Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/23006/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/23006/24 Суддя першої інстанції: Стефанов С.О. Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Одеса Повний текст судового рішення складений 07.10.2024 П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: 22.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області про визнання протиправними дій щодо не надсилання (не вручення) йому у належний спосіб, протягом 3 днів, копій рішень дисциплінарної палати з дня їх прийняття (рішення від 20.02.2024 провадження №809/23, провадження №817/23) та не надання законом передбаченого права на своєчасне ознайомлення з матеріалами дисциплінарних проваджень. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно, у встановлений законом триденний строк, не направлено засобами поштового зв`язку та на електронну адресу позивача копій рішень дисциплінарної палати КАДК Одеської області, прийнятих 20.02.2024 за результатами розгляду його скарг, що є порушенням ч.2 ст.39 Закону України «Про адвокату та адвокатську діяльність» та Інструкції з діловодства у регіональних органах адвокатського самоврядування. На думку позивача, вказаними діями відповідач порушив його процесуальне право щодо належного оскарження рішень. Також, позивач посилається на порушення свого права щодо ознайомлення з матеріалами дисциплінарних проваджень, що стало підставою для неодноразового звернення з заявами про надання йому такої можливості. Вказаними діями відповідач умисно перешкоджав йому здійснити оскарження рішень дисциплінарної палати КАДК Одеської області, які прийняті за результатом розгляду скарг позивача. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 у задоволенні позову відмовлено з підстав того, що відповідачем не допущено протиправних дій щодо направлення позивачу копій рішень дисциплінарного органу, оскільки вказані рішення надіслані у триденний строк з дня їх прийняття, тобто, у відповідності до ст.39 Закону України «Про адвокату та адвокатську діяльність». Також, суд першої інстанції вказав на безпідставність вимог позивача щодо не надання йому права на своєчасне ознайомлення з матеріалами дисциплінарних проваджень, оскільки факт ознайомлення з матеріалами підтверджується обома сторонами, а діюче законодавство України не встановлює час, в межах якого необхідно ознайомлювати особу з матеріалами дисциплінарного провадження. Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник, як і в позовній заяві, наголошує про протиправність дій відповідача щодо порушення його права, як особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвокатів, шляхом не надсилання засобами поштового зв`язку та на електронну адресу, копій рішень дисциплінарної палати, у визначений законом строк, а також порушення його права на своєчасне ознайомлення з матеріалами дисциплінарних проваджень. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню. Розгляд апеляційної скарги здійснюється апеляційним судом у змішаній формі відповідно до п.112 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішення Вищої ради правосуддя 17.08.2021 № 1845/0/15-21. Судом першої інстанції встановлено, що за результатом розгляду скарг позивача стосовно адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , 20.02.2024 дисциплінарною палатою КДКА Одеської області прийняті рішення, якими відмовлено в порушенні дисциплінарних справ. 06.03.2024 на електронну адресу КДКА Одеської області позивач направив заяву з проханням надати йому копії рішень від 20.02.2024 року разом із доказами їх надсилання скаржнику у визначений строк протягом трьох днів з дня їх прийняття. 07.03.2024 року відповідачем надано позивачу відповідь разом із копіями рішень дисциплінарної палати КДКА Одеської області, а також копію реєстру поштових відправлень КДКА Одеської області від 23.02.2024, як доказ надсилання рішень скаржнику засобами поштового зв`язку простою кореспонденцією. 08.03.2024 року позивач направив до КДКА Одеської області заяву, в якій повторно просив надати йому докази направлення рішень на його поштову адресу, оскільки реєстр поштових відправлень від 23.02.2024 не є належним доказом відправлення, на підставі чого 13.03.2024 відповідачем надано відповідь із роз`ясненням щодо порядку надсилання рішень КДКА Одеської області. Також, позивач зазначає, що ознайомився з матеріалами дисциплінарних проваджень за його скаргами лише 14.03.2024, чому передувало неодноразове звернення до відповідача для надання можливості реалізації такого права. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не надсилання (не вручення) у належний спосіб копій рішень дисциплінарної комісії, протягом трьох днів з дня їх прийняття, та не надання права на своєчасне ознайомлення з матеріалами дисциплінарних проваджень, позивач звернувся до суду з позовом. Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог виходячи з наступного. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (надалі - Закон №5076-VI). Відповідно до ст.2 Закону №5076-VI адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Згідно з ч.10 ст.50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури. До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належить, зокрема, здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів (ч.5 ст.50 Закону №5076-VI). Відповідно до ст.36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката (ч.1 ст.39 Закону №5076-VI). Частиною 8 ст.50 Закону №5076-VI передбачено, що рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня доведення такого рішення до відома особи. Так, відповідно до ч.2 ст.39 Закону №5076-VI рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. Рішення Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120 затверджено Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність. Пунктами 33, 34 вказаного положення визначено, що рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається засобами поштового зв`язку або електронною поштою, або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Строк на оскарження до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути поновлено за рішенням цієї комісії згідно заяви скаржника про поважність причин його строку. Таким чином, за аналізом наведених норм, можна дійти висновку, що рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, прийняті за результатами розгляду скарги про дисциплінарний проступок адвоката, про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката, надсилається протягом трьох днів з дня його прийняття, зокрема, особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, засобами поштового зв`язку або електронною поштою, або вручається під розписку. Як вбачається з матеріалів справи, 20.02.2024, дисциплінарної палатою КАДК Одеської області прийнято рішення за результатом розгляду скарг ОСОБА_1 , поданих на адвокатів Смирнова В.І., Матвієнко Н.В., які були направлені йому, як скаржнику в рамках дисциплінарного провадження, на його поштову адресу простим поштовим відправленням, що підтверджується реєстром поштових відправлень КАДК Одеської області від 23.02.2024, тобто, протягом трьох днів, визначеними законом та положенням. Наведене свідчить про те, що відповідач, надсилаючи позивачу прийняті рішення засобами простого поштового зв`язку, обрав один із альтернативних способів направлення прийнятих рішень, при цьому Законом №5076-VI та Положенням, на відповідача не покладено обов`язку додатково дублювати направлення рішень засобами електронного зв`язку, що свідчить про те, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законом. Разом з тим, колегія суддів не вбачає підстав щодо порушення відповідачем права позивача на своєчасне ознайомлення з матеріалами дисциплінарних проваджень, оскільки факт ознайомлення позивача 14.03.2024 з матеріалами дисциплінарних проваджень не заперечується сторонами, та підтверджується власноручним підписом. В апеляційній скарзі апелянт, як на підставу порушення його право на своєчасне ознайомлення з матеріалами дисциплінарних проваджень, посилається на ст.20 Закону України «Про звернення громадян», якою, зокрема, визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. На думку позивача, положення зазначеної статті визначають його право на невідкладне ознайомлення з матеріалами дисциплінарних проваджень, однак, колегія суддів не приймає до уваги такі посилання та вважає, що позивач свавільно, на свій розсуд, трактує положення законодавства, при цьому, не зазначає жодних посилань на закон чи нормативно-правовий акт, яким визначено строк щодо надання для ознайомлення з матеріалами дисциплінарних проваджень особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката. Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.ч.1,2 ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні та конституційному поданні щодо тлумачення ч.2 ст.55 Конституції України, у Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією та законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їхнє порушення. Положення ст.55 Конституції України кореспондуються з ч.1 ст.5 КАС України, якою передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. З огляду на вимоги ст.ст.2,5 КАС України об`єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес. Заінтересованість позивача повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача. Заінтересованість повинна мати об`єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому. Тому, для надання особі судового захисту, про який вона просить, недостатньо лише твердження позивача, наведеного у позовній заяві, про порушення права, свободи або законного інтересу. Як зазначалось вище, в обґрунтування позову, позивач посилався на те, що протиправні дії КАДК Одеської області порушили його процесуальне право на належне оскарження рішень дисциплінарної палати, а саме як зазначає позивач, його було позбавлено 16 з 30 днів строку, визначеного на оскарження рішень, що стало наслідком здійснення підготовки матеріалів у стислі строки. На думку колегії суддів, суб`єктивна оцінка позивача стосовно протиправності дій відповідача або його бездіяльності, не дає підстав вважати про порушення його прав, тобто позовні вимоги в даній справі не породжують правових наслідків для позивача. При цьому, в позовній заяві позивач не визначає спосіб захисту його порушених прав внаслідок допущення, на його думку, протиправності дій відповідача. На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи ОСОБА_1 є абстрактними, не містять жодного обґрунтування негативного впливу дій чи бездіяльності відповідача на конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси позивача, що свідчить про відсутність предмету захисту у суді, оскільки позивачем не визначено права, свободи чи інтересу, які мають бути захищені (поновлені) у судовому порядку, що фактично вказує на безпредметність заявленого позову. У рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Зокрема, у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року). З урахуванням наведеного, враховуючи, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, при вирішенні справи суд першої інстанції правильно встановив обставини, які мають значення для справи, а тому рішення суду в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін. Судові витрати відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення. Суддя-доповідач А.В. Крусян Судді О.В. Єщенко О.В. Яковлєв