Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 585/3591/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 квітня 2025 р.Справа № 585/3591/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Любчич Л.В., Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. , за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 20.02.2025, головуючий суддя І інстанції: Євтюшенкова В.І., вул. Соборна, 12, м. Ромни, Роменський, Сумська, 42000, по справі № 585/3591/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач, апелянт) звернувся до Роменського міськрайонного суду Сумської області з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі відповідач, Укртрансбезпека), в якій просив скасувати постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, від 30.07.2024 серії АА № 00021011, від 01.08.2024 серії АА № 00021105, від 30.07.2024 серії АА № 00021012, від 05.08.2024 серії АА №00021167 винесені Укртрансбезпекою відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП). Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 20 лютого 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 20 лютого 2025 року та ухвалити постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції надана неправильна оцінка обставинам справи, а саме, не враховано, що Укртрансбезпекою умисно приховано у постановах відомості про напівпричіп-контейнеровоз, а отже такі постанови не відповідають вимогам Інструкції №512; Укртрансбезпека не повідомляла МВС про будь-які невідповідності щодо типу причепу-контейнеровоза, а отже остання визнала повну відповідність з реєстраційними даними МВС щодо приналежності вказаних причепів до типу "контейнеровоз". Зазначає, що Укртрансбезпека умисно неправомірно застосувала вагову норму як до звичайної вантажівки- 40 т, а повинна була застосувати збільшену вагову норму 42 т як до спеціалізованого трьохвісного контейнеровозу Отже, за умови врахування правильного нормативного показника 42 т, відсутні жодні перевищення 5-ти відсоткової шкали, при досягненні якої передбачено застосування штрафів, а вага вантажівки становила відповідно 42,570 т, 42,660, т, 42,975 т, 42,120 т, що становить 101,4%, 101,6%, 102,3%, 100,3% тобто загальна вага не перевищує 5% межі, при якій передбачено застосування штрафних санкцій. Також зазначає, що законом передбачена 2% похибка, а штрафи застосовуються від 5%. В обґрунтування власної позиції посилався на численні постанови судів апеляційної інстанції, ухвалених у подібних відносинах. Відповідач не погодився з доводами апеляційної скарги та подав відзив на неї. Посилаючись на безпідставність доводів апелянта просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Згідно з ч. 1 ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (ч. 2 ст. 268 КАС України). Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3 ст. 268 КАС України). Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутність. Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які позивач посилається в апеляційній скарзі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судовим розглядом були встановлені наступні обставини. Постановою від 30.07.2024 серії АА №00021011 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 8500 грн. Відповідно до постанови 13.07.2024 о 19 год. 08 хв., за адресою Н-07, км 191+578, Сумська область, на автоматичному зважувальному комплексі WIM-74 зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 18.440 д.н.з. НОМЕР_1 , з перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,425% (2,57 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон (а.с.24). Позивачем на підтвердження факту перевезення товару 13.07.2024 долучено товарно-транспорту накладну серії ПЗО №126111 від 13.07.2024(а.с.25). При цьому у накладній у графі «маса» не зазначена вага вантажу, отже цей доказ не можна вважати належним для доведення тверджень позивача про відсутність перевищення ваги транспортного засобу. Постановою від 30.07.2024 серії АА №00021012 ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 8500 грн. Відповідно до постанови 13.07.2024 о 19 год. 08 хв., за адресою Н-07, км 191+578, Сумська область, на автоматичному зважувальному комплексі WIM-74 зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 18.440 д.н.з. НОМЕР_2 , з перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 7,438% (2,975 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон (а.с.26). Позивачем на підтвердження факту перевезення товару 13.07.2024 долучено товарно-транспорту накладну серії ПЗО №126110 від 13.07.2024(а.с.27). При цьому у накладній у графі «маса» не зазначена вага вантажу, отже цей доказ не можна вважати належним для доведення тверджень позивача про відсутність перевищення ваги транспортного засобу. Постановою від 01.08.2024 серії АА №00021105 ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.132-1 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 8500 грн. Відповідно до постанови 18.07.2024 о 17 год. 53 хв., за адресою Н-07, км 191+578, Сумська область, на автоматичному зважувальному комплексі WIM-74 зафіксовано транспортний засіб DAF FT 95 XF430 д.н.з. НОМЕР_3 , з перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,65 % (2,66 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон (а.с.28). Позивачем на підтвердження факту перевезення товару 18.07.2024 долучено товарно-транспорту накладну серії ПЗО №126111 від 18.07.2024(а.с.29). При цьому у накладній у графі «маса» не зазначена вага вантажу, отже цей доказ не можна вважати належним для доведення тверджень позивача про відсутність перевищення ваги транспортного засобу. Постановою від 05.08.2024 серії АА №00021167 ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 8500 грн. Відповідно до постанови 21.07.2024 о 16 год. 39 хв., за адресою Н-07, км 191+578, Сумська область, на автоматичному зважувальному комплексі WIM-74 зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 18.440 д.н.з. НОМЕР_2 , з перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,3% (2,12 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон (а.с.30). Позивачем на підтвердження факту перевезення товару 21.07.2024 долучено товарно-транспорту накладну серії ПЗО №126114 від 21.07.2024 (а.с.31). При цьому у накладній у графі «маса» не зазначена вага вантажу, отже цей доказ не можна вважати належним для доведення тверджень позивача про відсутність перевищення ваги транспортного засобу. Згідно зі свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів - Т/З р.н.: НОМЕР_1 , НОМЕР_4 , НОМЕР_3 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_2 зареєстровані за ОСОБА_1 (а.с.32-37). Згідно з протоколами перевірки технічного стану транспортного засобу №00971-01393-23, №00971-00182-24 та № 00971-00963-24 транспортні засоби з н.з. НОМЕР_7 , та НОМЕР_6 та ВМ2976 XF є, відповідно: спеціалізованим напівпричепом - Н/ПР - контейнеровоз з вантажністю відповідно 30,8 тонн, загальним напівпричепом Н/ПР контейнеровоз, переобл. для перев. коннт.типу 1А або доопрац. конт.типу 1А як кузова влас. виг. для перев., з вантажністю 34,88 тонн та спеціалізованим напівпричепом Н/ПР контейнеровоз переобл. кронці. з перекид.облад.гідравлічн. сис, вантажністю 29,91 тон (а.с.38-39, 40-41, 42-43). До відзиву долучені інформаційні картки ГВК (копії), які містять відомості щодо номеру транспортних засобів (належних позивачу), адреси ПВГ, дати та часу проходження пункту та вагу ТЗ з фото фіксацією транспортного засобу. Міститься інформація щодо порушення - перевантаження (а.с.74-89) . Згідно зі Свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №04/4654 прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WAGA-WIM40 (у складі Автоматичного пункту ваго-габаритного контролю WAGА 2.0 відповідає вимогам ДСТУ OIML R 134-1:2010 Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь. Свідоцтво дійсне до 22.12.2024 (а.с.90зворот-91). Згідно зі Свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №1937, чинного до 22.12.2024, підсистема габаритного контролю транспортних засобів SIZE-WIM40, місце встановлення: автомобільна дорога Н-07 Київ-Суми-Юнаківка км 191+578, 50.7631867, N 33/40959954E (у складі автоматичного пункту ваго-габаритного контролю WAGA 2.0) відповідає вимогам ТУ та ДСТУ 8809:2018 ) (а.с.91 зворот-92). Позивачем долучені: технічний паспорт на контейнер ZT K 60, заводський номер 00137, із зазначенням його габаритів: розміри зовнішні: довжина 11300 мм, ширина 2500 мм, висота 2200 мм, об`єм контейнера 62 мі. Максимальна маса брутто- 34000 кг, маса тари 4090 кг (а.с.218), технічний паспорт на контейнер K 60, заводський номер 00141, із зазначенням його габаритів: розміри зовнішні: довжина 11200 мм, ширина 2500 мм, висота 2200 мм, об`єм контейнера 59 мі. Максимальна маса брутто - 35000 кг, маса тари 4200 кг (а.с.219), технічний паспорт на контейнер K 60, заводський номер 00148, із зазначенням його габаритів: розміри зовнішні: довжина 11000 мм, ширина 2500 мм, висота 2000 мм, об`єм контейнера 55 мі. Максимальна маса брутто- 35000 кг, маса тари 4120 кг (а.с.220). 10.07.2024, 13.07.2024, 18.07.2024, 21.07.2024 між виконавцем Шаповал В.С. та замовником ТОВ «Гранул груп» укладені Договори на контейнерне перевезення вантажів, в яких вказані обсяги перевезень (загальний об`єм перевезень) 27060 №0148, 27200 №00137, 27100 №00141 та 27040 №00148 відповідно, пункт завантаження та вивантаження у договорі не вказані, підписи виконавця та замовника ідентичні (а.с.221, 222, 223, 224). При цьому у судовому засіданні позивач пояснив, що є директором ТОВ «Гранул Груп». Тобто фактично замовник і виконавець об`єднані в одній особі. Згідно з описом вантажів, завантажених в автомобільний контейнер №00137, вантажовідправник ТОВ «Гранул Груп», дата завантаження 13.07.2024, найменування вантажу соя, маса 27200 кг (а.с.225). Згідно з описом вантажів, завантажених в автомобільний контейнер №00148, вантажовідправник ТОВ «Гранул Груп», дата завантаження 10.07.2024, найменування вантажу соя, маса 27060 кг (а.с.226). Згідно з описом вантажів, завантажених в автомобільний контейнер №00141, вантажовідправник ТОВ «Гранул Груп», дата завантаження 18.07.2024, найменування вантажу соя, маса 27100 кг (а.с.227). Згідно з описом вантажів, завантажених в автомобільний контейнер №00148, вантажовідправник ТОВ «Гранул Груп», дата завантаження 21.07.2024, найменування вантажу соя, маса 27040 кг (а.с.228). Позивачем до матеріалів справи долучений надрукований текст інформацію щодо паспорту технічного на Контейнер морський суховантажний 40 футів із відкритим верхом (Open-top), який містить опис та основні технічні характеристики контейнера, його складові частини, експлуатаційні вимоги та умови транспортування. При цьому поданий письмовий доказ в порушення вимог ст. 94 КАС України не завірений належним чином, позивачем не вказано про походження цього документу і відсутнє посилання на нього у відповіді на відзив, тому зазначений доказ є неналежним та недопустимим і судом до уваги не приймається (а.с.174-175). Таким чином, між сторонами виник спір з приводу оскарження рішення суб`єкта владних повноважень. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та правомірності оскаржуваних постанов. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з такого. Відповідно до ст. 14 Закону України Про дорожній рух учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України Про дорожній рух з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі по тексту - Правила № 30), рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 ПДР України на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд. Згідно з п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі по тексту - ПДР), рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: фактичну масу Комбіновані транспортні засоби: двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40 т, двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 42 т. Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами (Офіційний вісник України, 2001 р., № 3, ст. 75). Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами б та в цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється. Таким чином, пунктом 22.5 ПДР передбачені обмеження як вагових, так і габаритних параметрів транспортних засобів та їх составів. Відповідно до ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі про тексту КУпАП), перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%. Згідно з ч. 1 ст. 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Згідно з ч. 3 ст. 14-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, у випадках, передбачених статтею 279-7 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 279-7 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили: - така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння; - внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; - особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу. Згідно з ч. 1 ст. 279-5 КУпАП, у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника. За запитом уповноваженої на те посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (у тому числі за умови ідентифікації такої посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису), відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України «Про захист персональних даних». За запитом уповноваженої на те посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (у тому числі за умови ідентифікації такої посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису), відповідні органи державної влади або місцевого самоврядування, їх посадові (службові) особи зобов`язані надати відомості про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи вантажовідправника. Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Постанова про накладення адміністративного стягнення надсилається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня її винесення рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи). Днем отримання постанови є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення її особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, або повнолітньому члену сім`ї такої особи. У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, відмовляється від отримання постанови, днем отримання постанови є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову від її отримання. У разі невручення постанови адресату за зазначеною в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або Єдиному державному демографічному реєстрі адресою днем отримання постанови вважається день повернення поштового відправлення з позначкою про невручення до органу (підрозділу), уповноважена посадова особа якого винесла відповідну постанову. Відповідно до пункту 16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 (далі - Порядок №1388) за бажанням власника транспортного засобу - фізичної особи надати право керування таким засобом іншій фізичній особі чи за бажанням фізичної або юридичної особи, якій власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, сервісний центр МВС видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві, або документах, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортним засобом. При цьому, відповідно до п. 3 Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1197 від 14.11.2018 (далі Порядок № 1197), підставами для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є: 1) визначення належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній особі транспортного засобу в користування; 2) визначення керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, свого працівника належним користувачем; 3) оформлення на фізичну особу нотаріально посвідченої довіреності на право користування транспортним засобом; 4) користування фізичною особою транспортним засобом на підставі договору оренди (найму, позички); 5) користування фізичною або юридичною особою транспортним засобом на підставі договору фінансового або оперативного лізингу; 6) оформлення на фізичну особу, щодо якої вносяться відомості як про належного користувача, тимчасового реєстраційного талона. Внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, якого визначив безпосередньо власник транспортного засобу, здійснюється у сервісному центрі МВС у присутності власника транспортного засобу (його представника за довіреністю) та належного користувача (п. 21 Порядку №1197). Відповідно до п. 23 Порядку №1197 внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, якого визначив безпосередньо власник транспортного засобу, здійснюється також через: 1) веб-додаток, розміщений на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру МВС, шляхом заповнення електронної заяви за формою згідно з додатком 1 із застосуванням кваліфікованого електронного підпису власника транспортного засобу та належного користувача; 2) Єдиний державний вебпортал електронних послуг, шляхом заповнення електронної заяви у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до відомостей, передбачених додатком 1, із застосуванням кваліфікованої електронної печатки технічного адміністратора Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, електронних підписів або кваліфікованих електронних підписів власника транспортного засобу та належного користувача. Пунктом 36 Порядку №1197 встановлено, що внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, який користується транспортним засобом на підставі тимчасового реєстраційного талона, здійснюється у сервісному центрі МВС за заявою належного користувача. Таким чином, оформлення тимчасового реєстраційного талона на транспортний засіб не є самостійною підставою для внесення до ЄДРТЗ відомостей про належного користувача транспортного засобу за відсутності на те відповідної заяви уповноваженого суб`єкта. Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 179-7 КУпАП відповідальна особа, зазначена у 1 ст.14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу. Позивач не заперечує того, що він є суб`єктом відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті. Позивач не заперечує достовірності результатів вимірювання дорожніх транспортних засобів в русі та правомірності введення технічного засобу в експлуатацію, тому колегія суддів не вважає за необхідне детально досліджувати це питання. Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначає Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1174 (далі по тексту Порядок №1174), п.2 якого передбачено, що автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером. Відповідно до п. 7 Порядку №1174 фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку. Пунктами 11-17 Порядку №1174 визначено, що автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення. Автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи. Під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність. Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих. Метадані - структуровані дані, які містять відомості про подію, зафіксовану за допомогою автоматичного пункту, характеристики зафіксованого транспортного засобу, необхідні для його ідентифікації, параметри функціонування технічних засобів автоматичного пункту, а також інші дані, необхідні для обліку, пошуку, оцінки та управління такими відомостями (п.2 Порядку №1174) Метадані повинні містити дані про: - засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); - місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); - найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; - дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку, повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі); - фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака; - відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності). Крім того, процедуру оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті відповідно до покладених на них повноважень матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, визначено Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 № 512 (далі по тексту Інструкція № 512). Пунктом 1 Розділу ІІ Інструкції № 512 передбачено, що уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені, зокрема, ч. 2 та 3 ст. 132-1 КУпАП. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті. Згідно з п. 2 Розділу ІІ Інструкції №512 уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, необхідного для об`єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі. Пунктом 3 Розділу ІІ Інструкції №512 передбачено, що під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичому режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції. Твердження апелянта щодо невідповідності оскаржуваної постанови вимогам Інструкції №512, є безпідставними, оскільки інструкцією затверджено лише форму, а не вимоги до змісту постанови. Дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися в постанові, в залежності від обставин вчинення порушення. Колегія суддів зауважує, що згідно з вимогами ст.283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності. Як вбачається із оскаржуваних постанов, в них наявні відомості про найменування органу та посадової особи, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак, технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, навантаження на одиночну вісь. Колегія суддів зауважує, що юридична сила закону як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України. Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади. Пунктом 3 ч.1 ст.85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України. Вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України Згідно з ч.3 ст.113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України. Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржувані постанови містить необхідну інформацію, передбачену ст.283 КУпАП, який має вищу юридичну силу по відношенню до Інструкції №512, і саме за порушення норм КУпАП позивача притягнуто до відповідальності. Таким чином, зміст постанов відображає усі істотні ознаки складу правопорушення. Перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу, визначених пунктом 22.5 ПДР України, було встановлено із врахуванням допустимої похибки вагового комплексу, як передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010 (OIML R 134- 1:2006, IDT). Відсоткове та натуральне значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів отримується з урахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка, у цьому випадку складає 6,425% або 2,570 т, 6,650% або 2,660 т, 7,438 % або 2,975 т, 5,300% або 2,120 т відповідно, щодо загальної маси транспортного засобу. Також ці постанови містить посилання на веб-сайт з ідентифікатором доступу, на якому відображені світлини відповідних транспортних засобів MAN TGX 18.400 державний номерний знак НОМЕР_8 , DAF 95 FT 430, державний номерний знак НОМЕР_9 , MAN TGX 18.400 державний номерний знак НОМЕР_10 , за результатами автоматичної фіксації транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення. Крім того у постанові зазначено технічний прилад яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення WIM74,WAGA-WIM40,CRUA-05-VVE, свідоцтво про повірку технічного засобу серія №1937 до 22-12-2024 серія №04/4654;1936;1937 дійсне до 22-12-2024. Крім того, на підтвердження допущення позивачем відповідного порушення відповідач разом із відзивом на позов надані акти зважування транспортного засобу позивача та інші документи. Так, колегія суддів зі змісту названих актів встановила, що у них відображені, зокрема, такі показники (а.с. 74-75) по транспортним засобам позивача MAN TGX 18.440 д.н.з. НОМЕР_2 (постанова від 05.08.2024 серії АА №00021167), DAF FT 95 XF430 д.н.з. НОМЕР_3 (постанова від 01.08.2024 серії АА № 00021105), MAN TGX 18.440 д.н.з. НОМЕР_1 (постанова від 30.07.2024 серії АА № 00021011), MAN TGX 18.440 д.н.з. НОМЕР_2 (постанова від 30.07.2024 серії АА № 00021012): - axlecount (кількість осей) 5/5/5/5; - axledistance-1 (дистанція між 1 та 2 осями, мм) 3559/3574/3563/3549; - axledistance-2 (дистанція між 2 та 3 осями, мм) 5883/5899/5080/5871; - axledistance-3 (дистанція між 3 та 4 осями, мм) 1308/1311/1295/1311; - axledistance-4 (дистанція між 4 та 5 осями, мм) 1285/1309/12911309; - axleload-1 (навантаження на вісь 1) 8000/8000/8150/7700; - axleload-2 (навантаження на вісь 2) 12300/12850/13200/12750; - axleload-3 (навантаження на вісь 3) 9050/9400/8650/9150; - axleload-4 (навантаження на вісь 4) 8400/8950/8600/9350; - axleload-5 (навантаження на вісь 5) 9050/8200/8700/8800; - lenght (довжина транспортного засобу) 15700/15500/15600/16000; - weight-full (маса брутто транспортного засобу, кг) 46800/47400/47300/47750. Вказані акти та зміст спірних постанов підтверджує допущення перевізником інкримінованих йому порушень у вигляді перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,425%, 6,650%, 7,438 %, 5,300% (з урахуванням похибки 10% від загальної маси транспортного засобу) щодо загальної маси транспортного засобу при дозволеній максимальній вазі 40 тон, належними та допустимими доказами, які безпідставно не були враховані судом першої інстанції. Стосовно посилання апелянта на те, що допустима маса його транспортного засобу складає 42 т, колегія суддів зазначає таке. Як вже зазначалося, п. 22.5 ПДР передбачає, зокрема, що параметри транспортного засобу не мають перевищувати фактичну масу: - двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40 т, - двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 42 т. Тобто, максимальна фактична маса у 42 тони застосовується щодо таких транспортних засобів: - двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 42 т. - двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 42 т. Колегія суддів зауважує, що вказана норма чітко й однозначно визначає параметр загальної максимальної довжини 13,716 метра, який стосується як тягача так і напівпричепу, а не самого причепа, як помилково стверджує апелянт. Отже, доводи апеляційної інстанції про безпідставність висновків суду першої інстанції, які останній переписав з постанови суду апеляційної інстанції стосовно іншого судового провадження позивача, які позивач безпідставно вважає помилковими, стверджуючи, що суд апеляційної інстанції неправильно розібрався зі справою є хибними. Так у спірних постановах та актах зважування вказано на те, що загальна довжина транспортного засобу позивача складає 15,6 м, 16,0 м, 15,5 м, 15,7 м тобто, загальна максимальна довжина транспортного засобу позивача є більшою за 13,716 метра (13716 мм), а тому у суду відсутні підстави вважати, що на транспортний засіб позивача розповсюджують вимоги до максимальної фактичної маси у 42 т. Окрім того, колегія суддів зазначає, що доводи апелянта про те, що його транспортний засіб є контейнеровозом не має значення, оскільки довжина транспортного засобу апелянт перевищує 13,716 метра. Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції відмовив у задоволені позову з підстав, якими відповідач не обґрунтовував правомірність власних спірних постанов спростовується змістом відзиву, зокрема відзиву на позов. Враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, колегія суддів, дійшла висновку, що спірні постанови винесені відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КУпАП, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та своєчасно, тому підстави для її скасування відсутні. Покликання сторін на практику розгляду подібних спорів судами апеляційної інстанції колегія суддів відхиляє, з огляду на те, що в силу ч. 5 ст. 242 КАС України суди мають враховувати лише висновки щодо застосування конкретних норм права, викладених виключно у постановах Верховного Суду, разом з цим ч. 7 ст. 78 КАС України передбачає що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду. З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні вимог апеляційної скарги з підстав її необґрунтованості. Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно з рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Керуючись ст. 9, 242, 243, 250, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 20 лютого 2025 року по справі № 585/3591/24 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін