Постанова 4813 № 521/1591/25

Номер провадження: 22-ц/813/4402/25 Справа № 521/1591/25 Головуючий у першій інстанції Маркарова С. В. Доповідач Сєвєрова Є. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07.04.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії: головуючого: Сєвєрової Є.С., суддів: Таварткіладзе О.М., Громіка Р.Д., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ Україна», розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від 06 лютого 2025 року у складі судді Маркарової С.В., встановив: 2.

ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог У січні 2025 року, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ Україна» (далі - ТОВ «ПОРШЕ ЛІЗИНГ Україна»), у якому просив суд стягнути з відповідача на його користь інфляційне нарахування, що станом на 27.01.2025 становить 138188,09 грн. та 3% річних, що станом на 27.01.2025 становить 39576,58 грн., посилаючись на те, що рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 24.06.2021 в справі 521/19301/20 визнані недійсними договори фінансового лізингу № 00013842, 00013935, позивачу повернені 970 796 грн. 46 коп., стягнута компенсація моральної шкоди 4000 грн., судовий збір. Вказане рішення набрало законної сили, однак відповідачем не виконано, у зв`язку із чим позивачем відповідно до статті 625 ЦК України розраховані три відсотка річних, інфляційні втрати, які він просить стягнути в судовому порядку. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції. Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 06 лютого 2025 року передано справу на розгляд до Дніпровського районного суду м. Києва. Ухвала суду мотивована тим, що зі змісту позовної заяви вбачається, що позов виникає з невиконання судового рішення, натомість норми Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється на виниклі між сторонами правовідносини. Відносини фінансового лізингу ухваленням судового рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 24.06.2021 в справі 521/19301/20 між сторонами припинені, а стаття 625 ЦК України є мірою відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, тобто зобов`язання по сплаті певної грошової суми, яке повинно припинятися шляхом його належного виконання. Оскільки інших процесуальних підстав для розгляду справи Малиновським районним судом м.Одеси з матеріалів позовної заяви не вбачається, тому справу за підсудністю передано до Дніпровського районного суду м. Києва, за місцезнаходженням відповідача. Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить суд скасувати ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від 06 лютого 2025 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, оскільки зазначаючи про те, що позивачем не подано докази його реєстрації його місця проживання, суд не був позбавлений можливості у випадку наявності сумнівів щодо місця проживання особи вчинити дії, передбачені ч.8 ст. 187 ЦПК України, а саме скористатися даними Єдиного державного демографічного реєстру. Крім того, доводи скарги мотивовані тим, що судом не взято було до уваги те, що підставою звернення позивача з вищевказаним позовом є порушення відповідачем Закону України «Про захист прав споживачів», а тому відповідно до ч.5 ст. 28 ЦПК України, позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору. Позиція відповідача в суді апеляційної інстанції На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від ТОВ «ПОРШЕ ЛІЗИНГ Україна» не надходив, однак відповідно до положень ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Предметом оскарження є ухвала суду про передачу справи на розгляд іншого суду (п.9 ст.353 ЦПК України). Згідно зі ст.369 ЦПК України справу розглянуто апеляційним судом без виклику її учасників. 3.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція апеляційного суду Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків. У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Встановлені обставини по справі, визначені відповідно до них правовідносини У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м.Одеси із позовом до ТОВ «ПОРШЕ ЛІЗИНГ Україна», з посиланням, зокрема, на Закон України «Про захист прав споживачів», в якому просить суд стягнутиз відповідача на його користь інфляційне нарахування, що станом на 27.01.2025 становить 138188,09 грн. та 3% річних, що станом на 27.01.2025 становить 39576,58 грн., посилаючись на те, що рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 24.06.2021 в справі 521/19301/20 визнані недійсними договори фінансового лізингу № 00013842, 00013935, позивачу повернені 970 796 грн. 46 коп., стягнута компенсація моральної шкоди 4000 грн., судовий збір. Вказане рішення набрало законної сили, однак відповідачем не виконано, у зв`язку із чим позивачем відповідно до статті 625 ЦК України розраховані три відсотка річних, інфляційні втрати, які він просить стягнути в судовому порядку. Як вбачається зі змісту позовної заяви, звертаючись до Малиновського районного суду м.Одеси, позивач керувався ч. 5 ст. 28 ЦПК України, відповідно до якої, позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору. По справі виникли правовідносини щодо передачі справи за підсудністю. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції не погодився з доводами апеляційної скарги, та застосовані норми права Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Дослідивши наявніу справі матеріали, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про передачу справи на розгляд за встановленою підсудністю до Дніпровського районного суду м. Києва. Мотиви прийняття аргументів, викладених в апеляційній скарзі Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України). Частина 1 статті 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч. 5 ст. 28 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору. Відповідно до преамбули ЗУ «Про захист прав споживачів», цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Відповідно до п. 17 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів», послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Згідно з п. 3 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів», виконавцем є суб`єкт господарювання, який виконує роботу або надає послуги. Згідно п. 22 ст.1 цього ж Закону, споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Встановлено, що рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 24.06.2021 в справі 521/19301/20 визнані недійсними договори фінансового лізингу № 00013842, №00013935, та позивачу ОСОБА_1 повернені 970 796 грн. 46 коп., стягнута компенсація моральної шкоди 4000 грн., судовий збір. Вказане рішення набрало законної сили, проте відповідач його не виконує, у зв`язку із чим позивачем відповідно до статті 625 ЦК України розраховані три відсотка річних, інфляційні втрати, саме з цих підстав позивач звернувся із вимогами до суду. Незважаючи на посилання саме на Закон України «Про захист прав споживачів» позивач ОСОБА_1 звернувся за захистом порушених прав і пред`явив позов до ТОВ «ПОРШЕ ЛІЗИНГ Україна» через невиконання останнім рішення суду, а не в зв`язку з порушенням останнім прав споживача. Отже, суд дійшов вірного висновку, що до спірних правовідносин не застосовуються положення Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки ним регулюються відносини між споживачами товарів і послуг та продавцями товарів і надавачами послуг, визначається механізм захисту прав споживачів товарів і послуг, а при вирішенні спорів, що виникають між учасниками таких правовідносин, цей Закон підлягає застосуванню нарівні з іншими актами цивільного законодавства України, що регулюють ті самі питання. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є безпідставними, а тому вона не підлягає задоволенню. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстави, порядок та строк касаційного оскарження Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 353, п. 2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України ухвала суду першої інстанції про передачу справи на розгляд іншого суду після її перегляду в апеляційному порядку оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

4. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА Керуючись ст.ст.374, 375,382, 383, 384 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від 06 лютого 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий Є.С. Сєвєрова Судді: О.М. Таварткіладзе Р.Д. Громік