Постанова 4851 № 520/4159/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 квітня 2025 р. Справа № 520/4159/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Любчич Л.В., Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2025, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 06.03.25 по справі № 520/4159/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, апелянт) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській обл.), в якому просить суд: - визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській обл. які полягають у зменшенні пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 шляхом застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення визначених в пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану»; - зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській обл. перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.01.2025 року в повному обсязі її нарахування в сумі 29013,74 грн без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення визначених в пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану». 26.02.2025 ухвалою Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху та надано термін для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання ухвали, шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою. 06.03.2025 ухвалою Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачеві. Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначив, що він є інвалідом війни ІІІ групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 17 вересня 2020 року, копія якого міститься в матеріалах справи, а отже він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 8 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір». Відповідно до частини 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини 1 статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке. Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Реалізація цього права передбачає, зокрема, дотримання порядку, визначеного процесуальним законом, в тому числі щодо форми та змісту позовної заяви і додатків до неї. Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано термін для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору. При цьому 24.02.2025 позивачем було подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів звільнення його від сплати судового збору, а саме копії посвідчення інваліда війни ІІІ групи. Також 26.02.2025 на виконання вимог ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 ОСОБА_1 було подано заяву про усунення недоліків, в якій позивач, з посиланням на практику Верховного Суду, вказує, що він звільнений від сплати судового збору як особа з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що особи з інвалідністю ІІІ групи, які мають право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни ІІІ групи, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у встановленому порядку не прирівнюються до осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, а пунктом 13 частини 1 статті 5 Закону «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов`язаними винятково зі статусом учасника бойових дій, тобто пред`явлений позивачем позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області спрямований на захист його права як пенсіонера та не стосується питань його соціального захисту як учасника бойових дій, про які йдеться у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке. За змістом частин 1, 2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір». Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. За змістом статті 2 Закону «Про судовий збір», платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом. Згідно з частиною 1 статті 3 «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Положення статті 5 Закону України «Про судовий збір», передбачають перелік осіб, які звільненні від сплати судового збору в усіх судових інстанціях. Зокрема, відповідно до пункту 8 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи. Згідно з пунктом 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору також звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей визначені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII). Відповідно до статті 4 Закону № 3551-XII, ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни. Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 3551-XII, до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час. Згідно з частиною 2 статті 22 Закону № 3551-XII, ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом таких питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені статтею 12 Закону № 3551-XII. Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (або прирівнюваного до нього), для правильного застосування норм пункту 13 частини 1 статті 5 «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII. Аналогічний висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №9901/311/19 та від 20.01.2021 у справі №9901/258/20. Як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 предметом позову є оскарження дій ГУ ПФУ в Харківській обл. щодо зменшення пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 шляхом застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення визначених в пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану». Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Із зазначеного вбачається, що спір у цій справі пов`язаний з питаннями пенсійного забезпечення позивача, а отже з його соціальним захистом. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.01.2025 у справі № 600/3723/24-а. З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач звільняється від сплати судового збору за розгляд цієї справи в судах усіх інстанцій на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 «Про судовий збір» та статті 22 Закону №3551-XII. Відповідно до статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Отже, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1 , що є підставою для скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 294, 308, 311, 312, 320 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року по справі № 520/4159/25 - скасувати. Справу № 520/4159/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін