Постанова Київський апеляційний суд № 367/8369/21

Унікальний номер справи 367/8369/21 Номер апеляційного провадження 22-ц/824/6743/2025 Головуючий у суді першої інстанції Я.М. Третяк Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач Постанова Іменем України 11 квітня 2025 року місто Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючого Поливач Л. Д. (суддя - доповідач), суддів Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І. сторони позивач ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2 розглянувши у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи (їх представників) апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником Короленком Тарасом Леонідовичем , на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 16 грудня 2024 року, у с т а н о в и в : 12 грудня 2024 року представник відповідача - адвокат Короленко Т.Л., який діє в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами та скасування рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 жовтня 2022 року на підставі п.1 ч. 2 ст.423 ЦПК України, а саме в зв`язку з наявністю істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою. Так, представник відповідача просив поновити строк подання даної заяви, в обґрунтування чого зазначив, що рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21.10.2022 не було вручено відповідачу ОСОБА_2 та її представнику в день його проголошення та складання, а таке рішення відповідач отримала лише 03.10.2024 після того, як ознайомилася з матеріалами справи, що підтверджується клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи від 01.10.2024 та відміткою про ознайомлення зі справою. Після чого було подано апеляційну скаргу на рішення суду, однак ухвалою Київського апеляційного суду від 14.11.2024 було відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Враховуючи викладене вище, відповідачем було пропущено тридцятиденний строк на подання заяви про перегляд судового рішення з поважних причин, у зв`язку з тим, що рішення переглядалося судом апеляційної інстанції, а тому просив суд визнати причини пропущеного строку поважними. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 16 грудня 2024 року відмовлено представнику Короленку Т.Л. , який діє в інтересах відповідача ОСОБА_2 , у поновленні строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21.10.2022 у справі № 367/8369/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду залишено без задоволення та повернуто заявнику. Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_2 через свого представника адвоката Короленка Т.Л. подано апеляційну скаргу. Апелянт просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове рішення яким визнати поважними причини пропуску строку на подання заяви про перегляд рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 жовтня 2022 року у зв`язку з нововиявленими обставинами. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, суди мають враховувати, що оцінка поважності причин пропуску строку повинна здійснюватись індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об`єктивних і незалежних від волі та поведінки особи причин. Зазначає, що про факт смерті позивача дізналася офіційно 20.10.2022, що підтверджується сповіщенням сім`і № 3763 від 20.10.2022 та свідоцтвом про поховання реєстраційний номер № 557 від 21.10.2022, отже висновок суду, що про смерть апелянт дізнався в серпні 2022 року не підтверджується жодним документом, крім телефонних дзвінків ТЦК, що позивач зник безвісті, а тому посилатись на інформацію, яка не підтверджена належним доказом є протиправно згідно ст. 89 ЦПК України. Звертає увагу апеляційного суду на ту обставину, що не знала про судове засідання 21 жовтня 2022 року, оскільки суд не здійснив сповіщення позивача та відповідача чим порушив ст. 128 та ст. 130 ЦПК України, а в подальшому суд першої інстанції в порушення п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України ухвалив 21.10.2022 рішення суду, при цьому як вбачається з матеріалів справи відсутні докази повідомлення осіб про дане засідання 21.10.2022, а в дійсності суд зобов`язаний був відкласти судове засідання. Про наявність рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21.10.2022 апелянта ніхто не проінформував та не було надіслано копію рішення суду. Про наявне рішення суду, апелянт дізналася після отримання інформації стосовно актового запису про шлюб в застосунку «Дія» від 01.10.2024, де містилась інформація, що шлюб розірвано на підставі рішення Ірпінського міського суду Київської області по справі від 21.10.2022. Апелянт вказує, що 03.10.2024 ознайомилась з матеріалами справи та отримала вперше рішення Ірпінського міського суду Київської області. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи зазначене, розгляд справи здійснюється без виклику сторін у порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді - доповідача апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів не може погодитися з доводами апеляційної скарги щодо скасування ухвали суду першої інстанції. Так, відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідно до частини 1 статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. У пункті 1 частини 2 статті 423 ЦПК України передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини 2 статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. З урахуванням приписів п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 424 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини 2 статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені. Відповідно до ч. 1, п. 6 ч. 3 ст. 426 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинна відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення заяв до суду першої інстанції. До заяви додається, зокрема у разі пропуску строку на подання заяви, - клопотання про його поновлення. Згідно з ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, відповідно до прав та обов`язків сторін у справі, визначених ЦПК України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк на звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням. У разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Перелік поважних підстав, які враховуються для поновлення пропущеного процесуального строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення. Поважними причинами пропуску строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі заявника і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або істотно ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами. Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, суди мають враховувати, що оцінка поважності причин пропуску строку повинна здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об`єктивних і незалежних від волі та поведінки особи причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного проміжку часу без поважних причин, таке рішення порушує принцип правової визначеності. Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Отже, процесуальним законом встановлені часові обмеження на вчинення тих чи інших процесуальних дій, зокрема на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, у разі недотримання яких суд виключно за обґрунтованим клопотанням та в межах доводів заявника може поновити строк на звернення до суду. У разі пропуску відповідного строку та за відсутності клопотання учасника справи про його поновлення суд залишає заяву без розгляду. 12 грудня 2024 року представник відповідача - адвокат Короленко Т.Л., який діє в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами та скасування рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 жовтня 2022 року на підставі п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України, а саме в зв`язку з наявністю істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на звернення до суду представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Короленко Т.Л. зазначав, що відповідача ОСОБА_2 не було проінформовано належним чином про ухвалене рішення суду, яким було розірвано шлюб між нею та ОСОБА_1 . Рішення суду фактично було отримано відповідачем лише 03.10.2024 після ознайомлення з матеріалами справи, після чого зазначене рішення суду оскаржувалося відповідачем у апеляційному порядку, однак у відкритті апеляційного провадження було відмовлено. Таким чином, заявник вважає, що пропустив з поважних причин 30-денний строк для подання заяви про перегляд рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21.10.2022 за нововиявленими обставинами, а тому з огляду на незакінчення строку, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 424 ЦПК України, просив визнати поважними причини пропуску строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21.10.2022 у справі. Відмовляючи представнику відповідача Короленку Т.Л. , який діє в інтересах ОСОБА_2 , у поновленні строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21.10.2022 суд виходив з того, що обставини та доводи, на які посилається відповідач, були відомі їй ще з серпня 2022 року, тобто до ухвалення рішення в справі, проте представник Короленко Т.Л. жодним чином не обгрунтовує, чому такі обставини вона вважає нововиявленими, та чому протягом майже двох років вона не цікавилася результатом розгляду справи. З таким висновком суду, колегія суддів погоджується та зазначає наступне. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 21 жовтня 2022 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 10.03.2017 р. Ірпінським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, про що 10.03.2017 складено відповідний актовий запис № 90. 14.10.2024 (майже через два роки) ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Короленка Т.Л., через підсистему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 жовтня 2022 року та поновити строк на апеляційне оскарження. Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 листопада 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Короленка Т.Л. на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 жовтня 2022 року, оскільки з дня ухвалення рішення суду пройшло понад рік і відповідач була обізнана про розгляд справи судом першої інстанції. Ухвалою Верховного суду від 17 грудня 2024 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Короленка Т.Л. на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу відмовлено. Відповідно до положень п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» від 30 березня 2012 року № 4, визначений абзацом 1 ч. 1 ст. 362 ЦПК України (у чинній редакції п. 1 ч. 1 ст. 424 ЦПК України) місячний строк для подання заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, є процесуальним і може бути поновлений за загальними правилами, встановленими ст. 73 ЦПК України (у чинній редакції ст. 127 ЦПК України). Встановлений абзацом 2 ч. 1 ст. 362 ЦПК України трирічний строк (в чинній редакції п. 1 ч. 2 ст. 424 ЦПК України) для подання заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України (в чинній редакції п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України), є присічним і поновленню не підлягає. Недодержання умови щодо цього строку є підставою для відмови у відкритті провадження у зв`язку з нововиявленими обставинами незалежно від поважності пропуску цього строку. Тобто, зі змісту наведених вище положень чинного законодавства вбачається, що трирічний строк, визначений п. l ч. 2 ст. 424 ЦПК України, не є строком на подачу стороною заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а являє собою строк реалізації стороною взагалі права на можливість втручання в остаточне судове рішення з метою виправлення допущеної помилки. Відповідно до вимог ЦПК України (в редакції, чинній на час вирішення справи судом по суті позовних вимог) рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»). Аналогічний висновок міститься в рішенні від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України». Звертаючись до суду із заявою про перегляд рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21.10.2022 за нововиявленими обставинами ОСОБА_2 зазначає, що про факт смерті ОСОБА_1 дізналася 20.10.2022 та 23.10.2022 здійснила його поховання. Отже, оскільки заявник не знала про наявність рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21.10.2022, а дізналася про його наявність лише 01.10.2024, то не вважала за необхідне подавати заяву про перегляд рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21.10.2022 за нововиявленими обставинами. Однак, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що Київський апеляційний суд вирішуючи питання про поважність причин пропуску ОСОБА_2 строку на апеляційне оскарження рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21.10.2022 встановив, що 20 липня 2022 року, 21 липня 2022 року та 04 серпня 2022 року ОСОБА_2 зверталась до Ірпінського міського суду Київської області з заявами про участь в судовому засіданні 08 серпня 2022 року о 17 год. 15 хв. в режимі відеоконференції. Зазначила, що позов визнає та не заперечує проти розлучення. У випадку неможливості забезпечити її участь в режимі відеоконференції, просила розглянути справу без її участі (а.с.22, 29, 32). За вказаних обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 була повідомлена про наявність судового провадження у справі та не є особою, яка не знала /не могла знати про розгляд справи. Верховний Суд своє ухвалою від 17.12.2024 відмовляючи у відкритті провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Короленка Т.Л. на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 листопада 2024 року з висновками викладеними в ухвалі Київського апеляційного суду від 14.11.2024 погодився. Отже, з наведеного слідує, що достеменно знаючи про наявність судового провадження, ОСОБА_2 не цікавилася результатом розгляду справи, та дізнавшись 20.10.2022 про смерть ОСОБА_1 та здійснивши 23.10.2022 його поховання тільки у грудні 2024 звернулась із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами та скасування рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21.10.2022, тобто звернулась з пропуском визначеного законом процесуального строку. Підстави, на які посилається відповідачка як на поважні причини пропуску такого строку не є поважними, а тому суд першої інстанції законно та обґрунтовано відмовив відповідачці в особі її представника у поновлення такого пропущеного процесуального строку та законно повернув заяву. Керуючись ст.ст. 365, 367 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником Короленком Тарасом Леонідовичем залишити без задоволення. Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 16 грудня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Судді Л. Д. Поливач А. М. Стрижеус О. І. Шкоріна