Ухвала КГС ВС № 910/10465/24

УХВАЛА 09 квітня 2025 року м. Київ cправа № 910/10465/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Булгакової І. В.(головуючої), Ємця А. А. та Колос І. Б., розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Баса Шейха Миколайовича (далі - Підприємець) на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Азгард-Агро" до Підприємця про стягнення 128 957,67 грн, ВСТАНОВИВ: Підприємець 24.03.2025 (через систему "Електронний суд") звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 у справі № 910/10465/24. Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на таке. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; Кодекс) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 17 ГПК України. Згідно з частинами п`ятою та сьомою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Позов у цій справі було подано у 2024 році, де відповідно до приписів статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 року був визначений у розмірі 3 028,00 грн. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Предметом позову у цій справі є стягнення 128 957,67 грн у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки, а, отже, ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (302 800 грн), тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами ГПК України. Так, згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2024, яке залишене без змін постановою апеляційного господарського суду від 04.03.2025 у цій справі, позов задоволено повністю; стягнуто з Підприємця на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Азгард-Агро" основний борг у розмірі 99 313,26 грн, пеню у розмірі 20 553,76 грн, 3% річних у розмірі 3529,27 грн, втрати від інфляції у розмірі 5561,38 грн та 3028,00грн судового збору. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у підпунктах "а", "б", "в" та "г" цієї ж норми. При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених згаданими підпунктами пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, покладається на скаржника. Однак наявності таких випадків з обставин даної справи Судом не вбачається, а скаржником у касаційній скарзі не наведено обґрунтувань, які можуть бути визнані такими, що підпадають під дію пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України для перегляду справи в касаційному порядку. З урахуванням викладеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Підприємця на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 у цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись частиною п`ятою статті 12, статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Верховний Суд У Х В А Л И В: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Баса Шейха Миколайовича на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 зі справи № 910/10465/24. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя І. Булгакова Суддя А. Ємець Суддя І. Колос