Постанова Рівненський апеляційний суд № 569/11235/24

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 квітня 2025 року м. Рівне Справа № 569/11235/24 Провадження № 22-ц/4815/564/25 Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого-судді Шимківа С.С., суддів: Боймиструка С.В., Гордійчук С.О., секретар судового засідання Ковальчук Л.В., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач Кременецький міський голова Смаглюк Андрій Миколайович, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу, яка подана представником Кременецького міського голови Лихим Богданом Петровичем на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 29 січня 2025 року (ухвалене у складі судді Левчука О.В., повний текст рішення складено 03 лютого 2025 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Кременецького міського голови Смаглюка Андрія Миколайовича про визнання неправомірним та скасування розпорядження, в с т а н о в и в : У червні 2024 року ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Авдєєнка В.В., звернувся до Кременецького міського голови Смаглюка Андрія Миколайовича про визнання неправомірним та скасування розпорядження. Позов обґрунтовував тим, що 03.06.2024 року відповідачем було прийнято розпорядження №140-о, згідно якого до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за неналежне виконання своїх службових обов`язків, що полягає у відсутності на робочому місці без поважних причин 16.05.24 року з 10.00 години до 11.30 години, а також за відмову виконувати наказ Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради від 31.05.24 року №26-од "Про отримання пояснення". Вважає вказане розпорядження незаконним і таким, що підлягає до скасування, з огляду на те що 16.05.2024 року з 10.00 години до 11.30 години позивач перебував у м. Тернополі, де зустрічався з адвокатом Авдєєнко В.В. з метою обговорення стану розгляду судових справ, участь в яких приймає КНП "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради. Таким чином, позивач був відсутній на робочому місці з поважних причин, однак його відсутність на робочому місці не зумовила невиконання позивачем своїх трудових обов`язків, адже позивач у відповідний час здійснював загальне управління підприємством, вживаючи заходів для забезпечення належного захисту прав та інтересів КНП "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради в судовому порядку. Стверджує, що до трудових обов`язків позивача не віднесено необхідність перебувати на робочому місці, адже за своїм характером робота керівника підприємства пов`язана з необхідністю участі у різних заходах, відвідування органів влади, проведення зустрічей з різноманітними людьми в інтересах підприємства, тощо. В свою чергу, слід зазначити, що наказом Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради від 31.05.24 року № 26-од було зобов`язано позивача надати пояснення з приводу його відсутності на робочому місці 16.05.24 року. Вказаний наказ не було виконано позивачем тому, що жодним актом законодавства не передбачено обов`язку працівника надавати пояснення щодо своєї відсутності на робочому місці. Більше того, за ненадання пояснень щодо себе працівник не може бути притягнутий до будь-якого виду відповідальності, що гарантовано ст. 63 Конституції України, у відповідності до якої особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. Саме відповідач наділений повноваженнями приймати на роботу та звільняти з роботи позивача, а тому лише відповідач був наділений правом вимагати пояснень від позивача про його відсутність на робочому місці, а не Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради, тим більше приймати для цього обумовлений вище наказ. Оскільки жодним актом законодавства надання працівником пояснень щодо своєї відсутності на робочому місці не вважається трудовим обов`язком, то за невиконання наказу про надання пояснень щодо причин відсутності працівника на робочому місці такого працівника не можна притягнути до дисциплінарної відповідальності. Також зазначає, що позивач, як керівник КНП "Кременецької опорної лікарні" Кременецької міської ради має ненормований робочий день і самостійно визначає момент початку закінчення свого робочого часу. Просив суд визнати неправомірним та скасувати розпорядження Кременецького міського голови № 140-о від 13.06.2024 року. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 29 січня 2025 року позов ОСОБА_1 до Кременецького міського голови Смаглюка Андрія Миколайовича про визнання неправомірним та скасування розпорядження - задоволено. Визнано неправомірним та скасовано розпорядження Кременецького міського голови №140-о від 13.06.2024. Стягнуто з Кременецького міського голови ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок. Рішення мотивовано тим, що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, відсутні дані про винні дії позивача щодо грубого порушення саме трудових функцій працівника, які б могли бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності та оголошення догани, а тому суд встановив відсутність правових підстав для застосування до позивача виду дисциплінарного стягнення догани, а відтак, права позивача на працю підлягає захисту, а оспорюване розпорядження визнанню неправомірним та скасуванню. Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, Кременецький міський голова ОСОБА_2 , через свого представника Лихого Б.П., оскаржив його в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі зазначає, що позивач був відсутній на робочому місці без поважних причин, оскільки в умовах контракту директора КН "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради від 22.11.2019 року, укладеного між Кременецькою міською радою та ОСОБА_1 не визначено такого права для позивача, як поїздка до адвоката. ОСОБА_1 , як директор КНП "Кременецька опорна лікарня" зобов`язаний був повідомити власника (роботодавця), і оформити відрядження з відповідним погодженням відповідно до пункту 8.2.2 Статуту з органом Управління. Відповідно до підпункту 20 пункту 2.1 Контракту визначено, що директор зобов`язаний: "своєчасно і в повному обсязі виконувати нормативно-розпорядчі акти власника та органу управління", а також відповідно до підпункту 20 пункту 2.1 Контракту директор зобов`язаний виконувати інші завдання і обов`язки, а відповідно до підпункту 16 пункту 2.1 Контракту забезпечувати виконання умов колективного договору. Позивач відмовився виконувати умови пункту 2.2 Контракту та надавати пояснення відповідно до наказу від 31.05.2024 року №26-ОД "Про отримання пояснення" Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради. У позовній заяві відсутні будь-які посилання на укладені договори про надання юридичних послуг між КНП "Кременецька опорна лікарня" та адвокатом Авдєєнком В.В., як і не долучено таких договорів до матеріалів справи. Поїздка позивача, як замовника послуг до адвоката Авдєєнко В.В., як виконавця за договорами про надання юридичних послуг, не тільки належно не підтверджена доданими доказами позивачем, але й не може бути поважною причиною відсутності на робочому місці, оскільки відповідно до умов усіх закупівель юридичних послуг у адвоката Авдєєнко В.В., у разі необхідності надання юридичного консультування Замовнику та обговорення "стратегії" щодо судових справ з позивачем, як керівником, який діє від імені замовника, адвокат Авдєєнко В. В., як виконавець послуг зобов`язаний був прибути за місцем знаходження замовника. Таким чином, враховуючи викладене, причина відсутності позивача на робочому місці з вказаних у позові причин не може бути поважною та суперечить умовам проведених закупівель з юридичних послуг. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 21 КЗпП України трудові обов`язки визначаються в контракті, а відповідно до вимоги пункту 2.2 контракту саме на позивача було покладено трудовий обов`язок щодо надання пояснення у разі порушення інших обов`язків визначений в пункті 2.1 контракту, а відповідно до підпункту 20 п. 2.1 контракту визначено, що на позивача покладено обов`язок щодо виконання нормативно-розпорядчих актів органу управління (пункт 1.5 контракту) яким є наказ від 31.05.2024 року № 26-ОД "Про отримання пояснення" (органу Управління) Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради. Таким чином невиконання розпорядчого акту, а саме наказу від 31.05.2024 року№26-ОД "Про отримання пояснення" (органу Управління) Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради є порушенням трудових обов`язків визначених в п. 2.2, підпункту 20 п. 2.1 Контракту, щодо обов`язку надати пояснення і виконати розпорядчий акт органу управління, а відповідно судом не було враховано норми матеріального права визначені ч. 3 ст. 21 КЗпП України, пункти 2.2, 2.1, п. 1.5, пп. 20 п. 2.2 Контракту. Додає, що позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності не за прогул, а за порушення трудової дисципліни, а саме за відсутність на робочому місці без поважних причин з 10.00 год до 11.30 год 16.05.2024 року. Відповідно до пункту 4.4 Колективного договору для директора КНП "Кременецька опорна лікарня" установлено 40 годинний робочий тиждень для адміністративно-управлінського персоналу. Відповідно до штатного розпису від 05.02.2024 року посада директора відноситься до адміністративно-управлінського персоналу. Тобто в директора КНП "Кременецька опорна лікарня" ОСОБА_1 нормований робочий день та складає 40 годин на тиждень, або звичайний 8 годинний робочий день. У разі необхідності відлучитися з виробничих питань, позивач мав попередньо погодити свою відсутність із безпосереднім керівником, тобто керівником Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради. Просить суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Кременецького міського голови Смаглюка Андрія Миколайовича про визнання неправомірним та скасування розпорядження відмовити. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, з огляду на наступне. Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з КНП "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради, де працює на посаді директора, на підставі строкового трудового договору (контракту) з Директором комунального некомерційного підприємства "Кременецької районної комунальної лікарні" Кременецької районної ради Тернопільської області, укладеного 22 листопада 2019 року між ним Кременецькою районною радою (а.с. 33, том 1). Відповідно до пункту 6 розділу VІ Контракту цей контракт діє з 22 листопада 2019 року до 21 листопада 2024 року включно. 21 січня 2021 року між директором КНП "Кременецька опорна лікарня" Кісілем П.В. та Кременецькою міською радою укладено Додаткову угоду до Строкового трудового договору (Контракту) з Директором комунального некомерційного підприємства "Кременецька районна комунальна лікарня" Кременецької районної ради Тернопільської області від 22 листопада 2019 року, відповідно до якої замінено у всіх рядках, всіх відмінках слова КНП "Кременецька районна комунальна лікарня" на КНП "Кременецька опорна лікарня", слова "Кременецька районна рада Тернопільської області", "Кременецька районна рада" на "Кременецька міська рада". 12 травня 2022 року між директором КНП "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради Кісілем П.В. та Кременецькою міською радою укладено Додаткову угоду до Строкового трудового договору (Контракту) з Директором комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради Тернопільської області від 22 листопада 2019 року, відповідно до якої пункт 2.3 Контракту доповнено підпунктами 8, 9, 10, пункт 3.1. та 3.3 Контракту викладено в новій редакції. Рішенням сесії Кременецької міської ради від 23 червня 2022 року №3904 затверджено Статут КНП "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради в новій редакції (надалі Статут). Відповідно до положень підпункту 1.2.2 пункту 1.2, пунктів 1.3 та 1.4 Статуту засновником Підприємства із 01.01.2020 є Кременецька міська рада відповідно до рішення третьої сесії VIII скликання Кременецької міської ради №49 від 24.12.2020. Майно Підприємства є комунальною власністю Кременецької міської територіальної громади, в особі Кременецької міської ради та закріплене за Підприємством на праві оперативного управління. Власником Підприємства є Кременецька міська територіальна громада в особі органу, до сфери управління якого входить Підприємство Кременецької міської ради. Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним Власнику. Згідно пункту 1.8 Статуту Підприємство у своїй діяльності керується Конституцією України, Господарським та Цивільним кодексами України, законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства охорони здоров`я України, іншим чинним законодавством, відповідними рішеннями місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування та цим Статутом. Відповідно до пунктів 8.1 та 8.2 Статуту Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради є органом, до сфери управління якого належить Підприємство та представником Власника Кременецької міської територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених чинним законодавством. Органом управління Підприємством є керівник Підприємства Директор. Керівник Підприємства призначається на посаду і звільняється з неї за рішенням сесії Кременецької міської ради відповідно до порядку, визначеного законодавством України та відповідним рішенням Кременецької міської ради та який відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим чинним законодавством. Пунктом 8.3. Статуту визначені повноваження Засновника. 13 червня 2024 року головою Кременецької міської ради Смаглюком А.М. видано розпорядження №140-о "Про застосування дисциплінарного стягнення", яким до ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, за порушення трудової дисципліни, відповідно до статей 139, 147 Кодексу законів про працю України, керуючись пунктами, 1.5, 2.2, 2.5, 4, підпунктами 2, 3, пункту 4.3 Строкового трудового договору (контракту) з директором КНП "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради від 22.11.2019 року укладеного між Кременецькою міською радою та ОСОБА_1 з усіма додатковими угодами (від 21.01.2021 року, від 12.05.2022 року, від 29.02.2024 року), що є його невід`ємними додатками за неналежне виконання своїх службових обов`язків щодо виконання умов контракту в частині невиконання вимог передбачених підпунктом 16, 20, 25 пункту 2.1 Строкового трудового договору (контракту) з директором КНП "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради від 22.11.2019 року укладеного між Кременецькою міською радою та ОСОБА_1 з усіма додатковими угодами (від 21.01.2021 року, від 12.05.2022 року, від 29.02.2024 року), що є його невід`ємними додатками, статті 139 Кодексу законів про працю України, що полягає у відсутності на робочому місці без поважних причин з 10.00 год до 11.30 год 16.05.2024 року, що підтверджується актом про неможливість вручення повістки та відсутність на робочому місці від 16.05.2024 року, а також за відмову виконувати наказ від 31.05.2024 року №26-ОД "Про отримання пояснення" (органу Управління) Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради (а.с. 39, том 1). Вважаючи вищезазначене розпорядження про притягнення його до дисциплінарної відповідальності незаконним, ОСОБА_1 звернувся з позовом про його скасування до суду. Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни. Трудова дисципліна це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків. Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана. Частиною першою статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення. Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавця покладено обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. При розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни підлягає встановленню: в чому конкретно полягало порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок. Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності. Вищезазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, що висловлена в постановах від 04.08.2022 року у справі № 201/12566/19, від 22.07.2020 року у справі № 554/9493/17, від 24.01.2022 року у справі 343/1678/19 та інших. У постанові Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі №487/1885/17 (провадження № 61-25009св18) вказано, що підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права: КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця. Дисциплінарним проступком визнаються діяння, що пов`язуються з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов`язків без поважних причин. Як вбачається із матеріалів справи та змісту оскаржуваного розпорядження від 13.06.2024 року № 140-о "Про застосування дисциплінарного стягнення" підставою для застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення був факт його відсутності на робочому місці без поважних причин з 10.00 год до 11.30 год 16.05.2024 року, а також відмова виконувати наказ від 31.05.2024 року №26-ОД "Про отримання пояснення" (органу Управління) Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради. Прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня (постанова Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 761/30967/15-ц). Робочим місцем працівника вважається певна зона, де працівник знаходиться і працює із застосуванням у процесі роботи різних технічних та/або інших засобів. Трудова діяльність працівника може здійснюватися (а відповідно його робоче місце може знаходиться) безпосередньо на підприємстві (фіксоване робоче місце) або в межах іншого територіального простору, який використовує працівник для виконання трудових обов`язків. Прогулом необхідно вважати відсутність працівника не просто на робочому місці, а й на роботі. Відсутність працівника за фіксованим робочим місцем за умови, що він виконує трудові функції на території підприємства, не є прогулом. Для встановлення допущення працівником прогулу необхідним є належне фіксування самого факту відсутності працівника на роботі та з`ясування поважності причини такої відсутності. Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об`єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника. Вищезазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, що висловлена ним у постанові від 28 червня 2022 року у справі № 591/6727/20. Відповідно до п. 1.4. укладеного між директором КНП "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради Кісілем П.В. та Кременецькою міською радою контракту директор є повноважним представником підприємства під час реалізації повноважень, функцій, виконання обов`язків підприємства, передбачених законами, іншими нормативно-правовими актами і статутом підприємства (пункт 1.4). Згідно пояснень ОСОБА_1 , підтверджених довідкою адвоката Авдєєнко В.В. 16 травня 2024 року у період з 10 год до 11.30 год ОСОБА_1 зустрічався з адвокатом з метою обговорення стану розгляду судових справ, участь в яких приймає КНП "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради (а.с. 47, том 1). Отже, розпорядження від 13.06.2024 року № 140-о "Про застосування дисциплінарного стягнення" було винесено роботодавцем без достатніх правових підстав для застосування такого стягнення, оскільки відсутність ОСОБА_1 16 травня 2024 року у період з 10 год до 11.30 год на його робочому місці була зумовлена специфікою його трудових функцій директора підприємства та відповідною робочою необхідністю. Листом від 05.06.2024 № 463, позивачем було повідомлено Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради про те, що Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради не є уповноваженим за законом органом, який наділений повноваженнями приймати на роботу та звільняти з роботи керівника лікарні, а відтак не наділений повноваженнями відбирати у керівника пояснення щодо місця перебування керівника лікарні під час робочого дня. Вважає, що накази Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради від 31.05.2024 №26-ОД та від 04.06.2024 №27-ОД "Про отримання пояснення" ухвалені з перевищенням повноважень управління, у зв`язку з чим не підлягають виконанню. Як правильно встановлено місцевим судом, ненадання працівником пояснень за фактом дисциплінарного проступку, який інкриміновано йому роботодавцем не може вважатися невиконанням трудового обов`язку та не є самостійною підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Надання пояснень щодо трудового проступку не є обов`язок працівника, а є передбаченою трудовим законодавством гарантією, наданою порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування до нього дисциплінарного стягнення. Оскільки роботодавцем не виконано належним чином свого обов`язку з надання доказів наявності фактів винного вчинення позивачем дисциплінарного проступку, у зв`язку з вчиненням якого було накладено відповідне дисциплінарне стягнення, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позову ОСОБА_1 до Кременецького міського голови Смаглюка Андрія Миколайовича про визнання неправомірним та скасування розпорядження про застосування до нього дисциплінарного стягнення. Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона, згідно вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував. Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу, яка подана представником Кременецького міського голови Лихим Богданом Петровичем залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 29 січня 2025 року без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Повний текст постанови виготовлено 11 квітня 2025 року. Головуючий-суддя Шимків С.С. Судді: Боймиструк С.В. Гордійчук С.О.