Постанова 4854 № 400/5856/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/5856/24 Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Миколаїв; Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції: 24.09.2024 року; Головуючий в 1 інстанції: Бульба Н.О. П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: Головуючого судді Єщенка О.В. суддів Крусяна А.В. Яковлєва О.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила: визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Миколаївській області у зарахуванні пільгової вислуги років ОСОБА_1 до його календарної вислуги років в поліції; зобов`язати Головне управління Національної поліції в Миколаївській області здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди: з 28.02.2005 - 10.04.2006 у загальній кількості 00 років 06 місяців 21 день. В обґрунтування позову зазначено, що позивач з 13.09.2002 року по 06.11.2015 року проходила службу в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015 року по теперішній час проходить службу в Національній поліції, у тому числі на посаді інспектор відділу формування та супроводження інформаційних ресурсів, інформаційної підсистеми розшукового призначення управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Миколаївській області. Посилаючись на положення статей 1, 12, 17 Закону №2262, підпункту «в» пункту 3 Порядку №393, вказує на наявність права на зарахування до вислуги років для призначення пенсії в пільговому обчисленні періоду служби з 28.02.2005 - 10.04.2006 в органах внутрішніх справ та Національній поліції. При цьому, наполягає на тому, що норми Порядку №393 необхідно застосовувати не лише при обчисленні вислуги років після звільнення зі служби в поліції, але й під час проходження служби, з метою встановлення права на пенсію за вислугу років. З огляду на те, що відповідач відмовляє у зарахуванні вказаної вислуги років в пільговому обчисленні, одночасно протиправно розмежовуючи поняття «календарна вислуга років» та «пільгова вислуга років» і вказуючи на можливість такого обчислення лише при призначенні пенсії за наявності необхідної календарної вислуги років, позивач вимушений звернутись до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів в судовому порядку. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Вирішуючи спір по суті та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачається врахування вислуги років, обрахованої у пільговому обчисленні для призначення пенсії, оскільки така пільгова вислуга обраховується для визначення розміру пенсії. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки обставинам справи і помилково не враховано, що предметом спору у цій справі є встановлення можливості зарахування до календарної кількості років позивача вислуги в пільговому обчисленні для підтвердження наявності права на призначення пенсії за вислугу років. Посилаючись на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 03березня 2021 року по справі №805/3923/18-а, від 14 квітня 2021 року по справі №480/4241/18, апелянт наполягає на тому, що для призначення пенсії за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393. У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Національної поліції в Миколаївській області просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Заперечуючи проти доводів і вимог апелянта, відповідач вказує, що спірні правовідносини чітко врегульовані Законом України «Про Національну поліцію», Порядок №393 та відомчими актами, що стосуються порядку виплати грошового забезпечення поліцейським. За правилами цих нормативно-правових актів вислуга років в пільговому обчисленні підлягає зарахуванню для визначення розміру пенсії, наявності необхідної календарної вислуги років та під час звільнення зі служби в поліції. Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_1 в період з 12.02.2002 по 06.11.2015, з 07.11.2015 проходила службу на різних посадах в УМВС України в Миколаївській області, ГУНП в Миколаївській області. З 04.09.2023 і по теперішній час проходить службу на посаді інспектора відділу формування та супроводження інформаційних ресурсів, інформаційної підсистеми розшукового призначення управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Миколаївській області. Відповідно до листа ГУНП в Миколаївській області календарна вислуга років позивачки станом на 11.06.2024 становить 21 рік 08 місяців 27 днів. До вислуги років на пільгових умовах зараховується період з 28.02.2005 до 10.04.2006. 07.06.2024 позивачка звернулась до відповідача із заявою про зарахування до її календарної вислуги років, вислуги в пільговому обчисленні за час роботи в органах внутрішніх справ. Листом від 12.06.2024 позивачці відмовлено в зарахуванні до календарної вислуги років вислугу в пільговому обчисленні, оскільки вислуга років на пільгових умовах зараховується до вислуги років для визначення розміру пенсії при призначені пенсії за вислугу poкiв. Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до частин 1, 2 статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Частиною 1 статті 60 Закону України від 02.07.2015 року №580-VIII відносини, що виникають у зв`язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції. Згідно із частиною 1 статті 78 Закону України від 02.07.2015 року №580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки. Частиною 2 статті 78 Закону України від 02.07.2015 року №580-VIII до стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР. За правилами частин 3, 4 статті 78 Закону України від 02.07.2015 року №580-VIII під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення. Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України. Згідно із частиною 3 статті 93 Закону України від 02.07.2015 року №580-VIII за кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п`ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п`ятнадцять календарних днів. 11.11.2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №988, яка набрала чинності 02.12.2015 року, у пункті 5 якої визначено, що надбавка за стаж служби в поліції поліцейським виплачується у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням у розмірах згідно з додатком 11 до цієї постанови. При цьому, пунктом 7 постанови №988 доручено Міністерству внутрішніх справ України за погодженням з Міністерством соціальної політики та Міністерством фінансів затвердити у двотижневий строк порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання. Такий порядок було затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року №260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських», який набрав чинності 27.05.2016 року, відповідно до статті 94 Закону України від 02.07.2015 року №580-VIII, Постанови від 11.11.2015 року №988, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських. Пунктом 3 розділу ІІ Порядку від 06.04.2016 року №260 визначено, що надбавка за стаж служби в поліції поліцейським виплачується у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням у розмірах згідно додатком 11 до постанови №988. До вислуги років для виплати поліцейським надбавки за стаж служби зараховуються періоди, які визначені частиною другою статті 78 Закону №580-VIII. Слід враховувати, що відповідно до абзацу 3 пункту 1 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393, для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» і «з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховується служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній кримінально-виконавчій службі, податковій міліції на посадах начальницького і рядового складу, в Службі судової охорони на посадах молодшого, середнього і вищого складу, в Національному антикорупційному бюро, Бюро економічної безпеки на посадах начальницького складу з дня призначення на відповідну посаду. В свою чергу, згідно преамбули Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України. Статтею 12 Закону України від 09.04.1992 року №2262-XII встановлені умови призначення пенсії за вислугу років, однією з яких є наявність певної вислуги років. Стаття 17-1 Закону України від 09.04.1992 року №2262-XII передбачає, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. На виконання вищезазначених вимог Закону України від 09.04.1992 року №2262-XII Кабінетом Міністрів України постановою від 17.07.1992 року №393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей. Таким чином, аналіз наведених положень законодавства, що регулює спірні правовідносини, дає підстави для висновку, що положення пунктів 1, 3 постанови від 17.07.1992 року №393 не регулюють питання, передбачені частиною 2 статті 78 Закону від 02.07.2015 року №580-VIII щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки. Постанова від 17.07.1992 року №393 не є нормативним актом в розумінні частини 4 статті 78 Закону від 02.07.2015 року №580-VIII, який визначає правила обчислення вислуги років для встановлення надбавки за вислугу років та тривалості додаткової оплачуваної відпустки під час проходження служби в поліції, оскільки вона прийнята на виконання Закону України від 09.04.1992 року №2262-XII, а її положення визначають виключно умови призначення пенсій за вислугу років та порядок обчислення вислуги років для її призначення. Варто зауважити, Верховним Судом у схожих за змістом правовідносинах за позовами працюючих поліцейських із вимогами про зарахування на підставі пункту 2 Постанови №393 часу навчання у вищому навчальному закладі при обчисленні стажу служби в поліції для цілей встановлення надбавки за вислугу років та тривалості додаткової оплачуваної відпустки, сформовано висновок щодо доцільності застосування вказаних положень при вирішенні питання щодо обчислення означеного стажу, визначеного частиною другою статті 78 Закону №580-VIII, згідно якого положення пункту 2 цієї Постанови застосуванню не підлягають, оскільки вони можуть бути застосовані для визначення вислуги років особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ саме у випадку призначення пенсії за вислугу років (постанови від 19.11.2019 у справі № 520/903/19, від 31.03.2020 у справі № 520/2067/19, від 22.07.2020 у справі № 520/5960/19, від 13.08.2020 у справі № 820/6656/16 та від 15.12.2021 у справі № 520/11545/19). Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах із цією адміністративною справою викладена і у постанові Верховного Суду від 22 лютого 2023 року по справі №320/12166/20. Як свідчать обставини справи, позивач продовжує проходження служби в поліції та ним ставилось питання про зарахування пільгової вислуги років до календарної вислуги саме під час проходження ним служби в поліції. Вимоги про призначення пенсії за вислугу років позивачем перед Головним управлінням Національної поліції в Миколаївській області не ставилось та у цій адміністративній справі відповідач не відмовляв позивачу у підготовці матеріалів в установленому порядку для призначення пенсії на пільгових умовах. Апеляційний суд враховує, що відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Згідно із частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Водночас, відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Отже, захисту в адміністративному суді підлягають лише порушені права та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин. При цьому порушення прав має бути реальним, стосуватись індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що в зв`язку з прийняттям суб`єктом владних повноважень рішення, вчиненню ним дій чи допущенням бездіяльності порушуються права позивача. Захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Неможливо зобов`язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії чи утриматись від вчинення певних дій, оскільки відсутні факти порушення прав позивача в майбутньому. У зв`язку із чим, колегія суддів також вважає доводи відповідача викладені у листі від 12.06.2024 року №194аз/05/14-2024 щодо відсутності у позивача права на призначення пенсії згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», а саме з огляду на відсутність необхідної календарної вислуги років та значення вислуги років лише для розміру пенсії, відповідним роз`ясненням порядку розрахунку, на його думку, календарної вислуги поліцейського для призначення пенсії на пільгових умовах. Варто зауважити, Верховним Судом у схожих за змістом правовідносинах за позовами працюючих поліцейських із вимогами про зарахування на підставі пункту 2 Постанови №393 часу навчання у вищому навчальному закладі при обчисленні стажу служби в поліції для цілей встановлення надбавки за вислугу років та тривалості додаткової оплачуваної відпустки, сформовано висновок щодо доцільності застосування вказаних положень при вирішенні питання щодо обчислення означеного стажу, визначеного частиною другою статті 78 Закону №580-VIII, згідно якого положення пункту 2 цієї Постанови застосуванню не підлягають, оскільки вони можуть бути застосовані для визначення вислуги років особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ саме у випадку призначення пенсії за вислугу років (постанови від 19.11.2019 у справі №520/903/19, від 31.03.2020 у справі №520/2067/19, від 22.07.2020 у справі №520/5960/19, від 13.08.2020 у справі №820/6656/16 та від 15.12.2021 у справі №520/11545/19). Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах із цією адміністративною справою викладена і у постановах Верховного Суду від 22 лютого 2023 року по справі №320/12166/20, від 25 січня 2024 року по справі №640/3813/21. За вказаних вище обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в позовній заяві та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до ст. 316 КАС України підлягає залишенню без змін. Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Головуючий-суддя: О.В. Єщенко Судді: А.В. Крусян О.В. Яковлєв