Постанова 4818 № 953/11634/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 953/11634/24 Головуючий суддя І інстанції Колесник С. А. Провадження № 33/818/435/25 Суддя доповідач Грошева О.Ю. Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 квітня 2025 року м.Харків суддя Харківського апеляційного суду Грошева О.Ю., за участі секретаря Шевченка Д.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Токаренко Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Токаренко Х.О. на постанову судді Київського районного суду міста Харкова від 15 січня 2025 року стосовно ОСОБА_1 , - у с т а н о в и в: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 - визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік Постановою встановлено, що 08.12.2024 о 01:26 год. в м. Харкові по вул. Британській, 23, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Водій від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у КНП ХОР «ОКНЛ» лікаря-нарколога відмовився. Дії водія ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення п. 2.5 Правил Дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП В своїй апеляційній скарзі захисник просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення. Вказує, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази факту та події правопорушення, а складений протокол є сфальсифікованим. Крім того, зазначила, що на відеозаписі не зафіксовано руху транспортного засобу. При цьому, проаналізувавши складений протокол та відеозапис, адвокат зазначила, що він складений всупереч положенням ст. 256 КУпАП, у зв`язку з чим вважає вказаний доказ недопустимим. Також зазначила, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а йшов пішки і будучи пішоходом він зустрів працівників поліції, які почали вимагати пройти огляд на стан сп`яніння, що він як пішохід не був зобов`язаний робити. Крім того, про свою невпевненість у тому, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, заявляли саме працівники поліції, що зафіксовано на відео. Рух транспортного засобу не було зафіксовано, автомобіль стояв з вимкненим двигуном, закритий. Більш того, транспортний засіб не належить ОСОБА_1 , а належить іншій особі. Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали свою апеляційну скаргу та просили її задовольнити, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні. Як вбачається з матеріалів справи, суд не порушив вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для належного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху. З огляду на матеріали справи, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини, передбаченні ст. 280 КУпАП, щодо вчинення правопорушення і вини ОСОБА_1 , та прийняв постанову у відповідності з вимогами ст. ст. 283, 284 КУпАП на підставі наявних у справі та досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст. ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду. Протокол про адміністративне правопорушення (а. с. 1) відносно ОСОБА_1 складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи, що його складала в порядку передбаченому чинним законодавством не оскаржувалися. Згідно вимог ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається не дійсним. В протоколі про адміністративне правопорушення (а. с. 1) працівником поліції зазначено, що 08.12.2024 о 01:26 год. в м. Харкові по вул. Британській, 23, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Водій від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у КНП ХОР «ОКНЛ» лікаря-нарколога відмовився. Дії водія ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення п. 2.5 Правил Дорожнього руху України Аналогічні обставини встановив суд першої інстанції. Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. З відеозапису вбачається події, які відбувалися 08.12.2024 року о 01-26, патрульні поліцейські в складі екіпажу патрулювали місто Харків. На відео зафіксовано переслідування автомобілем поліції транспортного засобу, яким виявився автомобіль Таврія. Після зупинки вказаного автомобіля, з водійського місця вийшов громадянин, яким виявився ОСОБА_1 . Вказані події чітко зафіксовані на відео. В подальшому працівники поліції помітили у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння. Поліцейський повідомив водієві про наявні ознаки алкогольного сп`яніння та запропонував водієві пройти огляд на місці або в разі відмови у закладі охорони здоров`я. Йому були чітко роз`яснені його права та відповідно наслідки відмови, на що водій повідомив що огляд проходити в будь якій формі відмовляється. Дійсно на відео зафіксовано, що ОСОБА_1 повідомив працівників поліції, що він не керував транспортним засобом, просто йшов повз, але потім сам ОСОБА_1 повідомляв, що він є водієм швидкої допомоги, їздить в гарячі точки, а тому просив не складати протокол, казав що більше за кермо сідати не буде. За вказаних обставин, апеляційний суд відкидає доводи апеляційної скарги захисника з приводу відсутності доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки з зібраних доказів вбачаються обставини керування ОСОБА_1 автомобілем, як і підтверджується факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Будь які життєві або особисті обставини, окрім стану крайньої необхідності, не знімають з водія обов`язків водія транспортного засобу виконання п. 2.5 ПДР України, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проте ОСОБА_1 категорично відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння, внаслідок чого водій порушив п.2.5 ПДР України. Апеляційний суд наголошує на тому, що ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності не за знаходження за кермом в стані алкогольного сп`яніння, ці обставини не встановлені. Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає внаслідок відмови водія від проходження огляду, яка зафіксована на відофайлі. Відповідно до п. 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена наказом МВС України від 09.11.2015 року № 1452/735 - «водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я» Таким чином, поліцейський діяв в межах закону та отримавши відмову водія від проходження огляду поліцейським було складено протокол. Велася безперервна відеозйомка, свідки не залучались. Протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис не містять розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи, а тому вірно покладено ці дані судом в основу прийнятого рішення. Обставини правопорушення об`єктивно підтверджуються сукупністю зібраних по справі матеріалів. За вказаних обставин, апеляційний суд відкидає доводи сторони захисту щодо непричетності ОСОБА_1 до керування транспортним засобом, оскільки зібрані докази, а саме відеозапис повністю спростовує такі твердження. При цьому відеозапис судом приймається як належний та допустимий доказ, апеляційний суд не вбачає жодних порушень, наслідком яких належало б визнати цей доказ недопустимим. За таких обставин дії працівників патрульної поліції повністю відповідали букві закону і підстав для закриття провадження з цих підстав у апеляційного суду відсутні. Крім того, водій або його захисник не були позбавлені можливості оскаржити дії патрульного до суду, проте таким правом сторона захисту не скористалась. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що впливатимуть зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцією факту (рішення ЄСПЛ, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишить місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1987 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25). В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини. За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись суддею у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Вид адміністративного стягнення ОСОБА_1 суддею призначений з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, в межах строку передбаченого ст. 38 КУпАП та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Безумовних підстав для скасування постанови суду першої інстанції не встановлено. Cуд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова є належним чином вмотивованою та обґрунтованою і скасуванню за доводами апеляційної скарги не підлягає На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в: п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу захисника Токаренко Х.О. залишити без задоволення. Постанову судді Київського районного суду міста Харкова від 15 січня 2025 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.Ю. Грошева