Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/24924/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/24924/24 Категорія:108020000 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В. Місце ухвалення: м. Одеса Дата складання повного тексту: 11.11.2024 р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Бітова А.І. суддів Лук`янчук О.В. Ступакової І.Г. у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута згідно п.3 ч.1 ст. 311 КАС України, розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Трейдінг" до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, В С Т А Н О В И Л А : У серпні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Трейдінг" звернулося до суду з позовом до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці №UA500500/2024/00336/2 від 22 червня 2024 року про коригування митної вартості товарів. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що з метою митного оформлення придбаного товару (томатна паста), позивачем було подано до митного органу митну декларацію та інші необхідні документи із визначенням митної вартості товару за першим методом за ціною договору. Проте, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів. Позивач вважає прийняте рішення митного органу протиправним та такими що підлягає скасуванню, оскільки винесене з порушенням положень МК України. Представник позивача наголошує на тому, що митний орган, в якості аргументу для прийняття рішення про коригування митної вартості товару вказує про те, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо складової митної вартості товару, а саме вартості пакувальних матеріалів, страхування товару, витрат на перевезення товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Однак, позивач стверджує, що на підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, визначеного ч.2 ст. 53 МК України. Також було надано ряд документів, що визначені ч.ч.3, 4 ст. 53 МК України, додатково на вимогу митного органу. Відповідач позов не визнав, вказуючи, що у документах, які були надані позивачем до Одеської митниці з митною декларацією, містилися розбіжності, та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, що у відповідності п.2 ч.6 ст. 54 МК України, послугувало підставою для прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів, а також відмови у митному оформлені товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року задоволено адміністративний позов ТОВ "Інтер Трейдінг" до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/00336/2 від 22 червня 2024 року. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці №UA500500/2024/00336/2 від 22 червня 2024 року про коригування митної вартості товарів. Стягнуто з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ "Інтер Трейдінг" сплачений судовий збір у сумі 3 028 грн. Стягнуто з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ "Інтер Трейдінг" витрати на правничу допомогу сумі 4 000 грн. Стягнуто з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ "Інтер Трейдінг" витрати, пов`язані з залученням перекладача у сумі 6

000. В апеляційній скарзі Одеської митниці ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також що у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Доводи апеляційної скарги: - МК України не допускається ігнорування та не виконання форм контролю встановлених СУР; - відповідно до пп."в" п.2 ч.10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплатідодається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; - у поданому інвойсі №CKY240310K від 19 березня 2024 року відсутнє посилання на контракт №CKY240310KEP від 08 березня 2024 року що не дає можливість ідентифікувати на яких умовах здійснюється поставка; - в CMR №937 від 20 червня 2024 року наявна печатка перевізника ТОВ "Інтер Трейдінг", а в довідці про транспортні витрати №244 від 20 червня 2024 року видано ТОВ "Фосдайк Груп"; - судом першої інстанції не надано належної оцінки тому, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів; - документи, які були витребувані митним органом, додатково надані не були. Отже, після опрацювання інформації, що була викладена у листі ФОП ОСОБА_1 від 22 червня 2024 року, стосовно митної декларації №24иА50050002203би4 щодо направлених документів і відмови надання інших документів для підтвердження заявленої митної вартості, встановлено, що декларантом не надані всі перелічені в повідомленні митного органу документи для підтвердження заявленої митної вартості та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст. 53 МК України, розбіжності не спростовано. У відзиві ТОВ "Інтер Трейдінг" на апеляційну скаргу вказується, що рішення суду першої інстанції є правильним, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Одеської митниці, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини. 08 березня 2024 року між ТОВ "Інтер Трейдінг" та компанією "TIANJIN HENG JUN LONG COMMERCIAL CO. LTD" укладено Контракт №CKY240310KЕР. На умовах визначених контрактом та на підставі супроводжувальних документів продавець (TIANJIN HENG JUN LONG COMMERCIAL CO. LTD) здійснив поставку на адресу ТОВ "Інтер Трейдінг" відповідного товару: томатна паста. 22 червня 2024 року представником ТОВ "Інтер Трейдінг" була подана Митна декларація №24UA500500022156U0 з метою оформлення імпортованого товару за зовнішньоекономічним контрактом №CKY240310KEP від 08 березня 2024 року. Разом із митною декларацією та під час подальших консультацій декларант ТОВ "Інтер Трейдінг" надав до митного оформлення: Сертифікат якості №224000019035621001 від 20 березня 2024 року; Пакувальний лист б/н від 19 березня 2024 року; Рахунок-фактура (iнвойс) №CKY240310K від 19 березня 2024 року; Коносамент №MEDUUW525205 від 26 березня 2024 року; Автотранспортна накладна №937 від 20 червня 2024 року; Автотранспортна накладна №9411 від 20 червня 2024 року; Навантажувальний документ №6392 від 19 червня 2024 року; Сертифiкат про походження товару №24C1200C2604/00043 від 29 березня 2024 року; Банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 11 червня 2024 року; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №373 від 20 червня 2024 року; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №244 від 20 червня 2024 року; Страховий поліс №ATIJSGK24224QAAAAXSN від 08 квітня 2024 року; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №CKY240310KEP від 08 березня 2024 року; Договір про надання послуг митного брокера №091123 від 09 листопада 2023 року; Заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів №1 від 20 червня 2024 року; Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №11583083 від 21 червня 2024 року; Копія митної декларації країни відправлення №020220240000243805 від 18 березня 2024 року. Позивач вважав, що надані документи у повній мірі підтверджували митну вартість товару, базувались на об`єктивних, достовірних, документально підтверджених даних, які підлягали обчисленню та містили всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар. За результатами митного оформлення відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000336/2 від 22 червня 2024 року. В обставинах прийняття Рішення зазначено, що митним органом було проведено аналіз бази даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів є більшим, ніж заявлено декларантом. З огляду на рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000336/2 від 22 червня 2024 року, відповідачем були виявлені наступні розбіжності у документах, які були надані позивачем: 1) відповідно до пп."в" п.2 ч.10 ст. 58 МК України призначені митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) у поданому інвойсі №CKY240310K від 19 березня 2024 року відсутнє посилання на контракт №CKY240310KЕР від 08 березня 2024 року, що не дає можливість ідентифікувати, на яких умовах здійснюється поставка; 3) у CMR №937 від 20 червня 2024 року наявна печатка перевізника ТОВ "ІНТЕР ТРЕЙДІНГ", а в довідці про транспортні витрати №244 від 20 червня 2024 року видано ТОВ "Фосдайк Груп". Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач по справі прийняв рішення про коригування митної вартості №UA500500/2024/00336/2 від 22 червня 2024 року за відсутністю обґрунтованих підстав вважати заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів неповними, недостовірними чи з розбіжностями, у зв`язку з чим, під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів, діяв у спосіб, що не відповідає вимогам МК України, застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, за наявності законних підстав для застосування основного методу за ціною договору. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ч.1 ст. 1, п.24 ч.1 ст. 4, ст.ст. 49, 50, ч.1 ст. 51, ч.2 ст. 52, ч.ч.1, 3 ст. 53, ч.ч.1-3 ст. 55, ст. 57, ч.ч.4, 5 ст. 58, ч.3 ст. 318 МК України. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного. В силу вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 1 ст. 1 МК України передбачено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Згідно п.24 ч.1 ст. 4 МК України митний контроль це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів Україні, укладених у встановленому законом порядку. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.ч.4, 5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Частиною 3 ст. 318 МК України визначено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Згідно ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки. Частиною 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Відповідно ч.2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника. Відповідно ч.1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно ч.2 ст. 53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч.5, 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Згідно ч.ч.1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Відповідно ч.ч.1-3 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч.6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст. 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Разом з тим, відповідно ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. Тобто, згідно норм МК України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Відповідно ч.3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також згідно ч.6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Як вже зазначалося вище, в оскаржуваному рішенні №UA500500/2024/00336/2 від 22 червня 2024 року відповідач при обґрунтуванні незастосування основного методу (за ціною договору (контракту) зазначив, що: 1) відповідно пп."в" п.2 ч.10 ст. 58 МК України призначені митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) у поданому інвойсі №CKY240310K від 19 березня 2024 року відсутнє посилання на контракт №CKY240310KЕР від 08 березня 2024 року, що не дає можливість ідентифікувати, на яких умовах здійснюється поставка; 3) у CMR №937 від 20 червня 2024 року наявна печатка перевізника ТОВ "ІНТЕР ТРЕЙДІНГ", а в довідці про транспортні витрати №244 від 20 червня 2024 року видано ТОВ "Фосдайк Груп". Поряд з цим, до митного оформлення для підтвердження митної вартості позивач подав відповідачу ряд документів. Так, згідно з пакувальним листом, вартість тари і упаковки включена в ціну товару тобто, обов`язок упаковки та маркування лежить на компанії "TIANJIN HENG JUN LONG COMMERCIAL CO. LTD". Зазначені витрати включені в ціну товару і додатковому відшкодуванні з боку ТОВ "Інтер Трейдінг" не підлягають. Тобто, визначена у контракті ціна за товар включає у себе, у тому числі витрати, пов`язані із пакуванням товару, що означає, що витрати, пов`язані з пакуванням товару несе продавець, а не покупець, у зв`язку із чим, суд першої інстанції правильно визначив безпідставними зауваження митного органу щодо ненадання позивачем до митного оформлення документів, що підтверджують вартість пакування. Щодо доводів апелянта про те, що на відсутність у поданому інвойсі №CKY240310K від 19 березня 2024 року посилання на контракт №CKY240310KЕР від 08 березня 2024 року, що не дає можливість ідентифікувати, на яких умовах здійснюється поставка, колегія суддів вказує наступне. Позивачем надано лист компанії "TIANJIN HENG JUN LONG COMMERCIAL CO. LTD", який підтверджує, що інвойс №CKY240310K від 19 березня 2024 року є частиною контракту №CKY240310KЕР від 08 березня 2024 року та оплата за вказаним інвойсом є оплатою за контрактом №CKY240310KЕР від 08 березня 2024 року. Щодо наявності в автотранспортній накладній CMR №937 від 20 червня 2024 року печатки перевізника ТОВ "ІНТЕР ТРЕЙДІНГ", тоді як довідка про транспортні витрати №244 від 20 червня 2024 року видана ТОВ "Фосдайк Груп", колегія суддів зазначає таке. Між ТОВ "Інтер Трейдінг" та ТОВ "Фосдайк Груп" укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування №989 від 15 листопада 2023 року. На основі цього договору була подана заявка на транспортно-експедиторське обслуговування №6392 від 07 червня 2024 року. Відповідно до заявки, ТОВ "Фосдайк Груп" здійснює міжнародне морське перевезення товару з порту Констанца, Румунія до порту розвантаження Чорноморськ, Україна. Після розвантаження, ТОВ "Інтер Трейдінг" особисто здійснює перевезення товару через митний кордон. Зазначена ціна перевезення включена у складову митної вартості товарів і не потребує додаткових розрахунків, що підтверджується рахунком на оплату №373 від 20 червня 2024 року, рахунком на оплату №376 від 20 червня 2024 року, Довідкою про транспортні витрати №344 від 20 червня 2024 року, Актом надання послуг №371 від 20 червня 2024 року. Довідка про транспортні витрати від 20 червня 2024 року №244 видана ТОВ "Фосдайк Груп" підтверджує факт здійснення вказаним підприємством виключно міжнародного морського перевезення товару з порту Констанца, Румунія до порту розвантаження Чорноморськ, Україна. Наявність в автотранспортній накладній CMR №937 від 20 червня 2024 року печатки перевізника ТОВ "Інтер Трейдінг" підтверджує той факт, що після розвантаження перевезення товару через митний кордон здійснювалося позивачем особисто. Таким чином, вказані твердження митного органу не є розбіжністю у документах, які надані позивачем та не може бути підставою для коригування митної вартості товару, що правильно встановлено судом першої інстанції. Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у постанові від 13 жовтня 2021 року у справі №804/15600/15 дійшов висновку, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. У цій поставної Верховний Суд звернув увагу, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Колегія суддів відхиляє як безпідставні, посилання апелянта на те, що в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (ЄАІС) наявна інформація про те, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим, оскільки: отримана з бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажні митні декларації, на які митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Матеріали справи таких доказів не містять. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 20 вересня 2023 року по справі №815/5783/17. Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову ТОВ "Інтер Трейдінг". Враховуючи все вищевикладене, колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України. Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 15 квітня 2025 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Лук`янчук О.В. Суддя: Ступакова І.Г.