Постанова 4815 № 569/12405/22

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 грудня 2023 року м. Рівне Справа № 569/12405/22 Провадження № 22-ц/4815/860/23 Головуючий у Рівненському міському суді Рівненської області: суддя Першко О.О. Рішення суду першої інстанції (вступна і резолютивна частини) проголошено о 16 год. 54 хв. 03 травня 2023 року у м. Рівне Рівненської області Повний текст рішення складено: 15 травня 2023 року Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий: суддя Хилевич С.В. судді: Гордійчук С.О., Шимків С.С. секретар судового засідання: Пиляй І.С. учасники справи: позивач: ОСОБА_1 ; відповідач1: Кременецька міська рада Тернопільської області; відповідач2: ОСОБА_2 ; за участі: ОСОБА_1 , представника ОСОБА_1 адвоката Авдєєнка Владислава Валерійовича, представників Кременецької міської ради Тернопільської області Тартак Олени Сергіївни і адвоката Сідорової Ірини Анатоліївни, представника ОСОБА_2 адвоката Сідорова Віталія Михайловича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги Кременецької міської ради Тернопільської області та ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 03 травня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Кременецької міської ради Тернопільської області та ОСОБА_2 про визнання протиправними і скасування рішень Кременецької міської ради Тернопільської області №3920 від 11 серпня 2022 року та №3987 від 30 серпня 2022 року; розпоряджень Кременецького міського голови №123-Од від 27 червня 2022 року, №129-Од від 01 липня 2022 року, №192-Ос від 12 серпня 2022 року та №207-О від 30 серпня 2022 року; поновлення на роботі в Комунальному некомерційному підприємстві "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради Тернопільської області на посаді директора, в с т а н о в и в : У січні 2022 року в суд через свого представника адвоката Авдєєнка В.В. звернувся ОСОБА_1 з позовом до Кременецької міської ради Тернопільської області та ОСОБА_2 про визнання протиправними і скасування рішення Кременецької міської ради Тернопільської області №3920 від 11 серпня 2022 року та розпоряджень Кременецького міського голови Тернопільської області №123-Од від 27 червня 2022 року, №129-Од від 01 липня 2022 року, №192-О від 12 серпня 2022 року. Мотивуючи позовні вимоги, вказувалося, що 12 серпня 2022 року Кременецьким міським головою прийнято розпорядження №192-О, яким звільнено позивача з посади директора Комунального некомерційного підприємства «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради (далі - КНП "Кременецька опорна лікарня", підприємство або лікарня) на підставі п. 8 ст. 36 КЗпП України з першого робочого дня після закінчення тимчасової непрацездатності. При цьому, як на підставу оспорюваного розпорядження, посилався на рішення Кременецької міської ради №3920 від 11 серпня 2022 року "Про дострокове розірвання контракту з директором лікарні. Створеною відповідно до розпоряджень Кременецького міського голови від 27 червня 2022 року №123-Од «Про проведення службового розслідування» та від 01 липня 2022 року №129-Од «Про продовження проведення службового розслідування» комісією складено акт службового розслідування від 19 липня 2022 року щодо порушення директором підприємства ОСОБА_1 таких умов контракту: пп. 3 п. 2.1 - організувати надання підприємством належного, доступного, кваліфікованого медичного обслуговування; пп. 8 п. 2.1 - забезпечити належну організацію дотримання прав пацієнта при наданні підприємством медичної допомоги та здійсненні медичного обслуговування, у т.ч. права на лікарську таємницю; пп. 9 п. 2.1 - забезпечити відповідність матеріально-технічної бази підприємства до встановлених законодавством вимог; пп. 17 п. 2.1 - укладати трудові договори з працівниками підприємства, керуючись законодавством про працю, з урахуванням галузевих особливостей, передбачених статутом підприємства, генеральною та галузевими угодами, колективним договором. Також у рішенні зазначено про ініціювання Кременецькою міською радою проведення аудиту згідно з рішенням сесії від 03 травня 2022 року №3859. Відповідно до звіту (висновку) №2256 від 22 липня 2022 року встановлено ряд порушень, допущених директором КНП "Кременецька опорна лікарня", а саме незатвердження у відповідні строки штатних розписів, що свідчить про неналежне формування фінансового плану календарного року; невідображення у штатному розписі доплати за роботу у нічний час, а також за роботи у святкові і неробочі дні, що призвело до заниження планових показників, відображених у кошторисі; безпідставної виплати премії в сумі 102 582 гривень директору, що призвело до неефективного використання коштів; підготовки первинних бухгалтерських документів усупереч Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88; неознайомлення окремих працівників з наказами керівника, відсутність заяв працівників та підстав для формування наказів керівника всупереч Правил №1000/5; виплата надбавок за складність та напруженість у роботі підприємства із порушенням чинного законодавства України; здійснення публічних закупівель КНП «Кременецька опорна лікарня» з порушенням чинного законодавства, яке регламентує їх здійснення. Тому наведене вказує про порушення директором лікарні підпунктів 1, 2, 3, 4, 8, 9, 11, 12 пункту 2.1 розділу ІІ контракту. Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області з 01 липня 2021 року по 19 серпня 2021 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності підприємства за час з 01 вересня 2019 року по 30 червня 2021 року. Ревізією встановлено фінансових порушень на загальну суму 1 913 330 гривень, в т.ч. щодо незаконних видатків, що призвело до втрат, 569 370 гривень, недоотримання коштів підприємством 1 343 960 гривень, неефективного використання коштів на суму 34 590 гривень. Ці порушення виникли внаслідок невиконання позивачем вимог пп. 2 п. 2.1 розділу ІІ контракту, тобто обов`язку організувати ефективну беззбиткову діяльність підприємства, своєчасно вживати заходів до запобігання банкрутству підприємства у разі його неплатоспроможності. Між тим, вважає, що рішення Кременецької міської ради №3920 від 11 серпня 2022 року і від 30 серпня 2022 року №3987, розпорядження Кременецького міського голови №123-Од від 27 червня 2022 року, №129-Од від 01 липня 2022 року та №192-О від 12 серпня 2022 року суперечать вимогам закону, а тому їх слід визнати протиправними та скасувати. 01 вересня 2022 року представник позивача адвокат Авдєєнко В.В. уточнив позовні вимоги і остаточно просив визнати протиправними та скасувати рішення Кременецької міської ради №3920 від 11 серпня 2022 року та №3987 від 30 серпня 2022 року; розпорядження Кременецького міського голови №123-Од від 27 червня 2022 року, №129-Од від 01 липня 2022 року, №192-Ос від 12 серпня 2022 року та №207-О від 30 серпня 2022 року; поновити ОСОБА_1 на роботі в КНП "Кременецька опорна лікарня" на посаді директора. Рішенням Рівненського міського суду від 03 травня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення сесії Кременецької міської ради від 11 серпня 2022 року №3920 «Про дострокове розірвання контракту з директором КНП «Кременецька опорна лікарня», від 30 серпня 2022 року №3987 «Про внесення змін в рішення сесії Кременецької міської ради від 11 серпня 2022 року №3920 «Про дострокове розірвання контракту з директором КНП «Кременецька опорна лікарня», розпорядження Кременецького міського голови від 27 червня 2022 року №123-Од «Про проведення службового розслідування», від 01 липня 2022 року №129-Од «Про продовження проведення службового розслідування», від 12 серпня 2022 року №192-О «Про звільнення директора КНП «Кременецька опорна лікарня» Павла Кісіля» та від 30 серпня 2022 року №207-О «Про внесення змін у розпорядження Кременецького міського голови від 12 серпня 2022 року №192-О від 12 серпня 2022 року «Про звільнення директора КНП «Кременецька опорна лікарня» Павла Кісіля». Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора КНП «Кременецька опорна лікарня». Стягнуто з Кременецької міської ради на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у розмірі 1 984, 80 гривень. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у розмірі 3 969, 60 гривень. Рішення суду в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання. На рішення суду ОСОБА_2 і Кременецькою міською радою подано апеляційні скарги. У своїй апеляційній скарзі Кременецька міська рада, вважаючи оскаржуване рішення незаконним та необгрунтованим, що полягало у невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильному застосуванні норм матеріального права та порушенні норм процесуального права, просить його скасувати, а в позові ОСОБА_1 до Кременецької міської ради і ОСОБА_2 відмовити повністю. Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, заявник посилається на доведеність тих обставин, що ОСОБА_1 систематично не виконував умови та обов`язки, визначені контрактом. Висновок суду про те, що ревізією не було виявлено будь-яких порушень, вчинених позивачем, не ґрунтується на матеріалах справи і суперечить Акту цієї ревізії №04-22/12 від 27 серпня 2021 року, де чітко сформульовано твердження про конкретні факти і передумови виявлених порушень, періоди їх допущення, що збігається у часі з періодом виконання обов`язків ОСОБА_1 як керівником лікарні. Крім того, ревізії підлягали і обставини недотримання позивачем вимог законодавства в сфері фінансово-господарської діяльності підприємства. Щодо покликань суду на те, що в Акті ревізії №04-22/12 від 27 серпня 2021 року підсумовано загальну суму фінансових порушень у 1 913 033 гривні без конкретизації порушень, то вони не спростовують цих фактів, встановлених у передбаченому законом порядку. При цьому відповідно до підпункту 2 п. 2.1. розділу ІІ контракту організація ефективної беззбиткової діяльності підприємства належить до кола обов`язків директора. Також вважає доведеними і факти порушень підпунктів 1-4, 8-9, 11-12 пунтку 2 розділу ІІ контракту, що встановлені у Звіті (висновку) аудитора №2256 від 22 липня 2022 року. При цьому посилання суду на спростування Звіту аудитора не грунтуються на нормах матеріального права та обставинах справи. Не погоджувався з висновками про отримання позивачем на законних підставах премії у сумі 102 582 гривні внаслідок закриття 23 грудня 2022 року провадження у справі про адміністративне правопорушення №601/2169/22 щодо ОСОБА_1 за ч.ч. 1, 2 ст. 1727 КУпАП , адже судове рішення про це та пояснення ОСОБА_2 у судовому засіданні не мають преюдиційного значення для вирішення питання законності нарахування і виплати премії директору лікарні. Крім того, хибними є і твердження суду про невстановлення порушень законодавства з приводу істотних умов праці, оскільки не стосуються предмета спору. Заявник звертав увагу на те, що обставини подання працівниками заяви аудитору про примушування їх адміністрацією лікарні підписати заяви щодо переведення на нові умови праці з істотним зменшенням посадового окладу обґрунтовані належними доказами. Виявлені порушення законодавства виникли через некомпетентність ОСОБА_1 , що не спромігся сформувати належний фонд оплати праці, що є невід`ємною статтею витрат лікарні, не виконав покладені на нього обов`язки щодо ефективного використання та розподілу коштів підприємства. Вважає необґрунтованими і висновки суду про відсутність порушень законодавства при здійсненні виплати надбавок за складність і напруженість у роботі КНП "Кременецька опорна лікарня", а також в частині здійснення публічних закупівель. Щодо наказу підприємства від 02 травня 2022 року №57/3-Од "Про планові оперативні втручання", то його видано з перевищенням посадових повноважень керівника підприємства, що прямо суперечить п. 2 Тимчасових заходів у закладах охорони здоров`я з метою забезпечення їх готовності для надання медичної допомоги постраждалим внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, які затверджені наказом Міністерства охорони здоров`я України від 24.02.2022 №374. Так само не погоджується і з переконанням суду щодо підстав проведення службового розслідування комісією Кременецької міської ради і обґрунтованості розпоряджень Кременецького міського голови від 27 червня 2022 ркоу №123-Од. З приводу вимог позивача до ОСОБА_2 , то вважає, що вони до задоволення не підлягали, оскільки спростовуються правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду від 12 січня 2022 року у справі №592/6904/21 та Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц. ОСОБА_2 у поданій апеляційній скарзі покликався на помилковість оскаржуваного рішення, вважав його таким, що суперечить вимогам закону та обставинам справи. Мотивуючи свої доводи, вказував про недодержання ОСОБА_1 положень трудового контракту, адже ці факти відповідно до висновків Верховного Суду, висловлених у постанові від 07 квітня 2021 року у справі №757/62834/19, є підставою для його дострокового розірвання. Вважає, що Звітом аудитора №2256 від 22 липня 2022 року та Актом ревізії №04-22/12 від 27 серпня 2021 року підтверджено факти порушень позивачем трудового законодавства, внаслідок чого роботодавцем з ним контракт розірвано. Тому твердження суду на спростування встановлених фактів, які засвідчували неналежне виконання ОСОБА_1 умов контракту, а також недодержання положень фінансового законодавства і законодавства про працю, на увагу не заслуговують. Також не погоджується через їх необґрунтованість і з висновками суду про відсутність порушень вимог закону в частині зміни істотних умов праці, преміювання керівника та працівників лікарні і здійснення публічних закупівель. При цьому Звітом аудитора №2256 від 22 липня 2022 року з`ясовано, і це не спростовано ОСОБА_1 , те, що колективний договір між адміністрацією підприємства і профспілковим комітетом профспілкової організації лікарні не містить порядку встановлення надбавки за складність та напруженість в роботі. Судом залишено без уваги те, що в ході службового розслідування комісія встановила факт перевищення посадових обов`язків директором КНП "Кременецька опорна лікарня" при прийнятті наказу від 02 травня 2022 року №57/3-Од "Про планові оперативні втручання", адже ОСОБА_1 цим наказом обмежив проведення оперативних втручань протягом робочого дня з 09 год. 00 хв. до 15 год. 00 хв. Цей наказ не відповідає пункту 2 Тимчасових заходів у закладах охорони здоровя з метою забезпечення їх готовності для надання медичної допомоги постраждалим внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, що затверджені наказом Міністерства охорони здоров`я України від 24 лютого 2022 року №374. Окрім іншого, неправильним вважає висновок суду про помилковість тверджень щодо порушень п. 2.4 Правил внутрішнього трудового розпорядку, затверджених директором підприємства 22 січня 2021 року, і підпункту 17 п. 2.1. контракту з ОСОБА_1 як з директором лікарні у зв`язку з відсутністю трудових угод, укладених з працівниками. Покликався і на те, що виключно сесія Кременецької міської ради є суб`єктом, до кола повноважень якого належить прийняття рішень про прийняття на роботу і звільнення директора КНП "Кременецька опорна лікарня". Щодо участі у справі ОСОБА_2 , то вважає, що він не є належним відповідачем, адже він не може бути стороною у спірних правовідносинах внаслідок того, що контракт укладався між ОСОБА_1 та Кременецькою міською радою. При цьому він є посадовою особою, яка діяла від імені роботодавця, тобто Кременецької міської ради. У своїх аргументах посилається на правові позиції, що викладені у постановах Верховного Суду від 12 січня 2022 року у справі №592/6904/21 та Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц. Усупереч цим доводам суд попередньої інстанції не врахував того, що Кременецька міська рада є юридичною особою, є самостійним суб`єктом цивільних правовідносин і саме вона повинна відповідати у спорі про звільнення працівника. З наведених міркувань просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухваливши нове про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до Кременецької міської ради і ОСОБА_2 про визнання протиправними і скасування рішень Кременецької міської ради Тернопільської області №3920 від 11 серпня 2022 року та №3987 від 30 серпня 2022 року; розпоряджень Кременецького міського голови №123-Од від 27 червня 2022 року, №129-Од від 01 липня 2022 року, №192-Ос від 12 серпня 2022 року та №207-О від 30 серпня 2022 року; поновлення на роботі в Комунальному некомерційному підприємстві "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради Тернопільської області на посаді директора. У поданому відзиві представник ОСОБА_1 адвокат Авдєєнко В.В., вважаючи оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційні скарги Кременецької міської ради і ОСОБА_2 - відхилити. Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі і з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи заявників, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційних скарг Кременецької міської ради і ОСОБА_2 . Як з`ясовано судом, 22 листопада 2019 року між Кременецькою районною радою та ОСОБА_1 укладено строковий трудовий договір (контракт) з директором Комунального некомерційного підприємства «Кременецька районна комунальна лікарня» Кременецької районної ради Тернопільської області (надалі - контракт). Відповідно до пункту 1 розділу І контракту директор зобов`язується безпосередньо здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством, у т.ч. забезпечувати належний рівень медичного обслуговування населення, ефективну діяльність закладу, раціональне використання і збереження закріпленого за закладом майна, раціональний добір кадрів, створювати умови для забезпечення належного рівня медичного обслуговування населення, а Кременецька районна рада зобов`язується створювати належні умови для праці директора. Цей контракт є трудовим договором, на підставі якого виникають трудові відносини між директором та Кременецькою районною радою (пункт 1.2). За цим контрактом директор зобов`язується безпосередньо і через адміністрацію підприємства, здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством з метою забезпечення виконання його статутних завдань, надання належної, якісної та кваліфікованої медичної допомоги, ефективної діяльності підприємства, раціонального використання і збереження закріпленого за підприємством майна (пункт 1.3). У разі невиконання обов`язків, визначених пунктом 6 цього контракту, директор подає Кременецькій районній раді письмове пояснення причини. Невиконання обов`язків визначених пунктом 6 цього контракту, з вини директора може бути підставою для його дисциплінарної відповідальності (пункт 2.2). Кременецька районна рада має право: 1) вимагати від директора подання дострокового звіту про його діяльність з управління підприємством, розпорядження закріпленим за підприємством майном та виконання цього контракту; 2) звільняти директора з посади у разі закінчення строку дії цього контракту, достроково за вимогою директора, а також у випадку порушення директором вимог законодавства та умов цього контракту; 3) здійснювати контроль за діяльністю підприємства (пункт 2.4). Кременецька районна рада здійснює контроль за виконанням директором своїх обов`язків, зазначених у пункті 6 цього контракту (пункт 2.5). Відповідно до пункту 3.3 розділу ІІІ контракту додаткові виплати можуть включати доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 859 від 19 травня 1999 року «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств на державній комунальній власності, та об`єднань державних підприємств» за рішенням органу управління майном. Згідно з пунктом 5 розділу V контракту внесення змін та доповнень до цього контракту здійснюється шляхом укладення додаткових договорів. Дія цього контракту припиняється: 1) із закінченням строку, на який його укладено; 2) за згодою сторін; 3) з ініціативи Кременецької районної ради до закінчення строку дії цього контракту у випадках, передбачених статтями 40 і 41 Кодексу законів про працю України та цим контрактом; 4) з інших підстав, передбачених законодавством та цим контрактом (пункт 5.1). Цей контракт може бути розірваний, а директор звільнений з посади за ініціативи Кременецької районної ради до закінчення строку дії контракту, зокрема: 1) у разі систематичного невиконання директором без поважних причин умов та обов`язків, визначених цим контрактом (пункт 5.2). Відповідно до пункту 6 розділу VІ контракту цей контракт діє з 22 листопада 2019 року до 21 листопада 2024 року включно. 21 січня 2021 року між директором КНП «Кременецька опорна лікарня» Кісілем П.В. та Кременецькою міською радою укладено додаткову угоду до строкового трудового договору (контракту) з директором Комунального некомерційного підприємства «Кременецька районна комунальна лікарня» Кременецької районної ради Тернопільської області від 22 листопада 2019 року, відповідно до якої замінено у всіх рядках, у всіх відмінках слова "Комунальне некомерційне підприємство «Кременецька районна комунальна лікарня»" на "КНП «Кременецька опорна лікарня»", слова «Кременецька районна рада Тернопільської області», «Кременецька районна рада» - на «Кременецька міська рада». 12 травня 2022 року між директором КНП «Кременецька опорна лікарня» Кісілем П.В. та Кременецькою міською радою укладено додаткову угоду до строкового трудового договору (контракту) від 22 листопада 2019 року, відповідно до якої пункт 2.3 контракту доповнено підпунктами 8, 9, 10, пункти 3.1. та 3.3 контракту викладено в новій редакції. Зокрема у новій редакції викладено пункт: «3.3. Додатково директору може здійснюватись преміювання в межах фонду оплати праці за підсумками роботи: один раз у квартал у розмірі трьох місячних посадових окладів керівника підприємства; один раз на рік у розмірі до двадцяти чотирьох місячних посадових окролів керівника підприємства». Рішенням сесії Кременецької міської ради від 23 червня 2022 року №3904 затверджено Статут КНП «Кременецька опорна лікарня» в новій редакції (надалі Статут). Відповідно до підпункту 1.2.2 пункту 1.2, пунктів 1.3 та 1.4 Статуту засновником підприємства із 01.01.2020 є Кременецька міська рада відповідно до рішення третьої сесії VIII скликання Кременецької міської ради №49 від 24.12.2020. Майно підприємства є комунальною власністю Кременецької міської територіальної громади в особі Кременецької міської ради та закріплене за підприємством на праві оперативного управління. Власником підприємства є Кременецька міська територіальна громада в особі органу, до сфери управління якого входить підприємство, Кременецької міської ради. Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним власнику. Згідно з пунктами 8.1 та 8.2 Статуту Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради є органом, до сфери управління якого належить підприємство та представником власника Кременецької міської територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених чинним законодавством. Органом управління підприємством є його керівник директор. Керівник підприємства призначається на посаду і звільняється з неї за рішенням сесії Кременецької міської ради відповідно до порядку, визначеного законодавством України та відповідним рішенням Кременецької міської ради та який відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим чинним законодавством. Пунктом 8.3. Статуту визначені повноваження засновника. Розпорядженням Кременецького міського голови від 27 червня 2022 року №123-Од «Про проведення службового розслідування» відповідно до пункту 20 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (зі змінами) та на підставі звернення трудового колективу (медичних працівників) КНП «Кременецька опорна лікарня», заяви ОСОБА_3 від 29 березня 2022 року, скарги ОСОБА_4 від 29 квітня 2022 року, скарги ОСОБА_5 від 07 червня 2022 року вирішено провести з 27 червня 2022 року по 01 липня 2022 року службове розслідування з метою визначення винних посадових осіб КНП «Кременецька опорна лікарня» у невиконанні або неналежному виконанні ними службових обов`язків, перевищенні своїх повноважень, що призвело або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянам. Створено комісію для проведення службового розслідування у складі: голови комісії ОСОБА_6 - першого заступника міського голови; членів комісії: Цюмана П. - заступника начальника управління соціального захисту населення - начальника відділу охорони здоров`я; Тартак О. - начальника юридичного відділу; Тімахової Н. начальника фінансового управління; Курадчика А. головного спеціаліста з питань запобігання корупції. Розпорядженням Кременецького міського голови від 01 липня 2022 року №129-Од «Про продовження проведення службового розслідування» продовжено проведення службового розслідування з 01 липня 2022 року по 19 липня 2022 року з метою визначення винних посадових осіб лікарні у невиконанні або неналежному виконанні ними службових обов`язків, перевищенні своїх повноважень, що призвело або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянам. 11 серпня 2022 року Кременецькою міською радою прийнято рішення №3920 "Про дострокове розірвання контракту з директором КНП «Кременецька опорна лікарня», яким припинено трудові відносини із ОСОБА_1 на підставі пункту 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. Розпорядженням Кременецького міського голови від 12 серпня 2022 року №192-О «Про звільнення директора КНП «Кременецька опорна лікарня» Павла Кісіля» звільнено позивача з відповідної посади згідно з п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України з першого робочого дня після закінчення тимчасової непрацездатності. Рішенням сесії Кременецької міської ради від 30 серпня 2022 року №3987 «Про внесення змін в рішення сесії Кременецької міської ради від 11 серпня 2022 року №3920 «Про дострокове розірвання контракту з директором КНП «Кременецька опорна лікарня» внесено зміни в рішення сесії Кременецької міської ради від 11 серпня 2022 року №3920 «Про дострокове розірвання контракту з директором КНП «Кременецька опорна лікарня» і викладено пункти 7, 8 рішення в новій редакції. Розпорядженням Кременецького міського голови від 30 серпня 2022 року №207-О «Про внесення змін у розпорядження Кременецького міського голови №192-О від 12 серпня 2022 року «Про звільнення директора КНП «Кременецька опорна лікарня» Павла Кісіля» внесено зміни в розпорядження Кременецького міського голови №192-О від 12 серпня 2022 року «Про звільнення директора КНП «Кременецька опорна лікарня» Павла Кісіля» і викладено пункт 1 в новій редакції, звільнено позивача з посади директора лікарні згідно з пунктом 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України з 30 серпня 2022 року. Вважаючи, що відповідачами через прийняття оспорюваних рішень органу міського самоврядування та розпоряджень міського голови порушено його право на працю і вони суперечать трудовому законодавству, адже внаслідок їх прийняття з ініціативи роботодавця незаконно припинено трудові відносини між ним та роботодавцем, у серпні 2022 року в суд звернувся ОСОБА_1 з позовом до Кременецької міської ради та ОСОБА_2 (в подальшому уточнивши свої вимоги) про визнання протиправними і скасування рішень Кременецької міської ради Тернопільської області №3920 від 11 серпня 2022 року та №3987 від 30 серпня 2022 року; розпоряджень Кременецького міського голови №123-Од від 27 червня 2022 року, №129-Од від 01 липня 2022 року, №192-Ос від 12 серпня 2022 року та №207-О від 30 серпня 2022 року; поновлення на роботі в КНП "Кременецька опорна лікарня" на посаді директора. Ухвалоюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із доведеності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, оскільки оспорювані рішення Кременецької міської ради та розпорядження Кременецького міського голови не відповідають обставинам справи та вимогам закону. Тому їх визнано протиправними та скасовано, з огляду на що ОСОБА_1 поновлено на посаді, яку займав до припинення трудових відносин між сторонами. З такими висновками погоджується і колегія суддів. Згідно з підпунктом «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «По запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті. Відповідно до ч. 2 ст. 81, ч. 2 ст. 169 ЦК України юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування Територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (комунальні підприємства, спільні комунальні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом. Під посадовими особами юридичних осіб публічного права, насамперед комунальних та державних установ і підприємств, слід розуміти осіб, які мають повноваження здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції. У пунктах 1-3 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, упонвоажених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України "Про запобігання корупції" прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №950 від 13 червня 2000 року (далі Порядок), в редакції на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що відповідно до цього Порядку стосовно осіб, упонвоажених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України "Про запобігання корупції" (далі Закон) прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування, зокрема, у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об`єднанню громадян. Рішення щодо проведення службового розслідування приймається керівником органу, в якому працює особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особа, яка для цілей Закону прирівнюється до особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проведення службового розслідування (далі - особа, стосовно якої проводиться службове розслідування). Рішенням щодо проведення службового розслідування визначається голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени комісії, предмет і дата початку та закінчення службового розслідування. Строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців. Відповідно до підпункту 10 п. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім випадків, передбачених частиною другою ст. 21 Закону України «Про культуру». З матеріалів справи вбачається, і це сторонами не заперечується та визнається, що засновником КНП «Кременецька опорна лікарня» із 01 січня 2020 року є Кременецька міська рада, власником є Кременецька міська територіальна громада в особі органу, до сфери управління якого входить підприємство, Кременецької міської ради. Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним власнику. Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради є органом, до сфери управління якого належить підприємство та представником власника Кременецької міської територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених чинним законодавством. Органом управління підприємства є керівник підприємства директор, який призначається на посаду і звільняється з неї за рішенням сесії Кременецької міської ради відповідно до порядку, визначеного законодавством України та відповідним рішенням Кременецької міської ради, та який відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим чинним законодавством. Тому ОСОБА_1 , який займав посаду директора КНП «Кременецька опорна лікарня», відноситься до осіб, стосовно яких на підставі Порядку може бути призначено та проведено службове розслідування, зокрема, у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об`єднанню громадян. При цьому слід ураховувати, що у контракті передбачено, що керівник підприємства несе відповідальність за неналежну організацію бухгалтерського обліку, недотримання вимог законодавства про працю та охорону праці на підприємстві, невиконання статутних завдань підприємства і умов цього контракту з вини керівника, діяльність підприємства в цілому. Керівник лікарні підзвітний Кременецькій міській раді у межах, установлених законодавством, статутом підприємства та цим контрактом. З оспорюваного розпорядження видно, що підставою для проведення службового розслідування було звернення трудового колективу (медичних працівників) КНП «Кременецька опорна лікарня», заяви ОСОБА_3 від 29 березня 2022 року, скарги ОСОБА_4 від 29 квітня 2022 року, скарги ОСОБА_5 від 07 червня 2022 року, а службове розслідування призначено з метою визначення винних посадових осіб лікарні у невиконанні або неналежному виконанні ними службових обов`язків, перевищенні своїх повноважень, що призвело або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянам. Між тим, звернення трудового колективу (медичних працівників) КНП «Кременецька опорна лікарня» та заява ОСОБА_3 від 29 березня 2022 року в матеріалах справи відсутні, а зі скарг ОСОБА_4 від 29 квітня 2022 року та ОСОБА_5 від 07 червня 2022 року видно, що вони пов`язані із забороною проведення їм оперативних втручань і не містять в собі посилань на завдання будь-якої матеріальної чи моральної шкоди. Крім того, відповідно до пунктів 4-8 Порядку контролю якості медичної допомоги, що затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України 28.09.2012 №752 (надалі - Порядок №752), контроль якості надання медичної допомоги здійснюється шляхом застосування методів зовнішнього та внутрішнього контролю якості медичної допомоги, самооцінки медичних працівників, експертної оцінки, клінічного аудиту, моніторингу системи індикаторів якості, атестації/сертифікації відповідно до вимог чинного законодавства України та законодавства Європейського Союзу. Внутрішній контроль якості надання медичної допомоги здійснюється керівництвом закладів охорони здоров`я та/або медичними радами закладів охорони здоров`я в межах повноважень, визначених законодавством, зокрема шляхом контролю за кваліфікацією лікарів, молодших спеціалістів з медичною освітою та професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють у закладі охорони здоров`я; самооцінки медичних працівників; організації надання медичної допомоги у закладі охорони здоров`я; моніторингу реалізації управлінських рішень; моніторингу дотримання структурними підрозділами закладу охорони здоров`я стандартів у сфері охорони здоров`я, клінічних протоколів; моніторингу системи індикаторів якості медичної допомоги; вивчення думки пацієнтів щодо наданої медичної допомоги. Зовнішній контроль якості надання медичної допомоги здійснюється органами державної виконавчої влади в межах повноважень, визначених законодавством, зокрема шляхом контролю за дотриманням ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, проведення акредитації закладів охорони здоров`я, атестації лікарів, молодших спеціалістів з медичною освітою, професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють у системі охорони здоров`я, проведення клініко-експертної оцінки якості та обсягів медичної допомоги. Контроль якості надання медичної допомоги здійснюється за такими складовими: структура, процес та результати медичної допомоги; організація надання медичної допомоги; контроль за реалізацією управлінських рішень; відповідність кваліфікаційним вимогам медичних працівників, у тому числі керівників закладів охорони здоров`я; вивчення думки пацієнтів щодо наданої медичної допомоги; забезпечення прав та безпеки пацієнтів під час надання їм медичної допомоги. Контроль якості наданої медичної допомоги проводиться у випадках смерті пацієнтів, первинного виходу на інвалідність осіб працездатного віку, розбіжності встановлених діагнозів, недотримання закладами охорони здоров`я стандартів медичної допомоги (медичних стандартів), клінічних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення, а також у випадках, що супроводжувалися скаргами пацієнтів та/або близьких осіб, які доглядають за пацієнтами, шляхом клініко-експертної оцінки якості та обсягів медичної допомоги. Клініко-експертна оцінка якості та обсягів медичної допомоги здійснюється шляхом експертизи клінічних питань діагностики, лікування та реабілітації медичними радами закладів охорони здоров`я, клініко-експертними комісіями Міністерства охорони здоров`я України та/або управлінь охорони здоров`я протягом 30 днів з дня надходження відповідного звернення або з ініціативи Міністерства охорони здоров`я України, про що складається висновок за результатами клініко-експертної оцінки за формою, наведеною в додатку до цього Порядку. Отже, контроль якості надання медичної допомоги, зокрема у разі розбіжності встановлених діагнозів, недотримання стандартів медичної допомоги (медичних стандартів), клінічних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення, а також у випадках, що супроводжувалися скаргами пацієнтів, здійснюється медичними радами закладу охорони здоров`я (внутрішній контроль), або клініко-експертними комісіями Міністерства охорони здоров`я України чи відповідними управлінням охорони здоров`я (зовнішній контроль), про що складається відповідний висновок, за формою, який вказаний у додатку до Порядку №752. Крім того, наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05 лютого 2016 року №69 затверджено Положення про медичну раду закладу охорони здоров`я, яке визначає порядок проведення внутрішнього контролю якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування закладами охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування. Судом попередньої інстанції правильно звернуто увагу на те, що ці підзаконні акти поширюють свою дію на заклади охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування, про що прямо в них і зазначено. Тому скарги ОСОБА_4 від 29 квітня 2022 року та ОСОБА_5 від 07 червня 2022 року не могли бути достатньою підставою для висновку про можливе невиконання або неналежне виконання посадовими особами КНП «Кременецька опорна лікарня», в т.ч. і ОСОБА_1 , службових обов`язків, перевищенні своїх повноважень, що призвело або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянам, оскільки вони були подані пацієнтами лікарні і стосувалися заборони проведення їм оперативних втручань, тобто якості надання медичної допомоги, що не входить в сферу контролю Кременецького міського голови. Про завдання будь-якої шкоди, в т.ч. і значної, у скаргах не вказано. Тобто у ОСОБА_2 як Кременецького міського голови не було законних підстав видавати розпорядження щодо проведення службового розслідування стосовно посадових осіб КНП «Кременецька опорна лікарня», зокрема і щодо позивача, згідно з Порядком №

950. За таких обставин суд дійшов правильного висновку про визнання протиправними та скасування розпоряджень Кременецького міського голови від 27 червня 2022 року №123-Од «Про проведення службового розслідування» та від 01 липня 2022 року №129-Од «Про продовження проведення службового розслідування». Щодо Акта службового розслідування від 19 липня 2022 року (надалі Акт), то суд обґрунтовано звернув увагу на те, службовим розслідуванням встановлено, що наказ КНП «Кременецька опорна лікарня» від 02 травня 2022 року №57/3-Од «Про планові оперативні втручання» виданий з перевищенням посадових обов`язків директора КНП «Кременецька опорна лікарня». Так, керівник вирішив проводити оперативні втручання лише з 09 год. 00 хв. по 15 год. 00 хв. і в констатуючій частині наказу зазначається про наказ Міністерства охорони здоров`я України від 20.03.2022 №507 "Про внесення зміни до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 24 лютого 2022 року №374", який не надає права встановлювати режим проведення планових операцій, а лише дозволяє забезпечити тимчасове припинення планових госпіталізацій пацієнтів. При цьому з наказу лікарні від 02 травня 2022 року №57/3-од «Про планові оперативні втручання» видно, що відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров`я України від 20.03.2022 №507 «Про внесення зміни до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 24 лютого 2022 року №374» з метою раціонального використання операційних, враховуючи графік роботи працівників Відділення анестезіології та інтенсивної терапії, вирішено планові оперативні втручання проводити з 09 год. 00 хв. по 15 год. 00 хв. Тобто цим наказом з метою раціонального використання операційних, беручи до уваги графік роботи працівників Відділення анестезіології та інтенсивної терапії, не припинено проведення планових оперативних втручання, а визначено часові межі їх проведення. Питання раціонального використання операційних, ураховуючи графік роботи працівників Відділення анестезіології та інтенсивної терапії, комісією не досліджувалося, а відповідно до підпункту 8.5.2. пункту 8.5 Статуту директор підприємства самостійно вирішує питання діяльності лікарні за винятком тих, що віднесені законодавством та цим Статутом до компетенції засновника. Також комісія встановила, що керівництвом лікарні під час прийняття наказів від 18 березня 2022 року №43-к «З кадрових питань» та від 23 березня 2022 року №46-к «З кадрових питань», які дозволяють ведення стаціонарних хворих хірургічного та травматологічного профілю загальнохірургічного відділення ургентними лікарями, порушено законодавство України. Тобто не додержано наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» №1000/5 від 18 червня 2015 року, зокрема директором КНП «Кременецька опорна лікарня» порушено вимоги закону щодо змісту та форми наказів, що призвело до обмеження прав працівників лікарні у загальнохірургічному відділенні хірургічного та травматологічного профілю. Між тим, комісією не наведено, до обмеження яких прав і яких саме працівників КНП «Кременецька опорна лікарня» у загальнохірургічному відділенні хірургічного та травматологічного профілю призвело прийняття цих наказів і чи була завдана їм в зв`язку з цим шкода. Судом попередньої інстанції обґрунтовано звернуто увагу на посилання стосовно порушення права працівників на працю, на належне виконання ними посадових обов`язків (лікар-ортопед-травматолог ОСОБА_7 , лікар-ортопед-травматолог ОСОБА_8 ), закріпленими в посадових інструкціях. Так, зокрема цим лікарям не дозволено ведення стаціонарних хворих хірургічного та травматологічного профілю загальнохірургічного відділення як ургентним лікарям і заборонено проведення планових оперативних втручань, крім певного часу доби, а відповідно до посадових інструкцій, затверджених директором КНП «Кременецька районна комунальна лікарня», лікарі-ортопеди-травматологи: оцінюють тяжкість стану пацієнта, визначають обсяг і послідовність реанімаційних заходів щодо надання невідкладної медичної допомоги; застосовують сучасні методи профілактики, діагностики лікування, реабілітації та диспансеризації хворих із захворюваннями та травмами опорно-рухової системи; визначають необхідність проведення спеціальних методів дослідження, консультацій з іншими лікарями лікарні, показання до госпіталізації, проводять диференціальну діагностику захворювань, обґрунтовують клінічний діагноз; на підставі обстеження, збору анамнезу, даних клініко-лабораторних та інструментальних досліджень установлюють діагноз, визначають біомеханічну й біологічну основу лікування, показання до госпіталізації; розробляють схему, план і тактику лікування пацієнтів; уточнюють об`єм і необхідність додаткових методів обстеження пацієнта; отримують повну і достовірну діагностичну інформацію про травми, розлади опорно-рухового апарату, кістково-м`язової системи; надають кваліфіковану медичну допомогу з використанням сучасних методів профілактики, лікування за допомогою медикаментів, фізичних вправ, хірургії або інших методів лікування, дозволених для застосування в медичній практиці тощо. Разом з тим суд зауважив, що посадових інструкцій лікаря-ортопеда-травматолога ОСОБА_7 та лікаря-ортопеда-травматолога ОСОБА_8 в судове засідання надано не було, а з витягу з посадових інструкцій лікарів-ортопедів-травматологів, який наведено в Акті службового розслідування, вбачається, що на них безпосередньо не покладено обов`язок ведення стаціонарних хворих. Заяв лікаря-ортопеда-травматолога ОСОБА_7 та лікаря-ортопеда-травматолога ОСОБА_8 до керівництва лікарні щодо покладення на них обов`язків ведення стаціонарних хворих суду не надано, а вони такого наміру і не висловлювали. Інших фактів встановлено не було. Щодо висновків комісії про порушення п. 2.4. Правил внутрішнього трудового розпорядку, затверджених директором лікарні 22 січня 2021 року, та підпункту 17 пункту 2.1. контракту, укладеного з директором КНП «Кременецька опорна лікарня», в зв`язку з відсутністю трудових угод, укладених з працівниками, суд правильно врахував, що з листа лікарні до Кременецького міського голови Смаглюка А.М. від 18 липня 2022 року №761 трудові угоди із працівниками, зазначеними у запиті, не укладались, при прийомі на роботу працівники подавали заяву про прийняття на роботу, на її основі видавався наказ, працівникам вручались посадові інструкції. Згідно із ч. 1 ст. 21 КЗпП України в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації. Частиною першою ст. 24 КЗпП України передбачено укладення трудового договору, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 6-1) при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 24 КЗпП України). Відповідно до п. 2.4. та п. 2.13 Правил внутрішнього трудового розпорядку КНП «Кременецька опорна лікарня», затверджених директором підприємства 22 січня 2021 року, директор лікувального закладу укладає трудові договори з працівниками лікувального закладу. Трудовий договір оформляють у письмовій формі: з особою, яка наполягає на цьому; з неповнолітньою особою; з особами, які беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру; з особами, які працюватимуть дистанційно або надомно. Підпункт 17 пункту 2.1. контракту засвідчує, що директор підприємства зобов`язаний укладати трудові договори з працівниками підприємства, керуючись законодавством про працю, з урахуванням галузевих особливостей передбачених статутом підприємства, генеральною та галузевими угодами, колективним договором. Отже, укладення трудових договорів, оформлених наказом роботодавця, не є порушенням вимог чинного законодавства, Правил внутрішнього трудового розпорядку, затверджених директором КНП «Кременецька опорна лікарня» 22 січня 2021 року, або контракту з директором лікарні. Матеріали справи не містять доказів існування випадків при прийнятті на роботу працівників підприємства, за яких передбачено додержання обов`язкової письмової форми трудового договору. Судом правильно взято до уваги і те, що скарга ОСОБА_9 на неправомірні дії лікаря ОСОБА_10 під час проведення ультразвукового дослідження та обстеження лише однієї кінцівки, скарга ОСОБА_11 стосовно непризначення їй бажаного лікаря для проведення оперативного втручання, скарга ОСОБА_12 щодо невключення його до плану оперативного втручання, скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо заборони проведення їм оперативних втручань не ґрунтувалися на положеннях законодавства. Так, контроль якості надання медичної допомоги, зокрема у разі розбіжності встановлених діагнозів, недотримання закладами охорони здоров`я стандартів медичної допомоги (медичних стандартів), клінічних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення, а також у випадках, що супроводжувалися скаргами пацієнтів, здійснюється медичними радами закладу охорони здоров`я (внутрішній контроль), або клініко-експертними комісіями Міністерства охорони здоров`я України чи відповідними управлінням охорони здоров`я (зовнішній контроль), про що складається відповідний висновок. Комісія в складі першого заступника Кременецького міського голови, заступника начальника управління соціального захисту населення - начальника відділу охорони здоров`я, начальника юридичного відділу, начальника фінансового управління, головного спеціаліста з питань запобігання корупції під час службового розслідування за розпорядженням Кременецького міського голови не мала права контролювати якість надання медичної допомоги, в т.ч. недотримання стандартів медичної допомоги (медичних стандартів), клінічних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення. Також враховано відсутність доказів звернення пацієнтів лікарні зі скаргами на неякісне надання медичної допомоги КНП «Кременецька опорна лікарня» до компетентних органів, зокрема до Департаменту охорони здоров`я Тернопільської обласної державної адміністрації. Тому правильним є висновок про недоведеність тих обставин, що директором КНП «Кременецька опорна лікарня» порушено підпункти 3, 8, 9, 17 пункту 2.1 контракту, підпункти 1, 3, 8, 17 пункту 3.3 Правил внутрішнього трудового розпорядку, затверджених директором лікарні 22 січня 2021 року, а його рішення, дії чи бездіяльність могли призвести чи призвели до значної матеріальної чи моральної шкоди громадянам. Обгрунтовано суд не погодився і з тим, що оспорювані розпорядження Кременецького міського голови від 27 червня 2022 року №123-Од «Про проведення службового розслідування», від 01 липня 2022 року №129-Од «Про продовження проведення службового розслідування» не мали жодних правових наслідків і не порушували права ОСОБА_1 . Так, саме на підставі цих розпоряджень було проведено службове розслідування, за наслідками якого складено Акт службового розслідування від 19 липня 2022 року, який в подальшому і був підставою для дострокового розірвання контракту з позивачем. 07 червня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тер Аудит» (далі ТОВ "Тер Аудит"), як виконавцем, та Управлінням соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради, як замовником, укладено договір на проведення аудиту, згідно з яким виконавець зобов`язався провести ініціативний аудит окремих проблем фінансово-господарської діяльності КНП «Кременецька опорна лікарня» на виконання рішення сесії Кременецької міської ради №3859 від 03 травня 2022 року та листа Кременецького міського голови від 10 травня 2022 року №1098/02-25 за період з 01 липня 2021 року по 31 березня 2022 року. Предметом аудиту була необхідність з`ясувати дотримання вимог чинного законодавства з питань нарахування та виплати заробітної плати; повноти та своєчасності відображення інформації у облікових регістрах фінансової та бюджетної звітності; дотримання вимог Законів України «Про колективні договори та угоди», «Про оплату праці», норм і гарантій передбачених генеральною, галузевими (міжгалузевими) угодами і територіальними угодами, трудового законодавства. 07 липня 2022 року між тими ж особами укладено додаткову угоду до договору на проведення аудиту від 07 червня 2022 року, відповідно до умов якої п. 1д викладено в новій редакції, а саме виконавець взяв на себе зобов`язання проведення ініціативного аудиту окремих проблем фінансово-господарської діяльності КНП «Кременецька опорна лікарня» на виконання рішення сесії Кременецької міської ради №3859 від 03 травня 2022 року, листів Кременецького міського голови від 10 травня 2022 року №1098/02-25 та від 28 червня 2022 року №1619/02-25 за період з 01 липня 2021 року по 31 березня 2022 року. Предметом аудиту була необхідність з`ясувати дотримання вимог чинного законодавства з питань нарахування та виплати заробітної плати; повноту та своєчасність відображення інформації у облікових регістрах фінансової та бюджетної звітності; дотримання вимог Законів України «Про колективні договори та угоди», «Про оплату праці», норм і гарантій передбачених генеральною, галузевими (міжгалузевими) угодами і територіальними угодами, трудового законодавства; здійснення публічних закупівель КНП «Кременецька опорна лікарня» за період з 01 січня 2021 року по 31 березня 2022 року. На виконання умов договору 22 липня 2022 року ТОВ «Тер Аудит» складено Звіт (висновок) аудитора щодо ініціативного аудиту окремих питань фінансово-господарської діяльності підприємства № 2256 (надалі Звіт або Звіт аудитора). При вирішенні спірних відносин суд правильно звернув увагу на те, що згідно з перевіреними заявами на сумісництво працівників та наказів щодо зарахування їх на вакантні чи тимчасово вільні посади встановлено, що в лікарні не вносилися зміни до штатного розпису, а працівників зараховували на вакантні чи тимчасово вільні посади з порушенням Правил організації діловодства та архівного забезпечення документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених Міністерством юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5 (накази на зарахування передували поданій працівником заяві). Підприємством до початку календарного року у 2021 та 2022 роках не затверджено штатні розписи. Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 27 червня 2007 року № 162/06/187-07 «Щодо штатного розпису» штатний розпис - це документ, що встановлює для даного підприємства, установи, організації структуру, штати та посадові оклади працівників. У штатному розпису містяться назви посад, чисельність персоналу і оклади по кожній посаді. Прийняття, затвердження керівником підприємства штатного розпису проводиться шляхом видання спеціального локального нормативного акта (наказу), що визначатиме кількість працівників кожної професії з розподілом штатних одиниць за структурними підрозділами підприємства. Питання, пов`язані з обліком штатних працівників, регулюються наказом Держкомстату від 28 вересня 2005 року № 286, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 листопада 2005 року за № 1442/11722, «Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників», дія якого поширюється на всіх юридичних осіб, їх філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також на фізичних осіб - підприємців, що використовують найману працю. Розроблення штатного розпису має здійснюватися на основі внутрішніх організаційно-нормативних документів (чинна структура і чисельність, положення з оплати праці) та з урахуванням вимог нормативно-правових актів, зокрема Класифікатора професій ДК 003-2010 (назви посад і професій мають відповідати назвам у Класифікаторі). Для бюджетних установ типова форма затверджена наказом Міністерства фінансів України № 57 від 28 січня 2002 року. Обмеження щодо терміну затвердження штатного розпису є лише для бюджетних установ - вони затверджують свої штатні розписи в місячний строк з початку року (згідно з абзацом першим п. 45 постанови Кабінету Міністрів України № 228 від 28 лютого 2002 року «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження i основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ»). Штатний розпис затверджується наказом керівника підприємства, який складають у довільній формі. Головне, що має бути вказане в наказі, - це дата, з якою передбачається введення в дію штатного розпису. Вона може відрізнятися від дати видання наказу або збігатися з нею. Минулим числом ввести в дію штатний розпис не можна - це єдине обмеження. Протягом року до штатного розпису може бути внесено зміни в разі введення (виведення) штатних одиниць, змін розміру посадових окладів, а також змін суттєвих умов праці (назв посад, розрядів, категорій тощо). Зміни до штатного розпису вносяться на підставі наказу по підприємству, в якому повинні бути висвітлені причини внесення цих змін. Кількість і періодичність змін штатного розпису протягом поточного року не обмежена. КНП «Кременецька опорна лікарня» не є бюджетним закладом охорони здоров`я, а тому не зобов`язане затверджувати штатний розпис до початку календарного року. Окрім того, в Звіті аудитора не вказано, які саме зміни до штатного розпису та коли саме повинні були вноситись лікарнею. При цьому Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Тернопільській області було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності КНП «Кременецька опорна лікарня» за період з 01 вересня 2019 року по 30 червня 2021 року, а Актом № 04-22/12 від 27 серпня 2021 року порушень по складанню та затвердженню штатних розписів на 2019-2021 роки встановлено не було. Згідно із п. 2.12 Правил внутрішнього трудового розпорядку, затверджених директором КНП «Кременецька опорна лікарня» 22 січня 2021 року, наказ про прийняття на роботу видають на підставі заяви та, за необхідності, трудового договору, укладеного у письмовій формі. На запит Кременецького міського голови Смаглюка А.М. 18 липня 2022 року за № 761 ОСОБА_1 повідомив, що при прийомі на роботу працівники подавали заяву про прийняття на роботу, на її основі видавався наказ, працівнику вручалась посадова інструкція. В Звіті аудитора не зазначено прізвища, імені і по батькові працівників, які подавали заяви на сумісництво та відповідно до яких наказів їх було зараховано на вакантні посади. Висновок про те, що накази на зарахування передували поданій працівником заяві не підтверджується відповідними заявами працівників чи наказами. В додатку 2 до Звіту, окрім прізвища, імені і по батькові працівника, дати написання заяви і дати та номеру наказу, також не зазначено прізвища, імені і по батькові працівників, які подавали заяви на сумісництво та відповідно до яких наказів їх було зараховано на вакантні посади. Крім того, трудовим законодавством не передбачено обов`язку подавати письмову заяву для укладення трудового договору. Відповідно ч.ч. 2, 4 ст. 24 КЗпП України при укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Отже, укладення трудових договорів, оформлених наказом роботодавця, не є порушенням вимог чинного законодавства та Правил внутрішнього трудового розпорядку, затверджених директором КНП «Кременецька опорна лікарня» 22 січня 2021 року. Звітом встановлено, що у штатних розписах не відображено доплати за роботу у нічний час, а також за роботу у святкові та неробочі дні. Між тим, відповідно до ч. 2 ст. 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, роботодавець зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Згідно зі ст. 12 Закону України «Про оплату праці» норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов`язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров`я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв`язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України. Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями. Відповідно до ст.ст. 107, 108 КЗпП України робота у святковий і неробочий день (ч. 4. ст. 73 КЗпП України) оплачується у подвійному розмірі. Робота у нічний час (ст. 54 КЗпП України) оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час. Примірник колективного договору за період, в якому здійснювалась перевірка аудитором, суду першої інстанції надано не було. При цьому з`ясовано, що колективним договором між адміністрацією КНП «Кременецька опорна лікарня» та профспілковим комітетом Кременецької районної організації профспілки працівників охорони здоров`я від 08 червня 2022 року встановлено доплати, зокрема за роботу у нічний час. Наказом Міністерства праці та соціальної політики України Міністерства охорони здоров`я України 05 жовтня 2005 року № 308/519 затверджено "Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення", які застосовуються при обчисленні заробітної плати працівників сфери охорони здоров`я та соціального захисту населення України незалежно від підпорядкування. Пунктом 1.6 "Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення" передбачено, що конкретні розміри доплат, надбавок та інших виплат визначаються керівником закладу, установи за рахунок і в межах фонду заробітної плати та відображаються в розрахункових відомостях на виплату заробітної плати. Тому у роботодавця відсутній обов`язок відображати у штатному розписі доплати за роботи у нічний час, а також роботи у святкові і неробочі дні. Щодо невжиття КНП «Кременецька опорна лікарня» заходів на заповнення вакантних штатних посад, то в Звіті аудитора не зазначено, які штатні посади були вакантними в штатному розписі. Натомість за період, який перевірявся, в лікарні приймалися на роботу працівники, зокрема ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 . Суд звернув увагу і на виплачені керівнику підприємства 102 582 гривні відповідно до наказу № 184-к від 08 грудня 2021 року без належних для цього підстав (рішення Кременецької міської ради, рішення виконавчого комітету Кременецької міської ради, розпорядження Кременецького міського голови). Так, згідно із пунктом 3.1. розділу ІІІ контракту директору підприємства встановлено посадовий оклад на рівні дев`яти посадових окладів працівника основної професії. Відповідно до пункту 3.3 розділу ІІІ контракту в редакції, що діяла на час виплати коштів, додаткові виплати можуть включати доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій згідно постанови Кабінету Міністрів України № 859 від 19 травня 1999 року «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств на державній комунальній власності, та об`єднань державних підприємств» за рішенням органу управління майном. З заяви від 06 грудня 2021 року на ім`я Кременецького міського голови ОСОБА_2 видно, що ОСОБА_1 просив погодити йому премію за результатами роботи за 2021 рік у розмірі двох місячних посадових окладів за його посадою. На заяві наявна резолюція Кременецького міського голови: «Погоджую 07.12.2021». Наказом КНП «Кременецька опорна лікарня» № 184-к від 08 грудня 2021 року позивачу виплачено премію за результатами роботи за 2021 рік у розмірі двох місячних посадових окладів відповідно до п. 3.3. строкового трудового договору (контракту) з директором лікарні. При цьому судом правильно враховано, що обставини виплати ОСОБА_1 премії за результатами роботи за 2021 рік вже були предметом судового з`ясування. Постановою Кременецького районного суду Тернопільської області від 23 грудня 2022 року у справі №601/2169/22, що набрала законної сили 03 січня 2023 року, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 1727 КУпАП. Цією постановою встановлено, що допитаний в судовому засіданні як свідок Кременецький міський голова ОСОБА_2 показав, що порядок виплати премій директору КНП «Кременецька опорна лікарня» передбачений п. 3.3. контракту за рішенням органу управління майном. В грудні 2021 року до нього з заявою про виплату премії за результатами роботи за 2021 рік звернувся керівник лікарні Кісіль П.В. Він погодив йому виплату премії у розмірі двох місячних посадових окладів шляхом накладення резолюції на заяві. Також свідок підтвердив, що це його недопрацювання, оскільки він не орієнтувався у розмірі премії та повинен був видати розпорядження на виплату премії. Згідно із ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лище в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Отже, наведеними преюдиційними обставинами засвідчено той факт, що Кременецький міський голова Смаглюк А.М. своїм рішенням погодив виплату директору КНП «Кременецька опорна лікарня» ОСОБА_1 премії в сумі двох посадових окладів, тобто підстави для її виплати ґрунтувалися на вимогах закону. Звітом аудитора встановлено, що заробітна плата працівникам лікарні за другу частину січня 2022 року виплачена 10 лютого 2022 року, тоді як мала бути проведена 28 січня 2022 року, чим підприємством порушено строки виплати заробітної плати за другу половину січня 2022 року. Правильно взято до уваги судом і те, що ця обставина позивачем не заперечувалася. Проте ОСОБА_1 зазначав, що порушення допущено не з вини керівника КНП «Кременецька опорна лікарня», а внаслідок зворотної у часі зміни законодавства Кабінету Міністрів України та несвоєчасним укладенням договору Національною службою здоров`я України з лікарнею. Так, строки виплати заробітної плати встановлені ст. 115 КЗпП України. Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Пунктом першим постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров`я» (в первісній редакції) передбачено, що розмір нарахованої заробітної плати медичним працівникам закладів охорони здоров`я державної або комунальної форми власності за повністю виконану місячну (годинну) норму праці установлюється у межах фонду оплати праці на 2022 рік: на рівні не менше 20 000 гривень лікарям (крім лікарів-інтернів) та професіоналам з вищою немедичною освітою, які допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров`я; на рівні не менше 13 500 гривень для посад молодших спеціалістів з медичною освітою (фахових молодших бакалаврів), фахівцям з початковим рівнем (короткий цикл) вищої медичної освіти, першим (бакалаврський) рівнем вищої медичної освіти і магістрів з медсестринства. При цьому пункт 3 цієї постанови вказує про її застосування з 01 січня 2022 року. Тобто Кабінетом Міністрів України 12 січня 2022 року було змінено фонд оплати праці з 01 січня 2022 року. Договір про оплату послуг КНП «Кременецька опорна лікарня», а саме договір № 1830-Е122-Р000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, датою укладення якого є дата його підписання обома сторонами, підписаний Національною службою здоров`я України 06 лютого 2022 року, а лікарнею - 07 лютого 2022 року. Як убачається з виписки АТ «Ощадбанк» від 19 серпня 2022 року, по КНП «Кременецька опорна лікарня» 10 лютого 2022 року було здійснено виплату заробітної плати за другу половину січня 2022 року. Тому суд зробив правильний висновок про те, що факт порушення оплати праці допущено не з вини керівника підприємства, а через зворотну у часі зміну законодавства Кабінетом Міністрів України та несвоєчасне укладення договору Національною службою здоров`я України з КНП «Кременецька опорна лікарня». Щодо порушення норм Закону України «Про охорону праці» в частині проведення навчання, інструктажів, перевірки знань, то судом вказувалося таке. Відповідно до ч. 6 ст. 18 Закону України «Про охорону праці» не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці. Згідно із п. 2.16. Правил внутрішнього трудового розпорядку, затверджених директором КНП «Кременецька опорна лікарня» 22 січня 2021 року, при прийнятті на роботу працівника інструктують з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної охорони. З витягу з наказу від 16 липня 2021 року № 98-к «З кадрових питань» видно, що ОСОБА_13 була прийнята на роботу з 19 липня 2021 року на підставі наказу № 98-к від 16 липня 2021 року. Відповідно до табелю обліку використання робочого часу за липень-серпень 2021 року вона працювала з 19 липня 2021 року, первинний інструктаж з нею проведено 19 липня 2021 року, а 02 серпня 2021 року з нею проведено повторний інструктаж, а не первісний, - як помилково зазначалося у Звіті. У Звіті аудитора вказано, що ОСОБА_14 прийнята на роботу на підставі наказу № 141-к від 30 вересня 2021 року, а інструктаж нею пройдено 17 жовтня 2021 року. Однак на підставі цього наказу прийнято на роботу ОСОБА_15 , а не ОСОБА_14 . Як видно з заяви про долучення доказів від 09 грудня 2022 року, КНП «Кременецька опорна лікарня» повідомила, що в вересні-жовтні 2021 року ОСОБА_14 не працювала в лікарні. ОСОБА_14 прийнята на посаду сестри медичної з дієтичного харчування 12 листопада 2021 року. Тому твердження, що викладені у Звіті, про порушення законодавства з охорони праці позивачем спростовано, з чим правильно погодився і суд. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи). Первинні документи - це документи, створені у паперовій або в електронній формі, які містять відомості про господарські операції. При цьому у Звіті чи додатках до нього не вказується, які саме первинні бухгалтерські документи, що були виявлені аудитором під час вибіркової перевірки, не відповідали вимогам Положення та не містили обов`язкові реквізити. Такі документи відсутні і в матеріалах справи. Отже, судом об`єктивно не встановлено порушень вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88. З приводу неознайомлення працівників КНП «Кременецька опорна лікарня» з наказами, які зазначені в додатку 2 до Звіту, та відсутності заяв до окремих наказів, а, отже, й підстав для формування наказів на дату їх видання, то суд врахував таке. Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, передбачають єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі - установи) (далі - Правила). Пункт 7 розділу 10 Правил вказує, що у розпорядчих документах з кадрових питань (особового складу) розпорядча частина починається, як правило, з дієслова у формі інфінітива: «Прийняти», «Призначити», «Перевести», «Звільнити», «Відрядити», «Надати», «Оголосити» тощо. Далі зазначаються великими літерами прізвище працівника, на якого поширюється дія розпорядчого документа, і малими - його ім`я та по батькові. Формулювання пунктів повинні бути чіткими, конкретними, відповідати нормам Кодексу законів про працю України або іншим правовим актам. У разі призначення або звільнення працівника зазначаються повна дата (число, місяць, рік) фактичного виходу працівника на роботу (припинення трудових відносин), розміри його посадового окладу відповідно до штатного розпису, надбавок та доплат. У кожному пункті розпорядчого документа з кадрових питань (особового складу) зазначається підстава щодо його видання (заява працівника, контракт, доповідна записка, рішення атестаційної комісії тощо). Розпорядчі документи з кадрових питань (особового складу) оформлюють у вигляді індивідуальних (стосуються одного працівника) і зведених (стосуються кількох працівників). У зведених розпорядчих документах до розпорядчої частини включаються пункти, що містять інформацію, у такій послідовності: прийняття на роботу (службу), переведення, звільнення. У межах цих пунктів підпунктами зазначають прізвища працівників за алфавітом. При цьому до одного зведеного розпорядчого документа не можуть включатися пункти з інформацією, яка згідно із законодавством має різні строки зберігання. Пунктом 11 розділу 10 Правил передбачено, що з розпорядчим документом з кадрових питань (особового складу) обов`язково ознайомлюють згаданих у ньому осіб, які на першому примірнику документа чи на спеціальному бланку проставляють свої підписи із зазначенням дати ознайомлення. Натомість у Звіті не зазначається, які саме працівники та з якими наказами не були ознайомлені. У додатку 2 до Звіту аудитора вказуються прізвище, ім`я та по батькові працівника, дата написання ним заяви, дата та номер наказу, інформація відносно ознайомлення чи неознайомлення з цими наказами працівників відсутня. Так само відсутня інформація стосовно порушення пункту 7 розділу 10 Правил щодо відсутності підстав для формування наказів на дату їх видання. Жодного наказу, де не було б зазначено підстави щодо його прийняття, в Звіті не вказано, а суду не надано. У Звіті зазначається, що заяви ОСОБА_16 від 28 січня 2022 року та від 28 лютого 2022 року про переведення не містять підпису самого заявника. Разом з тим ці заяви підписані ОСОБА_16 . Також з листа-відповіді № 66 від 25 січня 2023 року директора КНП «Кременецька опорна лікарня» Капелусь О. видно, що заява ОСОБА_16 від 28 січня 2022 року відсутня. Тому судом обгрунтовано не було встановлено порушення позивачем вимог цих Правил. Правильно судом спростовано і обставини порушення ОСОБА_1 законодавства щодо істотних умов праці. Так, статтями 32, 103, 56 КЗпП України в редакції, що діяла на момент написання заяв працівниками про переведення, передбачено, що переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством. Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров`я. У зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни. Угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На просьбу вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорціонально відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. Тому суд висновував, що коли ініціатором переведення на неповний робочий день є працівник (що підтверджено відповідною заявою), попереджати його про зміну істотних умов праці за два місяці необхідності немає. У Звіті також вказано, що під час проведення перевірки до аудитора звернулися працівники лікарні із заявами, зміст яких свідчить про порушення законодавства в частині зміни істотних умов праці. При цьому аудитором надано їм відповідну оцінку. Документальне підтвердження цих фактів та дані, що наведені у додатку 2 даного Звіту, можуть свідчити про те, що окремі дії відповідальних осіб підприємства стосовно особового складу здійснюються без попередньої згоди на це самого працівника, без належного та своєчасного повідомлення працівників про зміну істотних умов праці. Як видно з долучених до Звіту аудитора звернень, працівники КНП «Кременецька опорна лікарня» повідомили директора ТОВ «Тер Аудит» ОСОБА_17 , що їх примушували написати заяви про переведення на 0,75 ставки. Тобто ініціатором такого переведення був працівник, а тому з цих міркувань його не потрібно попереджати про зміну істотних умов праці за два місяці. Щодо відсутності попередньої згоди працівника на таке переведення, примушування до написання заяв про переведення, в т.ч. під загрозою звільнення, суд зазначав про відсутність у матеріалах справи жодної заяви працівника до адміністрації лікарні, комісії у трудових спорах, органів державного нагляду (контролю) чи суду з питань порушення істотних умов праці відповідальними особами підприємства. Суду не представлено доказів, що при ознайомленні з наказом про зміну істотних умов праці щодо запровадження нового розміру посадового окладу - 0,75 ставки працівники не погоджувалися зі зменшеною ставкою посадового окладу, заперечували надалі працювати в нових умовах із застосуванням пониженої ставки посадового окладу (зменшеного розміру заробітної плати) чи оскаржували вказані накази. Отже, порушень законодавства в частині зміни істотних умов праці судом встановлено не було. Щодо наведених у Звіті порушень пунктів 8, 9, 11 Положення про преміювання (додаток 6 до колективного договору між адміністрацією КНП «Кременецька районна комунальна лікарня» та профспілковим комітетом первинної профспілкової організації КНП «Кременецька районна комунальна лікарня» Профспілки працівників охорони здоров`я України і радою трудового колективу підприємства (діяло до 08 червня 2022 року), а саме виплати премій без встановлення сум економії фонду оплати праці, без подання керівників структурних підрозділів із встановленням особистого внеску кожного працівника в загальні результати роботи, колективний договір за період, в якому здійснювався аудит, то доказів про це суду попередньої інстанції надано не було. Цими пунктами Положення про преміювання працівників (додаток 6 до колективного договору між адміністрацією КНП «Кременецька опорна лікарня» та профспілковим комітетом Кременецької районної організації профспілки працівників охорони здоров`я від 08 червня 2022 року) встановлено, що розмір премії визначає керівник. За наявності простроченої заборгованості з виплати заробітної плати працівників не преміюють. Керівнику закладу премію виплачують на умовах, які передбачає контракт. При цьому, як вказував позивач і ці обставини спростовано не було, при кожному преміюванні було проведено засідання трудового колективу, на яких заслухано пропозиції по кандидатурах на заохочення, на ці засідання подавались доповідні від медичного директора, його заступників, заступника директора, завідувача господарством із пропозиціями по преміюванні підпорядкованих працівників, на кожному із засідань було заслухано головного бухгалтера, яка надавала інформацію про наявність коштів для преміювання, кожне засідання запротокольовано, що не суперечить пунктам 8, 9, 11 Положення про преміювання. Щодо вказівки у Звіті на відсутність в колективному договорі порядку встановлення надбавки за складність та напруженість у роботі і виплати надбавки за складність та напруженість у роботі лікарні з порушенням чинного законодавства, то суд правильно звернув увагу на таке. Порядок встановлення доплат, надбавок та премій визначений наказом Міністерства праці і соціальної політики та Міністерства охорони здоров`я України від 05 жовтня 2005 року № 308/519 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення», яким затверджено "Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення" (надалі - Умови). Пунктом 4.4 Умов передбачено можливість встановлення працівникам надбавок в розмірі до 50 відсотків посадового окладу (тарифної ставки): за високі досягнення у праці; за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання); за складність, напруженість у роботі. Граничний розмір зазначених надбавок для одного працівника не повинен перевищувати 50 відсотків посадового окладу. У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначені надбавки зменшуються або скасовуються. Працівникам закладу, установи надбавки установлюються керівником, а керівнику - органом вищого рівня, у межах фонду оплати праці. Пункт 2 зазначеного наказу № 308\519 зобов`язав керівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення в межах фонду заробітної плати установити працівникам посадові оклади (тарифні ставки), доплати та надбавки, виходячи з розмірів, передбачених цими Умовами. Вказівок затвердити в колективному договорі порядок установлення надбавки за складність та напруженість у роботі наказ № 308\519 та Умови не містять. З приводу вказаних у Звіті аудитора порушень здійснення публічних закупівель, то норми Закону України «Про публічні закупівлі» установлюють правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно із ч. 1 ст. 11 Закону України "Про публічні закупівлі" відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів: 1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством; 2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов`язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб); 3) шляхом укладення трудового договору (контракту) згідно із законодавством. Уповноважена особа може бути відповідальною за організацію та проведення закупівель, що здійснюються відповідно до частини третьої статті 3 цього Закону. Як з`ясовано, заступник директора з економічних питань Янусь А.П. є уповноваженою особою КНП «Кременецька опорна лікарня» із закупівель та є головою тендерного комітету. З посадової інструкції заступника директора з економічних питань від 24 червня 2020 року видно, що метою роботи цієї посадової особи є, в т.ч. здійснення закупівель товарів, робіт і послуг відповідно до законодавства. Пунктом 2.2., 2.3 посадової інструкції передбачено, що заступник директора з економічних питань організовує роботу щодо проведення процедур закупівель товарів, робіт, послуг та відповідно до отриманих доручень здійснює проведення процедури закупівель товарів, робіт, послуг згідно із чинним законодавством та здійснює планування закупівель та формування річного плану закупівель в електронній системі закупівель. Оскільки посадовими обов`язками заступника директора з економічних питань передбачено виконання роботи з організації та проведення процедури закупівлі, тому підстав для встановлення йому обов`язкових додаткових доплат за виконання додаткової роботи (обов`язків уповноваженої особи), - як про це вказує аудитор, не вбачається. Сам по собі той факт, що Національним класифікатором професій ДК 003:2010 для виконання роботи уповноваженої особи із закупівель передбачено посаду за кодом 2419.2 «Фахівець з державних закупівель», не позбавляє КНП «Кременецька опорна лікарня» права покласти виконання трудових обов`язків уповноваженої особи із закупівель на працівника іншої посади, зокрема на заступника директора з економічних питань Януся А.П. У Звіті також зазначено, що у період з 25 серпня 2021 року по 14 вересня 2021 року заступник директора з економічних питань, який одночасно є уповноваженою особою та головою тендерного комітету, відповідно до наказу № 98-від від 19 серпня 2021 року перебував у щорічній відпустці, а на порталі публічних закупівель "Прозорро" наявні 46 опублікованих закупівель без використання електронної системи та 1 спрощена закупівля, які підписані його електронним цифровим підписом. Аудитор стверджував, що такі закупівлі було проведено без встановлених у цієї посадової особи повноважень, адже в період відпустки працівник не може виконувати посадові обов`язки. При цьому законодавством не встановлено прямої заборони працівнику під час відпустки виконувати трудові обов`язки. Щодо фактів придбання за 2021-2022 роки товарів, робіт та послуг, а також укладення договорів про закупівлю без проведення процедур закупівель, встановлених Законом України «Про публічні закупівлі», то відповідно до ч. 3 ст. 3 цього Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов`язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до ст. 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Відповідно до ч. 1 ст. 4, ч. 10 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі - річний план). Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього. Планування та проведення процедур закупівель належить виключно до повноважень тендерного комітету або уповноваженої особи (осіб), в даному випадку - до повноважень заступника директора з економічних питань. Законом не встановлено обов`язку замовника складати та затверджувати річний план закупівель на підставі кошторису (тимчасового кошторису), фінансового плану (плану асигнувань). При визначенні очікуваної вартості закупівлі під час складання річного плану закупівель замовники можуть виходити з планових вартісних показників, які можуть розраховуватись, зокрема виходячи із потреби у відповідних товарах, роботах і послугах у минулих роках з урахуванням економічних факторів, які впливають на ціноутворення на ринках відповідних товарів, робіт і послуг тощо. Забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону. Разом з тим частиною першою ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмету закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатку до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі. Тобто Законом України «Про публічні закупівлі» встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі: 1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках. Отже, порядок придбання товарів, робіт і послуг можливий після вчинення замовником дій, передбачених ч. 1 ст. 4 Закону України "Про публічні закупівлі", тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у ч. 1 ст. 2 цього Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", такий предмет закупівлі у вказаних випадках вважатиметься новим предметом договору. Тому замовник планує нову закупівлю в додатку до річного плану та оприлюднює додатково в електронній системі закупівель. Закупівлі без використання електронної системи товарів, - як вказує позивач, зокрема таких як «Конструкційні матеріали, код згідно ДК 021:2015 44110000-4» у 2021 році на суму 89 266 гривень, з яких кошти в сумі 40 650, 95 гривень є зекономленими коштами, сума яких не могла бути відомою на момент такого планування замовнику, тому замовник планував нову закупівлю в додатку до річного плану та оприлюднив додаток в електронній системі закупівель на суму до 50 000 гривень. Закупівлю «Конструкційних матеріалів, код згідно ДК 021:2015 44110000-4» у 2022 році здійснено на загальну суму 252 098, 10 гривень і проведено з дотриманням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», адже вчинено за кошти, зекономлені від проведення відкритих торгів. Окрім іншого, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 169 від 28 лютого 2022 року «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що в умовах воєнного стану оборонні та публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених Законами України «Про публічні закупівлі» та «Про оборонні закупівлі». Пункт третій цієї постанови передбачає, що замовники під час здійснення передбачених цією постановою закупівель повинні відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та забезпечувати оприлюднення укладеного договору в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів після його підписання. Зазначений строк продовжується на час неналежного функціонування електронної системи закупівель, підтверджений її адміністратором. Договір, не оприлюднений в електронній системі закупівель у встановлений строк, є нікчемним. Також частиною першою ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено моніторинг процедури закупівлі, а саме аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель. Моніторинг процедури закупівлі здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. При цьому судом взято до уваги, що Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Тернопільській області було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності КНП «Кременецька опорна лікарня» за час з 01 вересня 2019 року по 30 червня 2021 року та Актом № 04-22/12 від 27 серпня 2021 року не виявлено порушень дотримання законодавства про закупівлі. Тому правильно не встановлено тих обставин, і матеріали справи відповідних доказів про це не містять, що директор КНП «Кременецька опорна лікарня» Кісіль П.В. порушив підпункти 1, 2, 3, 4, 8, 9, 11, 12 пункту 2.1 контракту. З приводу Акта ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства за період з 01 вересня 2019 року по 30 червня 2021 року, проведеної Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Тернопільській області, то в судовому засіданні обґрунтовано з`ясовано, що за її наслідками не виявлено будь-яких порушень законодавства, вчинених позивачем. Отже, відсутні підстави для висновку про невиконанням директором лікарні підпункту 2 пункту 2.1 Розділу II контракту, а саме: організувати ефективну беззбиткову діяльність підприємства, своєчасно вживати заходів до запобігання банкрутству підприємства у разі його неплатоспроможності. Крім того, ревізія проводилася за період з 01 вересня 2019 року по 30 червня 2021 року, а контракт з ОСОБА_1 був укладений 22 листопада 2019 року. В оспорюваному рішенні сесії Кременецької міської ради № 3920 «Про дострокове розірвання контракту з директором КНП «Кременецька опорна лікарня» міститься лише загальна вказівка про встановлення ревізією обставин фінансових порушень на загальну суму 1 913,33 гривень, що свідчить про невиконанням директором КНП «Кременецька опорна лікарня» підпункту 2 пункту 2.1 розділу II контракту. Разом з тим, за який конкретно період часу допущено ці фінансові порушення, які саме фінансові порушення, їх характер і природу, ким вони допущені і в зв`язку з чим, - не вказано. При цьому ревізією не виявлено будь-яких порушень законодавства, вчинених позивачем. 11 серпня 2022 року сесією Кременецької міської ради було прийняте рішення № 3920 «Про дострокове розірвання контракту з директором КНП «Кременецька опорна лікарня». Відповідно до цього рішення Актом службового розслідування від 19 липня 2022 року комісії, створеної згідно з розпорядженнями міського голови від 27 червня 2022 року № 123-Од «Про проведення службового розслідування» та від 01 липня 2022 року №129-Од «Про продовження проведення службового розслідування», а також Звітом аудитора №2256 від 22 липня 2022 року ТОВ «Тер Аудит» щодо окремих питань фінансово-господарської діяльності лікарні, результати ревізії, фінансово-господарської діяльності лікарні за час з 01 вересня 2019 року по 30 червня 2021 року, проведеної Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області з 01 липня 2021 року по 19 серпня 2021 року, встановлено систематичність невиконання директором підприємства ОСОБА_1 без поважних причин умов та обов`язків, визначених строковим трудовим договором (контрактом) від 22 листопада 2019 року. Також розірвано строковий трудовий договір (контракт) з директором лікарні від 22 листопада 2019 року (попередня назва юридичної особи - Комунальне некомерційне підприємство «Кременецька районна комунальна лікарня» Кременецької районної ради Тернопільської області) (зі змінами) ОСОБА_1 шляхом його дострокового розірвання з підстави, передбаченої підпунктом 1 пункту 5.2 розділу V вказаного контракту з першого робочого дня після закінчення тимчасової непрацездатності, звільнено ОСОБА_1 з посади директора КНП «Кременецька опорна лікарня» згідно з пунктом 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України з першого робочого дня після закінчення тимчасової непрацездатності, доручено Кременецькому міському голові видати розпорядження про звільнення ОСОБА_1 . Цим рішенням встановлено, що в результаті розслідування комісією складено Акт від 19 липня 2022 року щодо порушення директором КНП «Кременецька опорна лікарня» Кісілем П.В. підпунктів 3, 8, 9, 17 пункту 2.1 контракту. Крім того, Кременецькою міською радою було ініційовано проведення аудиту згідно з рішенням сесії від 03 травня 2022 року № 3859 стосовно окремих проблем фінансово-господарської діяльності КНП «Кременецька опорна лікарня», що здійснювався ТОВ «Тер Аудит». В результаті було складено Звіт (висновок) №2256 від 22 липня 2022 року щодо порушення директором підприємства підпунктів 1, 2, 3, 4, 8 , 9, 11, 12 пункту 2.1 Розділу ІІ контракту. Також Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області з 01 липня 2021 року по 19 серпня 2021 року проводилась ревізія фінансово-господарської діяльності КНП «Кременецька опорна лікарня» за період з 01 вересня 2019 року по 30 червня 2021 року. Ревізією встановлено фінансових порушень на загальну суму 1 913 000,33 гривень, в т.ч.: незаконні видатки, що призвели до втрат 569 000,37 гривень, недоотримано коштів підприємством 1 343 000,96 гривень, неефективно використаних коштів на суму 34 000,59 гривень. Ці порушення пов`язані з невиконанням директором КНП «Кременецька опорна лікарня» підпункту 2 пункту 2.1 розділу II контракту. Тому міська рада визнала дії керівника лікарні такими, що систематично порушують умови контракту, і зробила висновок про неможливість його подальшої роботи на посаді, адже це може призвести до неналежного виконання статутних завдань підприємством, його неефективної діяльності, неналежного надання медичного обслуговування. Статтею 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Відповідно до статті 51 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи. Частинами першою та третьою ст. 21 КЗпП України в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин, визначено, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України. Враховуючи особливості зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати їхні права, обов`язки та відповідальність, зокрема як передбачену нормами Кодексу законів про працю України, так і підвищену відповідальність керівника та додаткові підстави розірвання трудового договору. Відповідно до пункту 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору, зокрема є підстави, передбачені контрактом. Роз`ясненнями, даними у пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», судам рекомендовано враховувати, що вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 8 статті 36 КЗпП України, необхідно звертати увагу, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір за наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання. Підпунктом 1 пункту 5.2 контракту передбачено, що його може бути розірвано, а директора звільнено з посади за ініціативи Кременецької міської ради до закінчення строку дії контракту у разі систематичного невиконання директором без поважних причин умов та обов`язків, визначених цим контрактом. Правовою підставою для дострокового розірвання контракту та звільнення позивача з посади на підставі пункту 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України було систематичне невиконання ним без поважних причин умов та обов`язків, визначених контрактом, зокрема, підпунктів 1, 2, 3, 4, 8 , 9, 11, 12, 17 пункту 2.1 розділу ІІ контракту Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може грунтуватися на припущеннях. Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Суд зробив правильний висновок, що відповідачі не надали переконливих і об`єктивних доказів про те, що директор КНП «Кременецька опорна лікарня» порушив підпункти 1, 2, 3, 4, 8 , 9, 11, 12, 17 пункту 2.1 розділу ІІ контракту. Тому не встановлено і систематичності невиконання ним без поважних причин умов та обов`язків, визначених контрактом, а, отже, законні підстави для дострокового розірвання з ним контракту і звільнення з роботи на підставі пункту 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України відсутні. Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Тому обґрунтовано визнано протиправними та скасовано рішення сесії Кременецької міської ради від 11 серпня 2022 року №3920 «Про дострокове розірвання контракту з директором КНП «Кременецька опорна лікарня», від 30 серпня 2022 року №3987 «Про внесення змін в рішення сесії Кременецької міської ради від 11 серпня 2022 року №3920 «Про дострокове розірвання контракту з директором КНП «Кременецька опорна лікарня», розпорядження Кременецького міського голови від 12 серпня 2022 року №192-О «Про звільнення директора КНП «Кременецька опорна лікарня» Павла Кісіля», від 30 серпня 2022 року №207-О «Про внесення змін у розпорядження Кременецького міського голови від 12 серпня 2022 року №192-О від 12 серпня 2022 року «Про звільнення директора КНП «Кременецька опорна лікарня» Павла Кісіля» та поновлено позивача на посаді директора підприємства. Отже, висновками суду попередньої інстанції, з якими погоджується і апеляційний суд, спростовуються доводи апеляційної скарги Кременецької міської ради. При цьому колегія суддів бере до уваги положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Також воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення від 27 вересня 2001 року у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", п. 32). Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення у справах "Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.)", "Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2)", § 41). Крім того, аргументи Кременецької міської ради стосовно хибності вирішення питання про участь у справі як відповідача ОСОБА_2 та задоволення позову в частині вимог до нього є необгрунтованими і не заслуговують на увагу. Так, згідно із ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Звертається увага і на те, що відповідач це особа, на яку вказує позивач як на порушника своїх прав. Тому саме позивач визначає, до кого пред`явити позов. Основне завдання відповідача захищатися проти позову. Оскільки процесуальні права носять суб`єктивний характер, а Кременецька міська рада на підставі закону чи договору не наділена повноваженнями захищати в суді права іншого відповідача ОСОБА_2 , які є особистими та невід`ємно належать лише йому, тому доводи про це є помилковими. Не можна погодитися і з аргументами ОСОБА_2 про те, що він є неналежним відповідачем у справі. Так, в контексті спірних правовідносин ОСОБА_2 займає адміністративну посаду є Кременецьким міським головою. Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем зазначено його засоби зв`язку (електронна пошта та контактний номер телефону) та адресу, які є тотожними і повністю відповідають засобам зв`язку і адресі місцезнаходження Кременецької міської ради як відповідача1. При цьому у мотивувальній частині позовної заяви разом із оспорюваними рішеннями Кременецької міської ради також обґрунтовується незаконність розпоряджень і Кременецького міського голови №123-Од від 27 червня 2022 року, №129-Од від 01 липня 2022 року і №192-Ос від 12 серпня 2022 року, а прохальна (резолютивна) частина цієї заяви містить вимоги про визнання протиправними та скасування цих розпоряджень. Згідно із пунктом 10 ч. 4, ч. 5 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільський, селищний, міський голова, зокрема, призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім випадків, передбачених частиною другоюстатті 21 Закону України "Про культуру". Сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень. Отже, ОСОБА_2 є головною посадовою особою територіальної громади, до компетенції якого належить повноваження із прийняття та звільнення з роботи позивача. Тобто у цьому спорі він діє як Кременецький міський голова і тому є належним відповідачем, адже ним видано оспорювані розпорядження, якими порушено право позивача на працю. Щодо тверджень про неврахування судом правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 12 січня 2022 року у справі №592/6904/21, від 07 квітня 2021 року у справі №757/62834/19 та Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц, то вони не заслуговують на увагу, оскільки відповідні висновки зроблено при вирішенні правовідносин, які не є подібними зі спірними правами та обов`язками, а обставини справ істотно відрізняються і регулюються іншими нормами права. Не ґрунтуються на матеріалах справи й покликання заявників на недодержання судом норм процесуального права, виходячи з такого. Відповідно до абз. другого ч. 2 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Однак будь-яких фактів про процесуально-правові порушення, що потягли би помилкове розв`язання трудового спору, заявники не надали, матеріали справи не містять, а апеляційним судом здобуто не було. При цьому встановлено й відсутність обставин, які свідчили би про обов`язкове скасування судового рішення внаслідок існування підстав, передбачених ч. 3 ст. 376 ЦПК України. Решті аргументам авторів апеляційних скарг суд першої інстанції вже дав детальну та вичерпну оцінку, з чим погоджується і апеляційний суд, відхиляючи їх. Повно та правильно з`ясувавши обставини справи і встановивши, що при вирішенні спірних правовідносин до застосування підлягають норми матеріального права, на застосуванні яких наполягав позивач, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов, визнавши протиправними та скасувавши рішення сесії Кременецької міської ради від 11 серпня 2022 року №3920 «Про дострокове розірвання контракту з директором КНП «Кременецька опорна лікарня», від 30 серпня 2022 року №3987 «Про внесення змін в рішення сесії Кременецької міської ради від 11 серпня 2022 року №3920 «Про дострокове розірвання контракту з директором КНП «Кременецька опорна лікарня», розпорядження Кременецького міського голови від 27 червня 2022 року №123-Од «Про проведення службового розслідування», від 01 липня 2022 року №129-Од «Про продовження проведення службового розслідування», від 12 серпня 2022 року №192-О «Про звільнення директора КНП «Кременецька опорна лікарня» Павла Кісіля» та від 30 серпня 2022 року №207-О «Про внесення змін у розпорядження Кременецького міського голови від 12 серпня 2022 року №192-О від 12 серпня 2022 року «Про звільнення директора КНП «Кременецька опорна лікарня» Павла Кісіля», а також поновивши ОСОБА_1 на посаді директора КНП «Кременецька опорна лікарня». Справедливість, добросовісність та розумність відповідно до пункту 6 ст. 3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства. У справі "Рябих проти Росії" (заява №52854/99, рішення від 24 липня 2003 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ст. 6 § І Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися в світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів. Правова певність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов`язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Повноваження судів вищої ланки переглядати рішення мають використовуватися для виправлення судових помилок, помилок у здійсненні правосуддя, а не заміни рішень. Підставою для залишення оскаржуваного рішення без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при його ухваленні. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційні скарги Кременецької міської ради Тернопільської області та ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 03 травня 2023 року без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено: 06.12.2023 Головуючий: С.В. Хилевич Судді: С.О.Гордійчук С.С.Шимків