Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 352/2904/24

Справа № 352/2904/24 Провадження № 22-ц/4808/480/25 Головуючий у 1 інстанції ГРИНЬКІВ Д. В. Суддя-доповідач Мальцева ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 квітня 2025 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючогосудді Мальцевої Є.Є. суддів: Луганської В.М., Девляшевського В.А., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 20 січня 2025 року, ухвалене суддею Гриньківа Д.В. в м. Івано-Франківськ у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманої суми пенсії, в с т а н о в и в: У листопаді 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманої суми пенсії. Свої вимоги позивач мотивував тим, що в Головному Фонді України в Івано-Франківської області виникла переплата пенсії по пенсійній справі №926130140436. Так, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після смерті якої відповідачка ОСОБА_1 звернулась 03.06.2024 року за виплатою допомоги на поховання ОСОБА_2 . Вказує, що виплата пенсій ОСОБА_2 проводилася по 20 червня 2024 року на банківську установу АТ КБ «Приват банк», яку відповідач відмовилась повернути. Вказує, що дана пенсія була отримана безпідставно та особа, яка її отримала зобов`язана її повернути. Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області направляв ОСОБА_1 лист №0900-0403-8/41271 від 25 липня 2024 року та претензія від 13 вересня 2024 року щодо факту виникнення переплати та вказував на необхідність повернення даної суми. Станом на листопада 2024 року переплата в сумі 2725 грн не відшкодована. Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області безпідставно отриману суму пенсії у розмірі 2725 грн. Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 20 січня 2025 року у задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в Івано-Франківській області відмовлено. Не погодившись з рішенням суду позивач Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області подало апеляційну скаргу, в якій вказує на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення. Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що виплата пенсії ОСОБА_2 проводилась по 30.06.2024 року через банківську установу АТ КБ «Приват банк», разом з тим ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тобто має місце переплата пенсії у розмірі 2725 грн. За виплатою допомоги на поховання звернулась відповідачка ОСОБА_1 , яка відмовляється повертати надміру виплачену пенсію. Відповідачка набула вказана майно без достатньої на те правової підстави та має місце недобросовісність з боку набувача виплат. Вважає, що в даній справі наявні всі підстави для повернення надмірно сплаченої пенсії у розмірі 2725 грн. Просить рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 20 січня 2025 року скасувати та задовольнити позов в повному розмірі. На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 не надходив, відповідно до положень ч.3 ст. 360 ЦПК Українивідсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. У відповідності до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч. 3 ст. 369 ЦПК України, з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Встановлено, що ціна позову в даній справі становить 2 725 грн і є менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 x 30 = 90 840 грн), тому справа відноситься до категорії малозначної справи в силу вимог закону. Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане 31.05.2024 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.16). 03.06.2024 року із заявою про виплату допомоги на поховання пенсіонера ОСОБА_2 до Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області звернулася ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.17). 06.06.2024 року заступник начальника головного управління ПФУ в Івано-Франківській області Р.Берчак звернувся з листом до керуючого Тисменицького відділення філії АТ КБ «ПриватБанк» з проханням повернути на рахунок Пенсійного фонду України кошти в сумі 2725 грн за червень 2024 року, перераховані на поточний рахунок одержувача коштів № НОМЕР_2 (дата виплати 04 число) (а.с.13). З відповіді АТ КБ «Приватбанк» від 19.06.2024 року вбачається, що повернути грошові кошти неможливо (а.с.14-15). Згідно з розрахунком переплати пенсії по пенсійній справі №926130140436 ОСОБА_2 за період з 01.06.2024 по 30.06.2024 року (зняття коштів з рахунку після смерті пенсіонера), сума пенсії, яка належить до виплати 0 грн , сума виплаченої пенсії 2725 грн, різниця «-2725» грн.(а.с.4). Головне Управління пенсійного фонду України в Івано-Франківської області повідомляло ОСОБА_3 про переплату пенсії в сумі 2 7725 грн за період з 01.06.2024 року по 30.06.2024 року. Вимагали добровільне відшкодування надмірну виплачених сум ОСОБА_2 (а.с.5) Претензія щодо відшкодування матеріальної шкоди по зайво виплаченій пенсії на суму 2725 грн надсилалася ОСОБА_1 13.09.2024 року, однак повернулась до відправника із відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.6-8). Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні умови, за наявності яких відповідно до вимог ЦК України та ст.50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» можливе повернення безпідставно виплаченої пенсії. Тому дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Також суд врахував, матеріали справи не містять доказів того, хто саме зняв грошові кошти з рахунку ОСОБА_2 після її смерті, як і не доведено, що пенсія була виплачена до ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто дати, з якої позивачу стало відомо про настання смерті отримувача пенсії. Так, суд звернув увагу на те, що у зверненні ГУ ПФУ в Івано-Франківській області до відділення філії АТ КБ «ПриватБанк» датою виплати пенсії зазначено 04 число, в той час як відповідач із заявою про виплату допомоги на поховання звернулась до пенсійного фонду 03.06.2024 року, додавши до останньої як довідку про смерть так і свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 . Встановлено, що предметом позову є повернення ОСОБА_1 безпідставно отриманої грошової суми, нарахованої після смерті ОСОБА_2 . Відповідно до ст.10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійного фонду України. Згідно із статтею 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Обов`язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому випадку суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника. Згідно з ч. 1 ст.103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відповідно правового висновку Верховного Суду України від 25 жовтня 2016 року (справа №686/26486/14-а) зловживанням з боку пенсіонера в розумінні ч. 1ст.103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII, є зокрема подання документів з явно неправильними відомостями. Аналіз наведених норм свідчить про те, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані за умови зловживань з боку пенсіонера, зокрема, в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, або подання страхувальником недостовірних даних. Перевіряючи позовні вимоги в цій частині, судом першої інстанції не враховано, що заявлені до стягнення з відповідача грошові кошти в сумі 2 725 грн., які були зняті з рахунку одержувача, не регулюються нормами 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки відповідач не є набувачем вказаних коштів, а регулюється нормами в розумінні ст. 1212 ЦК України, як безпідставно отримане майно. Тому такі доводи апеляційної скарги є правильними. Разом з тим, зазначене не вплинуло на вирішення позову по суті позовних вимог, оскільки судом першої інстанції відмовлено у стягненні з ОСОБА_1 зайво виплаченої пенсії ОСОБА_2 у зв`язку з недоведеністю позовних вимог. Суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що відповідачка набула вказане майно без достатньої на те правової підстави, оскільки зазначені доводи не підтверджені належними доказами та матеріалами справи. Посилання на те, що ОСОБА_1 звернулась 03.06.2024 року із заявою про виплату допомоги на поховання пенсіонера ОСОБА_2 до Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не підтверджує безумовно отримання відповідачем суми переплаченої пенсії у розмірі 2725 грн. Крім того, ОСОБА_1 при поданні вказаної заяви надала 03 червня 2024 року довідку про смерть ОСОБА_2 №00045297968 та свідоцтво про смерть ОСОБА_2 . І- НОМЕР_3 , при цьому нарахування пенсії за період 01.06.2024- 30.06.2024 відбулось 04 червня 2024 року, тобто вже після отримання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відомостей про смерть ОСОБА_2 . Доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскарженого рішення. При вирішенні даної справи судом правильно визначений характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Переглянувши справу відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів не вбачає апеляційних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає. Оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню, то судові витрати відносяться на рахунок скаржника. Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області залишити без задоволення. Рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 20 січня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Судді Є.Є. Мальцева В.М. Луганська В.А.Девляшевський