Постанова 4851 № 440/12450/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 квітня 2025 р. Справа № 440/12450/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Калиновського В.А., Суддів: Мінаєвої О.М. , Спаскіна О.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.01.2025, головуючий суддя І інстанції: І.С. Шевяков, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 06.01.25 по справі № 440/12450/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якій просив суд: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 10.04.2023 № 494878-2412-1618. - стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 гривень та витрати, пов`язанні із наданням правової допомоги, у розмірі 15000,00 гривень. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що починаючи з 20.01.2023 не є землекористувачем земельної ділянки, на якій розташоване відчужене ним нерухоме майно, і не може бути належним платником орендної плати за землю. Таким платником є фактичний власник нерухомого майна, яке знаходиться на відповідній земельній ділянці. Починаючи з моменту складання Акту та державної реєстрації права на нерухоме майно, припиняється нарахування будь-яких грошових зобов`язань за землю особі, що таке майно відчужила.. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 , до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено частково. Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 10.04.2023 №494878-2412-1618 в частині нарахування орендної плати за земельну ділянку на суму 106 164,91 грн - визнано протиправним та скасовано. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що податкове повідомлення-рішення № 494878-2412-1618 від 10.04.2023 направлено ФОП ОСОБА_1 за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 рекомендованим листом, яке повернулося до відправника 25.05.2023 з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується довідкою відділення зв`язку Укрпошти про причини повернення/досилання. Представник відповідача вважає, що ГУ ДПС у Полтавській області виконало свій обов`язок щодо направлення податкового повідомлення-рішення на адресу реєстрації платника податку та в силу положень пп. 42.2 ст. 42, податкове повідомлення-рішення № 494878-2412-1618 від 10.04.2023 вважається врученим ФОП ОСОБА_1 25.05.2023 року. ФОП ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою щодо оскарження податкового повідомлення-рішення № 494878-2412-1618 від 10.04.2023 до Полтавського окружного адміністративного суду 18.10.2024, тобто з пропуском строку, визначеного законодавством, на більш ніж один рік та чотири місяці (1 рік 4 місяці та 7 днів). ФОП ОСОБА_1 не наводить об`єктивних непереборних обставин, пов язаних із дійсними істотними перешкодами та труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення ним дій стосовно звернення до суду з позовом за захистом свого порушеного права, протягом встановленого законом строку. Представник відповідача зазначає, що не здійснення оскарження податкового повідомлення-рішення від 10.04.2023 № 494878-2412-1618 у межах провадження по справі № 440/14491/24 може свідчити лише про недбале ставлення ФОП ОСОБА_1 до нього та не може вважатися поважною, реальною, непереборною або об`єктивно нездоланною причиною пропуску процесуального строку для його оскарження в межах даного провадження. Апелянт вважає, що ГУ ДПС у Полтавській області не вбачає підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та їх поновлення. Також, на переконання представника відповідача, у зв`язку з тим, що податкове повідомлення-рішення від 10.04.2023 № 494878-2412-1618, в межах процесуального строку. в судовому або адміністративному порядку не оскаржувалось, набуло статусу узгодженого податкового зобов`язання. Факт узгодження податкового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк. Невиконання обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом. Позивач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначає, що між позивачем (орендар) та Хорольською міською радою Лубенського району Полтавської області в особі міського голови (орендодавець) був укладений договір оренди землі від 17.11.2021, згідно з пунктом 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для будівництва та обслуговування будівлі торгівлі (КВЦПЗ - 03.07). яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до акту прийому-передачі та грошової оцінки майна від 20.01.2023 позивач передав до статутного капіталу ТОВ "Веселка-Полтава" нерухоме майно, яке належало йому на праві спільної власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , площею 431,5 кв.м. 20.01.2023 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №49045520 про реєстрацію за ТОВ"Веселка-Полтава" права власності на об`єкт нерухомого майна: склад будівельних матеріалів, згідно акту прийому-передачі та грошової оцінки майна від 20.01.2023. Крім того додатково 24.01.2023 позивачем на адресу Хорольської міської ради направлено лист від 24.01.2023 про припинення дії договору оренди землі з підстав набуття права власності на нерухоме майно іншою особою, що підтверджується копією опису відправлення з наявним штампом оператора поштового зв`язку. Згідно п. 288.1. ст. 288 Податкового кодексу України Хорольська міська рада повинна інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. На переконання позивача матеріалами справи підтверджено, що в порушення п. 288.1. ст. 288 Податкового кодексу України Хорольська міська рада не інформувала відповідача про перехід права користування земельної ділянки до іншої особи, яка набула права власності на об`єкти нерухомості. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на підставі договору купівлі-продажу від 29.09.2021 позивач придбав нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 553214353248) за адресою: м.Хорол, вул.Залізнична, 1в, яке розташоване на земельній ділянці площею 0,4947 га з кадастровим номером 5324810100:50:008:0002 /а.с 6-7/. Між позивачем (орендар) та Хорольською міською радою Лубенського району Полтавської області в особі міського голови (орендодавець) був укладений договір оренди землі від 17.11.2021, згідно з пунктом 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для будівництва та обслуговування будівлі торгівлі (КВЦПЗ - 03.07). яка знаходиться за адресою: м.Хорол, вул. Залізнична, 1 в /а.с. 8-9/. У пункті 2 цього договору зазначено, що в оренду згідно з рішенням 20 сесії Хорольської міської ради 8 скликання від 29.10.2021 №1085 передається земельна ділянка площею 0,4947 га (кадастровий номер 5324810100:50:008:0002). У пункті 9 цього договору оренди землі наведено, що орендна плата вноситься у формі та розмірі: у грошовій формі; у розмірі 4% нормативної грошової оцінки землі відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки року, за який проводилася плата. Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки нормативна грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 5324810100:50:008:0002) станом на 12.11.2021 (дата формування витягу) складає 2 213 337,27 грн. Відповідно до акта прийому-передачі та грошової оцінки майна від 20.01.2023 ОСОБА_1 передав до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Веселка-Полтава" нерухоме майно: склад будівельних матеріалів (складові частини об`єкта нерухомого майна - адміністративна будівля, склад, огорожа, відмостка), яке належить йому на праві спільної сумісної власності подружжя та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 431,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 553214353248, номер запису про право власності 44211219 /а.с. 12/. 20.01.2023 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №49045520 про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Веселка-Полтава" права власності на об`єкт нерухомого майна: склад будівельних матеріалів, згідно акта прийому-передачі та грошової оцінки майна від 20.01.2023 /а.с. 13/. 24.01.2023 позивачем на адресу Хорольської міської ради направлено лист від 24.01.2023 про припинення дії договору оренди землі з підстав набуття права власності на нерухоме майно іншою особою /а.с. 15/, що підтверджується копією опису відправлення з наявним штампом оператора поштового зв`язку /а.с. 15, зворотній бік/. Листом від 26.01.2023 №06-22/334 (вхідний номер ГУ ДПС від 26.01.2023 № 1711/5/16-31/ЕП) Хорольська міська рада повідомила ГУ ДПС в Полтавській області про те, що ОСОБА_1 орендував земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_2 площею 0,4947 га (кадастровий номер 5324810100:50:008:0002) /а.с. 16/. Головним управлінням ДПС у Полтавській області винесено податкове повідомлення-рішення №494878-2412-1618 від 10.04.2023, яким позивачу визначено податкове зобов`язання з платежу орендної плати з фізичних осіб за 2023 рік у сумі 111 994,87 грн /а.с. 18/. Позивач із вказаним податковим повідомленням-рішенням не погодився, звернувся до суду із позовом про визнання його протиправними та скасування. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 10.04.2023 №494878-2412-1618 є правомірним в частині визначення ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання у розмірі 5 829,96 грн за 19 днів користування земельною ділянкою (306,84 грн х 19 днів), а в частині нарахування податкового зобов`язання за період з 20.01.2023 по 31.12.2023 в сумі 106 164,91 грн - підлягає визнанню протиправним та скасуванню у зв`язку з відчуженням позивачем нерухомого майна, розташованого на орендованій ним земельній ділянці. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що податкове повідомлення-рішення від 10.04.2023 №494878-2412-1618 в частині нарахування орендної плати за земельну ділянку на суму 106 164,91 грн - є необґрунтованим, а тому протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову з наступних підстав. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційних скарг. Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю - Податковим кодексом України. Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Згідно підпункту 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди. Об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (підпункт 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 ПК України). Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності: на праві постійного користування; на умовах оренди (підпункт 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Відповідно до пункту 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. За правилами пункту 288.7 статті 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу. Відповідно до пункту 286.1 статті 286 ПК України в редакції на час виникнення спірних правовідносин, підставою для нарахування земельного податку є, зокрема, дані державного земельного кадастру; дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.286.5 ст.286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку. У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності. У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника - фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності. Якщо такий перехід відбувся після 1 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним). Абзацом 1 пункту 287.1 статті 287 ПК України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Згідно з абзацом другим пункту 287.1 статті 287 ПК України у разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. За правилами статті 120 ЗК України в редакції на дату переходу права власності на об`єкти нерухомого майна від позивача до іншої особи ТОВ "Веселка-Полтава" у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку. Згідно з частиною четвертою статті 120 ЗК України, в редакції на час винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається. Відповідно до частини сьомої статті 120 ЗК України у випадках та порядку, визначених частинами першою і другою, абзацами першим і другим частини третьої, частиною четвертою, абзацами першим і другим частини п`ятої цієї статті, документи, що підтверджують набуття права власності, права оперативного управління, господарського відання на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об`єкт незавершеного будівництва чи частку у праві спільної власності на такий об`єкт), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт. Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Пунктом "е" частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці. У відповідності до частини третьої статті 7 Закону України "Про оренду землі" від 06 жовтня 1998 року №161-XIV у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта на праві оренди, до набувача такого об`єкта одночасно переходить право оренди земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) зазначеного об`єкта, розміщеного на земельній ділянці, крім випадків, визначених частиною четвертою цією статті, а також з урахуванням вимог частини шістнадцятої статті 120 Земельного кодексу України. Волевиявлення орендодавця, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди із зазначенням нового орендаря земельної ділянки не вимагаються. Аналізуючи наведене правове регулювання, колегія суддів дійшла висновку, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки, який зобов`язаний сплачувати орендну плату за земельну ділянку, що перебуває у його користуванні на підставі договору оренди. Обов`язок сплачувати орендну плату виникає у землекористувача з дня виникнення права користування земельною ділянкою. Разом з тим, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставами припинення права користування земельною ділянкою. У цілях оподаткування у власника будівлі, споруди (їх частини) з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно виникає обов`язок зі сплати податку за землю, на якій розташовані такі будівлі, споруди (їх частини). Якщо будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, однак обов`язок зі сплати орендної плати виникне тільки на підставі укладеного договору оренди землі. З матеріалів справи, колегією суддів встановлено, що згідно з актом прийому-передачі та грошової оцінки майна від 20.01.2023 ОСОБА_1 передав до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Веселка-Полтава" нерухоме майно: склад будівельних матеріалів (складові частини об`єкта нерухомого майна - адміністративна будівля, склад, огорожа, відмостка), яке належить йому на праві спільної сумісної власності подружжя та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 431,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 553214353248, номер запису про право власності 44211219. Факт державної реєстрації 20.01.2023 права власності об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 553214353248 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Веселка-Полтава" підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, наявним у матеріалах справи. При цьому 24.01.2023 позивачем на адресу Хорольської міської ради направлено лист про припинення дії договору оренди землі з підстав набуття права власності на нерухоме майно іншою особою, що підтверджується копією опису відправлення з наявним штампом оператора поштового зв`язку. Отже, з 20.01.2023 об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 553214353248 не перебував у власності позивача. Згідно зі статтею 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об`єкта до набувача такого об`єкта. Наведені норми кореспондуються з приписами статті 120 Земельного кодексу України, у частині четвертій якої наведено, що у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається. Також, відповідно до пункту "а" частини першої статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою. Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки (частина третя статті 142 Земельного кодекс України). Отже, особа, яка набула права власності на нерухоме майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно. Зміна орендаря відбувається в силу прямої вказівки закону. Зобов`язання зі сплати орендної плати автоматично виникає в нового власника об`єкта нерухомості з моменту набуття ним права власності на такий об`єкт. У разі відчуження частини об`єкта нерухомості, що розташований на орендованій земельній ділянці: - відбувається заміна орендаря за договором оренди земельної ділянки з попереднього на нового власника об`єкта нерухомості щодо відповідної частини земельної ділянки; - так само до нового власника об`єкта нерухомості переходить обов`язок сплачувати орендну плату за землю у відповідній пропорційній частині. Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 29.05.2020 у справі №802/4133/15-а, від 14.02.2023 у справі № 803/847/17, від 19.06.2018 у справі №922/3655/17, від 07.11.2018 у справі № 910/20774/17 та від 18.04.2019 у справі №913/210/18, але не виключно. У разі набуття права власності на нерухоме майно, що розміщене на земельній ділянці, та неоформлення права користування на таку земельну ділянку обов`язок зі сплати земельного податку виникає з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що розміщене на цій землі, адже якщо особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на земельній ділянці, то до неї як набувача переходить право користування земельною ділянкою. Водночас землекористувач має сплачувати плату за землю за фактичний період використання землі у поточному році. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.09.2021 у справі №808/2684/15. Тобто, у разі відчуження особою об`єкта, який перебував на відповідній земельній ділянці, до нового власника нерухомості переходить встановлений законодавством обов`язок зі сплати орендної плати за земельну ділянку (орендної плати), на якій розташоване набуте ним майно. Отже, у зв`язку з відчуженням позивачем нерухомого майна, розташованого на орендованій ним земельній ділянці, позивач з 20.01.2023 вже не був орендарем в розумінні Земельного кодексу України, Податкового кодексу України. Таким чином, саме з моменту реєстрації права власності на нерухоме майно за іншою особою (20.01.2023), у позивача як попереднього власника нерухомого майна зникає обов`язок зі сплати орендної плати за земельну ділянку, на якій розташовані відповідні об`єкти нерухомості, які відчужено. Разом з тим, в силу положень пункту 287.1 статті 287 ПК України у позивача є обов`язок сплати податку за землю (орендної плати) за фактичний період перебування землі у користуванні у поточному році, тобто з 01.01.2023 по 19.01.2023 включно. У 2023 році 365 днів. Сума грошового зобов`язання, розрахована контролюючим органом у спірному податковому повідомленні-рішенні з платежу орендної плати з фізичних осіб за 2023 рік становить 111 994,87 грн /а.с. 18/. Отже, розмір орендної плати з фізичних осіб за один день 2023 року становить 306,84 грн (111 994,87 / 365 днів). Фактичний період перебування землі у користуванні ОСОБА_1 у 2023 році 19 днів (з 01.01.2023 по 19.01.2023 включно). Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 10.04.2023 №494878-2412-1618 в частині нарахування орендної плати за земельну ділянку на суму 106 164,91 грн - є необґрунтованим, а тому протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Крім того, податкове повідомлення-рішення від 10.04.2023 №494878-2412-1618 є правомірним в частині визначення ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання у розмірі 5 829,96 грн за 19 днів користування земельною ділянкою (306,84 грн х 19 днів), а в частині нарахування податкового зобов`язання за період з 20.01.2023 по 31.12.2023 в сумі 106 164,91 грн - підлягає визнанню протиправним та скасуванню у зв`язку з відчуженням позивачем нерухомого майна, розташованого на орендованій ним земельній ділянці. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов. Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 року по справі № 440/12450/24 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 по справі № 440/12450/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді О.М. Мінаєва О.А. Спаскін