LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Запорізький апеляційний суд336/91/25

від 10.04.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 лютого 2025 року залишити без змін.

Дата документу 10.04.2025 Справа № 336/91/25 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 336/91/25 Головуючий у 1 інстанції: Дмитрюк О.В. Провадження № 22-ц/807/703/25 Суддя-доповідач: Онищенко Е.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 квітня2025 року м. Запоріжжя Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі: головуючого Онищенка Е.А. суддів: Кухаря С.В., Трофимової Д.А. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 лютого 2025 року у справі у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про стягнення моральної шкоди за незаконне звільнення з роботи, В С Т А Н О В И Л А: У січні 2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про стягнення моральної шкоди за незаконне звільнення з роботи, за якою позивач просив стягнути з ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» на свою користь моральну шкоду, яку він оцінює у 10000 грн. та зобов`язати керівництво ОАО КМ Запоріжсталь прийняти його знову на роботу. У зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20.01.2025 позовна заява була залишена без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків не пізніше семи днів з дня отримання ухвали. Ухвала суду від 20.01.2025 про залишення позову без руху позивачем отримана 24.01.2025. Роз`яснено, що в разі не усунення недоліків у встановлені строки, заява буде вважатися неподаною і повернута. 27.01.2025 на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшла позовна заява (з усуненнями недоліками), проте недоліки, зазначені в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху не усунені. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя 10 лютого 2025 року позовну заяву повернуто заявнику. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про не усунення ОСОБА_1 недоліків позовної заяви; окрім цього зазначає, що подавав цивільний позов у кримінальному провадженні. 03 квітня 2025 року від представника ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» - Ніколенка М.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. За приписами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України). Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом встановлено, що у січні 2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про стягнення моральної шкоди за незаконне звільнення з роботи, за якою позивач просив стягнути з ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» на свою користь моральну шкоду, яку він оцінює у 10000 грн. та зобов`язати керівництво ОАО КМ Запоріжсталь прийняти його знову на роботу. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20.01.2025 позовна заява була залишена без рухута надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення ухвали. Із матеріалів справи вбачається, що зазначену вище ухвалу направлено ОСОБА_1 на його офіційну адресу та отримано ним 24.01.2025 року (а.с.10). 27.01.2025 на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшла позовна заява (з усуненнями недоліками), проте, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції вказав, що позивач вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 24.01.2025 року не виконав, недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не усунув та дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачу. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків. Відповідно до ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка набула чинності для України з 11.09.1997 року, Високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод". Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. У справі "Bellet у. France" Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права". Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Частиною 1 статті 174 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є, зокрема, позовна заява (ч. 2 ст. 174 ЦПК України) Вимоги щодо змісту позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви, викладені в статтях 175 і 177 ЦПК України. Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Відповідно до ч. ч. 1 - 3ст.185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху суд першої інстанції вказав, що у позовній заяві не зазначено повного найменування відповідача, повного ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) позивача, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; не зазначено ціну позову; не зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; не зазначено відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; не зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; позивачем не підтверджено того, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав. Із матеріалів справи вбачається, що подана 27.01.2025 на адресу суду від позивача ОСОБА_1 позовна заява (з усуненнями недоліками) не містить відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зміст позовної вимоги, викладений у пункті другому, містить не коректний спосіб захисту прав або інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; не зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; не зазначено відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; не підтверджено того, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав. Також, позивачем не додержані вимоги ст.ст. 95, 177 ЦПК України, згідно з якими, додані до позовної заяви копії документів, повинні бути засвідчені позивачем. До позовної заяви позивачем додано копію трудової книжки та копію розрахунку заробітної плати при звільненні, які ним не засвідчені. Колегія суддів погоджується із твердженням місцевого суду, що в позовній заяві відсутні відомості про невжиття ОСОБА_1 заходів досудового врегулювання спору, чи перелік таких заходів у випадку їх вжиття, а також відомості про невжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, чи перелік таких заходів у випадку їх вжиття, що суперечить вимогам пунктів 6 та 7 ч.3 ст.175 ЦПК України. Колегія суддів також погоджується з твердженнями суду першої інстанції, що в позовна заява не містить підтвердження того, що ОСОБА_1 не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, що суперечить вимогам пункту 10 ч.3 ст.175 ЦПК України. Відповідно до п.п. 6,7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники процесу зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. За приписами ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Єврорпейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року). Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505 св 22). Оскільки позивач не усунув всі зазначені в ухвалі Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20.01.2025 року недоліки, суд першої інстанції зробив правильний висновок про повернення позовної заяви. Твердження апеляційної скарги про впевненість позивача у тому, що він подає цивільний позов у кримінальному провадженні не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали. Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з рішенням суду першої інстанції та не містять доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції про невиконання заявником вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху. З огляду на наступне, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 лютого 2025 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_1 без задоволення. Колегія суддів додатково роз`яснює, що згідно приписів ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви. Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381-384, 390,391 ЦПК України, апеляційний суд, УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 лютого 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повний текст судового рішення складено 10 квітня 2025 року. Головуючий Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»