Постанова 4806 № 303/8564/24

Справа № 303/8564/24 ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 31.03.2025 м. Ужгород Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 листопада 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 листопада 2024 року, визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень без конфіскації знаряддя виробництва (транспортного засобу) і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір у розмірі 605(шістсот п`ять) грн. 60 коп. Відповідно до постанови суду, - ОСОБА_1 , 08.10.2024 року о 16 годині 20 хвилин в м. Мукачево по вул. Автомобілістів, біля буд. 13, керуючи транспортним засобом марки «Mercedes-Benz», н.з. НОМЕР_1 , надавав послуги з перевезення пасажирів в кількості 9 (дев`яти) осіб без одержання ліцензії, передбаченої п. 24 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Стверджує, що він не займається перевезеннями пасажирів з метою отримання прибутку, а робить це виключно безплатно та з метою допомоги нужденним та малозабезпеченим громадянам України, що мало місце і 08.10.2024, оскільки він являється пастором, а також місіонером релігійної громади Методистська Церква «Дерево Життя» та долучив відповідні документи. Також зазначив, що така допомога з його боку не містить постійний чи систематичний характер, а надається виключно за потреби та прохання вказаних вище осіб на безоплатній основі. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримку поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. У відповідності зі ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Таких вимог суд першої інстанції, розглядаючи дану справу, не дотримався повною мірою, оскільки поза увагою та без належної оцінки суду залишились обставини, які могли істотно вплинули на висновки про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.164 КУпАП. Так, у судовому засіданні апеляційного суду та у апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що у матеріалах справи відсутні докази систематичної діяльності. Апеляційний суд вважає слушними вказані доводи, оскільки суд першої інстанції в своїй постанові на підтвердження вини ОСОБА_1 та доведення факту надання послуги перевезення пасажирів, без відповідних документів, а саме ліцензії на перевезення пасажирів, поклав в основу свого рішення зібрані у справі докази, а саме: інформацію, зафіксовану у протоколі про адміністративні правопорушення № ПП002003 від 08.10.2024 року, додаткові обґрунтування до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, фотознімки. З такими висновками суду першої інстанції не може погодитись апеляційний суд, оскільки зазначені вище докази, у своїй сукупності не доводять винуватості ОСОБА_1 у порушенні вимог ч. 1 ст. 164 КУпАП з огляду на таке. Частина 1 ст. 164 КУпАП передбачає відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди). Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва підприємцями. Відповідно до ст. 42 ГК України, підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Також, згідно з п. 24 ч. 1 ст. 7 та ч. 9 ст. 13 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом потребують ліцензування. Крім того, ч. 3 ст. 9 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що ліцензія видається на господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів в тому числі на такий вид робіт як надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі. Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", за провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування посадові особи суб`єктів господарювання несуть адміністративну відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративну відповідальність. Господарська діяльність будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Крім того, за змістом ст. 3, 4, 42 Господарського кодексу України, п.14.1.36 Податкового кодексу України підприємництво, як вид господарської діяльності, - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Таким чином, одними із ознак підприємництва, що відрізняють його від іншої діяльності є систематичність таких дій та обов`язково мета - одержання прибутку. Питання пов`язані із фактичним здійсненням підприємництва підлягають обов`язковому з`ясуванню, доказуванню відповідними належними та допустимими доказами під час провадження у справі про адміністративне правопорушення. Про вищевказані обставині обов`язково має бути зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення. Диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП в частині визначення вказаних дій є бланкетною та відсилає до встановленого законом порядку Державної реєстрації та перереєстрації суб`єктів підприємницької діяльності незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, за винятком окремих видів суб`єктів підприємницької діяльності, для яких законами України встановлено спеціальні правила державної реєстрації. З метою визначення складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, необхідно встановити всі характеризуючи ознаки підприємницької діяльності, основними з яких є - самостійність, ініціативність та систематичність. Систематичною вважається діяльність у разі, коли вона здійснюється неодноразово протягом певного періоду часу. Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» передбачено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик. Матеріали справи не містять доказів щодо систематичності вчинення ОСОБА_1 підприємницької діяльності у розумінні ст. 42 ГК України, а також доказів отримання ним за надання таких послуг прибутку. Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, повинна довести наявність таких випадків, а також довести їх повторність. Слід зазначити, що незалежно від наявності/відсутності мети отримання прибутку, господарською діяльністю є виготовлення, реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг, що здійснюється самостійно (ініціативно) та систематично. Саме у разі здійснення такої (господарської) діяльності та реалізації господарської компетенції особи визнаються суб`єктами господарювання та підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку як юридична особа чи фізична особа підприємець (ст.58 ГК України). За відсутності в діяльності особи щодо реалізації продукції ознак самостійності (ініціативності) та систематичності, а також господарської компетенції відсутні підстави для висновку про її господарський характер, а отже, і про обов`язок особи зареєструватись як суб`єкт господарювання. З урахуванням викладеного, висновок суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП є передчасним та ґрунтується на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися в такому разі на її користь відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України. Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП не доведена допустимими та належними доказами, та з наявних в матеріалах справи доказів не можливо беззаперечно стверджувати про наявність в його складу вказаного правопорушення. За таких обставин, провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 листопада 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, скасувати. Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Т.Ю. Бисага