Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/3441/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/3441/24 пров. № А/857/16959/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Пліша М.А., суддів Курильця А.Р., Мікули О.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року (головуючий суддя Валюх В.М., м. Луцьк) по справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,- В С Т А Н О В И В : фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Волинської митниці, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 21 березня 2024 року № UA205140/2024/000053/2. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 21 березня 2024 року № UA205140/2024/000053/2. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Волинська митниця оскаржила його в апеляційному порядку, просить рішення суду скасувати і у задоволенні позову відмовити повністю. В апеляційній скарзі зазначає, що у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №651, ст. 257 Митного кодексу України для митного оформлення товарів декларантом в інтересах ФОП ОСОБА_1 було подано МД №24UA205140019417U0 від 21.03.2024 року на товар: «Шпагат сільськогосподарський виготовлений із поліпропіленової нитки. Призначений для в`язання тюків сіна та соломи в прес-підбирачах. Поліпропіленовий шпагат РР BALER TWINE TYTAN J. TEX 2000 WHITE - 3840 рул. Товщина-Тех 2000 (500 м./кг.)Довжина 2000 м. Колір натуральний білий. Міцність на розтягування 78 кг. Вага нетто - 14400 кг. Поліпропіленовий шпагат РР BALER TWINE ATLAS J. 400 4 WHITE - 1440 рул. Товщина-Тех 2500 (400 м./кг.)Довжина 1600 м. Колір натуральний білий. Міцність на розтягування 100 кг. Вага нетто - 5400 кг. Поліпропіленовий шпагат РР BALER TWINE HEROS J. 1000 M/KG 4 WHITE - 480 рул. Товщина - Tex 1000 (1000 м./ кг.)Довжина 4000 м. Колір натуральний білий. Міцність на розтягування 40 кг. Вага нетто - 1800 кг. Торговельна марка: DEFALIN. Виробник: PPHU DEFALIN GROUP S.A. PL». Митну вартість вищезазначеного товару заявлено позивачем за основним методом визначення митної вартості, про що свідчить інформація, внесена до гр.43 МД. Разом із вищевказаною декларацією декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару подано документи, визначені ст.335 МК України, згідно Класифікатору документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» та які зазначено у графі 44 поданої митної декларації. Крім того, зазначає, що за МД №24UA205140019417U0 від 21.03.2024 року відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР, які передбачали необхідність проведення більш детальної перевірки поданих декларантом документів на предмет можливого заниження митної вартості товару. За вищезазначеною МД відбулось спрацювання декількох профілів ризику, а саме 101-1, 103-1, 105-2, 106-2, 107-3, 108-3, а тому відповідно до вказаних ризиків митним органом було здійснено відповідні митні формальності. Водночас, одними із основних профілів ризику АСАУР були: - 105-2 - «Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; - 106-2 - «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів», де у повідомленнях зазначалося: «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1). Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ». Однак при розгляді вказаної справи, судом першої інстанції не враховано висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 15.08.2019 по справі №826/19400/15 щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: «...відповідач має право витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару, за наявності підстав сумніву митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. В даних спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої митної вартості товару, оскільки відповідачем за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками було виявлено ризик можливого заниження митної вартості товару, що стало підставою здійснення перевірки правильності її визначення». «...При здійсненні порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості подібних за фізичними характеристиками товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з`ясовано, що вартість заявлених до митного оформлення товарів є меншою від мінімального рівня митної вартості, інформація по яким міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС України. З урахуванням зазначеного, суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що наявність в ЄАІС Держмитслужби України інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів може бути підставою для витребовування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості». Аналогічні висновки містяться також у постанові Верховного Суду від 13.01.2021 по справа №805/2942/16-а, де суд зазначив наступне: «...сумніви у достовірності та правильності обрахування заявленої митної вартості товару були обґрунтовані такими чинниками: 1) спрацювання профілю ризику в системі АСАУР «Контроль правильності визначення митної вартості» з повідомленням про можливе заниження митної вартості товару та завданням здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до МК України та з урахуванням вимог наказу ДФС України від 11.09.2015 № 689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Дана митна формальність є обов`язковою для виконання посадовою особою митниці; 2) встановлення факту заниженої митної вартості спірного товару в порівнянні з цінами на ідентичні товари, митне оформлення яких вже здійснено, за допомогою використання ПІК ЄАІС «Цінова інформація при визначенні митної вартості». Зазначає, що під час порівняння рівня заявленої декларантом митної вартості товару з митною вартістю такого ж товару, інформація щодо якого внесена до ЄАІС Держмитслужби, встановлено, що вартість заявленого до митного оформлення товару є меншою від мінімального рівня митної вартості, інформація щодо якої міститься в ЄАІС. Саме під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності: - відповідно рахунка-фактури від 31.01.2024 № FEX/000002/01/2024 вартість товару становить 39014,4 євро, що суперечить вартості, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 08.03.2024 № 24PL451010Е0282174-179620; - відповідно документа, що підтверджує вартість перевезення товару від 20.03.2024 N°20 вартість транспортних витрат становить 165543 грн., однак в заявці на перевезення від 07.03.2024 № 07/03/2024-2 вартість транспортних послуг зазначена у валюті євро на суму 3900 по курсу НБУ на день розвантаження; - відповідно документа, що підтверджує вартість перевезення товару від 20.03.2024 №20 від місця завантаження м. Свебодзіце (Польща) до митного переходу Вишнє-Немецьке-Ужгород вартість транспортних послуг становить 95 000 грн, орієнтовна протяжність даного маршруту 649 км, що в перерахунку становить 146,38 грн/км (95000/649). Згідно вищезазначеного документа від митного переходу Вишнє-Немецьке-Ужгород до місця вивантаження м. Нововолинськ вартість транспортних послуг становить 70543 грн, орієнтована протяжність маршруту становить 362 км, що 194,87 грн/км (70543/362). Також зазначено, що по маршруту Вишнє-Немецьке-Ужгород - м.Нововолинськ включені експедиторські послуги, однак експедиторські послуги до кордону України відсутні, що свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості. Вважає, що вищевказані розбіжності в документах, які подано для підтвердження митної вартості товарів слугували беззаперечною підставою для сумніву митниці в достовірності заявлених відомостей про митну вартість товару, та, як наслідок, - витребування додаткових документів (у тому числі платіжних), які б ці сумніви усунули. Тому у відповідності до вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», ст.ст. 53, 54 Митного кодексу України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 6) прейскурант (прайс-лист) виробника товару,- 7) транспортні (перевізні) документи. Відповідно до ч.6 ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. На вимогу митниці надано повідомлення про надання додаткових пояснень та документів від 21.03.2024 №21/03-24. У даному листі вказаний додаток, а саме витяг з проведеною конвертацією. Згідно наданого конвертера валют вартість товару становить 172310,19 злотих, що суперечить вартості, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 08.03.2024 №24PL451010E0282174 - 179620. Декларантом не надано жодного витребуваного документа, листом від 21.03.2024 №21/03/2024 повідомлено про їх відсутність. Згідно з положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, а також вимогами ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Оскільки позивачем не було надано всіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості. Митницею у відповідності до положень ст. 55 та ст.57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару, про що свідчать копії повідомлень від 21.03.2024, які наявні в матеріалах справи. При проведенні консультації декларанту пропонувалося, у разі наявності цінової інформації для застосування методів визначення митної вартості на підставі положень 59-63 МК України, повідомити про це митному органу для розгляду питання про можливість її використання при оцінці імпортованого товару. Однак декларантом така інформація надана не була. Вищезазначена інформація свідчить про належне виконання митним органом вимог ч. 5 ст. 57 МК України. При цьому, причини неможливості використання методів 2а-2г були зазначені безпосередньо у рішенні про коригування митної вартості від 21.03.2024 №UA205140/2024/000053/2 та детальніше роз`яснені у відзиві на позовну заяву. Відповідно до статті 64 МКУ, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів торгівлі (GATT). Митну вартість товару згідно з рішенням про коригування митної вартості від 21.03.2024 №UA205140/2024/000053/2 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: - товар 1 - на рівні 3,82 дол.США/кг за МД №UA100100/2024/024934 від 27.02.2024. Так, при здійсненні коригування заявленої декларантом митної вартості товару митницею здійснюється порівняння рівня заявленої митної вартості з наявною в митного органу інформацією про рівень цін на такі товари, а також з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Таке порівняння здійснюється за багатьма параметрами, в тому числі і кодом УКТ ЗЕД, що дозволяє встановити вартість саме за найбільш ідентичний товар. Митним органом порівнювався рівень заявленої митної вартості оцінюваного товару з наявною інформацією про рівень цін на такі товари, проте за даними Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України оформлення за ціною контракту ідентичних та подібних товарів були відсутні. За результатом такого порівняння виявлено МД №UA100100/2024/024934 від 27.02.2024, згідно якої був оформлений товар, який має найбільшу кількість ідентичних параметрів із товаром, який був придбаний позивачем. Декларантом оцінюваний товар оформлено у вільний обіг згідно МД №24UA205140019549U9 від 21.03.2024 з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 МК України. Згідно ч.8 ст.55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. Проте, ФОП ОСОБА_1 з додатковими документами на підтвердження заявленого рівня митної вартості до митниці в межах 80 днів з дня випуску товару не звертався. Крім того апелянт зазначає, що відповідно до ч.5 ст.54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Оскільки позивачем самостійно разом з МД подано експортну декларацію, то її перевірка здійснювалась митницею на тому ж рівні, що й інші документи, подані в митних цілях. При цьому, не можуть бути залишені поза увагою факти, що вказують на розбіжності між відомостями, що зазначені в документах, поданих разом з МД, незважаючи, чи це були обов`язкові документи згідно ч.2 ст.53 МКУ, чи подані декларантом самостійно. Згідно з Керівництвом із заповнення ЄАД, розробленого Генеральним Директоратом TAXUD (Номер документу TAXUD/1619/08 версія 3.4), термін «статистична вартість» означає вартість товарів на момент та у місці, де вони залишають територію країни, де оформлюється експорт. Керівництво із заповнення ЄАД вимагає, що статистична вартість має базуватися на фактурній вартості товарів, до неї також можуть включати лише допоміжні витрати, такі як витрати на транспортування, що відноситься до частини перевезення, яке проходить на статистичній території країни, де відбувається експорт. Таким чином, статистична вартість включає внутрішню вартість товару і транспортні витрати, понесені або розраховані від пункту відправлення транспорту до місця виїзду з цієї держави. Отже, статистична вартість не може бути меншою від вартості товару, вказаній в інвойсі. Зауважує, що декларантом додатково до даної поставки (а також до позовної заяви) надавався лист із конвертацією валют. Відповідно до даного розрахунку, вартість, зазначена у рахунку-фактурі при конвертації становить 172 310,19 злотих та відрізняється від вартості, яка зазначена у копії митної декларації країни відправлення від 08.03.2024 №24PL451010Е0282174 - 179620 злотих. Різниця між вартостями становить - 7 309,71 зл. Вважає, що така різниця не може бути спростована різницею курсів, зважаючи на розмір різниці між вартостями (7 309,71 польських злотих), що й призвело до наявності обґрунтованих сумнівів щодо заявленої митної вартості. Зазначає, що справи, у яких підставою для сумніву митного органу щодо заявленої митної вартості слугували розбіжності у числових значених, зазначених у копії митної декларації країни відправлення та інвойсі, неодноразово були предметом розгляду Верховного Суду. Так, у постановах Верховного суду від 13 травня 2022 року у справі №140/1979/21, від 18 травня 2022 року у справі №620/1735/20, від 02 травня 2024 року у справі №520/22458/23 підставою для сумніву митниці в достовірності заявлених відомостей про митну вартість слугували, у тому числі, розбіжності в числовому значенні щодо вартості товару, зазначені в експортній декларації та рахунку-фактурі. Однак вищевказані правові позиції не були враховані судом першої інстанції при розгляді справи. Також апелянт вказує, що дійсно курс гривні до євро згідно з НБУ станом на 20.03.2024 року становив 42,4641. Однак сума зазначена у документі, що підтверджує вартість перевезення товару від 20.03.2024 № 20 - 165543,00 грн, з урахуванням даного курсу НБУ не відповідає сумі, зазначеній в заявці на перевезення від 07.03.2024 №07/03/2024-2 - 3900,00 євро, оскільки при перерахуванні суми в євро з врахуванням зазначеного курсу вартість транспортних витрат становить - 165 609,99 грн, а не 165543,00 грн, як зазначає суд першої інстанції (3900 х 42,4641 = 165 609,99). Під час аналізу довідки про транспортні витрати №20 від 20.03.2024 було встановлено, що по маршруту Вишнє-Немецьке-Ужгород - м.Нововолинськ включені експедиторські послуги, однак експедиторські послуги до кордону України відсутні. Згідно п. 5, 6 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Згідно з ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (Експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання зазначених договором послуг, пов`язаних із перевезенням вантажу. Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати, в тому числі, рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно- експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів. Відповідно до довідки про транспортні витрати №20 від 20.03.2024, транспортні витрати на перевезення вантажу по маршруту: м. Свебодзіце (Польща) - м. Нововолинськ (Україна), автомобілем Renault, державний номер якого НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , становлять 165 543,00 грн.: - від місця завантаження м. Свебодзіце (Польща) до митного переходу Вишнє- Немецьке-Ужгород - 95 000,00 грн. - від митного переходу Вишнє-Немецьке-Ужгород до місця вивантаження м. Нововолинськ - 70 543 грн., в тому числі експедиторські послуги. Страхування вантажу не проводилося. Зазначає, що до митної вартості товару декларантом були включені витрати у розмірі 95 000,00 грн. Довідка про транспортні витрати видана ФОП ОСОБА_2 , з якою позивачем було укладено договір про надання послуг із з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом №07/03/24-2 від 07.03.2024 року (експедиторський договір), а тому експедиційні витрати також мали бути включені до вартості витрат на транспортування за межами території України. Водночас, із аналізу даної довідки можна дійти висновку, що вона виокремлює лише експедиційні витрати по території України, які не включалися до митної вартості, тоді як вартість перевезення до кордону вказана без вартості експедиційних послуг. Вказане свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості. З приводу неспірозмірності транспортних витрат на території іноземної держави та на території України суд першої інстанції врахував правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 07.07.2023 у справі №803/718/17, щодо довідки про транспорті витрати. Однак при розгляді справи була залишена поза увагою суду правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 27.07.2019 у справі №440/3790/18. У вказаній справі Верховний суд зазначив, що суд апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що, оскільки вартість перевезення товару до митного кордону України є складовою задекларованої митної вартості товару, а наданий позивачем для митного оформлення рахунок на оплату послуг перевезення від 23.07.2018 №25 свідчив про суттєву різницю в ціні цих послуг на відрізках маршруту транспортування товару до митного кордону України і від митного кордону України до пункту призначення, яка нічим не пояснювалася, зокрема і відстанню на цих відрізках маршруту, митниця правомірно витребувала у позивача додаткові документи, які б підтвердили числові значення складових митної вартості. Щодо висновків суду про необґрунтованість витребування митницею документів звертає увагу, що ч.3 ст.53 МК України передбачено право митниці вимагати додаткові документи для усунення виявлених під час перевірки числового значення заявленої митної вартості розбіжностей. При цьому, єдиними обмеженнями, які передбачені вказаною нормою є неможливість витребування у декларанта документів, що не передбачені ст.53 МК України. Запропонувавши надати додаткові документи, митний орган сприяв позивачу в обґрунтуванні застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару ввезеного на митну територію України, Проте, позивач не усунув наявних розбіжностей та не підтвердив задекларовану митну вартість товару. З огляду на вищенаведене, вважаємо, що, судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не було враховано, що підставою прийняття рішення про коригування митної вартості товару стало виявлення у поданих до митного контролю та оформлення документах розбіжностей, які безпосередньо впливали на можливість визнання заявленої за першим методом митної вартості, а також не усунення в подальшому вказаних розбіжностей декларантом. За наведених умов митниця зобов`язана самостійно здійснювати визначення митної вартості шляхом її коригування із застосуванням методів, визначених МКУ. Згідно наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Так, у прийнятому рішенні чітко вказано про використання раніше визнаної (визначеної) митної вартості шляхом зазначення номера та дати митної декларації - №UA100100/2024/024934 від 27.02.2024. Разом з тим, зважаючи, що положення застосованої ст.64 МК України не передбачають проведення під час коригування митної вартості за вказаним методом із застосуванням раніше оформленої МД якихось додаткових розрахунків чи коригувань, зазначення такої інформації в гр.33 рішення про коригування не допускається. При цьому, у разі здійснення коригування митної вартості товару за методами, передбаченими ст.59-60 МК України зазначення пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов було б обов`язковим, адже наведені методи (передбачені ст.59 та ст.60 МКУ) допускають проведення коригувань хоч в сторону збільшення, хоч в сторону зменшення вартості. Водночас, ст.64 МКУ не передбачає можливість здійснення будь-яких коригувань. З огляду на вказане, а також враховуючи здійснення коригування митних вартостей по даній справі згідно ст.64 МК України за резервним методом, твердження суду про відсутність в рішеннях таких відомостей є безпідставним. Під час порівняння рівня заявленої декларантом митної вартості товару з митною вартістю такого ж товару, інформація щодо якого внесена до ЄАІС Держмитслужби, встановлено, що вартість заявленого до митного оформлення товару є меншою від мінімального рівня митної вартості, інформація щодо якої міститься в ЄАІС. Наявна у митного органу інформація щодо митної вартості імпортованих товарів стала ще одним із факторів, що призвів до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів. Згідно п.8 Розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМСУ від 01.07.2021 №476, у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. Водночас звертає увагу, що підставою для прийняття рішень про коригування митної вартості товару стало виявлення у поданих до митного оформлення документах розбіжностей, які стали підставою для витребування додаткових документів, що б дали можливість митному органу належним чином перевірити розрахунок усіх числових складових митної вартості товару та усунули сумніви щодо недостовірності заявлених відомостей про митну вартість товару, та які надані на вимогу митного органу - не були. При цьому, митницею було враховано спрацювання профілів ризику АСАУР і наявність у митного органу цінової інформації щодо вищого рівня митної вартості на такий же товар. З огляду на наведене вище, вважає рішення про коригування митної вартості від 21.03.2024 №UA205140/2024/000053/2 таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, положень Митного кодексу та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, а тому законним та обґрунтованим. Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань. Судом першої інстанції встановлено, що 21.03.2024 ФОП ОСОБА_1 через уповноваженого декларанта ТзОВ «МІ-7» на митний пост Волинської митниці подано МД №24UA205140019417U0 з метою здійснення митного оформлення товару: «Шпагат сільськогосподарський, виготовлений із поліпропіленової нитки. Призначений для в`язання тюків, сіна та соломи в прес-подрібнювачах. Поліпропіленовий шпагат PP BALER TWINE TYTAN TEX 2000 WHITE 3840 рулонів. Товщина Тех. 2000 (500м./кг). Довжина 2000 м. Колір натуральний білий. Міцність розтягування 78 кг. Вага нетто - 14400 кг. Поліпропіленовий шпагат PP BALER TWINE ATLAS J. 400 4 WHITE -1440 рул. Товщина Тех. 2500 (400 м/кв. м). Довжина 1600 м. Колір натуральний білий. Міцність на розтягування 100 кг. Вага нетто 5400 кг. Поліпропіленовий шпагат PP BALER TWINE HEROS J.1000 M/KG 4 WHITE 480 рулонів. Товщина-Тех 1000 (1000 м./кг.) довжина 4000 м. Колір натуральний білий. Міцність на розтягування 40 кг. Вага нетто- 1800 кг. Торговельна марка «DEFALIN». ВИРОБНИК- PPHU DEFALIN GROUP S.A. PL». Митна вартість товару була визначена за основним методом та становить 39014,40 євро (а. с. 62). До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: пакувальний лист від 08.03.2024 (а. с. 24 зворот), рахунок-проформа № 02/01/2024/ЕХ ВТ від 16.01.2024 (а. с. 22 зворот), рахунок-фактура № FEX/000002/01/2024 від 31.01.2024 (а. с. 23 зворот), автотранспортна накладна від 08.03.2024 (а. с. 25), платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 1 від 25.01.2024 (а. с. 23), сертифікат з перевезення від 08.03.2024; зовнішньоекономічний контракт №15012024 від 15.01.2024 (а. с. 31-32), договір про надання послуг митного брокера; документ, що підтверджує вартість перевезення від 20.03.2024 № 20 (а. с. 30 зворот), договір (контракт) про перевезення від 02.01.2024 № 02/01/-24-2 (а. с. 28-30), договір про надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом від 07.03.2024 № 07/03/24-2 (а. с. 25 зворот - 27), заявка на перевезення № 07/03-2024 від 07.03.2024 (а. с. 76 зворот), експортна митна декларація № 24PL451010E0282174 від 08.03.2024 (а. с. 24). Декларанту запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи відповідно до положень статей 53, 54 МК України: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 6) прейскурант (прайс-лист) виробника товару; 7) транспортні (перевізні) документи (а. с. 65). При цьому, направлення зазначеної вимоги щодо подання додаткових документів відповідач мотивував тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості товару, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності: - відповідно рахунка-фактури від 31.01.2024 №FEX/000002/01/2024 вартість товару становить 39014,4 євро, що суперечить вартості, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 08.03.2024 №24PL451010E0282174 179620; - відповідно до документа, що підтверджує вартість перевезення товару від 20.03.2024 № 20, вартість транспортних витрат становить 165543 грн, однак в заявці на перевезення від 07.03.2024 №07/03/2024-2 вартість транспортних послуг зазначена у валюті євро на суму 3900 по курсу НБУ на день розвантаження; - відповідно до документа, що підтверджує вартість перевезення товару від 20.03.2024 № 20 від місця завантаження м. Свебодзіце (Польща) до митного переходу Вишнє- Немецьке-Ужгород вартість транспортних послуг становить 95000 грн, орієнтовна протяжність даного маршруту 649 км, що в перерахунку становить 146,38 грн/км (95000/649). Згідно вищезазначеного документа від митного переходу Вишнє-Немецьке-Ужгород до місця вивантаження м. Нововолинськ вартість транспортних послуг становить 70543 грн, орієнтовна протяжність маршруту становить 362 км, що 194,87 грн/км (70543/362); - по маршруту Вишнє-Немецьке-Ужгород - м. Нововолинськ включені експедиторські послуги, однак експедиторські послуги до кордону України відсутні, що свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості. Листом від 21.03.2024 № 21/03-24 (а. с. 78 зворот - 79), у відповідь на вимогу щодо надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, ФОП ОСОБА_1 повідомив митний орган про подання вичерпного переліку документів на підтвердження заявленої митної вартості ввезеного товару. Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 21.03.2024 № UA205140/2024/000053/2 (а. с. 19). З графи 33 вказаного рішення вбачається, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Декларанту надіслано вимогу відповідно до частини другої, третьої статті 53 МК України про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості та у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, заявлену митну вартість не визнано. Проведено консультації з декларантом згідно із статтею 57 МК України. Митну вартість визначено за резервним методом (стаття 64 МК України). Митну вартість визначено за резервним методом згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме за МД №UA100100/2024/024934 від 27.02.2024, де митна вартість товару становить 3,82 дол. США/кг. Крім того, Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/000680, відповідно до якої відмовлено у митному оформленні товарів у зв`язку із неподанням декларантом додаткових документів, витребуваних митним органом, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині першій статті 53 МК України, митну вартість скориговано (а. с. 20). В подальшому, спірний товар було випущено у вільний обіг за МД №24UA205140019549U9 від 21.03.2024 (а. с. 21 зворот 22). Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування. Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді. Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). За приписами частин п`ятої - восьмої статті 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що до митного оформлення позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану у вказаній вище МД митну вартість товару, зокрема: пакувальний лист від 08.03.2024 (а. с. 24 зворот), рахунок-проформа № 02/01/2024/ЕХ ВТ від 16.01.2024 (а. с. 22 зворот), рахунок-фактура № FEX/000002/01/2024 від 31.01.2024 (а. с. 23 зворот), автотранспортна накладна від 08.03.2024 (а. с. 25), платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 1 від 25.01.2024 (а. с. 23), сертифікат з перевезення від 08.03.2024; зовнішньоекономічний контракт №15012024 від 15.01.2024 (а. с. 31-32), договір про надання послуг митного брокера; документ, що підтверджує вартість перевезення від 20.03.2024 № 20 (а. с. 30 зворот), договір (контракт) про перевезення від 02.01.2024 № 02/01/-24-2 (а. с. 28-30), договір про надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом від 07.03.2024 № 07/03/24-2 (а. с. 25 зворот - 27), заявка на перевезення № 07/03-2024 від 07.03.2024 (а. с. 76 зворот), експортна митна декларація № 24PL451010E0282174 від 08.03.2024 (а. с. 24). При цьому суд підставно вважав, що поданими до митного оформлення документами підтверджується митна вартість спірного товару, тому відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом митну вартість, оскільки у поданих документах відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару. Згідно частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено. Разом з тим суд слушно зауважив, що повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації. Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема від 27.03.2020 (справа № 540/2605/18), від 06.05.2020 (справа № 140/1713/19), від 21.10.2021 (справа № 420/4820/19). Як уже зазналось вище, декларантом до митної декларації було надано рахунок-фактуру (інвойс), який є доказом здійснення операцій купівлі-продажу товарів, належать до групи документів, що є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту. Відхиляючи твердження відповідача про наявність розбіжностей у вартості товару в євро, зазначеній в рахунку-фактурі (інвойсі), та у декларації країни експорту, яка зазначена в злотих (при конвертації валют), суд вірно вказав, що відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту вартість товару визначається в євро, згідно з наданим до митного оформлення інвойсом вартість товару визначалась в євро. Тобто, вартість товарів у польських злотих сторонами контракту взагалі не визначалась. Крім того, експортна декларація це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем. При цьому, у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару. Вказана обставина відповідачем жодними доказами не спростована. Надаючи оцінку твердженням відповідача, що відповідно документа, що підтверджує вартість перевезення товару від 20.03.2024 № 20 вартість транспортних витрат становить 165543,00 грн, однак в заявці на перевезення від 07.03.2024 №07/03/2024-2 вартість транспортних послуг зазначена у валюті євро на суму 3900 по курсу НБУ на день розвантаження, суд першої інстанції правильно врахував, що відповідно до документа, що підтверджує вартість перевезення товару від 20.03.2024 № 20 (а. с. 30 зворот) вартість транспортних витрат становить 165543,00 грн, з яких: від місця завантаження м. Свебодзіце (Польща) до митного переходу Вишнє-Немецьке-Ужгород 95000,00 грн; від митного переходу Вишнє-Немецьке-Ужгород до місця вивантаження м. Нововолинськ 70543,00 грн, в т. ч. експедиторські послуги. Сума, зазначена у вказаному документі, що підтверджує вартість перевезення товару від 20.03.2024 № 20 165543,00 грн, з урахуванням курсу НБУ 42,4641 грн/євро (станом на 20.03.2024), відповідає сумі, зазначеній в заявці на перевезення від 07.03.2024 № 07/03/2024-2 - 3900,00 євро. Відтак, правильним є висновок, що доводи митного органу щодо розбіжностей у сумах транспортних витрат не заслуговують на увагу. Також не заслуговують на увагу інші твердження митного органу стосовно вартості перевезення товару з урахуванням орієнтовної протяжності маршруту, бо згідно з пунктом 5 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Відповідно до висновків щодо застосування норма права у подібній ситуації, Верховний Суд у постанові від 07.07.2023 у справі № 803/718/17 вказав наступне: Якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів. З огляду на вказане суд правильно вважав, що довідка від 20.03.2024 № 20 (а. с. 30 зворот) підтверджує витрати на перевезення вантажу за маршрутом: м. Свебодзіце (Польща) м. Нововолинськ (Україна), відповідно до якої витрати по перевезенню вантажу становлять 165543,00 грн, а страхування вантажу не проводилось. При цьому, довідка від 20.03.2024 № 20 містить числове значення витрат щодо транспортування товару до кордону України в розмірі 95000,00 грн та ці транспортні витрати були включені до митної вартості відповідно до частини десятої статті 58 МК України. Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знайшли свого підтвердження, а надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. Крім того суд слушно зауважив, що відповідач витребовуючи додаткові документи, не вказав та не обґрунтував, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально. Вимога про надання банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів. Однак відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем). Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Крім того суд першої інстанції підставно вважав, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки у ньому, крім номера та дати МД (№UA100100/2024/024934 від 27.02.2024), на підставі якої здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено. Крім того суд правильно врахував і практику Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі № 815/6854/17, від 14.07.2020 у справі № 809/1734/16), згідно якої, навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару. Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, та відповідно, правильно задовольнив позовні вимоги. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, відтак рішення суду першої інстанції слід залишити без змін. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Волинської митниці - залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року у справі №140/3441/24 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя М. А. Пліш судді А. Р. Курилець О. І. Мікула