Постанова 4855 № 359/10184/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 359/10184/24 Головуючий у 1-й інстанції: Борець Є.О. Суддя-доповідач: Василенко Я.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 квітня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Василенка Я.М., суддів Ганечко О.М., Єгорової Н.М., за участю секретаря Шляги А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03.02.2025 за заявою ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: - скасувати постанову начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 № 105971 від 10.09.2024 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 850,00 грн. на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 202 КУпАП; - закрити провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 202 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29.11.2024 позов задоволено. Між тим, 03.01.2025 через систему «Електронний суд» Бориспільським міськрайонним судом Київської області від представника позивача - Мироненка Олега Олександровича отримано заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03.02.2025 заяву представника позивача Мироненка Олега Олександровича про розподіл судових витрат залишено без розгляду. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та постановити нову ухвалу, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Мотивами оскаржуваної ухвали є те, що заява про вирішення питання щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи не була подана в межах строку, встановленого частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому заяву про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу необхідного залишити без розгляду. Однак, колегія суддів вважає такі висновки передчасними та помилковими, з огляду на таке. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Частинами першою та третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Згідно із частинами другої-п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При цьому, відповідно до частини 3 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Аналіз частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та частини третьої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить, що вирішити питання про судові витрати після прийняття рішення можливо лише за умови заявлення або подання особою заяви про неможливість подання таких доказів до закінчення судових дебатів, тобто, до прийняття судового рішення, у випадку якщо судові дебати не проводяться під час розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. При цьому, причини, з яких сторона не може надати докази про понесені витрати до ухвалення рішення суду, мають бути поважними. Колегія суддів звертає увагу на те, що провадження у справі було відкрито та розгляд здійснювався судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, тобто, судові дебати в такому провадженні не могли проводитись, з огляду на що, і вимоги КАС України про обов`язок сторони подати відповідну заяву до закінчення судових дебатів, не можуть бути застосовані, а суд має виходити з норм, за якими такі докази подаються протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (за правилами спрощеного позовного провадження). Щодо висновків суду першої інстанції про пропуск заявником п`ятиденного строку на подання відповідної заяви, колегія суддів зазначає про таке. Судом першої інстанції рішення прийнято 29.11.2024 у порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи, зокрема, й позивача. При цьому, матеріали справи не містять доказів коли саме позивачем отримано повний текст рішення по справі. Відтак, позивач міг дізнатися про ухвалення рішення лише в день його опублікування в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Так, відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29.11.2024 у справі № 359/10184/24 було оприлюднено 01.01.2025. Відтак, колегія суддів зазначає, що позивачем заяву про розподіл судових витрат подано 03.01.2025, тобто протягом п`яти днів з дня оприлюднення рішення в ЄДРСР, а тому суд першої інстанції не мав процесуальних підстав для повернення без розгляду заяви позивача. Водночас, колегія судів звертає увагу на те, що судом першої інстанції не надано правової оцінки заяві позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та не ухвалено судове рішення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу після вирішення справи, а тому існує необхідність направити дану справу до суду першої інстанції для продовження розгляду саме в частині питання про наявність або відсутність законних підстав для відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу за наслідками розгляду спору по суті. Аналіз наведених правових положень та обставин справи дає підстави колегії суддів для висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушенням норм процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Апелянт надав до суду належні докази, які підтверджують факт незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції. В свою чергу, відповідно до п. 4 ч. ст. 320 КАС України неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 312, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03.02.2025 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена. Головуючий: Василенко Я.М. Судді: Ганечко О.М. Єгорова Н.М.