Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/12618/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/12618/24 ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 квітня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Чаку Є.В., суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.02.2024 ВП НОМЕР_2. Київський окружний адміністративний суд рішенням від 27 серпня 2024 року відмовив у задоволенні позову. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 23 лютого 2024 року винесену в рамках виконавчого провадження НОМЕР_2. В іншій частині позовних вимог відмовлено. 24 березня 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 7100 грн. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року призначено розгляд заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. 01 квітня 2025 року від відповідача на адресу суду надійшло заперечення на клопотання, в якому Святошинський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) просить відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення витрат на правничу допомогу. Позивачем надано до суду заперечення на подану відповідачем заяву. Розглянувши заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу колегія суддів дійшла наступних висновків. Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать також консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо. Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано для підтвердження понесених витрат на оплату правничої допомоги такі документи: Договір №4 про надання правової допомоги від 04.03.2024; Акт №1 від 21.03.2025 виконаних робіт та сплачених коштів; квитанцію до прибуткового касового ордера №21; звіт про виконану роботу №1 від 21.03.2025; ордер. В Акті вказано, що адвокатом Лисканич Д.В. було надано позивачу наступні послуги з правничої допомоги: - підготовка позиції та складання позовної заяви - витрачено 1 годину, вартість 2840 грн; - підготовка апеляційної скарги - витрачено 1 годину, вартість 2840 грн; - підготовка та складання відповіді на відзив відповідача - витрачено 0,5 год., вартість 1420 грн. Загальна вартість наданих робіт становить 7100 грн. Вказана сума вказана й у квитанції до прибуткового ордеру. У запереченні на заяву про ухвалення додаткового рішення відповідач просив відмовити у винесенні додаткової постанови. Зазначив, що позивачем не надавались матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення до Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а додані до заяви документи в електронній формі через електронний кабінет не підлягають ознайомленню в зв`язку з помилкою, внаслідок чого відповідач не ознайомлений з додатками до заяви про ухвалення додаткового рішення. Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу та врахувавши заперечення іншої сторони, колегія суддів вважає, що заявлений розмір витрат на правову допомогу в сумі 7100 грн є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг. Колегія суддів зазначає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Отже, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Вказане правило при вирішені питання про співмірність заявленої до присудження суми витрат на професійну правничу допомогу сформульовано Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17 (73021615) та від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16 (73356068). В даному випадку в запереченні на заяву про ухвалення додаткового рішення відповідач зазначив лише про те, що додані до заяви документи в електронній формі через електронний кабінет не підлягають ознайомленню в зв`язку з помилкою, внаслідок чого відповідач не ознайомлений з додатками до заяви про ухвалення додаткового рішення. Проте суд не приймає до уваги вказані доводи відповідача, оскільки під час перегляду додатків долучених до заяви, судом встановлено, що вони належним чином завірені та прикріплені до заяви, відкриваються без виникнення жодних помилок. Крім того позивачем було двічі продубльовано додатки долучені до заяви про ухвалення додаткового рішення, а саме долучено їх до заперечення від 03.04.2025 та заяви від 03.04.2025. Інших доводів щодо неспівмірності розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката відповідачем не наведено. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що складність даної справи та виконані адвокатом роботи (надані послуги); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт є співмірними із заявленою сумою на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а тому зазначені витрати підлягають стягненню у сумі 7100 грн. Керуючись ст. 134, 139, 252 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу задовольнити. Стягнути на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 34999049) витрати на правову допомогу у розмірі 7100 гривень (сім тисяч сто гривень). Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду. Головуючий суддя: Є.В. Чаку Судді: Н.М. Єгорова А.Ю.Коротких