Постанова 4855 № 640/35132/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/35132/21 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 квітня 2025 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кооперативного об`єднання «КИЇВПІДРЯДБУД» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Кооперативного об`єднання «КИЇВПІДРЯДБУД» до Васильківської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А : Кооперативне об`єднання «КИЇВПІДРЯДБУД» звернулося до суду з позовом, в якому просить: - визнати протиправним та скасувати рішення Васильківської міської ради від 22.07.2019 року за № 05.349-53 -VII; - визнати протиправним та скасувати рішення Васильківської міської ради від 22.07.2019 року за № 05.348-53 -VII; - визнати протиправним та скасувати рішення Васильківської міської ради від 22.07.2019 року за № 05.341-53 -VII; - скасувати державну реєстрацію земельної ділянки із кадастровим номером 3210700000:10:020:0137; - скасувати державну реєстрацію земельної ділянки із кадастровим номером 3210700000:10:020:0134; - скасувати державну реєстрацію земельної ділянки із кадастровим номером 3210700000:10:020:0135; - зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області закрити Поземельну Книгу на земельну ділянку із кадастровим номером 3210700000:10:020:0137; - зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області закрити Поземельну Книгу на земельну ділянку із кадастровим номером 3210700000:10:020:0137; - зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області закрити Поземельну Книгу на земельну ділянку із кадастровим номером 3210700000:10:020:0135; - зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області закрити Поземельну Книгу на земельну ділянку із кадастровим номером 3210700000:10:020:0134; - визнати протиправним та скасувати рішення Васильківської міської ради від 08.10.2021 року за№ № 02.160-08п/ч-VІІІ; - визнати протиправним та скасувати рішення Васильківської міської ради від 08.10.2021 року за№ 02.147-08п/ч-VІІІ; - скасувати реєстрацію права приватної власності земельної ділянки із кадастровим номером 3210700000:10:020:0134; - скасувати реєстрацію права приватної власності земельної ділянки із кадастровим номером 3210700000:10:020:0135. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року закрито провадження у справі за позовом Кооперативного об`єднання «КИЇВПІДРЯДБУД» до Васильківської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням особливостей заявленого предмета позову цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів. Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду в суд першої інстанції. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неправильно та неповно досліджено докази і встановлено обставини у справі та порушено норми процесуального права. Зокрема, апелянт наголошує, що даний спір належить до юрисдикції адміністративних судів. Відповідачами подано відзиви на апеляційну скаргу в яких зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є визнання протиправними та скасувати рішень Васильківської міської ради, зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Київській області закрити Поземельну Книгу на земельні ділянки та скасування реєстрації права приватної власності земельних ділянок. Суд першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини щодо оскарження реєстраційних дій щодо реєстрації земельних ділянок пов`язані із захистом права власності позивача, за суб`єктним складом сторін та сутністю спору дана справа підлягає розгляду господарськими судами у порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України. Суд першої інстанції дійшов висновку, що даний спір не є публічно-правовим, не може розглядатися за правилами адміністративного судочинства, тому наявні підстави для закриття провадження п.1 ч.1 ст.238 КАС України. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб місцевих органів виконавчої влади, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України та статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку адміністративного судочинства. Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Приписами підпунктів 1, 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи. Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Аналіз наведених вище норм процесуального закону дає підстави для висновку, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права та охоронювані законом інтереси рішеннями, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, проте, ці рішення, дії чи бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень - правових актів індивідуальної дії (частина перша статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України). З огляду на вказане визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, в якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Стосовно терміну «публічно-владні управлінські функції», то у розумінні пункту 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, термін «публічно-» означає, що такі функції суб`єкта спрямовані на задоволення публічного інтересу; зміст поняття «владні» полягає в наявності у суб`єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин. Управлінські функції - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб`єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб`єкта. Отже, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень. Аналогічний висновок сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №914/2006/17. Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач звернувся до суду з метою скасування рішення відповідача про державну реєстрацію права власності інших осіб на земельні ділянки. При цьому, на обґрунтування позовних вимог стверджується, зокрема, про те, що позивач є власником майнового комплексу, який розташований на земельній ділянці, яка частково накладається на спірні земельні ділянки. Таким чином, позивач, оспорюючи право власності на спірні земельні ділянки, намагається відновити своє право власності шляхом пред`явлення адміністративного позову до суб`єкта владних повноважень, який від імені держави здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, в обхід передбаченого законом порядку розв`язання цивільно-правових спорів між суб`єктами цивільного права та без застосування передбачених законом способів захисту права. Позов, предметом якого є реєстраційні дії, здійснені на основі юридичних фактів, стосовно яких існує спір про право цивільне, в межах якого можуть бути розв`язані питання, пов`язані з реєстрацією прав власності на будівлю, не може бути розглянуто за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Згідно ст. 2 Господарського кодексу України учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності. Враховуючи те, що спірні правовідносини щодо оскарження реєстраційних дій щодо реєстрації земельних ділянок пов`язані із захистом права власності позивача, за суб`єктним складом сторін та сутністю спору дана справа підлягає розгляду господарськими судами у порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України. Даний спір не носить характеру публічно-правового та не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів, а тому має вирішуватися за правилами господарського судочинства. Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № № 823/2042/16. Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру. Таким чином, у разі, якщо спірні правовідносини пов`язані не лише з діями державного реєстратора, а стосуються спору про право або виконання правочину щодо набуття/припинення таких прав, спір не підсудний адміністративним судам. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Таким чином, за наслідками дослідження матеріалів даної справи, з урахуванням суб`єктного складу сторін, предмету, та підстав позову, а також правових норм, якими регулюються спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про необхідність закриття провадження у даній справі, з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки, справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки цей спір не є публічно-правовим. Судом першої інстанції вірно вказано, що даний спір відноситься до юрисдикції господарського судочинства Колегія суддів звертає увагу, що позивачем вказано, що оспорювані земельні ділянки належать приватним особам. Скасування державної реєстрації земельних ділянок без скасування речових прав цих осіб є неможливим, оскільки таке скасування вплине на цивільні права та обов`язки приватних осіб, вони повинні бути залучені в якості відповідачів. Таким чином, вказаний спір має приватно-правовий характер, а тому не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Васильківська міська рада у спірних правовідносинах у цьому спорі не здійснювала та не здійснює владних управлінських функцій, оскільки в основі цього спору лежить питання щодо правомочності володіння, користування та розпорядження земельними ділянками, які належать іншим фізичним особам, межі яких частково накладаються на земельну ділянку, на який розташований майновий комплекс, власником якого є позивач. Таким чином рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, а саме: рішення Васильківської міської ради про надання дозволу іншим фізичним особам на розробку проекту землеустрою від 22.07.2019 № 05.349-53 VII, № 05.348-53 VII, № 05.341-53 VII; рішення Васильківської міської ради про безоплатну передачу земельних ділянок у власність іншим фізичним особам від 08.10.2021 № 02.160-08п/ч-VІІІ; № 02.147-08п/ч- НОМЕР_1 мають ознаки ненормативних актів, вони (рішення) вичерпували свою дію після його реалізації, при цьому питання оспорювання їх з точки зору законності має розглядатися в порядку господарського судочинства, адже за результатами реалізації цих рішень у фізичних осіб виникло право цивільне, тому спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має. Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Кооперативного об`єднання «КИЇВПІДРЯДБУД» - залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України. Повний текст постанови виготовлено 03.04.2025. Головуючий суддя: А.Ю. Кучма Судді: В.О. Аліменко Н.В. Безименна