Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/37013/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/37013/24 Категорія:106000000 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В Місце ухвалення: м. Одеса Дата складання повного тексту:17.02.2025 р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Бітова А.І. суддів Лук`янчук О.В. Ступакової І.Г. у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України, розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И Л А : У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини (далі в/ч) НОМЕР_1 про: - визнання протиправними дій в/ч НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 , грошового забезпечення з 30 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2020 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2 102 гривень), встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року; - зобов`язання в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2020 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 гривень), встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум; - визнання протиправними дій в/ч НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 , грошового забезпечення з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2021 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2 270 гривень), встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021року; - зобов`язання в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2021 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 гривень), встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум. - визнання протиправними дій в/ч НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 , грошового забезпечення з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2022 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2 481 гривень), встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року; - зобов`язання в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2022 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481 гривень), встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум. - визнання протиправними дій в/ч НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 , грошового забезпечення з 01 січня 2023 року по 19 травня 2023 року, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2023 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2023 рік, одноразової допомоги при звільненні за 19 повних календарних місяців військової служби, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2 684 гривень), встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року; - зобов`язання в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01 січня 2023 року по 19 травня 2023 року, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2023 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2023 рік, одноразової допомоги при звільненні за 19 повних календарних місяців військової служби, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 гривень), встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що він проходив службу у в/ч НОМЕР_1 . Позивач зазначав, що під час проходження служби, нарахування та виплата грошового забезпечення здійснювалися не у повному обсязі, а саме у періоді з 30 січня 2020 року по 19 травня 2023 року нарахування та виплата основних видів грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій та одноразової допомоги при звільненні проводилася без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року. Позивач вимушений звертатися до суду із даним позовом Відповідач позов не визнав, вказуючи, що не в залежності від змісту та редакції минулої Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі Постанова №704) обчислення грошового забезпечення здійснюється шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 , грошового забезпечення з 30 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2020 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2102 гривень), встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року; Зобов`язано в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2020 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 гривень), встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум; Визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 , грошового забезпечення з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2021 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2 270 гривень), встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021року; Зобов`язано в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2021 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 гривень), встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 , грошового забезпечення з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2022 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2481 гривень), встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року; Зобов`язано в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2022 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481 гривень), встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 , грошового забезпечення з 01 січня 2023 року по 19 травня 2023 року, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2023 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2023 рік, одноразової допомоги при звільненні за 19 повних календарних місяців військової служби, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2684 гривень), встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року. Зобов`язано в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01 січня 2023 року по 19 травня 2023 року, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2023 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2023 рік, одноразової допомоги при звільненні за 19 повних календарних місяців військової служби,з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 гривень), встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позову відмовлено. В апеляційній скарзі в/ч НОМЕР_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що Кабінет Міністрів України жодних нормативно-правових актів з цього приводу не ухвалював. Таким чином, підстави для висновку про наявність у відповідача підстав застосовувати при визначенні складових грошового забезпечення п.4 Постанови 704 відповідно до якого розміри окладів за військовим званням військовослужбовців визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року відсутні, а тому зобов`язання перерахувати грошове забезпечення позивачу і виплатити додаткові кошти, врахувавши, що розміри посадових окладів, окладів за військовим званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму на 01 січня 2020 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 є порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року іншими учасниками справи не оскаржено. Таким чином, відповідно до правил ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тобто, в частині задоволених позовних вимог. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги в/ч НОМЕР_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини. ОСОБА_1 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 у період з 23 жовтня 2007 року по 24 вересня 2024 року. Згідно з наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 24 вересня 2024 року №299 (по стройовій частині), сержанта ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини з 24 вересня 2024 року. У період з 30 січня 2020 року по 19 травня 2023 року ОСОБА_1 нараховувалося та виплачувалося грошове забезпечення з урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" станом на 01 січня 2018 року. 09 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня відповідного року. Однак, отримав відповідь відповідача від 29 жовтня 2024 року про відсутність правових підстав для перерахунку та виплати грошового забезпечення. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що з 01 січня 2020 року положення п.4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів та окладів за військове (спеціальне) звання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, до спірних правовідносин підлягає застосуванню п. 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить Законам України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", "Про Державний бюджет України на 2021 рік", "Про Державний бюджет України на 2022 рік", "Про Державний бюджет України на 2023 рік". Тобто, розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року. Суд першої інстанції встановив, що згідно з особовими картками позивача, ОСОБА_1 у період з 30 січня 2020 року по 19 травня 2023 року нараховано та виплачено: у 2023 році грошову допомогу на оздоровлення, грошову компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2020-2023 роки, грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2023 рік, одноразову допомогу при звільненні. Разом з тим, судом першої інстанції не встановлено відомостей щодо нарахування та виплати позивачу у 2020, 2021 та 2022 роках грошової допомоги на оздоровлення. Таким чином, з урахуванням викладеного, суд першої інстанції зробив висновок про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ч.2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Постанові Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", Постанові Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного. Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ (далі Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. 30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №704, яка передбачала з 01 березня 2018 збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців. Пунктом 2 Постанови №704, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Додатком 1 до Постанови №704, встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. 21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі Постанова №103). Пунктом 6 Постанови №103, внесено зміни до Постанови №704, внаслідок яких п.4 постанови № 704 викладено у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14". При цьому, зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися. Отже, станом на 01 січня 2018 року та 01 січня 2019 року п.4 Постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року". Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п.6 Постанови №103, яким були внесені зміни до п.4 Постанови №704. Вказаною постановою скасовані зміни, у тому числі до п.4 Постанови №704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30 липня 2018 року), згідно якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. Відповідно ч.2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Отже, з 29 січня 2020 року дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 - діє редакція п.4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін. Таким чином, оскільки зміни внесені Постановою №103, зокрема, до п.4 Постанови №704, визнані у судовому порядку нечинними, з 29 січня 2020 року діє редакція п.4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін, в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, але з гарантією того, що такий показник прожиткового мінімуму повинен становити не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року. В той же час, при вирішенні питання щодо можливості застосування мінімальної заробітної плати, в даному випадку не менше її 50 відсотків, як розрахункової величини при обрахунку посадового окладу, суд враховує, що п.3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 01 січня 2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Норми п.3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону №1774-VIII були чинними як на дату прийняття Постанови №704, так і станом після 29 січня 2020 року неконституційними не визнавалися. Враховуючи юридичну силу законів та підзаконних нормативно-правих актів, яким є Постанова №704, місце таких в системі нормативно-правових актів, оскільки всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм, перевагу слід надати положенням Закону, як акту вищої юридичної сили з урахуванням принципу верховенства права, закріпленого у статті 8 Конституції України. Таким чином, колегія суддів, застосовуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11 грудня 2019 року у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме п.3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", за якою після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають, суд дійшов висновку, що п.4 Постанови №704 з 29 січня 2020 року має застосовуватись у наступній редакції: Розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.. Так, у постанові від 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/21 Верховний Суд на підставі аналізу, у тому числі, норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII (далі Постанова №2262-ХІІ) та Постанови №704 зазначив, що: а) з 01 січня 2020 положення п.4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів; б) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", у осіб з числа Військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Постанови Кабінету Міністрів від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393" (далі Порядок №45), з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за Військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування п.4 Постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік). в) встановлене положеннями п.3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за Військовим (спеціальним) званням. Отже, згідно Постанови №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня відповідного року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується. Статтею 7 Закону України від 07 грудня 2017 №2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік" визначено, що станом на 01 січня 2018 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає 1 762 грн. Статтею 7 Закону України від 14 листопада 2019 №294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" передбачено, що станом на 01 січня 2020 прожитковий мінімум на одну працездатну особу дорівнює 2 102 грн. Статтею 7 Закону України від 15 грудня 2020 №1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено, що станом на 01 січня 2021 прожитковий мінімум на одну працездатну особу 2 270 грн. Статтею 7 Закону України від 02 грудня 2021 року №1928-IX "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено, що станом на 01 січня 2022 прожитковий мінімум на одну працездатну особу 2 481 грн. Статтею 7 Закону України від 03 листопада 2022 року №2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено, що станом на 01 січня 2023 прожитковий мінімум на одну працездатну особу 2 684 грн. Разом з тим, 20 травня 2023 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481, якою внесені зміни до п.4 Постанови №704, згідно з якими абз.1 п.4 викладено в такій редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1 762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.". Отже, у період з 01 серпня 2022 року по 19 травня 2023 року грошове забезпечення позивача мало обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року за Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік". Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позивач має право на перерахунок виплаченого йому грошового забезпечення та інших супутніх виплат, отриманих з 30 січня 2020 року по 19 травня 2023 року. Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 . Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 14 квітня 2025 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Лук`янчук О.В. Суддя: Ступакова І.Г.