Ухвала КАС ВС № 520/5960/19

УХВАЛА 13 квітня 2020 року м. Київ справа №520/5960/19 адміністративне провадження №К/9901/8137/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Шишова О.О., суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2020 року у справі № 520/5960/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування висновку, визнання протиправними та скасування наказу і рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- установив: 19 березня 2020 року скаржником було подано касаційну скаргу до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частин 1 та 2 статті 329 КАС касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. З матеріалів касаційної скарги вбачається, що постанову Другого апеляційного адміністративного суду було прийнято 15.01.2020, повний текст постанови складено 24.01.2019, з відомостей Єдиного державного реєстру судових ріщень вбачається, що текст постанови було оприлюднено 27.01.2020, отже останнім днем звернення до суду було 27.02.2020, проте з касаційною скаргою заявник звернувся 19.03.2020, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. Одночасно з касаційною скаргою заявлено заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ним отримано 26.02.2020. Разом із цим, будь-яких доказів на підтвердження зазначеному заявником не надано, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску строку на касаційне оскарження та відсутність підстав для його поновлення. За відсутності конверта, яким направлялась копія постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2020 року або довідки відділення поштового зв`язку ПАТ "Укрпошта" про дату вручення такого поштового відправлення, посилання скаржника не можуть визнаватися судом належними доказами отримання скаржником оскаржуваного рішення у зазначену дату. За таких обставин, суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску відповідачем строку на касаційне оскарження та відсутність підстав для його поновлення. Частиною 3 статті 332 КАС передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції розглянули справу за правилами загального позовного провадження. З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким внесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду. Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, прийнятих у справах, є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими підставами, викладеними у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. Наслідком відсутності зазначення у касаційній скарзі підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України є залишення такої скарги без руху. Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом установлено, що скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, оскільки у порушення вимог пункту 4 частини другої цієї статті, у ній не зазначено, передбачені статтею 328 цього Кодексу підстави, а аргументи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, з посиланням на неповне з`ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій. Тобто, на момент звернення до суду касаційної інстанції, скаржник повинен зазначити конкретну підставу касаційного оскарження судових рішень визначену частиною четвертою статті 328 КАС України з відповідним обґрунтуванням. Відповідно до положень статей 169 та 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду виправленої касаційної скарги із зазначенням підстав касаційного оскарження визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, відповідно до положень частини четвертої статті 328 та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, а також для зазначення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів. З огляду на викладене, керуючись статтями 169, 248, 332 КАС України, Суд, - у х в а л и в : Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2020 року. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2020 року - залишити без руху. Надати скаржнику строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги зазначених в мотивувальній частині ухвали, в перебіг яких не враховується строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до вимог пп. 2 п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (№540-IX). Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі визнання неповажними причин пропуску строку на касаційне оскарження, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О.О. Шишов Судді І.В. Дашутін М.М. Яковенко