Постанова 4823 № 749/1150/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 07 квітня 2025 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 749/1150/24 Головуючий у першій інстанції Чигвінцев М. С. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/692/25 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої - судді Мамонової О.Є., суддів Висоцька Н.В., Онищенко О.І., учасники справи: позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», відповідач: ОСОБА_1 ,- розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Універсал Банк" на рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 20 січня 2025 року (проголошено об 11:08, повний текст складено 20.01.2025) у справі за позовом Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- У С Т А Н О В И В: У серпні 2024 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі по тексту АТ "Універсал Банк", банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 30.03.2020 у розмірі 41 229,08 грн та судові витрати у розмірі 3 028 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 30.03.2020 ОСОБА_1 звернулася до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 30.03.2020. Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі - договір). Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники зазначених документів у мобільному додатку, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови. Банк указував, що на підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у розмір 50 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Наголошував, що банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі). Стверджував, що станом на 30.03.2023 у відповідача прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення 5.17 п.5 Розділу ІІ Умов, відбулося істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. 30.04.2023 банк направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості, проте відповідач жодної дії на погашення заборгованості не вчинив. Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 станом на 26.05.2024 становить 41 229,08 грн, який складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 41 229,08 грн. Рішенням Щорського районного суду Чернігівської області від 20.01.2025 позов АТ «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 30.03.2020 у розмірі 20 442,13 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» судовий збір в розмірі 1 257,16 грн. Стягнути з АТ «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу в розмірі 1 612,80 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено. В апеляційній скарзі АТ «Універсал Банк» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги АТ «Універсал Банк» задовольнити в повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не досліджено механізму отримання банківських послуг проєкту Monobank, а також процедуру ознайомлення споживача з умовами, правилами обслуговування, тарифами таблицею розрахунку вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту. Заявник зазначає, що підписуючи анкету-заяву, клієнт погодився, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг та підтвердив, що він ознайомлений з вищезазначеним, а також підтвердив, що анкета-заява є заявою на відкриття рахунку. Банк указує, що Умови і правила обслуговування, опубліковані на офіційному сайті банку та публічно доступні в режимі реального часу для ознайомлення за посиланням www.monobank.ua/terms. Уважає посилання суду на недоведеність з боку банку, що саме ці Умови і правила розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на приписах Закону України «Про електронну комерцію». Наголошує, що доказів, які б спростували правильність наданого банком розрахунку заборгованості, боржником не надано. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, стягнути з АТ "Універсал Банк" на її користь витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн. Зазначає, що Умови та Правила АТ «Універсал Банк» не можуть уважатися загальновідомими обставинами. Звертає увагу суду на те, що звертаючись до суду з позовом банк в обґрунтування своїх вимог навіть не приєднав до доказів актуальні на день укладення кредитного договору Умови та Правила банку, що було встановлено у судовому засіданні під час дослідження письмових доказів, посилаючись на те, що суд може самостійно відслідковувати всі зміни і актуальність Правил, які є на сайті позивача. Наголошує, що вона не доводить відсутність боргу, а заперечує проти вказаного розміру, вважаючи його необґрунтованим. Указує, що не згодна із заборгованістю у розмірі 41 229,08 грн, оскільки відсутній порядок нарахування заборгованості (в якому було б чітко зазначена сума, на яку нараховується заборгованість, період, розмір відсотків /пеня/штрафи тощо). Уважає, що представник позивача не довів ті обставини на які посилається, а саме: що відповідач була ознайомлена та підписала саме ті Умови та Правила, які існували на час укладення договору ( тобто позивачем та відповідачем було досягнуто згоди щодо істотних умов договору); а також не обґрунтував розмір заборгованості саме у сумі 41 229,08 грн. Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Задовольняючи частково позов АТ «Універсал Банк» суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано жодних доказів того, що між позивачем та відповідачем було досягнуто згоди щодо істотних умов договору, а тому позивачем не було доведено правомірність нарахування відсотків за договором, а також включення їх до тіла кредиту. З такими висновками районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам чинного законодавства. Судом у справі встановлено, що 30.03.2020 між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 підписано Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг (том 1 а.с. 12). В анкеті-заяві ОСОБА_1 просила відкрити поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні на її ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку. Відповідно до пункту 2 анкети-заяви, ОСОБА_1 погодилась з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого підтверджує і зобов`язується виконувати його умови. Підписанням цієї Анкети-заяви вона підтвердила, що ознайомлена з актуальною (чинною) редакцією Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримала їх примірники у мобільному додатку, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Пільговий період з користування кредитним лімітом становить до 62 днів. У разі виходу з пільгового періоду на кредит будуть нараховуватися відсотки ставка 3,2% на місяць. Решта умов передбачених частиною 1 ст. 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" визначені в договорі та тарифах (п. 3 анкети-заяви). Згідно з пунктом 6 анкети-заяви позивач просить вважати наведений зразок її власноручного підпису або його аналоги (у тому числі електронний/електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операції за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті в банку. Визнає, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтверджує, що всі наступні правочини (у томі числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися нею та/або банком з використанням електронного/електронного цифрового підпису. Згідно з довідкою АТ «Універсал Банк» про наявність рахунку від 25.11.2024 ОСОБА_1 відкрито за карткою № НОМЕР_1 рахунок № НОМЕР_2 (том 1 а.с. 147, 168). З довідки АТ «Універсал Банк» про розмір встановленого кредитного ліміту вбачається, що клієнту ОСОБА_1 через мобільний застосунок за договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 30.03.2020 за карткою № НОМЕР_1 станом на 25.11.2024: - 30.03.2020 о 15:16 встановлена сума кредитного ліміту в розмірі 10 000 грн; - 17.06.2020 о 16:35 встановлена сума кредитного ліміту в розмірі 20 000 грн; - 24.02.2021 о 08:13 встановлена сума кредитного ліміту в розмірі 40 000 грн; - 17.12.2021 о 09:56 встановлена сума кредитного ліміту в розмірі 50 000 грн; - 26.02.2022 о 02:56 встановлена сума кредитного ліміту в розмірі 30 387 грн (том 1 а.с. 148, 169). До позову АТ «Універсал Банк» додано: - Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank, затверджені протоколом правління №46 від 24.11.2021, що набули чинності з 27.11.2021 (том 1 а.с. 13-25); - Правила обслуговування Чорної картки monobank (том 1 а.с. 26-27); - Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank (том 1 а.с. 28-30); - Таблиця обчислення загальної вартості кредиту споживача (том 1 а.с. 30 зворот). Жоден із перелічених документів не містить підпису чи електронного підпису ОСОБА_1 22.11.2021 ОСОБА_1 та АТ «Універсал Банк» підписали заяву клієнта №N20.30.0004505650, заява підписана ОСОБА_1 шляхом накладення електронного цифрового підпису перевіряється за допомогою відкритого ключа: 0242be2a015e50c7303d5c88aed956ad9b43facbbf9ee737619ea477b148b32cfe (том 2 а.с. 25-26). Вид кредиту покупка частинами; тип кредиту не відновлювальна кредитна лінія; мета отримання кредиту придбання Товару; ліміт кредиту 12599,01 грн; строк кредиту 5 місяців; процентна ставка 0,000001 % на рік; розмір щомісячного платежу 2099,84 грн; розмір платіжної картки, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту НОМЕР_3 (п. 1-9 Заяви N20.30.0004505650 від 22.11.2021). Відповідно до п. 11, 12 Заяви N20.30.0004505650 від 22.11.2021 ОСОБА_1 погодилася, що ця Заява клієнта разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту становить Кредитний договір. Підписанням цієї заяви ОСОБА_1 підтвердила, що вона ознайомлена з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримала їх примірники у Мобільному додатку, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Також ОСОБА_1 22.11.2021 шляхом накладення електронного цифрового підпису перевіряється за допомогою відкритого ключа: 0242be2a015e50c7303d5c88aed956ad9b43facbbf9ee737619ea477b148b32cfe підписано таблицю обчислення загальної вартості кредиту послуги Покупка частинами для споживача та реальної процентної ставки за договором (том 2 а.с. 31-32). Також АТ «Універсал Банк» до відповіді на відзив додано: - паспорт споживчого кредиту Покупка частинами та Покупка частинами збільшення строку (том 2 а.с. 27-30); - Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (monobank|Universal Bank), затверджені протоколом правління № 11 від 25.03.2020, що набули чинності з 30.03.2020 (том 2 а.с. 40-136). Жоден із перелічених документів не містить підпису чи електронного підпису ОСОБА_1 . Із виписки про рух коштів по картці ОСОБА_1 НОМЕР_4 від 25.11.2024 убачається, що за період з 30.03.2020 по 26.05.2024 остання користувалася кредитною карткою, а саме: поповнювала мобільний, розраховувалася у магазинах, аптеках, у закладах харчування, тим самим підтвердила свою згоду на умови банку щодо встановленого кредитного ліміту. Згідно із вказаною випискою кредитний ліміт (станом на 26.05.2024) 30387 грн, заборгованість (станом на 26.05.2024) 41229,08 грн, баланс на початок періоду 10000 грн; баланс на кінець періоду -10842,08 грн; сума витрат за період -205307,70 грн; сума зарахувань за період 164078,62 грн (том 1 а.с. 136-146). Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованості за договором №б/н від 30.03.2020, укладеним між Універсал Банк та клієнтом ОСОБА_1 станом на 26.05.2024 її розмір складає 41 229,08 грн (том 1 а.с. 9-11). Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Статтею 10 ЦПК визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Приписами ч. 2 ст. 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи, крім іншого, зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України). Згідно приписів ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У противному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У частині 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ «Універсал Банк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. За положеннями частини першої статті 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦК України. Відповідно до ст. 12 Закон України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 р. № 675-VIII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон № 675), якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону № 675 електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Звертаючись до суду з позовом Банк просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за тілом кредиту в розмірі 41 229,08 грн. Разом з тим, як вбачається із виписки про рух коштів по картці ОСОБА_1 НОМЕР_4 та розрахунку, вказана заборгованість складається також із нарахованих банком відсотків за користування кредитом. Між тим, доказів про узгодження умов надання коштів позивач не надав. На підтвердження заявлених вимог позивач надав до суду Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank, затверджені протоколом правління №46 від 24.11.2021, що набули чинності з 27.11.2021, які не містять підпису чи електронного підпису відповідачки. Так, матеріали справи не містять підтверджень, що саме додані до позовної заяви Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank, затверджені протоколом правління №46 від 24.11.2021, що набули чинності з 27.11.2021 розуміла ОСОБА_1 , ознайомилася та погодилася з ними, підписуючи Анкету-заяву. Умови і правила обслуговування при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank у АТ «Універсал Банк», не можуть вважатися складовою частиною спірного кредитного договору. Так, надані позивачем Умови і правила обслуговування при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Отже, сама по собі підписана анкета-заява, без надання належних та допустимих доказів, що підтверджують укладення договору, не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами, договору, оскільки така анкета-заява не може розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору. В анкеті-заяві позичальника від 30.03.2020 зазначено про те, що пільговий період з користування кредитним лімітом становить до 62 днів, у разі виходу з пільгового періоду на кредит будуть нараховуватися відсотки ставка 3,2% на місяць. Таким чином анкета-заява не містить визначення домовленості сторін про розмір відсотків у пільговий період, за яких умов здійснюється вихід з пільгового періоду, що позбавляє суд можливості обрахувати розмір процентів. При цьому із розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем при обрахунку заборгованості застосовано у різні періоди проценти у розмірі: 37,2%, 19,2%. З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції правильно виснував про те, що сама по собі підписана Анкета-заява про приєднання до Умов і правил обслуговування при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank, без надання належних і допустимих доказів, що підтверджують укладення договору, не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами, оскільки така Анкета-заява не може розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору. Районний суд, проаналізувавши виписку по рахунку ОСОБА_1 дійшов правильного висновку про те, що тіло кредиту було збільшено за рахунок списання відсотків на загальну суму 20 786,95 грн. Установивши зазначені обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову та стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованості у розмірі 20 442,13 грн. Доводи апеляційної скарги про те, що підписуючи анкету-заяву, клієнт погодився, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг та підтвердив, що він ознайомлений з вищезазначеним, колегія суддів відхиляє, з огляду на відсутність у матеріалах справи відповідного підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачкою у електронному вигляді Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал банк» у разі надання банківських послуг щодо продуктів (MONOBANK|Universal Bank), Таблицею обчислення вартості кредиту і Паспортом споживчого кредиту та відповідно їх підписання. У суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що саме з наданими позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог Умовами і правилами, Тарифами та Паспортом було ознайомлено відповідачку. Посилання банку на те, що боржником не надано доказів, які б спростували правильність наданого банком розрахунку, не є слушними з огляду на наявність у справі виписки по рахунку відповідачки, якою підтверджується, що розмір заборгованості ОСОБА_1 за мінусом відсотків складає 20 442,13 грн. Виходячи з викладеного вище, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються учасники справи, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів уважає, що рішення районного суду підлягає залишенню без змін, оскільки воно ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не містять підстав для його скасування. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить стягнути з АТ «Універсал банк» на її користь витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн. Право на професійну правничу допомогу гарантовано ст. 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30.09.2009 № 23-рп/2009, в якому зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 133 ЦПК України). Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Частинами 2, 3, 8 статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; - складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; - представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів. При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України). Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Як зазначалось вище, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Так, представництво інтересів ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції здійснювала адвокат Савоста І.М. згідно із ордером про надання правничої допомоги серії СВ №1119037 від 07.03.2025 (том 2 а.с. 221 зворот), виданим на підставі Договору про надання правничої допомоги № 38/24 від 05.11.2024 (том 2 а.с. 224). Згідно з Договором про надання правничої допомоги № 38/24 від 05.11.2024 адвокат Савоста І.М. (адвокат) та ОСОБА_1 (клієнт) уклали цей договір про наступне. Адвокат бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а клієнт зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами. Адвокат представляє інтереси клієнта у суді у справі за заявою клієнта (відповідача) про скасування заочного рішення суду у справі про стягнення заборгованості за кредитом та користується всіма правами, передбаченими Конституцією України, ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», законодавством України: представляє інтереси клієнта у судових органах України будь-якої інстанції з усіма необхідними для того повноваженнями, які надано законом позивачеві/відповідачеві; пред`являє від імені клієнта та у його інтересах відповідний позов (заяву, позови/заяви), відзив (відзиви), зустрічні позови, підписує та подає від імені клієнта та у його інтересах усі необхідні документи (серед іншого, але не виключно, заяви, заперечення, відзиви, замовлення, клопотання, скарги, у тому числі апеляційну та касаційну, доповнення до них, додаткові документи тощо), а також користується всіма іншими процесуальними правами, наданими законодавством України; звертається з адвокатськими запитами на отримання інформації, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, ї посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань тощо; надає юридичні послуги щодо представництва інтересів останнього перед фізичними особами, в усіх органах державної влади, в тому числі органах місцевого самоврядування, державних архівах, радах, у відділах (відділеннях) державної реєстрації актів цивільного стану, органах нотаріату, в тому числі приватного нотаріуса, органах виконавчої влади, в тому числі приватного виконавця, у відповідних відділах (секторах, управліннях) з питань державної реєстрації прав, що здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування в тому числі має право отримувати відповідні документи (відповіді на запити, свідоцтва тощо) (п. 1.2 Договору про надання правничої допомоги № 38/24 від 05.11.2024). Відповідно до п. 2.1 Договором про надання правничої допомоги № 38/24 від 05.11.2024 цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, тобто включаючи стадію виконання судового рішення. Сторони домовилися, що за правничу допомогу, передбачену в п. 1.2. Договору клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар) в розмірі, згідно Рекомендацій щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, затверджених рішенням Ради адвокатів Чернігівської області № 119 від 17.03.2023. Гонорар складається з фіксованого розміру та погодинної оплати. Розмір гонорару для погодинної оплати розраховується: 1 година роботи = 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день оплати. Клієнт розуміє,що порядок обчислення гонорару не являється остаточно визначеним на день укладання договору, а розраховується на день виконання договору. Порядок обчислення гонорару розраховується в залежності від витраченого часу адвокатом, складності справи та інших істотних обставин; також може бути зменшений з врахуванням фінансового стану клієнта. Повний розрахунок вказується в додатках. Додатками є акти виконаних робіт (наданих послуг) (п. 3.1 Договору про надання правничої допомоги № 38/24 від 05.11.2024). Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на особистий рахунок адвоката або за домовленістю, готівкою відповідно до прибуткового касового ордеру Типова форма № КО-1 ( відповідно до Додатку 2 до Положення про ведення касових операцій) у національній валюті. За домовленістю сторін, оплата правової допомоги може здійснюватись також у вигляді передоплати або авансу у розмірі не менш ніж 60% (в окремих випадках за домовленістю - 50%) оплати послуг, при цьому остаточна оплата по закінченню наданих послуг. У разі якщо проводиться оплата у фіксованому розмірі, оплата здійснюється наперед у розмірі не менш ніж 60% гонорару (п. 4.2, 4.3 Договору про надання правничої допомоги № 38/24 від 05.11.2024). Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №15/25 від 07.03.2025 адвокатом Савоста І.М. прийнято від ОСОБА_1 за відзив на апеляційну скаргу 3 000 грн (том 2 а.с. 221). Згідно з актом приймання-передачі правових послуг (виконаних робіт) від 07.03.2025, який є додатком № 2 до Договору № 38/24 від 05.11.2024 Клієнт ОСОБА_1 станом на день складання акту прийняла наступні правові послуги у" цивільній справі за позовною заявою АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, а саме: п.1 ознайомлення з апеляційною скаргою, яка надійшла від позивача у цивільній справі № 749/1150/24; аналіз документів; усна консультація з врахуванням позиції позивача; узгодження позиції відповідача щодо вимог позивача; п. 2 складання відзиву на апеляційну скаргу; подача відзиву до суду через електронний суд. Розмір гонорару становить фіксовану суму і не залежить від витраченого фактично часу: п.1 - 500 грн., п.2 - 2500 грн. Станом на 07.03.2025 гонорар сплачений у сумі 3 000 грн квитанція №15/25 від 07.03.2025 (том 2 а.с. 223 зворот). Так, при розгляді даної справи у суді апеляційної інстанції адвокатом Савостою І.М. в інтересах ОСОБА_1 складено та подано відзив на апеляційну скаргу з додатками. Розподіляючи понесені ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що заявлені до відшкодування витрати на правничу допомогу є розумними та такими, що відображають реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги. Отже, аналізуючи обсяг правової допомоги адвоката у суді апеляційної інстанції та надані на його підтвердження належні, допустимі та достатні докази, у законодавчо встановлені спосіб та строки колегія суддів вважає, що вказані витрати є документально підтвердженими, а їх сума детально описана та обґрунтована адвокатом у наданих документах. Ураховуючи викладене, зважаючи на характер виконаної адвокатом роботи (складання відзиву на апеляційну скаргу), принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, враховуючи відсутність заперечень іншої сторони, апеляційний суд дійшов висновку про те, що витрати на професійну правничу допомогу адвоката Савости І.М. у суді апеляційної інстанції підлягають відшкодуванню за рахунок АТ «Універсал Банк». Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,- У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення. Рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 20 січня 2025 року залишити без змін. Стягнути з Акціонерного товариства «Універсал Банк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, ЄДРПОУ: 21133352) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) 3 000 грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуюча О.Є. Мамонова Судді Н.В. Висоцька О.І. Онищенко