Постанова Київський апеляційний суд № 369/8450/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 березня 2025 року м. Київ єдиний унікальний номер судової справи 369/8450/23 номер провадження №22-ц/824/6497/2025 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - суддіЛапчевської О.Ф., суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І., за участю секретаря судового засідання Єфіменко І.О., учасники справи: представник скаржника Богдан О.О., представник зацікавленої особи Скляренко О.П., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду міста Києва від 26 липня 2024 року /суддя Янченко А.В./ у справі за скаргою ОСОБА_1 , зацікавлені особи: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_3 про визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця та скасування заборгованості зі сплати аліментів, - В С Т А Н О В И В: У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області зі скаргою, в якій просив суд: визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо не своєчасного визначення бази нарахування аліментів у ВП № НОМЕР_1 за виконавчим листом №2-4263 виданим 18.12.2008 Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини до досягнення повноліття; визнати неправомірним розрахунок заборгованості за 12 років і 4 місяці зі сплати аліментів Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_4 , яким ОСОБА_1 нарахована заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої, згідно розрахунку від 04.05.2023 за період з 01.01.2011 по 04.05.2023, становить 707 012,29 грн., у ВП НОМЕР_1 за виконавчим листом №2-4263, виданим 18.12.2008 Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини до досягнення повноліття та звільнити платника аліментів від сплати заборгованості. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду міста Києва від 26 липня 2024 року скаргу задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо не своєчасного визначення бази нарахування аліментів у ВП № НОМЕР_1 за виконавчим листом №2-4263 виданим 18.12.2008 Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини до досягнення повноліття. В іншій частині скарги відмовлено. /т. 2 а.с. 183-192/ Не погоджуючись з вказаним рішенням в частині відмови у задоволенні скарги про скасування заборгованості, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила скаргу в цій частині задовольнити, скасувати заборгованість у ВП НОМЕР_1 в сумі 707 012, 29 грн як таку, що утворена не з вини ОСОБА_1 , є несправедливою і порушує його права і законні інтереси. На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилалась на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не надано оцінки тому, що бездіяльність державного виконавця встановлена судом, штраф визнано судом не справедливим, водночас, залишаючи борг, суд залишив боржника у правовій невизначеності. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного. Судом встановлено, що на виконанні у Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1, відкрите на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.12.2008 року по справі №2-4263 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання доньки ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу). З довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 04.05.2023 року, виданої державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленком С.І. вбачається наявність заборгованості скаржника по сплаті аліментів на суму 707 012, 29 грн. Частково задовольняючи вимоги скарги, суд першої інстанції вірно керувався вимогами ч. 1, 3 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» якими визначено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Відповідно до частини 8 статті 71 вказаного Закону спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом, за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом. Згідно із частиною третьою статті 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом. Системний аналіз вказаних норм права дає підстави дійти висновку про те, що законодавець визначив обов`язок державного виконавця обчислювати розмір заборгованості за аліментами і водночас імперативно закріпив, що у разі незгоди заінтересованої особи з визначеним (обчисленим) державним виконавцем розміром заборгованості за аліментами спір вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом. Отже, визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та витрати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником: заяв та (або) розписок стягувача, інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості: інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. За заявою ОСОБА_3 було здійснено перевірку місць отримання доходу у скаржника, а також враховано всі перераховані на її користь кошти в рахунок аліментів, в результаті чого і був отриманий оскаржуваний розрахунок. Відмовляючи у вимозі щодо неправомірності розрахунку, суд першої інстанції вірно вказував, що відсутні докази звернення боржника до державного виконавця із заявою про перерахунок заборгованості по сплаті аліментів. Таким чином, державний виконавець, при здійсненні оскаржуваного розрахунку, діяв в межах своїх повноважень та на підставі чинного законодавства, а тому підстави для визнання його неправомірним - відсутні. Доводи апеляційної скарги, щодо фактичної правової невизначеності, оскільки судом першої інстанції не визнано неправомірним розрахунок заборгованості, апеляційним судом відхиляються з таких підстав. Суд, за наявності спору, може лише визначити розмір заборгованості по аліментам, яка має бути стягнута в межах виконавчого провадження при виконанні судового рішення про стягнення аліментів. Відповідно до частин 1, 3 ст. 194 СК аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред`явленню виконавчого листа до виконання. Заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до ст. 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду. Згідно із ч. 1 ст. 187 СК України один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені в цій заяві. Вказані норми матеріального права визначають порядок стягнення аліментів за виконавчим листом за минулий час і заборгованості за аліментами, що утворилася при їх відрахуванні, за заявою платника, поданою відповідно до ст. 187 СК України, і саме в цьому випадку закон передбачає право на звернення до суду та стягнення заборгованості за аліментами. Отже, суд може визначити розмір заборгованості за аліментами, стягнення якої не може бути самостійним предметом позову, оскільки підлягає стягненню державним виконавцем у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», на виконання рішення суду про стягнення аліментів. Постанова Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 761/43598/21 (провадження № 61-2588св24) Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях. Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду міста Києва від 26 липня 2024 року - залишити без задоволення. Ухвалу Києво-Святошинського районного суду міста Києва від 26 липня 2024 року - залишити без змін. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Головуючий: Судді: