попередньої оплати вартості. На виконання умов цього контракту позивач, на підставі отриманого Інвойсу № РІ-2543 від 09.10.2023, здійснив оплату товару, що підтверджується платіжною інструкцією № P231013982 від 13.10.2023. У свою чергу, між Товариством як Постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕВЕГА» (далі - ТОВ «РЕВЕГА») як Покупцем, укладено Договір поставки №10.10.23 від 10.10.2023, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця товар: Електрогенераторну установку Fg Wilson, моделі Р350, потужністю 350 кВА, а Покупець - прийняти та оплатити Товар. Асортимент, кількість, ціна, умови та термін поставки визначається у специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору. На виконання умов Договору між сторонами була укладена Специфікація б/н від 10.10.2023 до Договору (далі Специфікація), відповідно до умов якої Постачальник зобов`язується поставити Покупцю Електрогенераторну установку Fg Wilson, моделі Р350, потужністю 350 кВА, яка відповідно до постанови КМУ від 24 лютого 2022 р. № 153 відноситься до товарів критичного імпорту, у кількості 1 шт. за ціною 1 367 000,00 грн, в тому числі ПДВ. Специфікацією та Договором передбачена попередня оплата (передплата) у розмірі 100 % вартості Товару, яка здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника; доставка товару Покупцю за умовами договору здійснюється за рахунок Постачальника. Позивачем на адресу ТОВ «РЕВЕГА» було виписано рахунок на оплату № 127 від 10.10.2023 р. на суму 1 367 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 227 833,33 грн, та отримано від ТОВ «РЕВЕГА» попередню оплату за товар у повному обсязі, що підтверджується повідомленням про зарахування коштів № 634 від 11.10.2023. За правилом першої події позивачем складено податкову накладну №8 від 11.10.2023 на суму 1 367 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 227 833,33 грн, яка була направлена на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі ЄРПН). Проте, 31.10.2023 позивачем було отримано квитанцію з повідомленням про зупинення реєстрації відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України. В квитанції зазначено: "Обсяг постачання товару/послуги 8502, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних". На зазначену в квитанції пропозицію, позивач 30.11.2023 направив контролюючому органу повідомлення №1 з наданням пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в поданій податковій накладній, та на підтвердження вищевказаної господарської операції: - договір поставки № 10.10.23 та специфікація від 10.10.2023; - вантажно-митна декларація № 23UA101020040734U5 від 24.10.2023; - платіжна інструкція № P231013982 від 13.10.2023 року про оплату згідно контракту; - повідомлення про зарахування коштів від покупця № 634 від 11.10.2023; - контракт № 09.10.2023 від 09.10.2023; - товарно-транспортна накладна № ТТН2410/1 від 24.10.2023; - видаткова накладна № 150 від 24.10.2023. Вказане підтверджується відповідачами у наданих відзивах. Як вбачається з витягу з протоколу від 07.12.2023 № 270/06-30-18-02-03, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області за наслідками розгляду вищевказаних пояснень та копій документів прийнято рішення щодо направлення повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо придбання послуг транспортування продукції; актів приймання-передачі тоаврів (робіт, послуг) з урахуванням наявності розрахункових документів та/або банківських виписов з особових рахунків. Позивач 13.12.2023 надав до контролюючого органу додаткові пояснення, разом з якими подав копії додаткових документів: контракт № 09.10.2023; договір поставки № 10.10.23 та специфікацію з покупцем ТОВ «РЕВЕГА» від 10.10.2023; вантажно-митну декларацію № 23UA101020040734U5 від 24.10.2023; видаткову накладну № 150 від 24.10.2023; товарно-транспортну накладну № ТТН2410/1 від 24.10.2023;. квитанцію про оплату згідно контракту Платіжна інструкція № P231013982 від 13.10.2023; повідомлення про зарахування коштів від покупця № 634 від 11.10.2023. Згідно витягу з протоколу від 19.12.2023 №285/06-30-18-02-03, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області за наслідками розгляду вищевказаних пояснень та копій документів відмовлено у реєстрації податкової накладної № 8 від 11.10.2023. Вказана відмова була оформлена рішенням від 19.12.2023 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10200494/43654956, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної у зв`язку із ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду прийняття питання прийняття комісією регоінального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач 28.12.2023 подав скаргу до ГУ ДПС у Житомирській області, до якої долучив ряд документів на підтвердження факту правомірності складання податкової накладної № 8 від 11.10.2023. Рішенням Комісії №624/43654956/2 від 05.01.2024 залишено скаргу без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної без змін. Підставою прийняття рішення вказано: «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладних». З такими рішеннями позивач не погоджується, та, вважаючи, що йому протиправно не зареєстрували податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного. Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11 грудня 2019 року № 1165 (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних рішень) (далі - Порядок №1165), у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Згідно з пунктів 10, 11 Порядку №1165, у зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. У постанові Верховного Суду від 30 липня 2019 року по справі №320/6312/18 зазначено, що акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій, мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Отже, зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а, відтак, є неправомірним. Додатком №3 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, згідно з п. 1 яких є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС. Відтак, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165. Однак, відсутність у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій. Зокрема, контролюючим органом не наведено обгрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість таких квитанцій. Відтак, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (їх) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку. Крім цього потрібно враховувати, що отримана позивачем квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної містила загальну фразу про необхідність надання пояснень та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Тобто, контролюючим органом не було вказано про необхідність надання виключно документів, при цьому пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку, та без вказівки на норму права, котра такий містить. Також контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права є неконкретизованою та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Аналогічна правова позиція вказана у постанові Верховного Суду від 18 липня 2019 року по справі №1740/2004/18. Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно з п. 4-5 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Відповідно до пункту 11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: - ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; - та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; - та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. На підтвердження здійснення господарської операції, на виконання якої було складено податкову накладну, позивачем надано ряд підтверджуючих документів, а також письмові пояснення, що підтверджено Повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, тому висновки контролюючого органу щодо надання не повного пакету документів, викладені в оскаржуваному рішенні є протиправними. Апеляційний суд зазначає, що контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, які не містять конкретної інформації щодо причин та підстав їх прийняття. Водночас, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. На переконання суду, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що позивач надавав всі наявні в нього документи, у тому числі договори, зокрема зовнішньоекономічний контракт з додатками до нього; первинні документи щодо придбання послуг транспортування продукції; акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності розрахункових документів та банківські виписки з особових рахунків, тощо. Тобто, суд приходить до висновку, що позивач вжив усіх необхідних заходів для належної реєстрації податкової накладної №8 від 11.10.2023. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було. Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним. Аналогічна правова позиція вказана у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2020 року по справі №360/1050/19. Колегія суддів враховує, що на підтвердження здійснення господарської операції, на виконання якої було складено податкову накладну №8 від 11.10.2023, позивачем надано ряд підтверджуючих документів, копії яких долучено до матеріалів справи. Поряд з цим, у межах спірних правових відносин, які виникли щодо відмови у реєстрації податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо "товарності (реальності)" операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. Окрім того, у постановах від 12 листопада 2019 року у справі №816/2183/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі №360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а та ряду інших, суд касаційної інстанції наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Таким чином, враховуючи зазначене вище колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та контрагентом, та на те, що ряд таких документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, був достатній та був наданий контролюючому органу з поясненнями, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації такої накладної, тому спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню. В Порядку №1246 зазначено: "19. Податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

20. Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням." Таким чином, враховуючи зазначене вище колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність відмови контролюючого органу в реєстрації податкових накладних, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та дотримання гарантій, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, слід зобов`язати Державну податкову службу України прийняти рішення про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкової накладної ТОВ "Нова-Технологія 1" №8 від 11.10.2023 днем направлення її на реєстрацію - 31.10.2023. Переглядаючи правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення в частині стягнення судових витрат, то колегія суддів зазначає таке. 22.05.2024 року позивач подав до суду заяву про стягнення судових витрат, які складаються із судового збору та витрат на правничу допомогу, з відповідачів. Матеріалами справи витрати позивача в сумі 5000 грн. на правничу допомогу, надану адвокатом Білоусом Р.А., підтверджено: договором про надання правничої допомоги № б/н від 11.09.2023, актом №ОУ-0000791 здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 10.05.2024, детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом вих.№1634 від 10.05.2024. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що понесені витрати співмірними з наданою правничою допомогою, о тому вони підлягають стягненню на користь позивача. Визначаючись щодо клопотання позивача про стягнення судових витрат, пов`язані з розглядом справи в апеляційному провадженні, то колегія суддів зазначає таке. Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Відповідно до чч. 1-5 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Отже, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. З матеріалів справи встановлено, що з метою надання позивачу професійної правничої допомоги укладено договір про надання правничої допомоги № б/н від 11.09.2023 року. Згідно з актом №НП - 0000880 здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 05.03.2025 року Адвокат Білоус Р.А. надав ТОВ "Нова-Технологія 1" правничу допомогу у вигляді вивчення та аналізу апеляційної скарги апеляційної скарги Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13.0.02.2025 року та складення проєкту відзиву - всього витрачено - 3000,00грн. Також представником позивача до суду надано детальний опис (наданих послуг), виконаних адвокатом по справі №240/3399/24, у відповідності до якого на вивчення та аналізу апеляційної скарги апеляційної скарги Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13.0.02.2025 року адвокатом було втрачено - 1 год., на складення проєкту відзиву - 2 год. Вартість послуг (гонорару) визначена із розрахунку - 1000, 00 грн. 22 вересня 2020 року до суду надійшло заперечення Головного управління ДПС у Житомирській області про ухвалення додаткового рішення. В обґрунтування заперечень відповідач зазначає про те, що вважає, що розмір гонорару не відповідає складності справи, оскільки дана справа відповідно до ст. 12, 257 КАС України, а також враховуючи категорію та складність справи є незначної складності. Зважаючи на предмет спору, заявлені позовні вимоги, а також зміст позовної заяви, суд вважає, що даний спір є типовим та не потребує глибокого правового аналізу та дослідження, а відтак і часових затрат. По даній категорії справ є стала судова практика, а тому адвокату, який надавав правову допомогу позивачу не потрібно вивчати додаткові джерела права, оскільки він не міг бути необізнаним у законодавстві, яким регулюється спір у даній справі, у зв`язку з чим підготовка цієї справи в суді апеляційної інстанції не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи. Вивчення та правовий аналіз матеріалів у типовій справі для професійного досвідченого адвоката, наслідками чого є більш технічний підхід (викладення фактичних обставин справи та посилання на відповідні норми, з чого фактично і складається наявні в матеріалах справи відзиви на апеляційні скарги, без проведення складного та глибокого правового аналізу у їх відповідному взаємозв`язку та, як наслідок, відповідні висновки), не вимагали за висновком суду великого обсягу аналітичної роботи та затрат часу, з огляду на що розмір таких витрат також підлягає зменшенню. Отже, колегія суддів дійшла висновку, що складність даної справи та виконані адвокатом роботи (надані послуги); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами які заявлені у позовній заяві. З огляду на те, що предметом даного спору, є справа незначної складності, колегія суддів вважає, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною в порівнянні з фактично виконаним об`ємом роботи, тому суд апеляційної інстанції виходячи з критерію розумності, пропорційності та співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу вважає, що розмір вказаних витрат підлягає стягненню в сумі 2000,00 грн. Враховуючи викладене у сукупності, а також фактичний об`єм виконаної роботи та її незначну складність, суд вважає, що розумно обґрунтованими, справедливими та співмірними заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу у розмірі 2000,00 грн. за всіма визначеними у акті прийому-передачі виконаних робіт складовими професійних правничих послуг. При цьому, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року - без змін. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова-Технологія 1» - 2000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи №240/3399/24 Сьомим апеляційним адміністративним судом, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Капустинський М.М. Судді Сапальова Т.В. Ватаманюк Р.В.