Постанова Вінницький апеляційний суд № 153/1775/24

Справа № 153/1775/24 Провадження № 22-ц/801/823/2025 Категорія: 44 Головуючий у суді 1-ї інстанції Гаврилюк Т. В. Доповідач:Голота Л. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 квітня 2025 рокуСправа № 153/1775/24м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді Голоти Л. О. (суддя доповідач), суддів Оніщука В. В., Рибчинського В. П., за участю секретаря судового засідання Кобенди Ю. О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 153/1775/24 за позовом ОСОБА_1 до Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району Вінницької області про відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірною діяльністю юридичної особи, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 18.02.2025, ухвалене у складі судді Гаврилюк Т. В. в приміщенні суду в м. Ямпіль, в с т а н о в и в : 22.10.2024 ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом (вх № 6768) до Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району Вінницької області про відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірною діяльністю юридичної особою з назвою Ямпільська міська рада, в якому просив стягнути на користь ОСОБА_2 ОСОБА_3 громадянина у статусі ОСОБА_4 кредитора за рахунок коштів бюджету Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району Вінницької області 2 000 000 000 грн компенсації моральної шкоди, спричиненої протиправними діями та протиправною бездіяльністю Ямпільської міської ради, які вчинялись систематично та набули явних ознак системних порушень прав людини ОСОБА_5 громадянина у статусі Власника Основного Кредитора. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішеннями Вінницького окружного адміністративного суду від 20.01.2024 по справі № 120/17248/23; від 12.02.2024 по справі № 120/84/24; від 11.04.2024 по справі №120/1262/24; від 25.07.2024 по справі № 120/6625/24 визнано протиправними дії, протиправною бездіяльність Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району Вінницької області, що полягає у порушенні, невиконанні законодавства про доступ до публічної інформації та у порушенні прав позивача на отримання запитуваної інформації, права на доступ до публічної інформації. Підставою для відшкодування шкоди є неодноразове встановлення рішеннями суду та визнання судом протиправними дії, протиправною бездіяльність Ямпільської міської ради, котрі потягнули за собою порушення законних прав позивача. Незаконні дії відповідача привели до порушення його фундаментального права на правомірну, добросовісну діяльність працівників органів місцевого самоврядування та права споживача державної послуги у вигляді доброякісної послуги від посадової особи чи органу влади і ці незаконні дії було підтверджено рішеннями суду. Моральна шкода завдана йому незаконними діями місцевої влади полягає у систематичному порушенні його прав і носить вже системний характер, у марнуванні його дорогоцінного часу, з якого складається його життя, часу, який він змушений був витрачати на захист своїх порушених прав, на неодноразове оскарження у суді незаконних дій і таким чином, зобов`язати орган місцевого самоврядування діяти виключно у рамках Законів і Конституції України, у моральних стражданнях, хвилюваннях, які він зазнав під впливом цих протиправних дій. Для відновлення свого права, він був вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя тому що змушений був відволікатися від своїх звичайних занять та неодноразово звертатися до суду з метою захисту та відновлення свого порушеного права. Впродовж доволі тривалого часу позивач вимушений був відволікатися від своїх звичайних занять та складати позови до суду, відповіді на відзиви відповідача, пояснення та клопотання, впродовж довгого часу вивчати законодавчу базу лише для того щоб відновити свої порушені права, які порушувались відповідачем систематично, про що свідчать чисельні рішення суду. Порушення його прав та необхідність вжиття заходів для їх захисту позивач сприйняв та сприймає як зверхнє ставлення до нього як до людини, відчув та відчуває себе приниженим та морально подавленим від усвідомлення того, що його права систематично порушуються. Безвідповідальність та безкарність посадових осіб Ямпільської міської ради, які ігнорують закон та його законні права, свідчать про моральне та психологічне знущання над ним, а неефективна та неправомірна діяльність посадових осіб привели до глибоких моральних переживань, до глибокого відчуття несправедливості, розчарування та розцінюється ним як приховане моральне знущання та є приниженням його честі та гідності. Позивач вважає, що заявлена ним моральна шкода, як превентивна дія у подальшій поведінці для відповідача у розмірі 2000000000 грн буде справедливим та адекватним відшкодуванням його моральних страждань за фактом порушення його права. Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 18.02.2025 в задоволенні позову відмовлено. Судові витрати по оплаті судового збору компенсовано за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу (вх № 2326 від 28.02.2025), в якій, посилаючись на неповноту з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти справедливе рішення. Основними доводами апеляційної скарги є те, що відповідач систематично порушує права позивача, про що свідчать судові рішення ВОАС від 20.01.2024 по справі № 120/17248/23; 12.02.2024 по справі № 120/84/24; 11.04.2024 по справі № 120/1262/24; 25.07.2024 по справі № 120/6625/24, а також від 5.02.2025 по справі № 120/14037/24; неправомірні дії відповідача призвели до того, що позивач був змушений неодноразово захищати своє порушене право у судовому порядку, а отже витрачати значних зусиль та часу для його відновлення; захист права позивача вимагав додаткових зусиль для організації свого часу, побуту, витрачати особистий час та кошти на придбання паперу, на роздруківку звернень, позовних заяв, відповідей на відзиви, пояснень для суду, копіювання та друк документів тощо, неодноразово звертатись до суду; відповідач порушуючи законодавство про доступ до публічної інформації, фактично безкарно змушує позивача отримати публічну інформацію виключно через суд; у постанові ВП ВС від 1.09.2020 по справі № 216/3521/16 зазначено, що виходячи з положень статей 12 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відшкодовуватись у будь-якому випадку її спричинення право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства; у постанов ВС від 24.03.2020 по справі № 818/607/17 зазначено, що негативні емоції позивача внаслідок тривалого та умисного не розгляду його звернень перебувають у причино-наслідковому зв`язку з діями відповідача, отже, завдають йому моральної шкоди; підставою для відшкодування шкоди є рішення суддів та визнання протиправними дії Ямпільської міської ради, котрі потягнули за собою порушення прав відповідача; відповідно до презумпції завдавача шкоди, позивач не повинен доводити вину відповідача у своїх душевних стражданнях внаслідок порушення своїх прав як підставу для стягнення моральної шкоди; суд безпідставно та свавільно вважає, що позов подано неналежним позивачем. 7.03.2025 до Вінницького апеляційного суду надійшов відзив (вх № 2609) Ямпільської міської ради, в якому, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, міська рада просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін. Відзив обґрунтовано тим, що відповідач не приймав незаконних рішень, не вчиняв незаконних дій, які спричинили завдану позивачу шкоду, тому безпідставними та необґрунтованими є посилання позивача на положення статей 1173 та 1174 ЦК України; позивачем не доведено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, протиправна поведінка, шкода (моральна) зі встановленням її розміру, причинно-наслідковий зв`язок між приватною поведінкою та шкодою; лише сама наявність судових рішень про визнання протиправними дій відповідача не може бути підставою для задоволення позову, оскільки даними рішеннями не встановлюється безумовна доведеність усіх обов`язкових складових цивільно-правової відповідальності заподіяння моральної шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду; у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір; на виконання рішення суду відповідач повторно розглянув запит ОСОБА_1 від 27.08.2023 із урахуванням правової оцінки наданої судом у рішеннях надав другу відповідь на запити; у постанові ВС від 29.02.2024 по справі № 205/818/23 зазначено, що саме на позивача покладено обов`язок довести, якими саме діями йому завдано моральну шкоду, в чому вона полягає та з яких міркувань він виходив, визначаючи її розмір. 21.03.2025 до суду надійшла відповідь на відзив (вх № 3227) ОСОБА_1 , в якій просить задовольнити апеляційну скаргу та прийняти справедливе рішення. Аргументи, наведені у відзиві, вважає необґрунтованими та безпідставними. Щодо розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції. Відповідно до частини третьої статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. 8.04.2025 до Вінницького апеляційного суду надійшла через систему «Електронний суд» заява (вх № 3968) Ямпільської міської ради, в якій міська рада просить розглядати справу без участі представника. У задоволенні апеляційної скарги міська рада просить відмовити. У судове засідання учасники справи не з`явились, повідомлялись належним чином про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчить наявні у справі рекомендовані повідомлення про вручення потового відправлення № 0610239080572 та № 0610239080602. Позивач в апеляційній скарзі просив її розглядати у його відсутності /а. с. 121/. Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши підстави апеляційної скарги, Вінницький апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України). Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України. У справі встановлено наступні обставини. Відповідно до копії рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26.01.2024 по справі № 120/17248/23 судом встановлено, що ОСОБА_1 звертався з позовом до Ямпільської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії. Рішенням суду адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Ямпільської міської ради щодо неналежного розгляду та надання неповної інформації на запити ОСОБА_1 від 15.09.2023, 26.09.2023, 03.10.2023 та 12.10.2023. Зобов`язано Ямпільську міську раду повторно розглянути запити ОСОБА_1 від 15.09.2023, 26.09.2023, 03.10.2023 та 12.10.2023 із урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні. В задоволені інших позовних вимог відмовлено /а. с. 5-8/. Згідно з копією рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12.02.2024 по справі № 120/84/24 судом встановлено, що ОСОБА_1 звертався з позовом до Ямпільської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії. Рішенням суду адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Ямпільської міської ради щодо не розгляду запиту ОСОБА_1 від 23.11.2023 про доступ до публічної інформації, у відповідності до вимог, передбачених Законом України «Про доступ до публічної інформації». Зобов`язано Ямпільську міську раду розглянути запит ОСОБА_1 від 23.11.2023 про доступ до публічної інформації, у відповідності до вимог, передбачених Законом України «Про доступ до публічної інформації». Визнано протиправною бездіяльність Ямпільської міської ради щодо не надання інформації, визначеної у запиті ОСОБА_1 від 18.12.2023, у частині додатково поставлених питань. Зобов`язано Ямпільську міську раду повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 18.12.2023 про доступ до публічної інформації, у частині додатково поставлених питань, у відповідності до вимог, передбачених Законом України «Про доступ до публічної інформації» /а. с. 9-13/ Відповідно до копії рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.04.2024 по справі № 120/1262/24 судом встановлено, що ОСОБА_1 звертався з позовом до Ямпільської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії. Рішенням суду адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Ямпільської міської ради щодо неналежного розгляду запиту на інформацію ОСОБА_1 від 22.12.2023 за №80-запит/02-08. Зобов`язано Ямпільську міську раду з урахуванням наведених у цьому судовому рішенні висновків повторно розглянути запит на інформацію ОСОБА_1 від 22.12.2023 за №80-запит/02-08. В решті позовних вимог відмовлено /а. с. 14-18/ Згідно з копією рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25.07.2024 по справі № 120/6625/24 судом встановлено, що ОСОБА_1 звертався з позовом до Ямпільської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії. Рішенням суду адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Ямпільської міської ради щодо неналежного розгляду запиту на інформацію ОСОБА_1 від 01.04.2024 за №20-запит/02-08. Зобов`язано Ямпільську міську раду повторно розглянути запит на інформацію ОСОБА_1 , який зареєстрований 01.04.2024 за №20-запит/02-08. В решті позовних вимог відмовлено /а. с. 19-23/ Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, адже по перше : у даній справі з позовом про відшкодування моральної шкоди до суду звернувся ОСОБА_6 Основний Кредитор ОСОБА_5 , який у позові зазначає, що він являється саме Людиною Власником Основним Кредитором ОСОБА_7 , та забороняє до нього звертатися як до фізичної особи ОСОБА_1 . Отже, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20.01.2024 по справі № 120/17248/23; від 12.02.2024 по справі № 120/84/24; від 11.04.2024 по справі № 120/1262/24; від 25.07.2024 по справі № 120/6625/24 стосується саме ОСОБА_1 , а не позивача по даній справи Людини Власника Основного Кредитора ОСОБА_5 ; по-друге : матеріали справи не містять доказів про те, що відповідач вчинила відносно Людини Власника Основного Кредитора ОСОБА_5 неправомірні дії, які знаходяться у прямому причинному зв`язку із спричиненням йому негативного впливу та завдання моральної шкоди. Позивач не обґрунтував існування причинно-наслідкового зв`язку між шкодою та протиправним, на його думку, діянням, не надавши документального підтвердження погіршення стану здоров`я та інших негативних наслідків, викликаних саме неправомірними діями відповідача. Висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог зроблено за неповного з`ясування обставин справи, неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, з огляду на наступне. Статтею 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду, завдану органом державної влади, їх посадовими та службовими особами, передбачені нормами статей 1167, 1173, 1174 ЦК України, відповідно до яких: моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом; шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадової або службової особи при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (статті 1173, 1174 ЦК України). Відповідно до статті 48 ЦПК України позивачем і відповідачем у цивільному процесі можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частина четверта статті 58 ЦПК України). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 752/17832/14-ц вказано, що у цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді. У справах про відшкодування шкоди державою вона бере участь як відповідач через той орган, діяннями якого завдано шкоду. Хоча наявність такого органу для того, щоб заявити відповідний позов до держави Україна, не є обов`язковою. Участь у вказаних справах Державної казначейської служби України чи її територіальних органів не є необхідною. Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 172 ЦК України). У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року у справі № 459/274/17 (провадження № 61-25576сво18) зроблено висновок, що «тлумачення статей 2, 11, 172, 1167, 1173 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування при здійсненні своїх повноважень виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою. Тобто боржником є відповідний орган місцевого самоврядування, яка бере участь у справі як відповідач». У постанові ВП ВС від 1.09.2020 по справі № 216/3521/16 зазначено, що виходячи з положень статей 12 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відшкодовуватись у будь-якому випадку її спричинення право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства. Відповідно до частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів (п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України); приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (п. 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України). Отже, моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі № 464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого. Відповідно до статті 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації» відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень: 1) ненадання відповіді на запит; 2) ненадання інформації на запит; 3) безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію; 4) неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону; 5) надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації; 6) несвоєчасне надання інформації; 7) необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом; 8) нездійснення реєстрації документів; 9) навмисне приховування або знищення інформації чи документів. Особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку, визначеному законом. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 3.09.2019 у справі № 916/1423/17 (провадження № 12-208гс18) вказано, що застосовуючи статті 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини (постанова Верховного Суду від 25.05.2022 в справі № 487/6970/20). В позові ОСОБА_1 зазначив, що протиправними діями відповідача йому завдано моральної шкоди, він відчуває моральні страждання. Рішеннями Вінницького окружного адміністративного суду від 20.01.2024 по справі № 120/17248/23; від 12.02.2024 по справі № 120/84/24; від 11.04.2024 по справі №120/1262/24; від 25.07.2024 по справі № 120/6625/24 визнано протиправними дії, протиправною бездіяльність Ямпільської міської ради, що полягає у порушенні, невиконанні законодавства про доступ до публічної інформації та у порушенні прав позивача на отримання запитуваної інформації, права на доступ до публічної інформації. У постанові ВС від 24.03.2020 по справі № 818/607/17 зазначено, що негативні емоції позивача внаслідок тривалого та умисного не розгляду його звернень перебувають у причино-наслідковому зв`язку з діями відповідача, отже, завдають йому моральної шкоди. У постанові ВС від 29.02.2024 по справі № 205/818/23 зазначено, що саме на позивача покладено обов`язок довести, якими саме діями йому завдано моральну шкоду, в чому вона полягає та з яких міркувань він виходив, визначаючи її розмір. У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про відсутність правових підстав для їх задоволення, враховуючи фактичні підстави позовних вимог (рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20.01.2024 по справі № 120/17248/23; від 12.02.2024 по справі № 120/84/24; від 11.04.2024 по справі №120/1262/24; від 25.07.2024 по справі № 120/6625/24), доведення позивачем систематичного порушення його прав відповідачем неналежним розглядом та наданням неповної інформації на його запити про доступ до публічної інформації. З огляду на зазначене, колегія суддів приходить висновку, що внаслідок неодноразового неналежного розгляду Ямпільською міською радою заяв ОСОБА_1 йому було заподіяно моральну шкоду, яка виразилася у негативних емоціях, розчаруванні, відчутті несправедливості та тривалій невизначеності. При визначенні розміру заподіяної позивачу моральної шкоди колегія суддів враховує межі заявлених вимог та докази надані позивачем, характер і обсяг заподіяних позивачеві моральних страждань, ступень вини відповідача та тривалість страждань, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, порядок відшкодування даної шкоди. Колегія суддів також враховує те, що права позивача були захищенні в судовому порядку рішеннями адміністративного суду та зобов`язано відповідача повторно розглянути запити позивача про доступ до публічної інформації. Доводи позивача про те, що моральна шкода йому була заподіяна також необхідністю звернення до суду з позовами, витрачанням часу на написання заяв та відзивів колегія суддів відхиляє, оскільки процесуальним законодавством визначений окремий порядок компенсації судових витрат. Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково в розмірі 3000 грн, що відповідатиме принципу розумності та справедливості та конкретним обставинам справи, така сума моральної шкоди ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні апеляційним судом всіх доказів, які є у справі, є пропорційною і справедливою та висновки суду відповідають приписам статті 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Наявність підстав для стягнення більшої суми моральної шкоди позивачем не доведено. Заявлений позивачем розмір моральної шкоди не відповідає вимогам розумності та справедливості та не є співмірним до порушення. Посилання в позовній заяві ОСОБА_1 на фактичну підставу позовних вимог рішення суду від 30.11.2023, яким визнано протиправними дії Ямпільської міської ради, які потягнули за собою порушення прав відповідача та рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 5.02.2025 по справі № 120/14037/24 колегія суддів відхиляє, оскільки дані рішення не були предметом розгляду у суді першої інстанції, а відповідно до частини шостої статті 367 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зазначені у відзиві на апеляційну скаргу доводи Ямпільської міської ради про відсутність правових підстав для відшкодування моральної шкоди, недоведеність позивачем позовних вимог, колегія суддів вважає необґрунтованими, адже позивачем доведено порушення його прав відповідачем та передбачений законом спосіб захисту порушеного права, що узгоджується також з постановою ВП ВС від 8.04.2020 по справі № 180/1560/16-а. Відповідно до пункту 1 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Ураховуючи наведене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 3000 грн моральної шкоди. Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 18.02.2025 скасувати та ухвалити нове. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району Вінницької області про відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірною діяльністю юридичної особи, задовольнити частково. Стягнути з Ямпільської міської ради (код ЄДРПОУ 03772660, місцезнаходження вул. Свободи, 132, м. Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду в розмірі 3000 (три тисячі) гривень. В іншій частині позовних вимог відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя Л. О. Голота Судді: В. В. Оніщук В. П. Рибчинський